Представник не може вчиняти від імені довірителя правочин у власних інтересах

Верховний Суд: Правочин завжди має вчинятися в інтересах сторони, яку представляють. З метою забезпечення інтересів довірителя представнику заборонено вчиняти правочин у своїх інтересах або в інтересах іншої особи. Представник не може вчиняти від імені особи, яку він представляє, правочин щодо себе особисто або іншим шляхом на шкоду інтересам довірителя, у тому числі на користь інших осіб.

Особа з інвалідністю ІІ групи (з вадами зору) звернулася до суду з позовом про визнання договору дарування квартири та довіреності недійсними. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що через вади зору була введена в оману, підписала договір про дарування власної квартири та довіреність, не маючи такого наміру. Нотаріус під час укладення оспорюваних правочинів не зачитала їй текстів договору та довіреності про право представляти інтереси довірителя в державних органах та недержавних організаціях з приводу переоформлення квартири на відповідача.

Рішенням міського суду у задоволенні позову відмовлено з огляду на те, що позивач не змогла довести умисел відповідача ввести її в оману та заволодіти квартирою.

Апеляційним судом ухвалено нове рішення, яким договір дарування та довіреність визнано недійсними, оскільки районний суд не взяв до уваги порушення порядку вчинення нотаріальних дій.

Верховний Суд постановою у справі № 755/1009/15-ц залишив без змін рішення апеляційного суду та наголосив, що у текстах оспорюваних довіреності та договору дарування відсутні відмітки про те, що нотаріусом вголос прочитано позивачу тексти документів, які посвідчувалися.

Суд звернувся до ст. 215 ЦК України, за якою умовою недійсності правочину є недотримання вимог ст. 203 ЦК щодо вільного волевиявлення особи щодо правочину та його відповідності внутрішній волі.

Приписами ст. 229 ЦК України встановлено, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Згідно з роз’ясненнями, викладеними у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними» правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним.

Верховний Суд у своєму рішенні також послався на п. 16 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, де визначено, що «якщо  фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії є сліпою, нотаріус, крім того, прочитує їй текст документа, про що на документі робиться відповідна відмітка. Якщо сліпа особа  письменна, вона сама підписує документ».

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про нотаріат»  (у редакції чинній на час посвідчення оспорюваних довіреності та договору дарування), якщо фізична особа внаслідок фізичної вади або хвороби не може власноручно підписати документ, то за її дорученням у її присутності та в присутності нотаріуса цей документ може підписати інша особа. Про причини, з яких фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не могла підписати документ, зазначається у посвідчувальному написі. Правочин за особу, яка не може його підписати, не може підписувати особа, на користь або за участю якої його посвідчено.

Неспроможність позивачки підписати документ (неписьменність) не підтверджена доказами у справі, а в посвідчувальних написах не зазначено про причини їх підписання іншою особою та не зроблено відмітки про прочитання текстів документів нотаріусом вголос.

Отже, колегія суддів залишила без змін рішення апеляційного суду, а отже підтримала його висновок про те, що порушення приватним нотаріусом порядку вчинення нотаріальних дій впливає на дійсність посвідчуваного правочину.

Леонід Лазебний

Повний текст рішення

Поділитися

Твітнути