Судова практика
У разі відсутності відкритого виконавчого провадження та доказів його можливого відкриття в майбутньому підстав для заміни стягувача немає
1 серпня 2024 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 520/5343/15-ц задовольнив касаційну скаргу боржника, який посилався на порушення норм процесуального права при заміні сторони у виконавчому провадженні.
ТОВ «Консалт Солюшенс» звернулося із заявою, у якій просило замінити стягувача ПАТ «КБ «Надра» його правонаступником – ТОВ «Консалт Солюшенс» у виконавчому провадженні за виконавчими документами, виданими районним судом у справі № 520/5343/15-ц за позовом ПАТ «КБ «Надра» про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою районного суду, виходячи з положень ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», заяву задоволено.
Постановою апеляційного суду ухвалу районного суду змінено, викладено її мотивувальну і резолютивну частини в редакції цієї постанови.
Апеляційний суд виходив, зокрема з того, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для заміни сторони ПАТ «КБ «Надра», на користь якого постановлено судове рішення, оскільки без заміни сторони стягувача заявник як правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно з нормами Закону України «Про виконавче провадження». За фактичними обставинами справи відбувається заміна стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, тому зазначення заявником про виконавче провадження є помилковим.
Розглянувши касаційну скаргу боржника, Верховний Суд нагадав, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 8 лютого 2022 р. у справі № 2-7763/10, на яку посилався боржник у касаційній скарзі, зазначено, що «на стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому ст. 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених ст. 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи ст. 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями ст. 55 ЦПК України.
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі ст. 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі ч. 5 ст. 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства […]
Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених ч. 1 ст. 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу […]
Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 р. у справі № 2-870/11 (провадження № 61-4429св22) зазначено, що «стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред’явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред’явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 р. у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 р. у справі № 910/2954/17, від якої Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу […]
Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником полягає в поширенні на правонаступника законної сили судового рішення з усіма її наслідками – незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Отже, у випадку неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або у випадку, якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється».
У цій справі ТОВ «Консалт Солюшенс» звертаючись до суду з заявою про заміну сторони (стягувача) її правонаступником не надало доказів існування виконавчого провадження чи потенційної можливості його відкриття.
За встановлених обставин, враховуючи, що правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється, суди зробили помилковий висновок про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ «Консалт Солюшенс» про заміну сторони (стягувача) її правонаступником.
Отже, Верховний Суд ухвалу районного суду та постанову апеляційного суду скасував, у задоволенні заяви про заміну сторони (стягувача) її правонаступником відмовив.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
