Судова практика
На справи про визнання фізичної особи недієздатною не поширюється загальне правило про залишення заяви без розгляду в разі виникнення спору про право цивільне
21 серпня 2024 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 201/1531/23 задовольнив касаційну скаргу заявниці, яка просила визнати недієздатним батька, в якого був офіційний помічник.
Жінка та її син звернулися до суду із заявою про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна. Вказували, що батько заявниці та дід заявника, проживає окремо від них, є інвалідом І групи (відсутні обидві ноги), останні роки має проблеми із пам’яттю, не може самостійно одягнутися, приготувати собі їжу, не розуміє обставин, що відбуваються навколо нього, не може дати оцінку своїм діям чи діям оточуючих, не може висловлювати свої думки, самостійно з дому вийти та самостійно підтримувати своє життєзабезпечення. Тобто має психічне захворювання. Останнім часом, на думку заявників, його хвороба почала прогресувати.
Ухвалою районного суду, залишеною без змін апеляційним судом, заяву залишено без розгляду з тих мотивів, що встановлення опіки на користь заявників у цій справі за наявності у особи офіційного помічника, який здійснює за ним постійний догляд, свідчить про наявність спору про право, який не може бути вирішено в порядку окремого провадження.
Читайте також: За подання заяви про визнання особи недієздатною судовий збір не сплачується
У касаційній скарзі заявниця зазначала, що у справі про визнання фізичної особи недієздатною не може вбачатися спору про право, оскільки у разі залишення заяви без розгляду заінтересовані особи не зможуть подати позов на загальних підставах. Наявність у особи офіційного помічника не вплине на подальше призначення судом опікуна, оскільки така особа призначається на підставі подання органу опіки та піклування.
Верховний Суд вказав, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (ч. 6 ст. 294 ЦПК України).
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 р. у справі № 636/1324/16-ц.
Згідно зі ст. 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину (ч. 2 ст. 41 ЦК України).
У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 р. у справі № 175/1741/18 зроблено висновок, що від вирішення питання щодо дієздатності громадянина залежить можливість його участі у розв’язанні інших цивільних справ. Тому заяви про визнання громадянина недієздатним підлягають розгляду окремо від інших вимог у порядку, передбаченому статтями ЦПК України. Одночасно зі спором про право цивільне питання про недієздатність громадянина суд може вирішувати лише в тому разі, коли спір виник після смерті цього громадянина.
Читайте також: Не передбаченого судового порядку визнання особи такою, що є непридатною до військової служби
У постанові Верховного Суду від 17 квітня 2024 р. у справі № 686/12049/23 зроблено висновок, що за загальним правилом, у разі виникнення спору про право цивільне під час розгляду справи окремого провадження суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах. Зазначене положення не поширюється на справи про визнання фізичної особи недієздатною. Це пояснюється тим, що визнання особи недієздатною не надає їй можливості брати участь у процесі, а її інтереси в суді буде представляти законний представник. Тому при вирішенні спору про право цивільне, коли одна із сторін є психічно хворою особою, повинно відбутися визнання цієї особи недієздатною.
Наявність помічника у особи не свідчить про спір про право.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
