Право плюс… Чому якісна юридична освіта вкрай важлива для успішної євроінтеграції України?

Нині в Україні діє досить широка мережа закладів освіти, що здійснюють підготовку правників. Вона складається зі 164-х закладів вищої освіти та 117 закладів фахової передвищої освіти. У 2023 році загалом вони випустили 2 408 фахових молодших бакалаврів, 2 143 молодших спеціалістів, 55 молодших бакалаврів, 15 932 бакалаврів та 7 539 магістрів за спеціальністю 081 «Право».

Ключове слово – «якість»

За цими показниками – кількістю профільних навчальних закладів та їх випускників – Україна значно переважає середні показники в державах-членах Європейського Союзу. Наприклад, в Австрії лише 6 університетів готують юристів, в Іспанії – 14, у Польщі – 19. Натомість у ФРН, де знаходиться 57 профільних закладів, щороку фах правника здобувають у середньому 8-10 тисяч випускників. На жаль, крім надмірної кількості самих правничих шкіл в Україні, а також і випускників – якість підготовки правників, на думку більшості фахівців, загалом не відповідає сучасним вимогам, про що говорять не надто втішні результати складання випускниками Єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ).

Читайте також: Престиж країни. Як правові інструменти стають на захист державних символів

Якісна та вільна від корупції юридична освіта залишається вкрай важливою для зміцнення верховенства права в Україні. Тож у звіті Єврокомісії в межах Пакету розширення ЄС, опублікованому в листопаді 2023 р., серед невирішених проблем і, відповідно, завдань для України в сфері юридичної освіти значаться:

– проведення чіткого інституційного розмежування юридичної освіти та здійснення підготовки фахівців для правоохоронних органів;

– посилення вимог щодо доступу до юридичної освіти;

– посилення вимог щодо ліцензування та акредитації закладів вищої освіти, які здійснюють підготовку правників;

– забезпечення прозорого та заснованого на заслугах розподілу державних коштів для підготовки правників;

– модернізація освітніх програм зі спеціальності «Право» з акцентом на правничу етику, практичну підготовку, вивчення права ЄС, забезпечення міжнародної академічної мобільності, впровадження єдиного державного кваліфікаційного іспиту, а також посилення боротьби з корупцією та плагіатом.

Чому ЄК вивищила саме ці аспекти?

Визначення Єврокомісією саме цих аспектів для реформування юридичної освіти відповідає вимогам ЄС щодо стабільності демократичних процесів, незалежності судової системи та боротьби з корупцією, що є ключовими умовами для вступу України до Європейського Союзу. Адже від якості юридичної освіти багато в чому залежить і якість правничого професійного середовища. Якщо Україна прагне мати компетентних і доброчесних суддів, прокурорів та адвокатів, то повинна мати і якісну юридичну освіту.

Слід зауважити, що протягом останніх років в Україні, зокрема за допомогою міжнародних партнерів, здійснено низку заходів з удосконалення юридичної освіти. Серед основних нововведень можна виділити наступні:

1) затвердження освітніх стандартів за всіма трьома рівнями вищої освіти – «бакалавр», «магістр», «доктор філософії у галузі права»;

2) впровадження ЄДКІ, сталість у проведенні якого має сприяти покращенню якості навчання та усуненню корупційних ризиків під час складання державних іспитів у правничих школах (грудень 2013 р.);

3) оновлення та доповнення Програми ЄДКІ за рахунок питань з права ЄС, що має мотивувати правничі школи до покращення викладання цього предмету (квітень 2024 р.);

4) затвердження Специфікації ЄДКІ на 2024 р. з урахуванням недоліків, що мали місце під час проведення іспиту у 2023 р. (липень 2024 р.);

5) підготовка модельних програм проходження практики в суді, прокуратурі та органах юстиції (липень 2024 р.).

Також цьогоріч для вступу в правничі школи на бакалаврат мінімальний конкурсний бал абітурієнта мав становити не менше 150, що вже значно покращило якість добору студентів. Та незважаючи на певний поступ, ключові проблеми юридичної освіти в Україні все ж залишаються невирішеними. Через це значна частина випускників правничих шкіл має недостатній рівень теоретичних та прикладних знань, а також практичних навичок. У багатьох з них відсутній цілісний світогляд правника як носія принципів верховенства права, місія якого – сприяти зміцненню демократії, забезпеченню прав людини та основоположних свобод громадянина в суспільстві.

Про доступ до юросвіти

Так, в Україні до цих пір існують дві різні системи доступу до вищої юридичної освіти та підготовки правників залежно від підпорядкування закладу вищої освіти, а саме у вищих військових закладах освіти та закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання (1), а також у закладах вищої освіти, які відповідають загальним вимогам (2). Разом із тим такий підхід порушує конституційний принцип рівного доступу до вищої освіти. Стаття 4 Закону України «Про вищу освіту», яка гарантує рівні права доступу до вищої освіти допускає встановлення обмежень і привілеїв, але тільки тих, що визначаються специфічними умовами здобуття вищої освіти, зумовленими особливостями отримання кваліфікації (військові спеціальності, поліцейські спеціальності тощо). Натомість вища юридична освіта не передбачає й не може передбачати специфічних умов здобуття освіти, оскільки належить до цивільних спеціальностей.

Читайте також: Щодо форм кримінально-правової реакції держави: сучасні тенденції

Слід нагадати, що підготовка правників в Україні здійснюється за двома спеціальностями 081 «Право» і 293 «Міжнародне право», що не відповідає вимогам Закону «Про вищу освіту» й міжнародним стандартам, оскільки випускники обидвох спеціальностей мають однакові академічні та професійні права. Тому неправильним є підхід, коли для однієї предметної сфери (професійної діяльності у сфері права) здійснюється підготовка за різними спеціальностями (а відповідно і за різними освітніми стандартами), які в Переліку галузей знань і спеціальностей віднесені до різних галузей знань.

Актуальною залишається проблема якісного добору на освітні програми з права. На сьогодні, відсутні обґрунтовані критерії визначення спроможностей абітурієнтів для здобуття вищої юридичної освіти. Тлумачення й застосування права, а також експертна участь у творенні права, є високоінтелектуальною діяльністю. Вона вимагає від правника широкого спектру компетентностей, опанувати які під силу тим, хто продемонстрував відповідні здатності до здобуття цієї освіти. На сьогодні доступ до юридичної освіти на бакалаврські програми повинен передбачати виявлення достатньо доброго рівня підготовки (не менше 150 балів) з української мови, іноземної мови, а також з дисциплін, що визначають здібності до логічного й критичного мислення (математика або тест на загальні компетентності).

На низьку якість юридичної освіти в Україні впливає й неефективна і непрозора система формування та розподілу публічних коштів на підготовку правників. Останніми роками державне замовлення на підготовку юристів у вищих військових закладах освіти і закладах освіти зі специфічними умовами навчання значно переважає заклади вищої освіти, які перебувають у структурі Міністерства освіти і науки України. У 2024 році обсяг держзамовлення, зокрема, за освітнім рівнем «бакалавр» у закладах вищої освіти системи МВС становить 878, а для закладів вищої освіти, які є в системі Міністерства освіти і науки України – 750 місць. Треба також зазначити, що середній бал абітурієнтів, які зараховані на місця державного замовлення в заклади вищої освіти системи МВС значно нижчий за середній бал у закладах вищої освіти, які підпорядковані МОН.

Крім того, контроль за якістю освітніх програм за спеціальністю 081 «Право» потребує подальшого вдосконалення. На жаль, системою зовнішнього забезпечення якості вищої освіти не беруться до уваги результати складання здобувачами вищої юридичної освіти, які завершують навчання на магістерських освітніх програмах, ЄДКІ та рівень працевлаштування випускників закладів вищої освіти за фахом у сфері права. Саме ці показники на сьогодні найбільш об’єктивно підтверджують якість освітніх програм з права у закладах вищої освіти.

Замість висновку

Серед основних проблем юридичної освіти в Україні можна назвати й низьку якість підготовки правників за заочною формою здобуття освіти. Ця тенденція спостерігається протягом багатьох років і засвідчує, що заочна вища освіта в тому вигляді, в якому вона існує на сьогодні, не відповідає вимогам і стандартам вищої освіти за спеціальністю 081 «Право». Слід вказати й на низький рівень практичної підготовки здобувачів, що підтверджується професійною спільнотою.

Для законодавчого унормування цілого комплексу вищезазначених та інших проблем у системі вищої юридичної освіти в грудні 2023 р. комітет Верховної Ради України з питань правової політики створив робочу групу з питань реформи юридичної освіти. Вона об’єднала законодавців, суддів, урядовців, освітян, а також представників громадянського суспільства та проектів міжнародної технічної допомоги, зокрема проекту ЄС «Право-Justice». Робоча група повинна підготувати відповідні законодавчі зміни, які мають покращити якість юридичної освіти в Україні. Тож будемо сподіватися на відповідний результат.

За матеріалами проекту «Право-Justice»,
підготував Артем Дмитрук, ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути