Connect with us

В Україні

Протягом тижня 99% ОТГ зробили перший крок до отримання земель у власність, підписавши меморандуми з Держгеокадастром

Опубліковано

on

657 із  665 ОТГ, які утворені на сьогодні в Україні, і які відповідно до прийнятого Урядом розпорядження можуть отримати в комунальну власність держземлі за межами населених пунктів, розпочали відповідну процедуру. 99% громад протягом тижня уклали з головними управліннями Держгеокадастру в своїх областях меморандуми про співпрацю при здійсненні заходів щодо передачі сільгоспземель державної власності у комунальну. Решта ОТГ завершують підготовку до підписання.

У меморандумі сторони в особі начальника Головного управління Держгеокадастру та сільського/селищного/міського голови, який виступає від імені об’єднаної територіальної громади, фіксують взаємні зобов’язання та підходи до процесу. Також у документі зафіксовані  основні етапи такої передачі та їх послідовність, деталізовані дедлайни в частині видачі наказу про проведення інвентаризації тощо. Сторони зобов’язуються максимально сприяти одна одній на всіх етапах.

«Оперативність об’єднаних громад та інтенсивність процесу підписання меморандумів – найкращий доказ того, що земельні ресурси розглядаються ними як основний фактор спроможності, а рішення Уряду було не просто довгоочікуваним, а вкрай необхідним, – підкреслив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк. – Зараз наше завдання – зробити процес передачі земель максимально оперативним, прозорим та комфортним для усіх сторін».

Зауважується, що меморандум – це декларація про наміри, офіційно ж  процедура передачі ділянок стартує після того, як рада ОТГ прийме на сесії рішення про звернення до Держгеокадастру щодо передачі земель, а Головне управління Держгеокадастру в області отримає відповідне клопотання. В середньому процес передачі земель для однієї ОТГ може тривати біля двох місяців.

Довідково

31 січня  Уряд схвалив розпорядження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад, що дозволяє провести земельну децентралізацію не вдаючись до змін в законодавстві.

В Україні створено 665 об’єднаних територіальних громад, на території яких знаходиться біля 759 тис. га земель сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у комунальну власність.

Держгеокадастр розпочав процес передачі земель з 1 лютого 2018 року. Для висвітлення стану передачі земель об’єднаним територіальним громадам створено спеціальний портал (otg.land.gov.ua) та для отримання оперативних консультацій з даного питання від фахівців Держгеокадастру запроваджено функціонування гарячої лінії (0 800 502 528).

В Україні

Новий законопроект – початок відшкодування старих боргів з ПДВ

Опубліковано

on

От

У  Прес-центрі Інформаційного агентства ЛігаБізнесІнформ відбувся круглий стіл Асоціації адвокатів України, присвячений Законопроекту «Про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування» від 19 січня 2018 р. № 7518.

Документом передбачено, що відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у Тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру.

Суми, щодо яких станом на 1 лютого 2017 р. не закінчені процедури адміністративного або судового оскарження, вносяться до Тимчасового реєстру у робочий день, що настає після отримання рішення за результатами закінчення процедури адміністративного оскарження або рішення суду, що набрало законної сили.

Узгоджена сума перераховується платнику податку протягом п’яти операційних днів, починаючи з того, що настає за днем її відображення Реєстрі.

У разі наявності у платника податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму боргу.

Читати далі

В Україні

Як сплачувати податок на нерухомість?

Опубліковано

on

Фізособа звільняється від штрафу за несвоєчасну сплату податку на нерухоме майно, якщо податкова запізно направила повідомлення про його сплату.

Про це йдеться в Законі «Про вне­сення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансова­ності бюджетних надходжень у 2018 році» (No 2245-VIII), повідомляється на сайті Комітету з питань податкової та митної політики.

«Встановлено, що якщо податковий орган у визначений ПКУ строк не на­ правив фізичній особі повідомлення-рі­шення на сплату податку на нерухоме майно, така фізична особа звільняється від відповідальності за несвоєчасну спла­ту податкового зобов’язання», — йдеться в повідомленні.

У 2018 році треба буде платити пода­ток на нерухомість за 2017-й рік, ставка якого буде прив’язана до підвищеної мі­німальної зарплати з 1 січня 2017 року в 3 тисячі 200 гривень.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

Звіт уряду. Плани великі. Чи стануть слова діями?

Опубліковано

on

Юрій Котнюк,
ЮВУ

Минулої середи на засіданні уряду Володимир Гройсман презентував звіт про роботу Кабінету Міністрів України за 2017 рік. При тому в його промові за сталою звичкою дієслова переважно вживалися у формі майбутнього часу — запровадимо, забезпечимо, запустимо, задіємо й таке інше. Про реальні результати прем’єр говорив скупо й неповно, оскільки в його розпорядженні були не всі статистичні дані за весь рік: деякі цифри відображали ситуацію за 11 місяців минулого року, деякі взагалі за три квартали. Втім навіть у наявній інформації міститься достатньо матеріалу для висновків про те, що сказав очільник уряду, а головне — про те, чого він не сказав.

Отже, з того, що нас одночасно і радує, і дивує, – це зростання валового внутрішнього продукту на 2,3 відсотка (в попередньому році було лише 1,4) й зростання заробітної плати на 19% (у 2016 р. – на 9%). Неспівмірність аж кидається в око. І хоча прем’єр наголосив, що йдеться про підвищення не номінальної, а реальної зарплати, його слова не розвіяли підозри, що таке зростання доходів досягнуто не завдяки людській праці, а завдяки роботі друкарського верстата Нацбанку.

Інший тривожний момент полягає в тому, що прикро мало уваги у звіті було приділено проблемі газової незалежності країни. На початку виступу Володимир Гройсман (на відміну від Верховної Ради) чесно визнав, що проти України ведеться війна. Правда, не став уточнювати, хто саме її веде, але ми й без того знаємо, що вона ведеться з боку Росії, яка в її ході може нам зробити будь-яку капость, у тому числі й відключити газ. Для України це може мати катастрофічні наслідки, оскільки вона останнім часом щорічно споживає близько 30 мільярдів кубометрів газу, а видобуває лише 20 млрд. Решта, тобто третина потреби, задовольняється російським газом, який прямує через територію України, потім на папері перетинає її кордон і формально закуповується у Словаччини, Угорщини та Польщі. При цьому всі розуміють, що вентиль, який може зупинити його рух, знаходиться в руках у Кремля, і якщо останньому раптом заманеться його перекрити, в Україні або промисловість зупиниться, або половині мешканців багатоквартирних будинків доведеться переселитися в приватний сектор й опалювати житло дровами.

Проте ситуація зовсім не безнадійна: як заявляв зовсім нещодавно Володимир Гройсман в інтерв’ю одному з телеканалів, наша країна має 276 млрд кубометрів підтверджених запасів газу, потенціал родовищ узагалі втричі більший – аж 923 мільярди. За таких обставин, здавалося б, Кабінет Міністрів мав би кинути всі сили в битву за газ: поки Збройні сили України тримають фронт на Донбасі, обов’язок її уряду – наступати на газовому фронті. Але в цій галузі, на жаль, успіхи до смішного скромні: державний концерн «Укргазвидобування» наростив видобуток газу з 14,6 до 15,25 млрд м3, а приватні компанії даного профілю взагалі здали позиції, тож у сумі вийшли ті самі двадцять мільярдів, що й у минулому році. До речі, в озвучених прем’єром пріоритетах на 2018 рік газове питання відсутнє.

А от що викликало приємне здивування у виступі Володимира Гройсмана, так це те, що він не хвалився зростанням експорту на 18 відсотків: Азаров на його місці соловейком би заливався, співаючи собі дифірамби. Адже вивіз товарів, за даними 11 місяців 2017 року, зріс, порівняно з аналогічним періодом минулого року, з 33 до 39 мільярдів доларів США. А експорт послуг (за даними 9 місяців) – із 7 до 8 млрд. Тільки приводу для веселощів тут мало, як і заслуг уряду. Найбільший результат у цьому плані дали реекспортована нафта, руда і метали, а в частині послуг – «велика подяка» Газпрому, який збільшив через нашу територію транзит газу і дав заробити вітчизняній газотранспортній системі. Зрозуміло, що такому зростанню експорту Україна зобов’язана зміні ситуації на світовому ринку, де ціни на нафту знову зростають, а разом із ним зростає й попит на українську металопродукцію у нафтовидобувних країнах третього світу, які з новою енергією взялися за будівництво доріг і мостів.

Щодо більш технологічної продукції, зокрема машинобудування, то тут результати значно скромніші: її експорт зріс із 3,3 до 3,54 млрд доларів – в основному завдяки філіалам німецьких автомобілебудівних гігантів, які на західній Україні виробляють електротехнічне обладнання. А от у чому, як сказав Володимир Гройсман, «нам поки що похвалитися немає чим», так це в галузі цифрової економіки, яка в перекладі на офіційну мову Держкомстату називається «Послуги у сфері телекомунікації, комп’ютерні та інформаційні послуги». В розвинутих країнах вони дають до двадцяти відсотків експорту, а в нас, за підсумками 9 місяців 2017 р., їх вивіз дав 1 227 млн доларів і зріс, порівняно з аналогічним періодом минулого року, лише на 0,1 відсотка.

Загалом же плани в уряду великі. Чи стануть слова діями?

Юрій Котнюк

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.