Юридична практика
Застосування частини 3 статті 333 КПК
Євгенія Тонконожко, адвокат, член Асоціації правників України
Уже буденністю став факт звернення стороною захисту з клопотаннями про тимчасовий доступ під час судового розгляду. Однак, як на мене, адвокати недостатньо використовують ч. 3 ст. 333 КПК України для проведення слідчих дій під час судового розгляду, хоча це може бути ефективним інструментом захисту.
Якщо можна, то чому б і ні?
Незважаючи на те, що не всі вважають ч. 3 ст. 333 КПК України досконалою і нерідко вказують на суперечність та невизначеність її потрібно застосовувати в адвокатській практиці. І за наявності підстав сторона захисту може й повинна використовувати цю норму та подавати відповідні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій під час судового розгляду (в порядку ч. 3 ст. 333 КПК України).
Частина 3 статті 333 КПК України передбачає, що в разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд, за клопотанням сторони кримінального провадження, має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії. Тобто якщо, на думку сторони захисту, під час досудового розслідування не були перевірені обставини, які мають істотне значення для кримінального провадження, адвокат повинен використати всі інструменти для їх спростування та/ або доведення, і саме таким інструментом може бути клопотання в порядку ч. 3 ст. 333 КПК України.
Усунення недоліків досудового розслідування
Аналізуючи судову практику, вбачається, що найбільше таким правом користується сторона обвинувачення для встановлення місця проживання свідків та потерпілих у кримінальному провадженні. Й хоча, на мою думку, такі доручення не є тими «певними» слідчими (розшуковими) діями, суди такі клопотання задовольняють. Так, Онуфріївським районним судом Кіровоградської області було задоволено клопотання прокурора (в порядку статті 333 КПК України) та доручено слідчому відділенню Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області в порядку статті 333 КПК України провести слідчі (розшукові) дії, а саме: встановити фактичне місце проживання потерпілої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та забезпечити її явку в судове засідання на визначену судом дату та час (справа № 399/541/22).
Первомайським міськрайонним судом Харківської області задоволено клопотання прокурора про надання доручення органам досудового розслідування провести слідчі дії в порядку статті 333 КПК України. Доручено СВ Подільського УП ГУ НП в м. Києві виконати слідчі дії, а саме: перевірити місце знаходження ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований і мешкає за АДРЕСА_1, (допитати осіб, які мешкають за вказаною адресою, сусідів, родичів); перевірити місце знаходження ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована АДРЕСА_2, мешкає в АДРЕСА_1, допитати осіб, які мешкають за вказаною адресою, сусідів, родичів (справа № 758/3427/19).
В інших випадках, суди задовольняють клопотання прокурорів, які полягають у проведенні певних слідчих (розшукових) дій, таких, як огляд, допит, проведення слідчого експерименту, встановлення знаряддя злочину тощо. Так, ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області, доручено органу досудового слідства – СВ Васильківського РВ ГУМВС України у Дніпропетровській області провести слідчо – розшукові дії щодо встановлення знаряддя злочину, яким завдано тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6 (справа № 172/240/14-к).
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпра від 02.03.2021 року у справі № 201/2751/20, слідчому слідчого відділення № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області (слідчого відділення Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області), який входить до групи слідчих у вказаному кримінальному провадженні № 12020040650000228, доручено провести за участі обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника С. Л. Порхуна слідчу (розшукову) дію – огляд вилученої під час проведення огляду місця події від 28 січня 2020 року кабельної продукції з проведенням вимірювання її довжини.
Використання даної норми стороною захисту
На мою думку, використання даної норми стороною обвинувачення є одним зі способів усунути неповноту досудового розслідування. Однак, не забуваймо, що сторона захисту також має можливість використати положення даної статті на користь обвинуваченого й суди задовольняють аналогічні клопотання. Так, ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області в справі № 159/2985/19 задоволено клопотання сторони захисту та в порядку ч. 3 ст. 333 КПК України про надання доручення органу досудового розслідування провести слідчі (розшукові) дії. Суд доручив уповноваженим особам СВ Ковельського ВП ГУНП у Волинській області провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин події, з метою перевірки й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з участю обвинуваченого та вказаних свідків. До участі в слідчому експерименті було залучено судово-медичного експерта ОСОБА_8 та захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва у справі № 759/13937/21 було задоволено клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_8 про доручення органу досудового розслідування провести слідчі (розшукові) дії. Суд, зокрема доручив Святошинському УП ГУ НП у м. Києві провести слідчі (розшукові) дії, а саме: здійснити огляд інтернет-сайту «Безпечне місто» та отримати фото з камер відеоспостереження автомобіля, реєстраційний номер НОМЕР_1, в час о 17 годині 45 хвилин 23 секунди 21.04.2021 року, про що скласти відповідний протокол.
Зазначу й те, що з аналізу судової практики вбачається, що відсутність чіткого формулювання та переліку слідчих (розшукових) дій, проведення яких може бути доручено судом, призводить до того, що подекуди суди доручають проведення таких слідчих дій, які суд наділений можливістю провести самостійно (наприклад ст. 352, 353, 354 КПК України допити, ст. 361 КПК України огляд на місці, ст. 355 КПК України пред’явлення для впізнання). Однак, з іншого боку, таку правову невизначеність можна й потрібно використовувати і на користь сторони захисту.
Джерело: Юридичний вісник України
