Судова практика
Не передбаченого судового порядку визнання особи такою, що є непридатною до військової служби
31 січня 2024 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 953/2790/23 задовольнив частково касаційну скаргу заявника, який не використав позасудовий порядок встановлення фактів.
Чоловік звернувся до суду із заявою, у якій просив встановити юридичні факти того, що військово-лікарською комісією він був визнаний непридатним до військової служби «з виключенням з військового обліку», що було оформлено протоколом, який знищений внаслідок ракетного обстрілу; є таким, що виключений з військового обліку і не є військовозобов’язаним.
Ухвалою районного суду, залишеною без змін апеляційним судом, у відкритті окремого провадження відмовлено з тих мотивів, що із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, отже, справа не може бути розглянута в порядку окремого провадження.
Також зазначено, що між заявником та Міністерством оборони України виник спір, який пов’язаний із доведенням того, чи був заявник визнаний непридатним до військової служби з подальшим виключенням із військового обліку. Отже, спір не пов’язаний з цивільними правами та обов’язками заявника, тому його належить розглядати в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.
Розглянувши касаційну скаргу заявника, Верховний Суд вказав, що існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.
Якщо факт, що має юридичне значення, підлягає встановленню в позасудовому порядку, особа має використати такий порядок.
Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку адміністративного судочинства (схожі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 8 листопада 2019 р. у справі № 161/853/19, від 18 грудня 2019 р. у справі № 370/2598/16-ц, від 18 січня 2024 р. у справі № 560/17953/21).
Таким чином, судовий порядок встановлення факту, що має юридичне значення, використовується лише у випадку, коли чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку його встановлення.
Виключення з військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів здійснюється у районних (міських) ТЦК та СП, органах Служби безпеки України, підрозділах Служби зовнішньої розвідки відповідно до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» із застосуванням механізмів, передбачених Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487.
Отже, законодавством передбачено позасудовий порядок встановлення фактів того, що особа є такою, що виключена з військового обліку і не є військовозобов’язаною, що унеможливлює використання судового порядку встановлення означених фактів, що мають юридичне значення.
Читайте також: Обов’язковою ознакою дезертирства є мета ухилитися від військової служби не тимчасово, а назавжди
Оскільки розгляд заяви особи віднесено до повноважень інших органів і за законом не підлягає судовому розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про відмову у відкритті провадження з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
Такі висновки відповідають сталій судовій практиці, зокрема, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 р. у справі № 320/948/18, від 29 травня 2019 р. у справі № 398/4017/18, від 18 січня 2024 р. у справі № 560/17953/21.
Суди попередніх інстанцій помилково зазначили про те, що заяву особи належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки в судовому порядку можуть бути встановлені тільки ті факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Тому Верховний Суд ухвалу районного суду та постанову апеляційного суду змінив, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
