Судова практика
Оспорення акта й постанови державного виконавця про передачу майна боржника стягувачу здійснюється в позовному порядку за правилами цивільного судочинства
7 серпня 2024 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 317/1440/24 задовольнив частково касаційну скаргу позивача, якому було відмовлено у відкритті провадження.
Боржник звернувся з позовом до приватного виконавця і стягувача про визнання незаконними та скасування постанови та акта приватного виконавця, за якими стягувачу було передано частину майна позивача в рахунок погашення боргу.
Зазначав, що приватний виконавець залишив поза увагою той факт, що баня, погріб, альтанка, плавальний басейн, стаціонарний мангал є приналежними речами житлового будинку та не можуть бути відокремлені без їх пошкодження або істотного знищення. Також приватний виконавець не мав підстав передавати вказане майно на торги, передавати його стягувачу у рахунок погашення заборгованості, оскільки за цією адресою зареєстроване місце проживання неповнолітніх дітей позивача, а згоди орган опіки та піклування на передачу такого майна на реалізацію приватним виконавцем отримано не було.
Ухвалою районного суду, залишеною без змін постановою апеляційного суду, відмовлено у відкритті провадження у зв’язку з тим, що ця справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства в позовному провадженні. Правовідносини в цій справі виникли у виконавчому провадженні і стосуються прийнятих в межах цього виконавчого провадження рішень приватного виконавця.
У касаційній скарзі позивач зазначав, що вирішення цього спору в рамках подання скарги на дії та рішення приватного виконавця (в порядку, визначеному розд. VII ЦПК України) буде порушенням норм чинного законодавства, оскільки спір стосується права цивільного, і пов’язаний з належністю майна особі.
На думку позивача, неможливо скасувати постанову та акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу без залучення такого стягувача в якості відповідача із наданням йому всіх процесуальних прав, якими наділений відповідач згідно з нормами ЦПК України.
Верховний Суд вказав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (ч. 1 ст. 19 ЦПК України).
Вимоги про оспорення акту та постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу є спором про право цивільне, пов’язані, зокрема, з належністю майна особі, незалежно від того, хто оспорює такі акти та постанови (боржник чи інша заінтересована особа). Вирішення таких спорів здійснюється судами цивільної юрисдикції (див. постанову Верховного Суду у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 р. у справі № 463/13099/21).
У справі, що переглядалася, суди залишили поза увагою, що предметом позову були вимоги про оспорення акту та постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу. Тому до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред’явлення позову.
Таким чином, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, зробив неправильний висновок про відмову у відкритті провадження у справі, тому Верховний Суд ухвалу районного суду та постанову апеляційного суду скасував, справу передав до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
