Судова практика
Додаткова грошова винагорода військовослужбовця входить до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір компенсацій за відпустки
20 серпня 2024 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 420/693/23 задовольнив частково касаційну скаргу позивача, який вважав, що отримав менші суми, ніж йому належить.
Військовослужбовець звернуся до суду з позовом до військової частини про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що відповідач протиправно не включив у розрахунок його місячного грошового забезпечення для обчислення розміру допомоги на оздоровлення та компенсації за відпустки щомісячну грошову винагороду, передбачену постановою КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що зі змісту постанови КМУ № 168 слідує, що додаткова грошова винагорода відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер, а тому відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 р. № 558, вона включається до складових грошового забезпечення, з яких обчислюється розмір спірних виплат.
Читайте також: Для оформлення відпустки чи звільнення з ЗСУ за станом здоров’я не треба повертатися до військової частини
Апеляційний адміністративний суд рішення суду першої інстанції скасував та відмовив у задоволенну позову з тих мотивів, що передбачена постановою КМУ № 168 додаткова винагорода виплачується лише у період дії воєнного стану, тобто її виплата залежить від певних умов та виплачується лише в означений період і її розмір не є сталим, оскільки визначається наказами командирів (начальників) у відповідній сумі, пропорційно часу участі у таких діях та заходах, тому така виплата не включається до складу грошового забезпечення для обчислення розміру грошової матеріальної допомоги на оздоровлення та компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпусток.
Розглянувши касаційну скаргу позивача, Верховний Суд вказав, що приписи п. 1 ст. 10-1 Закону № 2011-ХІІ вказують, що ці норми встановлюють лише право військовослужбовця на отримання допомоги на оздоровлення.
Положення п. 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ є відсилочними, оскільки розміри грошового забезпечення визначає Кабінет Міністрів України, а право визначити порядок виплати грошового забезпечення законодавець, зокрема, делегував Міністерству внутрішніх справ України.
Постановою КМУ від 30 серпня 2017 р. № 704, з-поміж іншого, передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, окрім посадового окладу; окладу за військовим званням включає і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії).
Читайте також: Членам сімей військових та поліцейських у разі їх загибелі (смерті) виплачуватимуть також компенсацію за невикористані відпустки
Отже, за своєю правовою природою, додаткова винагорода у розмірі 30 000 грн, запроваджена постановою КМУ № 168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану.
За правилами пп. 5 п. 7 розд. ІV Інструкції № 558 до розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється допомога на оздоровлення, не включаються винагороди.
Делегуючи Кабінету Міністрів України право визначати розміри грошового забезпечення, а Міністерству внутрішніх справ України встановлювати порядок його виплати, законодавець установив певну ієрархію щодо визначення переліку складових грошового забезпечення, що враховуються при обчисленні окремих видів одноразових виплат для військовослужбовців Державної прикордонної служби України. Тому саме положення Інструкції № 558 унормували приписи Закону № 2011-ХІІ, установивши пряму норму щодо виключення винагороди із категорії cкладових грошового забезпечення, з суми яких обчислюється розмір допомоги на оздоровлення.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що, обчислюючи розмір допомоги на оздоровлення позивачу за 2022 р. без щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168, відповідач діяв правомірно.
Що стосується питання обчислення розміру компенсації за основну та додаткові відпустки, то на відміну від правил обчислення розміру допомоги на оздоровлення, пп. 6 п. 8 розд. V Інструкції № 558 не містять жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір такої компенсації. Навпаки, за умовами вказаної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. Тому при обчисленні розміру таких виплат відповідач був зобов’язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.
Таким чином, ураховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ № 168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, що виплачувався позивачу, починаючи з травня 2022 р. і до дня його звільнення, Верховний Суд дійшов висновку, що указана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсацій як за основну, так і невикористану додаткову відпустки.
Отже, Верховний Суд скасував постанову суду апеляційної інстанції повністю та залишив у силі рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, що стосуються перерахунку розміру компенсації за основну та додаткові відпустки.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
