Створення Нацбюро фінансових розслідувань: реальність чи фантастика?

Олександр Смішко, юрист компанії Hillmont Partners

 На початку грудня Президент анонсував створення нового відомства, метою якого буде запобігання вчиненню та боротьба зі злочинами в сферах економіки й публічних фінансів. За словами Петра Порошенка, «пропонується запровадження цієї нової структури, яка відлучить від впливу на економіку та бізнес і ГПУ, і СБУ, і НАБУ та Нацполіцію, МВС й інших силовиків». Мова про Національне або Державне бюро фінансової безпеки або фінансових розслідувань.

Що це таке і «з чим його їдять»?

Оскільки створення вищезазначеного відомства перебуває ще на стадії розробки, то говорити про його безпосередні завдання поки зарано. Концепція діяльності Нацбюро фінансової безпеки (будемо називати його так) була представлена головою парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніною Южаніною. Відповідно до представленої концепції Національне бюро фінансової безпеки буде черговим правоохоронним органом. У його систему увійде Державна служба фінансового моніторингу, Департамент власної та кібербезпеки, аналітично-інформаційний та слідчо-оперативний блоки.

Пропонується, що Нацбюро розслідуватиме випадки фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків, доведення до банкрутства, легалізації (відмивання) доходів та інші кримінальні правопорушення (злочини, передбачені статтями 205, 210, 211, 212, 212-1, 218-1, 219, 220, 209, 209-1 Кримінального кодексу України). Крім того, в концепції створення бюро передбачені й зміни до Кримінального кодексу України. Так, пропонується доповнити кодекс новими складами кримінальних правопорушень: статтею 191-1 (привласнення, розтрата або заволодіння державним майном) та статтею 222-2 (шахрайство з ПДВ). Розслідування цих злочинів увійде до компетенції Нацбюро.

З огляду на те, що бюро буде правоохоронним органом, логічно було б припустити, що воно буде наділене повноваженнями здійснення оперативно-розшукової діяльності. Про вказане може свідчити й створення в системі Нацбюро слідчо-оперативного блоку.

Однак такі висновки суперечать інформації, розміщеній на сайті Президента України: «У первинному варіанті законопроекту передбачалося необґрунтоване наділення посадових осіб, тоді це називалося Службою фінансових розслідувань, правом застосування широкого спектру поліцейських заходів — «оперативка», «прослушка», «наружка», спецназ, штурм» (цитата із сайту глави держави). Ідея Президента полягає в тому, що новостворений орган буде «інтелектуальним центром, робота якого базуватиметься на використанні сучасних ризик-орієнтованих методів кримінального аналізу».

Таким чином, станом на сьогодні залишається достеменно невідомо, якими ж повноваженнями буде наділене Нацбюро фінансових розслідувань. Очевидно, орган буде створений у рамках реформи податкової міліції, яка функціонує в напівлегальному стані в силу того, що минулого року Верховна Рада випадково ліквідувала податкову міліцію. З огляду на це, можна припустити, що повноваження Нацбюро фінансових розслідувань будуть подібними до тих, яким зараз наділена податкова міліція (Розділ XVIII 2 Податкового кодексу України).

Підпорядкування

Не зрозуміло поки, якому саме органу підпорядковуватиметься Нацбюро фінрозслідувань — Мінфіну, МВС чи Кабміну? Першочергово розробкою законопроекту про створення відповідного органу займався Мінфін. Створення Служби фінансових розслідувань (саме таку назву мав носити новостворений орган) називали «фішкою» міністра фінансів Олександра Данилюка. Відповідний законопроект Міністерства фінансів було навіть схвалено Кабінетом Міністрів у березні 2017 року.

Однак щось пішло не так. Проект Мінфіну на розгляд Верховної Ради не потрапив, а естафету реформи податкової міліції вручили голові парла-ментського комітету з питань податкової політики Ніні Южаніній.

Після схвалення законопроекту Кабінет Міністрів України про створення нового органу забули на півроку й повторно заговорили про нього лише у вересні. На що було витрачено час? Можливо, на «договорняки»? Питання без відповідей…

Так ось, щодо підпорядкування Нацбюро фінансових рослідувань. Проект Мінфіну передбачав, що бюро (або як пропонував Мінфін — Служба фінансових розслідувань) буде підпорядковуватися саме цьому міністерству. Варто наголосити, що станом на сьогодні відомо про наявність конфлікту між міністром фінансів Данилюком та командою Президента, зокрема, безпосередньо з Ніною Южаніною. А тому, враховуючи, що на порядку денному розглядається проект саме парламентського комітету, розраховувати на те, що Нацбюро буде підпорядковуватися Мінфіну не доводиться. Залишаються або Кабмін, або МВС.

Сама ж Ніна Южаніна повідомила, що наразі відбуваються переговори про створення нового органу із МВС, однак йдуть вони «туго». Справа в тому, що концепція передбачає «передачу» із підслідності МВС до підслідності Нацбюро розслідування частини кримінальних правопорушень. При цьому встановлюється своєрідний «майновий ценз». Наприклад, ухилення від сплати податків на суму, меншу від певного встановленого рівня, будуть розслідувати органи МВС, вище такого рівня — Нацбюро.

Певна логіка в тому є. Враховуючи, що Нацбюро фінансових розслідувань буде покликано на боротьбу зі злочинними схемами в податковій та економічній сферах, в яких фігурують чималі суми, «розсіювати» свою роботу на мізерні злочини було би не логічно, та й не ефективно. Якщо працівники цього бюро займатимуться розслідуванням дрібних справ, на виявлення та розслідування «грандіозних» схем елементарно не вистачатиме часу.

Однак міністр внутрішніх справ Арсен Аваков на такий варіант не погоджується. Його позиція полягає в тому, що якщо й «передавати» від підслідності МВС до підслідності Нацбюро розслідування частини злочинів, то «передавати» всі, а не лише їх частину, або ж навпаки — не «передавати» нічого.

Як вирішиться дана дилема стане відомо найближчим часом. З огляду на зазначене, можна припустити — швидше за все Нацбюро таки підпорядковуватиметься Кабміну.

Що зміниться?

Концепція Ніни Южаніної містить цікавий варіант зміни моделі розслідування злочинів у сфері публічних фінансів. Як це працює зараз: за фактом виявлення ознак кримінального правопорушення першочергово вносяться відповідні відомості до ЄРДР (тобто розпочинають кримінальне провадження), відбувається кримінальне переслідування й лише потім виявлення кримінальної схеми, до якої, можливо, була причетна особа.

У новому ж варіанті пропонується, що до моменту внесення відомостей до ЄРДР та кримінального переслідування особи будуть проведені наступні дії: аналіз великих масивів інформації, баз даних; виявлення схем розкрадання державних фінансів; встановлення факту несплати узгодженої суми грошових зобов’язань; формування аналітичного висновку про злочинну схему. Таким чином, на момент відкриття кримінального провадження уже буде виявлена та встановлена злочинна схема. Насмілюсь вважати такі рішення позитивними.

Однак виникає питання, яким же чином Нацбюро фінансових розслідувань отримуватиме ті великі масиви інформації, серед яких необхідно буде виявити злочинну схему, поза межами кримінального провадження?

Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає слідчі дії, які можуть бути вчинені в межах досудового розслідування кримінального провадження та які можуть бути спрямовані на отримання необхідної інформації. Проведення будь-яких слідчих дій, які могли б бути спрямовані на отримання необхідної для аналізу інформації (наприклад, зняття інформації з електронних інформаційних систем чи банальна виїмка документів) без внесення відомостей до ЄРДР є незаконним. З огляду на це вбачається, що до моменту внесення відомостей до ЄРДР з метою «виявлення схеми розкрадання державних фінансів» Нацбюро аналізуватиме відомості, отримані із загальнодоступних джерел інформації. Цілком можливо, що для виявлення злочинної схеми цього буде недостатньо.

Вартує уваги й запропонована модель притягнення до кримінальної відповідальності за статтею 212 КК України (ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів). Так, особу, яка ухилилася від сплати податків, можуть звільнити від кримінальної відповідальності. Якщо за результатами аналізу Нацбюро буде виявлено та встановлено факт ухилення особи від сплати податків, відповідні відомості до ЄРДР відразу внесено не буде. Натомість такій особі можуть запропонувати сплатити відповідну суму. В разі виконання таких вимог кримінальне провадження розпочинатися не буде.

Наскільки доцільна така модель?

Очевидно, що це принесе більше негативу ніж позитиву. Адже модель фактично частково легітимізує та буде спонукати до ухилення від сплати податків. Переконаний, що знайдуться ділки, які будуть сплачувати податки лише після пред’явлення їм відповідної вимоги.

А й справді, навіщо платити податки, якщо є можливість їх не платити. А раптом «пронесе»? А якщо не «пронесе», то сплатять податки після того, як Нацбюро пригрозить кримінальною справою. Діло житейське…

Загалом, же створення такого Національного бюро фінансових розслідувань може мати позитивні наслідки. Може. Проте не варто забувати про реалії, в яких ми живемо.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути