В світі
Сенатори США вимагають розслідувати діяльність прокурора МКС. Чого б це?..
Олена Стойко,
доктор юридичних наук
Коли 17 березня 2023 року Палата попереднього провадження Міжнародного кримінального суду (МКС) видала ордери на арешт В. В. Путіна та М. О. Львової-Бєлової, підозрюваних у воєнних злочинах у вигляді незаконної депортації та переміщення населення, зокрема дітей, з окупованої території України, то вагому роль у прийнятті такого рішення відіграв саме прокурор К. Хан. Після 24 лютого 2022 року він неодноразово бував в Україні, відвідував місця скоєння воєнних злочинів та зустрічався з керівництвом держави. Однак засумнівалися в Сполучених Штатах Америки в його неупередженості в ході розслідування відповіді Ізраїлю на терористичну атаку 7 жовтня 2023 року. Це, мовляв, може ослабити легітимність Міжнародного суду як такого. Чи так все є?
Читайте також: Порушення Морської конвенції ООН
Від так, 1 листопада шість сенаторів США (3 республіканці і 3 демократи) звернулися з відкритим листом до Асамблеї держав-учасниць з проханням «розслідувати вкрай неправомірні та потенційно незаконні дії прокурора». У ньому вони сформулювали «два серйозні побоювання» щодо діяльності К. Хана. Як на їх погляд, прокурор, по-перше, не дотримався закону, подаючи заявку на отримання ордерів на арешт керівництва Ізраїлю. Перед оголошенням цієї заявки двопартійна група сенаторів США звернулася до нього з проханням зустрітися з офіційними представниками Ізраїлю в рамках розслідування відповіді цієї держави на вказану терористичну. На їх думку, неупереджене слідство мало б заслухати аргументи обох сторін, а взаємодія між прокурором та ізраїльтянами витікає з положень Римського статуту та принципу компліментарності. Однак зустріч представників МКС та Ізраїлю була скасована за кілька годин до її проведення.
По-друге, «над прокурором і його офісом нависла хмара» обвинувачень у сексуальних домаганнях та неналежній поведінці, перші з яких були оприлюднені приблизно у той же час, коли К. Хан вирішив озвучити намір видати ордер на арешт ізраїльського прем’єр-міністра Б. Нетаньягу. Тому сенатори вимагають від Асамблеї провести ретельне розслідування усіх обвинувачень, висунених проти прокурора. Якщо ж вони будуть підтверджені, то Асамблея повинна вжити усіх необхідних кроків, аж до відсторонення К. Хана від посади. «Будь-які дії Суду щодо видачі ордерів на арешт ізраїльських чиновників без завершення розслідування серйозних звинувачень, висунутих проти прокурора Хана, можуть поставити під сумнів дії Суду і підірвати довіру до МКС у ширшому сенсі», – зазначили сенатори США.
Очевидно, що американці стурбовані тим, що якщо сьогодні МКС переслідує Ізраїль, який не є членом МКС, за дії в Секторі Гази, що не є державою, в рамках оборонної війни проти терористів, то завтра він може вчинити ті ж дії щодо США, які також не ратифікували Римський статут. У червні 2020 року тодішній президент США Д. Трамп наклав санкції та обмежив в’їзд співробітникам Міжнародного кримінального суду, які безпосередньо беруть участь в розслідуванні військових дій США в Афганістані. Однак уже наступного року вони були скасовані Дж. Байденом. Обрання Д. Трампа на другий президентський термін позначатиме більш жорстку політику США щодо цього міжнародного органу. Отже, інтереси то шкурні. Тут бачиться прямий тиск на розслідування й самим МКС.
Читайте також: Іспанія показала, як оподатковувати багатих
P.S. А поки МКС усе ще розслідує злочини, скоєнні в Афганістані та в ході теракту 7 жовтня, Ізраїль продемонстрував набагато ефективніше застосування принципу справедливості: трьох провідних лідерів ХАМАС, на яких К. Хан мав намір видати ордери на арешт одночасно з ордерами на прем’єр-міністра Б. Нетаньягу та міністра оборони Й.Галланта, уже ліквідовано.
Джерело: Юридичний вісник України
