Події
Прокурор як представник інтересів держави в суді
Практику розгляду справ, в яких прокурор представляє інтереси держави в суді, обговорили учасники презентації результатів тематичного експертного дослідження, проведеного за сприяння програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Справедливість для всіх».
Як відомо, у 2016 році згідно зі змінами до Конституції України функції прокуратури було обмежено сферою кримінальної юстиції, що означало, що надалі лише у виключних випадках прокурори можуть звертатися до суду в інтересах держави. Дію цих обмежень на практиці обговорювали голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач і судді ВС під час презентації звіту з результатами експертного дослідження «Практика Верховного Суду у справах за участі прокурора в некримінальних провадженнях». Із вітальними словами на презентації виступили голова КЦС у складі ВС Борис Гулько, заступниця керівника програми USAID «Справедливість для всіх» Наталія Петрова та начальник департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора Оксана Осадча. Модерував захід секретар Великої Палати Верховного Суду Віталій Уркевич.
Надалі суддя Верховного Суду Наталія Сакара охарактеризувала категорії справ, які розглядає Касаційний цивільний суд у складі ВС. Найчисленніша з них – справи, що виникають із земельних правовідносин. Мова про спори щодо земель водного та лісового фонду, визнання права на земельні частки (паї), кондикційних правовідносин (коли особа користується земельною ділянкою без певної правової підстави, а прокурор просить стягнути плату за користування землею).
При цьому доповідачка звернула увагу на постанову ВП ВС від 11 червня 2024 року у справі № 925/1133/18, в якій зроблено висновки, що територіальні органи Держгеокадастру можуть звертатися до суду у випадках, коли це прямо визначено у відповідних нормативно-правових актах, зокрема з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. Прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції, якщо орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси; орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави. При цьому прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.
Читайте також: Звільнення працівників у період тимчасової непрацездатності
У свою чергу Володимир Кравчук, суддя КАС ВС, проінформував, що КАС ВС також розглядає багато справ, пов’язаних із захистом інтересів держави. Як прозвучало, найбільша дискусія має точитися довколо того, чи правильно судді розуміють і, відповідно, відтворюють у практиці концепцію ролі сучасної прокуратури в системі органів державної влади. Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках, а не за загальним правилом. Разом із тим, на переконання В. Кравчука, не можна заперечувати важливість означених справ, оскільки вони пов’язані із земельними питаннями, захистом довкілля, наданням дозволів на користування надрами, містобудівної документації тощо. Це все чутливі питання для суспільства. Тому, інтереси держави повинні представляти й захищати саме виконавча влада, а не прокурор чи суд. Органи виконавчої влади мають багато інструментів адміністрування, зокрема й право скасовувати акти підпорядкованих органів. Але прокурори нерідко звертаються не до таких органів, а одразу йдуть до суду. Саме тому, як на думку доповідача, судова практика має бути зорієнтована на те, що захищати інтереси держави повинні передусім органи виконавчої влади.
Володимир Кравчук також окреслив питання, які можуть стати предметом вивчення в наступному дослідженні, зокрема нечіткість поняття «інтереси держави». Скажімо, чи можна вважати порушенням інтересів держави порушення прав соціальної групи? Крім того, в адміністративних судах виникає проблема щодо визначення строків звернення прокурора до суду. Стаття 122 КАС України містить спеціальну норму, відповідно до якої строк для звернення до суду суб’єкта владних повноважень обчислюється з дня виникнення підстав, що дають йому право на звернення до суду, а не з моменту, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення інтересів держави.
Учасники заходу також акцентували увагу на необхідності продовження співпраці з програмою USAID «Справедливість для всіх» для проведення поглибленого аналізу цієї тематики та експертного дослідження практики Верховного Суду з урахуванням статистичних даних про кількість і предмет позовів прокурорів у некримінальних провадженнях та строків звернень до суду. Уточнимо також, що авторкою даного експертного дослідження – є експертка програми USAID «Справедливість для всіх» докторка юридичних наук Тетяна Цувіна.
Підготував
Лесь Курінний, ЮВУ
Джерело: Юридичний вісник України
