МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
м. Київ
22.05.2019 № 705/260
Про внесення змін та доповнень до Положення про Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Відповідно до Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», Положення про військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства оборони України від 15 серпня 2018 року № 910/412, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2018 року за № 1229/32681, НАКАЗУЄМО:
1. Внести зміни та доповнення до Положення про Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України від 06 березня 2017 року № 344/130, що додаються.
2. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра освіти і науки України та першого заступника Міністра оборони України.
Міністр освіти і науки України | Л. М. Гриневич |
Міністр оборони України | С. Полторак |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти і науки України
Міністерства оборони України
22 травня 2019 року № 706/260
ЗМІНИ ТА ДОПОВНЕННЯ
до Положення про Військовий інститут Київського національного університету
імені Тараса Шевченка
1. Розділ 2 викласти в такій редакції:
«2. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ФУНКЦІЇ
2.1. Військовий інститут функціонує з метою:
– підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації військових фахівців відповідних рівнів вищої освіти для проходження військової служби у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також правоохоронних органах спеціального призначення та Державній спеціальній службі транспорту (далі – Збройні Сили України та інші військові формування);
– військової підготовки громадян України (далі – громадян) за програмою підготовки офіцерів запасу;
– організації та проведення наукової, науково-технічної, інноваційної та/або методичної діяльності;
– підготовки наукових, науково-педагогічних та педагогічних працівників для Збройних Сил України та інших військових формувань;
– здійснення військово-патріотичного виховання.
2.2. Основними завданнями Військового інституту є:
– повне та якісне виконання державного замовлення на підготовку фахівців відповідних рівнів вищої освіти для Збройних Сил України, інших військових формувань та ЦОВВ (в очній (денній) і заочній (дистанційній) формах навчання);
– військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу;
– військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу;
– підготовка та підвищення кваліфікації наукових і науково-педагогічних працівників;
– організація та проведення наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності щодо:
– дослідження проблем в галузі геоінформаційних технологій, військової географії, геодезії, картографії та топографії, інформаційної та військово- технічної безпеки держави (зокрема у сфері кібербезпеки), інформаційно- психологічного протиборства у воєнній сфері та у сфері кібербезпеки, в галузі права, що регулює військову сферу, в галузі освітньої діяльності, новітніх методів навчання, військової педагогіки і психології, української та іномовної військової термінології та лексикографії, військово-географічної (військово-країнознавчої) та інформаційно-аналітичної діяльності збройних сил;
– підвищення кваліфікації військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, інших військових формувань та ЦОВВ;
– підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації військових фахівців іноземних держав;
– проведення курсів з мовної підготовки;
– здійснення перекладу наукової, довідкової, технічної, науково- методичної, військової літератури;
– поширення й впровадження в освітній процес наукових знань, культурно-просвітницька діяльність;
– підготовка й видання монографій, підручників, Навчальних посібників та Іншої наукової (навчально-методичної) літератури;
– проведення виховної роботи, морально-психологічного забезпечення освітньої діяльності та патріотичного виховання;
– налагодження міжнародних зв’язків в галузі військової освіти та науки в порядку, встановленому законодавством України;
– розроблення проектів нормативних документів, які регламентують діяльність Військового інституту із метою реалізації вимог Міноборони до підготовки фахівців для Збройних Сил України, інших військових формувань й впровадження досягнень військової науки, досвіду локальних війн і збройних конфліктів, передового досвіду бойової підготовки військ (сил), досвіду проведення антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил (далі АТО та ООС), стандартів НАТО.
Усі ці завдання Військовий інститут виконує за умов пріоритетності виконання заходів щодо збереження життя та здоров’я тих, хто навчається, озброєння, військової техніки, забезпечення охорони державної таємниці та захисту іншої інформації з обмеженим доступом, відповідно до вимог законодавства України.
2.3. Військовий інститут для вирішення своїх завдань має право:
– користуватися пільгами, встановленими законодавством для закладів вищої освіти України;
– визначати форми та методи організації освітнього процесу;
– залучати для проведення навчальної та наукової роботи на умовах сумісництва (погодинної оплати) досвідчених діячів науки, висококваліфікованих фахівців Збройних Сил України, інших військових формувань та ЦОВВ в окремих галузях знань;
– клопотати про створення спеціалізованих вчених рад для атестації наукових і науково-педагогічних працівників вищої кваліфікації;
– клопотати перед Вченою Радою Університету про присвоєння вчених і почесних звань відповідно до законодавства України;
– провадити видавничу діяльність у встановленому порядку;
– укладати колективний договір;
– здійснювати наукову та науково-технічну діяльність на договірних засадах;
– створювати тимчасові творчі колективи за участю військовослужбовців та працівників для виконання договірних робіт із розроблення науково-технічної продукції;
– здійснювати оплату праці осіб, які беруть участь у створенні договірної науково-технічної продукції в позаслужбовий час, відповідно до їхнього особистого внеску, в межах кошторису виконаних робіт, а також преміювати їх за якісне виконання прийнятої замовником науково- технічної продукції з урахуванням особистого творчого внеску, за рахунок зароблених коштів;
– встановлювати посадові оклади постійному складу Військового інституту відповідно до законодавства України;
– орендувати, купувати, замовляти, отримувати за рахунок бюджетних чи власних коштів необхідне обладнання та інше майно у юридичних та фізичних осіб, встановленим порядком;
– на основі договорів, угод і контрактів з юридичними та фізичними особами, замовляти та виконувати різні види робіт, надавати послуги у тому числі з підготовки та перепідготовки кадрів, обміну фахівцями, наукової, науково-технічної, культурно-освітньої, виробничої діяльності, організації конференцій та інші платні послуги;
– надавати освітні послуги, пов’язані з одержанням професійної освіти на рівні кваліфікаційних вимог до підготовки водіїв автотранспортних засобів (категорії “В”, “С”), відповідно до ліцензійних умов здійснення цього виду діяльності;
– встановлювати відповідно до законодавства України власну символіку й атрибутику;
– брати участь у здійсненні міжнародних зв’язків в галузі військової освіти і науки відповідно до законодавства України;
– розповсюджувати інформацію засобами мережі Інтернет щодо освітньої, наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності;
– залучатись у межах компетенції до розробки проектів нормативно- правових актів, міжнародних договорів тощо;
– надавати пропозиції до Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міноборони (далі – Департамент) щодо формування державного замовлення на підготовку студентів, курсантів, ад’юнктів, докторантів (фахівців для Збройних Сил України, інших військових формувань та ЦОВВ) у Військовому інституті (в тому числі за кошти державного бюджету, юридичних і фізичних осіб) за спеціальностями, з яких здійснюється підготовка фахівців в Університеті.
У разі підготовки Військовим інститутом фахівців для Збройних Сил України, інших військових формувань та ЦОВВ за кошти юридичних і фізичних осіб оплата за навчання здійснюється шляхом сплати коштів цими особами на окремі рахунки Університету і Військового інституту за розрахунками та відповідно до договору укладеного між Університетом, Військовим інститутом і юридичними чи фізичними особами.
Розрахунки оплати за навчання, затверджуються ректором Університету та директором Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міноборони.
Укладення договору на підготовку між Університетом, Військовим інститутом і юридичною чи фізичною особою, за кошти якої проходить підготовка, здійснюється протягом місяця з моменту зарахування того, хто навчається, до Військового інституту.
Здійснювати інші повноваження, що не суперечать законодавству України.
3. СТРУКТУРА ТА ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ
3.1. Організаційно-штатна структура
3.1.1. Структура та чисельність особового складу Військового інституту для здійснення підготовки фахівців, у тому числі для підготовки офіцерів запасу з числа громадян України, визначаються штатом (штатним розписом).
3.1.2. Порядок розроблення та затвердження штату Військового інституту визначається відповідними наказами Міноборони.
3.1.3. Типові нормативи для розробки штатів (штатних розписів) Військового інституту визначаються наказами Міноборони за погодженням з МОН.
3.1.4. Штат (штатний розпис) складається та щороку корегується залежно від обсягів державного замовлення на підготовку військових фахівців та фахівців за кошти фізичних осіб.
3.1.5. У разі проведення військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу за кошти фізичних осіб, а також при організації у Військовому інституті підготовки студентів за цивільними спеціальностями до штату (штатного розпису) Військового інституту розробляється штатний розпис (додатковий штатний розпис), який затверджується ректором Університету та погоджується з директором Департаменту. Утримання військових посад за кошти фізичних осіб заборонено.
3.1.6. Штатний розпис адміністративно-господарської частини Військового інституту визначається Ректором Університету.
3.1.7. До складу Військового інституту входять факультети, відділення, кафедри, наукові, науково-дослідні центри та лабораторії, підрозділи курсантів (слухачів, студентів), навчальні центри, курси перепідготовки (підвищення кваліфікації) тощо.
3.1.8. Факультет є основним організаційним і навчально-науковим структурним підрозділом Військового інституту, який здійснює підготовку курсантів (слухачів, студентів), ад’юнктів з однієї або декількох споріднених спеціальностей (спеціалізацій).
3.1.9. До складу факультету входять: командування (начальник факультету та його заступники), кафедри, центри, лабораторії, підрозділи курсантів (слухачів, студентів), курси перепідготовки (підвищення кваліфікації), тощо.
3.1.10. Кафедра є основним навчально-науковим структурним підрозділом Військового інституту, що проводить освітню діяльність з військово-професійної підготовки курсантів (студентів, громадян за програмою підготовки офіцерів запасу), а також бере участь у науковій діяльності Університету, у тому числі з підготовки науково-педагогічних працівників та підвищення кваліфікації військових фахівців.
3.1.11. До складу кафедр входять навчально-тренувальні комплекси, навчальні лабораторії тощо.
3.1.12. Підрозділами курсантів (слухачів, студентів) є навчальний курс, навчальна група, навчальне відділення.
3.1.13. Науково-дослідний центр є науково-дослідним (науковим) структурним підрозділом Військового інституту.
3.1.14. У Військовому інституті з метою сприяння виконанню його основних завдань можуть діяти ради, постійно діючі семінари, спортивні товариства, центр дистанційного навчання, органи громадського самоврядування тощо, що визначаються наказом начальника Військового інституту.
3.1.15. Залежно від особливостей організації освітнього процесу у Військовому інституті, за погодженням з Міноборони можуть створюватися інші, у тому числі спільні з Університетом, передбачені законодавством структурні підрозділи, що призначені для забезпечення його діяльності.
3.1.16. Для вирішення окремих завдань і більш повного використання потенціалу Університету та Військового інституту, як його структурного підрозділу, можуть створювати спільні структурні підрозділи, відповідно до законодавства України.
3.2. Органи управління
3.2.1. Безпосереднє управління діяльністю Військового інституту здійснює його начальник, який діє на засадах єдиноначальності, несе повну відповідальність за результати роботи Військового інституту, є прямим начальником усього особового складу Військового інституту та у своїй діяльності виконує обов’язки й користується правами, що визначені Статутами Збройних Сил України, Статутом Університету, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами.
3.2.2. Безпосереднє керівництво навчальним, методичним, науковим, виховним, матеріально-технічним, адміністративно-господарським та іншими напрямами діяльності Військового інституту здійснює начальник Військового інституту через заступників начальника Військового інституту, які особисто відповідають за виконання завдань, визначених розподілом функцій управління та посадовими обов’язками.
3.2.3. Вчена рада Військового інституту
Вчена рада Військового інституту (далі – Вчена рада) є колегіальним органом управління, який утворюється строком на п’ять років, для розгляду основних питань діяльності Військового інституту.
Вчену раду очолює її голова, який обирається, таємним голосуванням із числа членів Вченої ради, які мають науковий ступінь та/або вчене (почесне) звання, на термін повноважень Вченої ради. На першому засіданні Вченої ради головує начальник Військового інституту до обрання на ньому голови Вченої ради Військового інституту.
До складу Вченої ради за посадою входять: начальник Військового інституту, його заступники, начальники факультетів, начальник науково- дослідного (наукового) центру, начальники кафедр, учений секретар, керівник органу самоврядування та виборного органу первинних профспілкових організацій працівників, голова ради ветеранів, голова ради сержантів, голова воєнно-наукового товариства слухачів, курсантів (студентів).
До складу Вченої ради входять також виборні представники, які обираються загальними зборами трудового колективу Військового інституту за поданням структурних підрозділів, які проходять військову службу (працюють) на постійній основі (за основним місцем роботи) за розрахунком:
• виборні представники, які представляють науково-педагогічних працівників — 1 особа;
• виборні представники, які представляють наукових працівників – 1 особа;
• виборні представники, які представляють інших працівників Військового інституту – 1 особа;
• виборні представники ад’юнктів, докторантів, слухачів – 1 особа.
Керівники виборних органів з числа курсантів голова ради сержантів, голова воєнно-наукового товариства слухачів, курсантів (студентів) обираються курсантами (сержантами) шляхом прямих таємних виборів.
При цьому не менше 75% від загальної чисельності складу Вченої ради мають становити наукові і науково-педагогічні працівники і не менш як 10% – виборні представники з числа курсантів (студентів), слухачів.
Персональний склад Вченої ради затверджується Ректором Київського національного університету імені Тараса Шевченка протягом п’яти робочих днів з дня закінчення повноважень попереднього складу вченої ради. Зміни складу Вченої ради здійснюються у разі необхідності за поданням начальника Військового інституту.
Вибори до складу Вченої ради починаються за ЗО календарних днів до закінчення повноважень попереднього складу Вченої ради. Попередній склад Вченої ради Військового інституту (факультету, науково-дослідного (наукового) центру) втрачає свої повноваження на наступний день після закінчення п’ятирічного терміну.
Вчена рада, окрім повноважень які делеговані Вченою радою Університету, виконує такі функції:
– визначає стратегію і перспективні напрями розвитку освітньої, наукової та інноваційної діяльності Військового інституту;
– затверджує положення про факультети та науково-дослідні (наукові) центри, положення про екзаменаційну комісію, положення про раду сержантів, положення про воєнно-наукове товариство слухачів, курсантів (студентів), положення про організацію освітнього процесу в Військовому інституті, додаток до правил прийому до Київського національного університету імені Тараса Шевченка (для Військового інституту), положення про диплом з відзнакою (диплом з відзнакою та золотою медаллю);
– ухвалює програми та навчальні плани за освітніми рівнями “бакалавр” і “магістр”;
– ухвалює результати науково-педагогічної та виховної роботи структурних підрозділів інституту;
– ухвалює рішення з питань організації освітнього процесу;
– ухвалює основні напрями проведення наукових досліджень та інноваційної діяльності;
– ухвалює виконання кошторису за рік та надає рекомендації щодо затвердження планових показників на наступний рік;
– таємним голосуванням приймає рішення, кого з претендентів пропонувати на заміщення посад науково-педагогічних працівників та затверджує результати конкурсу на посади наукових працівників, які визначені переможцями конкурсу конкурсною комісією відповідно до умов оголошення конкурсу;
– затверджує список посадових осіб Військового інституту, представників апарату Міноборони, Генерального штабу Збройних Сил України та інших органів військового управління, допущенних до читання лекцій;
– надає пропозиції, за результатами таємного голосування, щодо присвоєння вчених звань доцента, професора, старшого дослідника;
– визнає кращого викладача інституту за навчальний рік;
– висуває кандидата на здобуття щорічної премії Вченої ради Університету;
– висуває кандидатів на отримання стипендій (академічних, соціальної та інших);
– надає методичну допомогу вченим радам факультетів та науково- дослідних (наукових) підрозділів;
– розглядає інші питання діяльності інституту відповідно до цього Положення.
Вчена рада реалізує свої функції шляхом проведення планових і позапланових засідань.
Засідання Вченої ради вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менш, ніж дві третини від загальної чисельності членів Вченої ради.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини присутніх на засіданні членів Вченої ради.
Рішення Вченої ради Військового інституту вводяться в дію наказами начальника Військового інституту.
Порядок підготовки і проведення засідань Вченої ради, процедуру розгляду питань, прийняття рішень та контроль їх виконання визначається Регламентом Вченої ради Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, який вводиться в дію наказом начальника Військового інституту.
3.2.4. У Військовому інституті можуть утворюватися вчені (наукові, науково-технічні, педагогічні) ради факультетів, науково-дослідного (наукового) центру, повноваження яких визначаються Вченою радою Військового інституту, відповідно до цього Положення. Вчена рада Військового інституту може делегувати частину своїх повноважень вченим (науковим, науково-технічним, педагогічним) радам факультетів і науково- дослідного (наукового) центру:
3.2.5. Вчена рада науково-дослідного (наукового) центру.
До складу Вченої ради науково-дослідного (наукового) центру за посадою входять: начальник науково-дослідного центру, його заступник з наукової роботи, начальники науково-дослідних управлінь, відділів (лабораторій), головний науковий співробітник.
Виборні представники до Вченої ради науково-дослідного центру обираються зборами особового складу цього центру за розрахунком:
виборні представники, які представляють наукових представників – 1 особа від науково-дослідного управління.
Склад Вченої ради науково-дослідного центру затверджується наказом начальника Військового інституту строком на п’ять років.
Рішення Вченої ради науково-дослідного центру затверджується начальником науково-дослідного центру.
3.2.6. Вчена рада факультету.
До складу вченої ради факультету за посадою входять: начальник факультету, його заступники та начальники кафедр.
Виборні представники до вченої ради факультету обираються зборами трудового колективу цього факультету (крім курсантів) за розрахунком:
• виборні представники, які представляють науково-педагогічних представників — 1 особа від факультету;
• виборні представники, які представляють інших працівників факультету — 1 особа від факультету;
• виборні представники, які представляють ад’юнктів, слухачів факультету — 1 особа від факультету;
• голова курсантської ради факультету та голова ради сержантів факультету.
При цьому не менше 75% від загальної чисельності складу вченої ради факультету мають становити наукові і науково-педагогічні працівники і не менш як 10% – виборні представники з числа курсантів (студентів).
Склад вченої ради факультету затверджується наказом начальника Військового інституту строком на п’ять років.
Рішення вченої ради факультету затверджуються начальником факультету.
3.2.7. Методична рада Військового інституту.
Для вироблення пропозицій щодо вдосконалення змісту та методики підготовки курсантів (слухачів, студентів) за спеціальностями підготовки, підвищення ефективності та якості освітнього процесу створюється Методична рада.
До складу Методичної ради Військового інституту входять: заступник начальника Військового інституту з навчальної, наукової (навчальної і наукової) роботи (голова), начальник навчального відділу (заступник голови), начальник науково-організаційного відділення (відділу), заступники начальників факультетів з навчальної та наукової роботи – начальники навчальних частин факультетів, начальники кафедр, начальник (заступник начальника) науково-дослідного (наукового) центру, інші науково-педагогічні та наукові працівники, голова воєнно-наукового товариства слухачів, курсантів (студентів).
На засідання Методичної ради із правом дорадчого голосу можуть бути запрошені науково-педагогічні (наукові) працівники, ад’юнкти, курсанти (слухачі, студенти), а також фахівці інших наукових, освітніх закладів, військових частин, установ.
Термін повноважень ради – три роки, засідання проводяться в разі необхідності.
Засідання ради є правомочним, якщо на ньому присутні не менше половини членів ради.
Методична рада Військового інституту виконує такі завдання:
• координує навчально-методичну роботу у Військовому інституті;
• надає пропозиції щодо удосконалення освітньо-професійних (освітньо-наукових) програм, навчальних планів підготовки військових фахівців, програм навчальних дисциплін та встановлює їх відповідність стандартам вищої освіти;
• визначає шляхи реалізації новітніх технологій навчання відповідно до рішень Вченої ради Університету, наказів ректора Університету, інших нормативно-правових актів;
• організовує та проводить науково-методичні конференції та семінари з методичних питань;
• визначає доцільність використання навчально-методичних посібників, підручників, довідників тощо та надає в установленому порядку рекомендації на розгляд Вченої ради щодо їх видання;
• розробляє пропозиції та визначає шляхи їх реалізації щодо підвищення якості навчання;
• розробляє рекомендації щодо удосконалення методики контролю успішності та критеріїв оцінки рівня підготовленості курсантів (слухачів, студентів);
• розглядає план підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників на курсах підвищення кваліфікації, а також на інших курсах, які забезпечують підвищення індивідуальної фахової підготовки, на стажуванні у військах (силах), споріднених вищих військових навчальних закладах, в установах, на підприємствах і в організаціях Міноборони та інших центральних органів виконавчої влади України, а також на навчаннях військ (сил), випробуваннях озброєння та військової техніки тощо;
• здійснює експертизу планів видання навчально-методичної літератури, інших матеріалів, що стосуються організації та проведення освітнього процесу;
• розглядає й обговорює матеріали узагальнення передового педагогічного досвіду, сприяє його впровадженню в освітній процес;
• подає на затвердження Вченої ради Військового інституту кандидатури кращих викладачів навчального року, претендентів на призначення академічних стипендій, іменних стипендій та премій;
• розглядає інші питання за рішенням Вченої ради або начальника Військового інституту.
3.2.8. До складу підрозділів управління Військового інституту належать військовослужбовці та працівники, які займають посади начальників відділів, відділень, служб, груп, їх заступників, старших офіцерів і офіцерів, старших помічників, помічників та їм рівних і відповідають за такі напрямки діяльності:
• планування та організація службової діяльності;
• організація внутрішньої служби;
• навчальна робота (в тому числі поширення й впровадження дистанційної форми навчання);
• виховна робота та морально-психологічне забезпечення;
• методична робота;
• наукова робота;
• охорона праці;
• кадрове забезпечення;
• фінансове забезпечення та бухгалтерський облік;
• охорона державної таємниці та захист іншої інформації з обмеженим доступом;
• правове забезпечення;
• нетаємне діловодство;
• та інші напрямки діяльності.
3.2.9. Права й обов’язки управління Військового інституту визначаються завданнями відділів і служб, Статутами Збройних Сил України, функціональними обов’язками, затвердженими начальником Військового інституту, а також наказами начальника Військового інституту.
3.3. Підрозділи Військового інституту
3.3.1. До підрозділів Військового інституту входять факультети, кафедри, бібліотека, науково-дослідний (науковий) центр та інші структурні підрозділи, що утворюються згідно з законодавством.
3.3.2. Основним організаційним і навчально-науковим структурним підрозділом Військового інституту є факультет, який складається з управління, навчальних курсів (підрозділів) та кафедр.
3.3.3. Штат факультету розробляється на підставі Типових нормативів для розроблення штатів (штатних розписів), що визначаються наказами Міноборони за погодженням з МОН.
3.3.4. До командирів підрозділів курсантів (слухачів) належать начальники курсів, курсові офіцери, які є прямими начальниками курсантів (слухачів).
3.3.5. На посади командирів підрозділів курсантів (слухачів) призначаються офіцери, які мають досвід служби у військах за профілем підготовки змінного складу Військового інституту не менше двох років.
Вони забезпечують відповідний стан навчання, військової дисципліни та виховання курсантів (слухачів), знання і точне виконання ними вимог Статутів Збройних Сил України, розпорядку дня, підтримання внутрішнього порядку в підрозділах, збереження і стан озброєння, військової техніки, військового майна підрозділу.
Загальні права та посадові обов’язки командирів підрозділів курсантів (слухачів) визначаються Статутами Збройних Сил України, цим Положенням, функціональними обов’язками, наказом начальника Військового інституту та іншими нормативно-правовими актами.
3.3.6. Крім прав, що визначаються Статутами Збройних Сил України, командири підрозділів курсантів (слухачів) мають право:
• обирати і бути обраними до вченої ради інституту (факультету);
• брати участь у розробці й обговоренні питань навчальної, методичної, виховної та наукової роботи, інших напрямів діяльності;
• бути присутніми на заняттях, що проводяться з курсантами (слухачами, студентами) підпорядкованих їм підрозділів;
• брати участь у наукових дискусіях, конференціях і семінарах, проводити наукові дослідження і публікувати їх результати у встановленому порядку відповідно до законодавства.
3.3.7. Крім обов’язків, що визначаються Статутами Збройних Сил України, командири підрозділів курсантів (слухачів) зобов’язані:
– бути обізнаними з основними вимогами керівних документів щодо підготовки військових фахівців та організації освітнього процесу у військовому навчальному підрозділі, вимогами освітньо-кваліфікаційних характеристик та основним змістом програм навчальних дисциплін підготовки підлеглих курсантів (слухачів);
– знати особисті якості курсантів (слухачів), їх поточну успішність навчання, розвивати й удосконалювати в них військово-професійні якості, фізичну витривалість, виховувати в курсантів (слухачів) цілеспрямованість, волю, ретельність, високу відповідальність за результати своєї праці, дисциплінованість;
– формувати в курсантів (слухачів) прагнення до постійного поновлення та збагачення знань, навичок організації навчальної праці й управлінської діяльності, здатності до ініціативного, творчого і відповідального вирішення практичних завдань;
– здійснювати постійний контроль і надавати допомогу курсантам (слухачам, студентам) у навчанні, організації та забезпеченні їх самостійних занять, підтримувати постійний зв’язок з викладацьким складом і керівництвом кафедр;
– особисто проводити заняття з курсантами (слухачами) із загальновійськових дисциплін, брати участь у проведенні навчань і занять з тактичної, тактико-спеціальної підготовки, в організації військовим стажуванням і практикою;
– бути для курсантів (слухачів) взірцем бездоганного виконання службового обов’язку, ретельності, творчого ставлення до справи, високої культури та моралі;
– виявляти турботу за своєчасне і повне забезпечення курсантів (слухачів) усіма видами утримання, створення їм умов для творчого опанування обраного військового фаху;
– забезпечувати захист курсантів (слухачів) від будь-яких форм фізичного, психічного насильства та проводити роботу з попередження появи шкідливих звичок;
– брати участь у профорієнтації молоді, у відборі їх для вступу до Військового інституту, укладенні з ними контракту та розподілі випускників;
– здійснювати постійний контроль за дотриманням підлеглими вимог законодавства про організацію та забезпечення режиму секретності.
3.4. Підрозділи забезпечення
3.4.1. Підрозділи забезпечення Військового інституту безпосередньо займаються обслуговуванням, зберіганням і експлуатацією озброєння та військової техніки, навчально-матеріальної бази, забезпеченням навчального процесу, матеріально-технічним і медичним забезпеченням.
3.4.2. Посади у підрозділах забезпечення комплектуються військовослужбовцями та працівниками, які мають необхідну професійну підготовку, достатні практичні навички в роботі за фахом.
3.4.3. Їхні права та обов’язки визначаються завданнями відділів, служб і підрозділів, військовими статутами Збройних Сил України (для військовослужбовців), функціональними обов’язками, посадовими інструкціями, кваліфікаційними вимогами для працівників Збройних Сил України, колективним договором, а також наказами, розпорядженнями та вказівками начальника Військового інституту, його заступників і безпосередніх начальників.
3.4.4. Функціональні обов’язки посадових осіб підрозділів забезпечення розробляються у встановленому законодавством порядку і затверджуються начальником Військового інституту.
3.5. Особовий склад
3.5.1. Особовий склад Військового інституту поділяється на постійний і змінний. До постійного складу Військового інституту належать військовослужбовці та працівники Збройних Сил України, які входять до командування (начальник Військового інституту та його заступники), підрозділів управління, основних підрозділів (крім тих, хто навчається), підрозділів забезпечення, а також науково-педагогічні, педагогічні та наукові працівники. Постійний склад Військового інституту одночасно є співробітниками Університету. До змінного складу належать особи, які навчаються у Військовому інституті.
3.5.2. Посади постійного складу визначаються штатом та штатним розписом. Вони у встановленому порядку можуть бути заміщені військовослужбовцями та цивільними особами.
3.5.3. Комплектування посади начальника Військового інституту та його заступників, навчального та науково-організаційного відділів (частин), науково-педагогічних та наукових працівників здійснюється відповідно до законодавства України.
3.5.4. Призначення військовослужбовців на інші посади осіб постійного складу Військового інституту здійснюється відповідно до законодавства України.
3.5.5. Прийняття цивільних осіб на посади науково-педагогічних, наукових працівників Військового інституту, здійснюється наказами начальника Військового інституту, а для підготовки фахівців за кошти фізичних осіб – наказом ректора Університету за поданням начальника Військового інституту.
3.5.6. В окремих випадках у разі неможливості забезпечення освітньої діяльності у ВВНЗ та ВНП ВНЗ наявними штатними працівниками вакантні посади науково-педагогічних працівників можуть заміщуватися за строковим трудовим договором науково-педагогічними працівниками до проведення конкурсного заміщення цих посад у поточному навчальному році.
3.5.7. Військовослужбовці Військового інституту проходять військову службу відповідно до законодавства України.
3.5.8. Особи офіцерського, сержантського (старшинського) складу, які призначені на штатні посади Військового інституту, а також докторанти, ад’юнкти, курсанти (слухачі) Військового інституту перебувають на військовій службі, і за ними зберігаються обов’язки, права та пільги, що встановлені законодавством України для військовослужбовців.
3.5.9. Військовослужбовці зупиняють членство в політичних партіях та професійних спілках на період військової служби. Військовослужбовці можуть бути членами громадських організацій, за винятком організацій, статутні положення яких суперечать засадам діяльності Збройних Сил України, і можуть брати участь в їх роботі у вільний від обов’язків військової служби час, коли вони вважаються такими, що не виконують обов’язків військової служби. Організація військовослужбовцями страйків і участь в їх проведенні не допускаються.
3.5.10. Функціонування професійних спілок працівників Збройних Сил України здійснюється відповідно до Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”.
3.5.11. Працівники Збройних Сил України є членами трудового колективу Військового інституту, на них поширюється законодавство про працю, в тому числі й право на громадське самоврядування.
3.5.12. Працівники Збройних Сил України можуть працювати у Військовому інституті на постійній основі (за основним місцем роботи) та за сумісництвом. Працівники Збройних Сил України, які працюють у Військовому інституті за сумісництвом (не за основним місцем роботи), мають права та обов’язки рівні з іншими працівниками, крім випадків та обмежень, передбачених законодавством України, Статутом Університету, цим Положенням, а також іншими актами, виданими начальником Військового інституту в межах його повноважень.
3.5.13. Особи, що належать до постійного складу мають право:
• обирати й бути обраними до Вченої ради Військового інституту, вчених рад факультетів;
• брати участь в обговоренні й розв’язанні всіх найважливіших питань діяльності Військового інституту в частині, що їх стосується;
• одержувати інформаційні, нормативні та інші матеріали, що розробляються чи діють у Військовому інституті;
• безкоштовно користуватися навчальними, науковими та іншими приміщеннями й обладнанням Військового інституту;
• користуватися всіма видами забезпечення і послуг, які може надати Військовий інститут, Університет, а також іншими можливостями Військового інституту, Університету в плані одержання матеріальної допомоги, оперативного та ефективного вирішення проблем навчально- методичної й науково-дослідної діяльності;
• виконувати роботу на умовах сумісництва в інших підрозділах Військового інституту;
• залучатись – у межах компетенції до розробки проектів нормативно- правових актів, міжнародних договорів тощо;
• використовувати методи навчання, які найбільш повно відповідають індивідуальним особливостям та передбачають розвиток творчої ініціативи й самостійності курсантів (слухачів, студентів), ад’юнктів.
3.5.14. Особи, що належать до постійного складу зобов’язані:
• дотримуватися Статуту Університету та цього Положення;
• забезпечувати високий рівень підготовки тих, хто навчається і проводити науково-дослідні роботи;
• піклуватися про професійний, культурний і творчий розвиток тих, хто навчається;
• підвищувати свою кваліфікацію;
• додержуватись умов колективного договору;
• виконувати рішення Вченої ради Військового інституту (факультету) та правила внутрішнього трудового розпорядку;
• турбуватися про підвищення авторитету Університету і Військового інституту.
3.5.15. Курсанти (слухачі) Військового інституту враховуються до загальної кількості осіб, які навчаються в Університеті.
3.6. Науково-педагогічні та наукові працівники
3.6.1. До науково-педагогічних працівників Військового інституту належать військовослужбовці та працівники, які проходять службу (працюють) на посадах: командування Військового інституту (крім заступника начальника Військового інституту, заступника начальника Військового інституту з матеріально-технічного забезпечення, заступника начальника Військового інституту з озброєння, заступника начальника Військового інституту з морально-психологічного забезпечення), начальники факультетів, заступники начальників факультетів з навчальної та наукової роботи – начальників навчальних частин факультетів, начальників (заступників начальників) кафедр, професорів, доцентів, старших викладачів, викладачів, асистентів.
3.6.2. До наукових працівників Військового інституту належать військовослужбовці, працівники Збройних Сил та особи, які обіймають посади керівників науково-дослідного (наукового) центру, відділів та лабораторій, їх заступників, головних наукових, провідних наукових, старших наукових, наукових та молодших наукових співробітників у науково-дослідному (науковому) центрі, наукових відділах та лабораторіях Військового інституту.
3.6.3. Чисельність науково-педагогічних працівників Військового інституту щорічно визначається штатом (штатним розписом), який затверджується директором Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міноборони.
Заміщення посад науково-педагогічних і наукових працівників здійснюється на конкурсно-контрактних засадах. Порядок проведення конкурсів визначається нормативно-правовими актами МОН, Міноборони, Статутом Університету та цим Положенням.
3.6.4. Права та обов’язки науково-педагогічних і наукових працівників визначені у законах України “Про вищу освіту”, “Про наукову і науково- технічну діяльність”, Положенні про військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України від 15 серпня 201 8 року № 910/412, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України ЗО жовтня 2018 року за № 1229/32681 та інших нормативно-правових актах.
Крім того, науково-педагогічні та наукові працівники мають право:
– об’єднуватися у фахові, громадські й Інші організації, крім політичних, за умови, що їхня діяльність не суперечить конституції України й законодавству;
– користуватися можливостями Військового інституту з питань одержання матеріальної допомоги, навчальної та наукової діяльності;
– брати участь у виконанні конкретних робіт за прямимрі договорами з юридичними та фізичними особами з оплатою їх праці в установленому порядку;
– об’єднуватися в тимчасові творчі колективи для проведення наукових досліджень за договорами з юридичними та фізичними особами.
3.6.5. Науково-педагогічні працівники із числа військовослужбовців під час проведення занять з курсантами (слухачами, студентами), ад’юнктами є їхніми прямими начальниками.
Завдання та вказівки науково-педагогічних працівників із числа військовослужбовців під час проведення навчальних занять зі студентами, а також вказівки цивільних науково-педагогічних працівників під час проведення навчальних занять із курсантами (слухачами, студентами) є обов’язковими для виконання.
3.6.6. Посаду начальника Військового інституту можуть займати військовослужбовці, які мають науковий ступінь, вчене (почесне) звання, вислугу років на військовій службі на посадах наукових або науково- педагогічних працівників не менше десяти років, оперативно-стратегічний (оперативно-тактичний) рівень військової освіти, або особи, які мають досвід проходження військової служби на посадах керівного складу в органах військового управління (не менше п’яти років) та оперативно- стратегічний рівень військової освіти.
3.6.7. Посади заступника начальника Військового інституту можуть займати військовослужбовці, які мають вчене звання, науковий ступінь, оперативно-стратегічний (оперативно-тактичний) рівень військової освіти, досвід проходження військової служби на посадах наукових або науково- педагогічних працівників (наукових працівників) не менше п’яти років.
3.6.8. Посаду начальника (декана) факультету Військового інституту можуть займати військовослужбовці, які мають науковий ступінь (відповідно до профілю діяльності факультету) та/або вчене (почесне) звання, оперативно-тактичний рівень військової освіти, досвід проходження військової служби на посадах наукових або науково-педагогічних працівників не менше трьох років.
3.6.9. Посаду заступника начальника (декана) факультету з навчальної та наукової роботи – начальника навчальної частини та заступника начальника факультету військової підготовки з навчальної та наукової роботи — начальника навчальної частини можуть займати військовослужбовці, які мають вчене звання та/або науковий ступінь за профілем діяльності факультету, оперативно-тактичний рівень військової освіти, досвід проходження військової служби на посадах наукових або науково-педагогічних працівників не менше трьох років.
3.6.10. Посаду начальника (завідувача) кафедри Військового інституту можуть займати військовослужбовці (цивільні особи), які мають науковий ступінь та/або вчене (почесне) звання, військову освіту оперативно- тактичного рівня та/або досвід проходження військової служби на посадах керівного складу в органах військового управління (не менше п’яти років).
Не може перебувати на посаді більш як два строки (стаття 35 Закону України “Про вищу освіту”).
3.6.11. Посаду заступника начальника (завідувача) кафедри Військового Інституту можуть займати військовослужбовці (цивільні особи), які мають військову освіту, досвід проходження військової служби на посадах керівного складу в органах військового управління не менше п’яти років.
3.6.12. На посаду професора у Військовому інституті можуть призначатися особи, які мають:
– вчене звання професора або науковий ступінь доктора наук зі стажем науково-педагогічної роботи не менше трьох років;
– вчене звання доцента (старшого наукового співробітника, старшого дослідника) і науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) та стаж науково-педагогічної роботи не менше п’яти років;
– вчене звання доцента (старшого наукового співробітника, старшого дослідника) без наукового ступеня зі стажем науково-педагогічної роботи не менше десяти років;
3.6.13. На посаду доцента у Військовому інституті можуть призначатися особи, які мають:
– вчене звання доцента (старшого наукового співробітника, старшого дослідника) або науковий ступінь, досвід науково-педагогічної роботи;
– старші викладачі та викладачі без наукових ступенів і вчених звань, які мають не менше десяти років стажу науково-педагогічної роботи, проводять навчальні заняття і мають видані навчально-методичні посібники та наукові праці;
– висококваліфіковані фахівці з військ, органів військового управління або військових навчальних закладів (установ, організацій), які мають ступінь вищої освіти магістра за відповідною спеціальністю і здійснюють педагогічну, науково-педагогічну діяльність, мають не менше п’яти років стажу науково-педагогічної роботи та/або досвід проходження військової служби на керівних посадах в органах військового управління не менше трьох років.
3.6.14. На посаду старшого викладача у Військовому інституті можуть призначатися особи, які мають:
– вчене звання доцента (старшого наукового співробітника, старшого дослідника) або науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук);
– викладачі без наукових ступенів і вчених звань, які мають не менше п’яти років стажу науково-педагогічної (педагогічної) роботи, проводять навчальні заняття і мають видані навчально-методичні посібники;
– висококваліфіковані фахівці з військ, органів військового управління, військових навчальних закладів (установ, організацій), які мають ступінь вищої освіти магістра за відповідною спеціальністю і здійснюють педагогічну, науково-педагогічну діяльність.
3.6.15. На посаду викладача у Військовому інституті можуть призначатися особи, які мають ступінь вищої освіти “магістр” за відповідною спеціальністю.
3.6.16. Наукові, науково-педагогічні працівники Військового інституту можуть мати додаткові права та обов’язки.
3.6.17. Посаду начальника (заступника з наукової роботи) науково- дослідного центру можуть займати особи, які мають науковий ступінь, вчене звання, стаж військової служби (роботи) на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників не менше п’яти років та досвід керівництва науковими підрозділами вищих військових навчальних закладах (далі – ВВНЗ), військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти (далі – ВНП ЗВО), організаціях, у складі яких є науковий підрозділ (далі – ОНП) та наукових установах Міністерства оборони України та Збройних Сил України (далі – НУ) не менше трьох років.
3.6.18. Посади начальників наукових управлінь у складі наукових центрів можуть займати особи, які мають науковий ступінь (вчене звання), стаж військової служби (роботи) на посадах наукових (науково- педагогічних) працівників не менше п’яти років та досвід керівництва науковими підрозділами ВВНЗ, ВНП ЗВО, ОНП та НУ не менше трьох років або досвід проходження військової служби в органах військового управління, наукової (науково-організаційної, випробувальної діяльності тощо) за напрямом діяльності установи не менше десяти (дванадцяти) років та відповідний рівень освіти.
3.6.19. Посади начальників (заступників) наукових відділів можуть займати особи, які мають науковий ступінь (вчене звання), стаж військової служби (роботи) на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників не менше п’яти (трьох) років та досвід керівництва науковими підрозділами ВВНЗ, ВНП ЗВО, ОНП та НУ не менше трьох років, за останні п’ять років не менше 10 публікацій (патентів) або досвід проходження військової служби в органах військового управління, наукової (науково-організаційної, випробувальної діяльності тощо) за напрямом діяльності установи не менше десяти (семи) років та відповідний рівень освіти.
3.6.20. Посади головних наукових співробітників можуть займати особи, які мають науковий ступінь доктора наук, вчене звання, стаж військової служби (роботи) за фахом не менше десяти років, у тому числі досвід наукової роботи не менше семи років, за останні десять років не менше 10 публікацій (патентів).
3.6.21. Посади начальників науково-дослідних лабораторій заміщуються, як правило, особами, які мають науковий ступінь або вчене звання та досвід організації науково-дослідної роботи.
3.6.22. Посади провідних наукових співробітників можуть займати особи, які мають науковий ступінь (вчене звання), стаж військової служби (роботи) за фахом не менше семи років, у тому числі досвід наукової роботи не менше п’яти років, за останні п’ять років не менше 10 публікацій (патентів) або досвід проходження військової служби в органах військового управління, наукової (науково-організаційної, випробовувальної діяльності тощо) за напрямом діяльності установи не менше десяти років та відповідний рівень освіти.
3.6.23. Посади старшого наукового і наукового співробітника заміщуються особами, які мають науковий ступінь або вчене звання.
В окремих випадках зазначені посади можуть заміщати висококваліфіковані фахівці з військ, військових навчальних закладів (установ, організацій) без наукового ступеня та вченого звання, які мають ступінь магістра за відповідною спеціальністю та досвід керівної (науково- дослідної) роботи не менше двох років.
3.6.24. Посади молодших наукових співробітників займають особи, які мають ступінь вищої освіти “магістр” за відповідною спеціальністю.
3.6.25. В окремих випадках у разі неможливості забезпечення освітньої діяльності у Військовому інституті наявними штатними працівниками вакантні посади науково-педагогічних (наукових) працівників можуть тимчасово заміщуватися за строковим трудовим договором науково- педагогічними (науковими) працівниками до проведення конкурсного заміщення цих посад у поточному навчальному році або календарному році відповідно.
3.6.26. Начальник інституту за поданням Вченої (наукової, науково- технічної ради) та погодженням із органом військового управління може встановлювати додаткові (інші) вимоги до наукових посад.
3.6.27. Функціональні посадові обов’язки осіб з числа наукових працівників розробляються у встановленому законодавством порядку і затверджуються начальником Військового інституту.
3.6.28. За досягнення високих результатів у навчальній, методичній, виховній, науковій роботі особи з числа наукових, науково-педагогічних працівників можуть бути представлені до нагородження державними нагородами, присвоєння державних премій, почесних звань і відзнак, нагородження іменними медалями, знаками, преміями, грамотами та іншими видами заохочення.
3.7. Змінний склад
3.7.1. До змінного складу Військового інституту належать:
• військовослужбовці, які навчаються (докторанти, ад’юнкти, слухачі, курсанти);
• студенти, які проходять навчання за програмою підготовки осіб офіцерського складу для проходження військової служби за контрактом;
• громадяни України, які проходять військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу.
3.7.2. Права та обов’язки ад’юнктів і докторантів.
На ад’юнктів і докторантів поширюються права та обов’язки здобувачів вищої освіти, визначених статтею 62, 63 Закону України “Про вищу освіту” (крім пунктів 12, 17, 24, 25, 26 частини першої та частин другої, дев’ятої та десятої), пунктами 14, 15, 17 Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року №261 та Особливостями підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих військових навчальних закладах (науково-дослідних установах) Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 24 лютого 2017 року № 115, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 березня 2017 року за № 3 83/3 0251.
Ад’юнкти і докторанти зобов’язані дотримуватись вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці та захисту іншої інформації з обмеженим доступом.
3.7.3. У процесі навчання у Військовому інституті слухачі, курсанти та студенти, крім прав та обов’язків, визначених Законом України “Про вищу освіту”, мають право:
• обирати та бути обраними до органів самоврядування студентів Університету;
• брати участь у науково-дослідній роботі та інших видах діяльності, визначених у цьому Положенні;
• брати участь у наукових роботах з військової тематики;
• брати участь у засіданнях кафедр, предметно-методичних комісій із правом дорадчого голосу;
• за рішенням Вченої ради Військового інституту навчатися за індивідуальним планом;
• відвідувати за дозволом начальника Військового інституту та начальника факультету заняття на інших факультетах Університету за умови виконання графіка освітнього процесу за основним місцем навчання, що складений відповідно до індивідуального навчального плану;
• отримувати матеріальну допомогу згідно із законодавством;
• на академічну відпустку (для студентів), поновлення, переведення до іншого вищого навчального закладу в порядку, передбаченому законодавством.
3.7.4. Особи, які навчаються у Військовому інституті, крім обов’язків, що передбачені статтею 63 Закону України “Про вищу освіту”, зобов’язані: знати мету й завдання навчання у Військовому інституті, які визначені в освітньо-професійних (освітньо-наукових) програмах (кваліфікаційних характеристиках);
– виконувати вимоги навчального плану, у визначені строки і відповідно до встановлених графіків;
– сумлінно вивчати й глибоко оволодівати військовою справою, сучасними методами досліджень за фахом, наполегливо розвивати необхідні військово-професійні якості, командирські, методичні та практичні навички за встановленою військово-обліковою спеціальністю, постійно домагатися підвищення своєї загальної культури, морального та фізичного вдосконалення;
– всебічно розвивати свої здібності, спрямовувати їх на безумовне й творче оволодіння спеціальністю;
– відвідувати всі заняття в Університеті та Військовому інституті, у встановлені терміни складати (перескладати) заліки та екзамени, які передбачені в програмі військової підготовки, брати участь у заходах, що проводяться у Військовому інституті;
– негайно інформувати командування Військового інституту про неможливість з поважних причин відвідувати заняття, складати (перескладати) заліки та екзамени, виконувати індивідуальні завдання тощо;
– прибувати на заняття з військової підготовки охайно одягненими, мати акуратну зачіску;
– під час перебування у Військовому інституті та під час занять, що проводяться за межами Військового інституту, виконувати вимоги Статутів Збройних Сил України та розпорядку дня Військового інституту;
– виховувати в собі високі моральні принципи: честь, гідність, сумлінність, принциповість, порядність, гуманізм;
– дбайливо ставитись до збереження військового майна, озброєння, військової техніки, навчального обладнання;
– дотримуватись заходів безпеки й протипожежної охорони, особливо під час занять зі зброєю та на військовій техніці;
– дотримуватись вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці та захисту іншої інформації з обмеженим доступом.
3.7.5. Особи, які навчаються у Військовому інституті, можуть бути відраховані з Університету за наказом ректора чи уповноваженої ним особи відповідно до законодавства України, з урахуванням Порядку, визначеного Міноборони та МОН.
3.7.6. У разі відсутності умов для розміщення курсантів у казармах, вони розміщуються окремо від студентів у студентських гуртожитках.”
3. Розділ 4 викласти в такій редакції:
“4. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ НАЧАЛЬНИКА ВІЙСЬКОВОГО ІНСТИТУТУ
4.1. Начальник Військового інституту є прямим начальником для всього особового складу і забезпечує готовність до переведення на функціонування в умовах особливого періоду, моральний та психологічний стан, професійну підготовку, військову і трудову дисципліну особового складу, якість і повноту виконання замовлення з підготовки військових фахівців, стан навчально-виховної, наукової, науково-технічної, інноваційної та методичної діяльності, належну експлуатацію та збереження озброєння і військової техніки, а також організацію забезпечення охорони державної таємниці, захисту іншої інформації з обмеженим доступом, технічного захисту інформації.
4.2. Начальник Військового інституту безпосередньо підпорядковується директору Департаменту, а з питань організації освітнього процесу – ректору Університету.
4.3. Функціональні обов’язки начальника Військового інституту розробляються на підставі Статутів Збройних Сил України, наказів Міноборони, МОН, директора Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міноборони, Статуту Університету, Положення про Військовий інститут, інших нормативно-правових актів, керівних документів та затверджуються ректором Університету та директором Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міноборони.
4.4. Начальник Військового інституту зобов’язаний:
– постійно підтримувати готовність Військового інституту до функціонування в умовах особливого періоду;
– забезпечувати виконання освітніх (освітньо-професійних, освітньо- наукових) програм підготовки військових фахівців;
– організовувати та здійснювати контроль навчальної, методичної, наукової, науково-технічної та виховної роботи у Військовому інституті;
– організовувати розробку навчальних планів, програм навчальних дисциплін підготовки військових фахівців, забезпечувати повне і якісне їх виконання;
– уживати заходів щодо зміцнення військової та трудової дисципліни особового складу і підтримання правопорядку у Військовому інституті;
– розробляти правила внутрішнього розпорядку Військового інституту і
– забезпечувати та контролювати їх виконання;
– своєчасно готувати та подавати за встановленим порядком пропозиції щодо корегування штату (штатного розпису) Військового інституту, забезпечувати дотримання штатно-фінансової дисципліни в межах компетенції;
– організовувати розробку та затвердження функціональних обов’язків та посадових інструкцій для усіх категорій особового складу Військового інституту і забезпечувати контроль за їх виконанням;
– розподіляти функції управління Військовим інститутом між своїми заступниками і затверджувати їх функціональні обов’язки (посадові інструкції);
– визначати навчальне навантаження науково-педагогічних, (педагогічних) працівників Військового інституту в межах, що встановлюються відповідно до вимог нормативно-правових актів Міноборони та МОН;
– уживати заходів щодо постійного вдосконалення освітнього процесу і втілення передових методів навчання і виховання тих, хто навчається, забезпечувати проведення занять на високому науковому і методичному рівнях;
– організовувати роботу з військово-професійної орієнтації та професійного психологічного відбору громадян, які виявили бажання навчатися за програмою підготовки офіцерів запасу;
– організовувати та проводити відбір громадян, які залучаються до військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу;
– брати участь у розробці кваліфікаційних характеристик, які визначають вимоги до підготовки офіцерів запасу з відповідних військово- облікових спеціальностей;
– подавати пропозиції щодо відрахування та поновлення на навчання громадян, які залучаються до військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу;
– організовувати та проводити атестування громадян, які мають освітній ступень вищої освіти не нижче бакалавра, пройшли повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу та склали встановлені іспити, до присвоєння первинного військового звання “молодший лейтенант запасу”;
– організовувати проведення розрахунків вартості військової підготовки громадян за програмою підготовки офіцерів запасу для укладання відповідних контрактів з громадянами, які виявили бажання пройти військову підготовку за рахунок коштів фізичних осіб, та за своїм підписом і підписом ректора Університету подавати розрахунки до Департаменту (відповідного структурного підрозділу центрального органу виконавчої влади, якому підпорядкований Військовий інститут) на затвердження;
– особисто проводити навчальні заняття з тими, хто навчається, а також із військовослужбовцями Військового інституту з професійної підготовки;
– організовувати експлуатацію та збереження озброєння і військової техніки Військового інституту;
– забезпечувати вдосконалення матеріально-технічної бази, складання і подання заявок до відповідних постачальних органів на отримання озброєння, військової техніки, паливно-мастильних матеріалів, військового майна та літератури для військового навчального підрозділу в межах табельної потреби та норм постачання;
– організовувати та здійснювати зв’язок з іншими структурними підрозділами Університету з навчально-методичних питань, підтримувати зв’язки з військовими частинами, установами, військовими навчальними закладами, підприємствами та організаціями з питань діяльності Військового інституту;
– забезпечувати охорону праці, дотримання законності та внутрішнього порядку у Військовому інституті та в місцях тимчасового виконання завдань особовим складом;
– забезпечувати охорону державної таємниці, захисту іншої інформації з обмеженим доступом, технічний захист інформації та здійснювати контроль за їх станом;
– забезпечувати своєчасне подання встановленої звітності.
4.5. Начальник Військового інституту має право:
– відповідно до законодавства діяти від імені Військового інституту, представляти його без доручення в усіх органах, організаціях, установах та перед будь-якими юридичними та фізичними особами, розпоряджатися бюджетними та власними коштами, «призначеними для забезпечення діяльності Військового інституту, давати доручення, укладати договори, угоди, контракти, в тому числі з Університетом;
– від імені Міноборони укладати договори (контракти) з Університетом;
– приймати необхідні рішення в межах своєї компетенції, якщо вони не віднесені до компетенції інших органів управління, не суперечать законодавству України та Статуту Університету;
– видавати накази й розпорядження, у межах своїх повноважень, обов’язкові для виконання особовим складом Військового інституту і працівниками, які беруть участь у процесі підготовки військових фахівців;
– з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав чи інтересів Військового інституту подавати в установленому порядку позовні заяви до суду від імені Університету;
– порушувати питання про невідповідність начальників факультетів, кафедр, відділів, інших посадових осіб займаній посаді;
– приймати на роботу та звільняти з роботи працівників, визначати їхні посадові (функціональні) обов’язки;
– укладати з трудовим колективом Військового інституту колективний договір, який від імені колективу підписується уповноваженим представником трудового колективу;
– встановлювати доплати й надбавки працівникам у порядку визначеному законодавством для закладів освіти, що мають статус національних;
– призначати курсантів на посади і присвоювати їм військові звання рядового, сержантського і старшинського складу відповідно до законодавства України;
– надавати дозвіл сімейним курсантам старших курсів проживати поза межами курсантського гуртожитку;
– надавати курсантам (слухачам) відпустки на підставах та в порядку визначених нормативно-правовими актами України;
– переводити на наступний курс курсантів (слухачів, студентів), ад’юнктів, які виконали всі вимоги навчального плану й навчальних програм, успішно склали всі іспити й заліки;
– дозволяти дострокове складання екзаменів та заліків курсантам (слухачам, студентам) другого та наступних курсів, які навчаються на “відмінно” та “добре”;
– подавати за рекомендацією Вченої ради Військового інституту встановленим порядком документи на найкращих курсантів — відмінників навчання для призначення їм іменних стипендій;
– підвищувати курсантам посадові оклади в розмірах, установлених законодавством, за відмінні й добрі оцінки за підсумками екзаменаційної сесії;
– установлювати індивідуальні строки складання екзаменів та заліків курсантам (слухачам, студентам), ад’юнктам, які не склали їх в установлені строки з поважних причин, підтверджених відповідними документами;
– порушувати клопотання про відрахування з Військового інституту курсантів (слухачів, студентів), ад’юнктів;
– допускати до складання атестації курсантів (слухачів, студентів), ад’юнктів, які виконали всі вимоги навчального плану й програм і склали всі екзамени та заліки;
– підписувати та подавати на погодження та затвердження встановленим порядком навчальні плани підготовки фахівців за поданням Вченої ради Військового інституту;
– залучатись у межах своєї компетенції до розробки проектів нормативно-правових актів, міжнародних договорів;
– затверджувати збірники програм навчальних дисциплін за спеціальностями підготовки військових фахівців;
– затверджувати розклади навчальних занять та розклади складання екзаменаційних сесій, складених навчальним відділом;
– затверджувати рішення Вченої ради, склад Методичної, та інших рад Військового інституту, створених відповідно до законодавства України;
– здійснювати інші повноваження відповідно до законодавства.”
4. Розділ 5 викласти в такій редакції:
“5. ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОЇ, НАУКОВОЇ, НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
5.1. Організація та забезпечення освітньої діяльності Військового інституту здійснюються комплексним проведенням навчальної, методичної, наукової (науково-технічної), інноваційної, організаційної, виховної та іншої роботи з метою виконання замовлення відповідно до прийнятих стандартів вищої освіти на підготовку військових фахівців зі ступенем сформованості у кожного з них визначених компетентностей.
Освітня діяльність здійснюється на підставі ліцензій на здійснення освітньої діяльності та передбачає видання випускникам документів про вищу освіту встановленого зразка, затвердженого в установленому законодавством порядку, за акредитованими освітніми програмам (спеціальностями).
Зміст вищої освіти військових фахівців установлюється в освітніх програмах Військового інституту, нормативно-правових актах МОН та Міноборони.
5.2. Зміст навчання та методологія його засвоєння визначаються освітньою програмою, навчальним планом, програмами навчальних дисциплін, іншими нормативними документами та відповідною навчальною й навчально-методичною літературою.
5.3. Підготовка фахівців у Військовому інституті може здійснюватись за очною (денною), заочною (дистанційною) формами навчання.
5.4. Військовий інститут безпосередньо бере участь у підготовці Університетом фахівців різних освітніх рівнів та спеціальностей. Військовий інститут приймає на навчання курсантів (слухачів, студентів), ад’юнктів (докторантів) (далі – ті, хто навчаються) на конкурсній основі згідно з державним замовленням і договірними зобов’язаннями.
5.5. Підготовка фахівців здійснюється із залученням науково- педагогічних (педагогічних), наукових працівників і використанням матеріально-технічної бази Університету, Міноборони та інших ЦОВВ.
5.6. Перелік галузей знань, спеціальностей та спеціалізацій підготовки військових фахівців різних освітніх рівнів у Військовому інституті визначається згідно з законодавством України.
Чисельні показники прийому на навчання та службове становище (статус) тих, хто навчається, у Військовому інституті з кожної спеціальності (спеціалізації) підготовки (акредитованої освітньої програми), визначаються наказами Міноборони, МОН, Університету.
5.7. Підготовка фахівців для збройних сил іноземних держав у Військовому інституті здійснюється за міжнародними договорами та угодами в галузі військової освіти відповідно до законодавства України.
5.8. У Військовому інституті також здійснюється підготовка для Збройних Сил України та інших військових формувань фахівців різних спеціальностей з проходженням відповідного військово-професійного навчання (підготовки) за спеціальностями підготовки студентів за схемою підготовки “студент – курсант”, “студент” та громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу.
5.9. Навчальна робота
5.9.1. Навчальна робота є основною складовою освітньої діяльності у Військовому Інституті. Вона включає в себе заходи структурних підрозділів, науково-педагогічних (педагогічних), наукових та інших працівників з питань підготовки за фахом курсантів (слухачів, студентів), докторантів, ад’юнктів, організації і науково-методичного забезпечення всіх видів навчальних занять, самостійної роботи, практичної підготовки, проведення діагностики результатів навчання, виховання і розвитку курсантів (слухачів, студентів), ад’юнктів їх атестування та управління якістю вищої освіти.
5.9.2. Навчальний план розглядається Вченою радою Військового інституту, підписується начальником Військового інституту (заступником начальника Військового інституту з навчальної (навчальної та наукової) роботи) та деканом (директором) відповідного факультету (інституту) Університету, погоджується із замовником на підготовку військових фахівців за даною спеціальністю й проректором з науково-педагогічної роботи Університету та затверджується ректором Університету.
5.9.3. Робочий навчальний план розробляється на факультетах кафедрами, які беруть участь у підготовці відповідних фахівців, під методичним керівництвом та у взаємодії з навчальним відділом, підписується начальником факультету, погоджується заступником начальника Військового інституту з навчальної (навчальної та наукової роботи) та затверджується начальником Військового інституту.
5.9.4. Для кожної спеціальності (спеціалізації) підготовки у Військовому інституті на факультетах формується збірник програм навчальних дисциплін, що підписується начальником факультету, відповідальним за підготовку військового фахівця із даної спеціальності, погоджується заступником начальника Військового інституту з навчальної (навчальної та наукової) роботи та затверджується начальником Військового інституту.
5.9.5. Робоча програма навчальної дисципліни розробляється кафедрою, обговорюється на засіданні кафедри, підписується начальником кафедри та затверджується начальником факультету.
5.9.6. Розклад навчальних занять складається на місяць (семестр, півріччя, навчальний рік) навчальними частинами факультетів спільно з навчальним відділом Військового Інституту, підписується начальником (заступником начальника) навчального відділу, погоджується із заступником начальника Військового інституту з навчальної (навчальної та наукової) роботи та затверджується начальником Військового інституту. Розклад навчальних занять за необхідності погоджується проректором Університету з науково-педагогічної роботи.
З деяких навчальних дисциплін можуть проводитися теоретичні (науково-практичні) конференції та інші види занять, які введені за рішенням Вченої ради Військового інституту.
5.9.7. На кафедрі з кожної навчальної дисципліни створюється лекційний фонд, що складається з усіх курсів лекцій, а також за рішенням начальника Військового інституту можуть розроблятися дистанційні курси.
5.9.8. Самостійна робота курсантів (слухачів, студентів) регламентується розпорядком дня Військового інституту і передбачає, як правило, 3 години щоденних занять.
5.9.9. Курсанти й слухачі під час проходження військової служби (навчання) можуть призначатися до складу добового наряду для підтримання внутрішнього порядку, охорони особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, приміщень і майна Військового інституту, здійснення контролю за станом справ у підрозділах, своєчасного вжиття заходів щодо запобігання правопорушенням та виконання інших обов’язків внутрішньої служби, а також для несення гарнізонної служби у порядку, визначеному статутами Збройних Сил України.
Залучення курсантів (слухачів, студентів) до робіт, не пов’язаних із виконанням програм практики та військового стажування, заборонено.
5.9.10. Практична підготовка може проводитися в таких формах: первинна військово-професійна підготовка, навчальна, військова та інші види практики курсантів (студентів), військове стажування курсантів (слухачів), практична підготовка за військово-обліковими спеціальностями, практичне відпрацювання несення служби в добовому наряді студентами.
5.9.11. Первинна військово-професійна підготовка курсантів (студентів) є обов’язковою складовою практичної підготовки військових фахівців за певною спеціальністю і проводиться у Військовому інституті або у навчальних центрах військ (сил) за окремими план-програмами.
Навчальна практика організовується на молодших курсах із метою набуття курсантами (студентами) первинних практичних навичок зі спеціальності й проводиться як на базі Військового інституту, так і в навчальних центрах військ (сил).
Військова (виробнича) практика організовується на старших курсах із метою набуття професійних навичок зі спеціальності й проводиться у військових частинах (установах, закладах), навчальних центрах, підрозділах забезпечення навчального процесу військ (сил), а також на державних підприємствах, що належать до сфери управління Міністерства оборони України на посадах, що відповідають профілю підготовки курсантів (слухачів, студентів).
Військове стажування курсантів (слухачів) організовується на випускному курсі з метою закріплення та поглиблення комплексу отриманих знань, умінь, навичок, набуття досвіду в практичному виконанні службових обов’язків на посадах призначення випускників у військах (силах) і проводиться у військових частинах (установах, закладах) Міноборони.
Несення гарнізонної (патрульної) служби та служби у внутрішньому наряді є складовою практичної підготовки курсантів (слухачів).
5.9.12. Оцінювання під час проведення екзамену здійснюється в балах. Кількість балів, яка може бути отримана на екзамені, додається до суми балів за змістові модулі, але не може перевищувати 10 відсотків від максимального обсягу дисципліни.
Курсантам (слухачам, студентам) за необхідністю рішенням начальника Військового інституту може встановлюватись індивідуальний термін складання заліків та екзаменів.
5.9.13. Курсанти (слухачі, студенти) допускаються до семестрового контролю з навчальної дисципліни (диференційованого заліку,: екзамену), якщо вони виконали всі види робіт із цієї навчальної дисципліни, які передбачені навчальним планом на семестр.
5.9.14. Курсантам (слухачам, студентам), які є відмінниками навчання, виявили особливі успіхи в навчальній і науковій діяльності та мають зразкову військову дисципліну, можуть призначатися академічні стипендії (іменні стипендії, премії) Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України та інших державних органів влади.
5.9.15. Курсанти (слухачі, студенти), які повністю виконали всі вимоги навчального плану даного курсу, успішно склали всі диференційовані заліки й екзамени, наказом начальника Військового інституту переводяться на наступний курс.
5.9.16. Атестація курсантів (слухачів, студентів) проводиться після закінчення теоретичного та практичного навчання за освітньою (освітньо- професійною чи освітньо-науковою) програмою підготовки військових фахівців відповідного рівня вищої освіти.
До атестації допускаються курсанти (слухачі, студенти), які в повному обсязі успішно виконали освітню (освітньо-професійну чи освітньо- наукову) програму підготовки фахівців відповідного рівня вищої освіти за конкретною спеціальністю (спеціалізацією).
5.9.17. Нормативними формами атестації курсантів (слухачів, студентів) Військового інституту, що визначаються відповідними стандартами вищої освіти за спеціальністю (спеціалізацією) та навчальним планом, можуть бути захист атестаційної (кваліфікаційної, дипломної, магістерської) роботи (проекту), комплексний екзамен або їх поєднання.
На першому (бакалаврському) рівні вищої освіти, освітньо- професійною програмою передбачається проведення комплексного екзамену та (або) захисту кваліфікаційної роботи.
На другому (магістерському) рівні вищої освіти передбачається проведення комплексного екзамену та захист магістерської (дипломної) роботи (проекту). Освітньо-науковою програмою передбачається проведення комплексного екзамену та захист магістерської роботи.
5.9.18. Атестаційна робота — це самостійна творча робота курсанта (слухача, студента), призначена для оцінки рівня його науково-теоретичної та практичної підготовки, головним змістом якої є розв’язання актуальної наукової, науково-технічної, службової, науково-методичної або навчально-методичної проблеми (завдання).
Зазначена робота пов’язана з аналізом (синтезом), теоретичною розробкою актуальних питань, моделюванням (фізичним або математичним), дослідженням процесів, об’єктів, систем у відповідній галузі науки. Освітньому рівню “бакалавр” відповідає кваліфікаційна робота, освітньому рівню “магістр” — магістерська робота.
Наказом начальника Військового інституту за поданням керівників (начальників) кафедр кожному курсанту (слухачу, студенту) призначається керівник кваліфікаційної, науковий керівник магістерської роботи із числа керівного складу, науково-педагогічних або наукових працівників Військового інституту.
Завдання на виконання атестаційних робіт видаються курсантам (слухачам, студентам) не пізніше ніж за три місяці до початку періоду їх розроблення, визначеного робочим навчальним планом.
5.9.19. Для проведення комплексного екзамену розробляється програма, що містить у собі найбільш вагомі, узагальнені питання декількох програм навчальних дисциплін професійної (професійно-орієнтованої) підготовки, відповідної спеціальності (спеціалізації).
Програма комплексного екзамену розробляється випусковими кафедрами під керівництвом начальника навчального відділу Військового інституту окремо з кожної спеціальності (спеціалізації) підготовки військових фахівців, підписується начальниками (завідувачами) кафедр, погоджується заступником начальника Військового інституту з навчальної (навчальної та наукової) роботи та затверджується начальником Військового інституту.
Програма комплексного екзамену доводиться до відома курсантів (слухачів, студентів) не пізніше ніж за семестр до початку атестації випускників.
5.9.20. Курсанту (слухачу, студенту), який успішно виконав освітню (освітньо-професійну чи освітньо-наукову) програму підготовки військових фахівців відповідного рівня вищої освіти, пройшов атестацію (захистив атестаційну роботу, склав комплексні екзамени), рішенням екзаменаційної комісії присуджується відповідний ступінь вищої освіти (бакалавр або магістр), присвоюється кваліфікація і видається відповідний документ про вищу освіту державного зразка за акредитованою освітньою програмою.
5.9.21. Випускник, який отримав оцінку “незадовільно” на комплексному екзамені або під час захисту атестаційної роботи, не позбавляється права продовжувати складати інші екзамени чи захищати атестаційну роботу.
У таких випадках після завершення атестації, випускник вважається таким, що виконав навчальний план, але не пройшов атестації і відраховується з Військового інституту. При цьому йому видається академічна довідка.
Випускники, які не атестовані у затверджений для них строк, або не склали комплексні екзамени, або не захистили атестаційну роботу, мають право на повторну атестацію в наступний період роботи екзаменаційної комісії у Військовому інституті упродовж трьох років після відрахування з Військового інституту.
5.10. Виховна робота та морально-психологічне забезпечення
5.10.1. Морально-психологічне забезпечення у Військовому інституті є невід’ємною частиною освітнього процесу і включають в себе систему організаційних, психологічних, педагогічних, інформаційних, культурологічних та військово-соціальних заходів, спрямованих на формування й розвиток у курсантів (слухачів, студентів) морально- психологічних якостей, необхідних для успішного оволодіння військовою професією та подальшої військової служби.
Основні форми та методи морально-психологічного забезпечення, функціональні обов’язки посадових осіб структур морально- психологічного забезпечення Військового інституту визначаються статутами Збройних Сил України, наказами та директивами Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, вказівками директора Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України, начальника Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України, цим Положенням і можуть доповнюватися й коригуватися, виходячи з конкретних умов, що склалися.
5.10.2. Головними напрямами морально-психологічного забезпечення у Військовому інституті є:
– морально-психологічне забезпечення підготовки курсантів (слухачів, студентів), ад’юнктів для подальшої служби на посадах офіцерського складу з метою задоволення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань України;
– підтримання морально-психологічного стану та військової дисципліни особового складу;
– інформаційно-пропагандистське забезпечення навчально-виховного процесу;
– психологічне забезпечення навчально-виховного процесу;
– соціально-правова робота.
5.10.3. Морально-психологічне забезпечення навчально-виховного процесу та службової діяльності у Військовому інституті має . за мету формування, підтримання та відновлення морально-психологічного стану особового складу, необхідного для успішного виконання завдань за призначенням.
Основними напрямами морально-психологічного забезпечення підготовки курсантів (слухачів, студентів) є:
• державна патріотична спрямованість освітнього процесу;
• формування у слухачів, курсантів (студентів) високої мотивації до оволодіння військовою спеціальністю;
• забезпечення соціально-психологічної адаптації курсантів до навчання та військової служби;
• формування і розвиток у майбутніх офіцерів необхідних морально- ділових, професійних якостей та норм поведінки, гордості за належність до офіцерського корпусу Збройних Сил України;
5.10.4. Основні напрямки підтримання морально-психологічного стану та військової дисципліни особового складу:
– досягнення такого рівня морально-психологічного стану та військової дисципліни особового складу, який забезпечуватиме своєчасне, повне та якісне вирішення поставлених завдань, формування здорової морально- психологічної атмосфери у військово-соціальному середовищі та почуття особистої безпеки кожного військовослужбовця у ньому, на боротьбу і викорінення негативних звичок і традицій серед військовослужбовців та затвердження позитивних;
– організація та проведення виховних, профілактичних і упереджувальних заходів щодо недопущень правопорушень, підтримання високого рівня організованості, дисципліни та правопорядку, забезпечення безпеки військової служби;
– проведення соціально-психологічного вивчення індивідуальних якостей та психологічних особливостей військовослужбовців, виявлення осіб з нервово-психічною нестійкістю, схильних до пияцтва, вживання наркотичних та токсичних речовин, а також тих, хто має конфліктні ситуації у колективах на ґрунті нестатутних взаємовідносин;
– підтримання належного рівня морально-психологічного стану особового складу, створення безпечних умов проходження військової служби, запобігання скоєнню правопорушень серед особового складу;
– забезпечення особистої взірцевості та відповідальності офіцерського складу у зміцненні військової дисципліни і правопорядку, підвищення їх власного авторитету та формування лідерських якостей.
5.10.5. Основними напрямками інформаційно-пропагандистського забезпечення навчально-виховного процесу є:
• внутрішньо-комунікаційна робота;
• військово-патріотична робота;
• культурологічна робота.
Основними завданнями інформаційно-пропагандистського забезпечення є:
• виховання в особового складу почуття патріотизму, відповідальності за дотримання положень Конституції України, дисциплінованості, вірності Військовій присязі, Бойовому прапору, бойовим традиціям (братерству), готовності до саможертовності в ім’я Батьківщини;
• утвердження у особового складу любові до Батьківщини, їх духовності, моральності, шанобливого ставлення до національних надбань Українського народу, наслідування найкращих прикладів мужності та звитяги борців за свободу та незалежність України як з історичного минулого, так і захисників, які сьогодні відстоюють суверенітет та територіальну цілісність держави у боротьбі із зовнішньою агресією;
• роз’яснення особовому складу зовнішньополітичної та внутрішньополітичної обстановки, завдань Збройних Сил України;
• організація і проведення національно-патріотичної підготовки особового складу Військового інституту;
• організація і проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи з питань практичної реалізації соціальних гарантій військовослужбовців та членів їх сімей;
• організація і проведення командирського інформування;
• налагодження та підтримання внутрішньої та зовнішньої комунікації з питань соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей;
• поширення бойового досвіду, прикладів мужності, пропаганда героїзму, взаємодопомоги, товариських взаємовідносин, традицій бойового братерства;
• пропаганда героїчної боротьби Українського народу за самовизначення і творення власної держави, ідеї свободи, соборності та державності;
• військово-патріотичне виховання особового складу Військового інституту;
• забезпечення культурологічних потреб курсантів (слухачів, студентів), організація відпочинку і дозвілля особового складу;
• сприяння в організації забезпечення духовних потреб військовослужбовців (душпастирська опіка);
• участь у заходах щодо прогнозування, запобігання та нейтралізації наслідків негативного інформаційно-психологічного впливу;
• організація співпраці з представниками органів місцевої влади, ЗМІ, громадських, волонтерських та релігійних організацій тощо
5.10.6. Основними напрямками психологічного забезпечення навчально-виховного процесу є:
• соціально-психологічне діагностування;
• психологічна підготовка;
• психологічний супровід;
• реабілітація військовослужбовців, які брали участь в АТО та ООС.
Основними завданнями психологічного забезпечення є:
• морально-психологічне та соціальне вивчення особового складу, проведення професійного психологічного добору на різні рівні навчання та посади;
• забезпечення психологічної адаптації всіх категорій особового складу Військового інституту відповідно до їхнього фаху та індивідуальних нервово-психологічних особливостей, проведення відповідної профілактичної роботи;
• вивчення та коригування соціально-психологічного стану в підрозділах Військового інституту, проведення соціально-психологічних заходів щодо зміцнення військової дисципліни;
• розробка рекомендацій щодо укомплектування та використання військовослужбовців на відповідних посадах з урахуванням їхніх нахилів;
• соціально-психологічний аналіз чинників, які сприяють виникненню нестатутних стосунків та інших негативних явищ, їхня соціально- психологічна профілактика та корекція;
• виховання морально, психічно й фізично здорового покоління свідомих військовослужбовців, які додержуються загальновизнаних моральних норм і принципів міжнародного гуманітарного права;
• організація та проведення заходів із виконання вимог законодавчих актів України щодо соціального й правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, працівників Збройних Сил України;
• формування у курсантів (студентів) якостей, необхідних майбутньому офіцеру, здатному грамотно навчати та виховувати підлеглих, зміцнювати військову дисципліну й організованість, підтримувати постійну бойову готовність, уміло згуртовувати військові колективи, працювати в бойових умовах;
5.10.7. Основні напрями здійснення соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей, працівників ЗСУ:
– організація моніторингу соціальних процесів у військових підрозділах, попередження виникнення та нейтралізація випадків соціальної напруги у військових колективах;
– реалізація заходів правового і соціального захисту особового складу; інформаційно-роз’яснювальна робота;
– співпраця посадових осіб з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, інститутами громадськості у ЗСУ, об’єднаннями громадян, професійними спілками тощо;
– адресна робота з військовослужбовцями та членами їхніх сімей, працівниками, які потребують посиленої допомоги та підтримки, у першу чергу з військовослужбовцями, які отримали тяжкі поранення, контузії, каліцтва, особами, що мають особливі потреби, та тяжкохворими; забезпечення роботи телефонів довіри, своєчасний розгляд пропозицій, скарг і заяв громадян з питань соціального і правового захисту, їх оперативне вирішення; організація і проведення опитувань;
– сприяння соціальній та професійній адаптації військовослужбовців, які звільняються з військової служби, та членів їхніх сімей; реалізація заходів щодо шефства у ЗСУ;
– моніторинг дотримання у Військовому інституті принципу тендерної рівності.
5.10.8. Загальне керівництво морально-психологічним забезпеченням здійснює начальник Військового інституту. Безпосередніми організаторами й відповідальними за планування, організацію та проведення заходів морально-психологічного забезпечення, дієвість заходів щодо зміцнення військової дисципліни є заступник начальника Військового інституту з морально-психологічного забезпечення – начальник відділу морально-психологічного забезпечення і підпорядковані йому відділ морально-психологічного забезпечення, заступники начальників факультетів та курсів (курсантів, слухачів) з морально- психологічного забезпечення.
5.11. Методична робота
5.11.1. Методична робота у Військовому інституті є складовою частиною освітньої діяльності.
5.11.2. Основними завданнями методичної роботи є:
– підвищення методичної майстерності керівного складу, науково- педагогічних, наукових працівників, командирів підрозділів курсантів (слухачів, студентів) Військового інституту, у тому числі через проведення занять з науково-педагогічними працівниками в школі методичної майстерності;
– участь в удосконаленні змісту стандартів вищої освіти та у розробці стандартів вищої освіти;
– удосконалення змісту навчання через коригування програм та робочих програм навчальних дисциплін, у тому числі для повного врахування досвіду проведення АТО та ООС;
– впровадження в освітній процес досвіду ведення бойових дій, у тому числі під час проведення АТО та ООС, локальних збройних конфліктів, проведення операцій з підтримання миру і безпеки, стандартів НАТО;
– розробка навчальних планів, програм та робочих програм навчальних дисциплін за кредитно-модульним принципом;
– розробка тестових завдань навчальних дисциплін кафедр для кредитно-модульного контролю;
– впровадження в освітній процес активних методів навчання та передового досвіду кращих науково-педагогічних працівників.
5.11.3. Основні форми й напрямами методичної роботи у Військовому інституті визначаються Положенням про особливості організації освітнього процесу у вищих військових навчальних закладах Міністерства оборони України та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 20 липня 2015 № 346, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 вересня 2015 р. за № 1126/275 71 та іншими нормативно-правовими актами.
5.11.4. На кафедрі, у разі потреби, створюються предметно-методичні комісії (далі – ПМК), склад яких щороку затверджуються наказом начальника Військового інституту.
5.11.5. Заходи плану методичної роботи Військового інституту вносяться до плану-календаря основних заходів Військового інституту на місяць. На основі плану методичної роботи Військового інституту факультети розробляють плани методичної роботи факультетів на навчальний рік. Заходи плану методичної роботи факультету включаються до план-календаря основних заходів факультету на місяць.
Заходи методичної роботи кафедри плануються в окремому розділі в планах роботи кафедри на навчальний рік і на місяць.
5.12. Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність
5.12.1. Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність є одним з основних видів освітньої діяльності Військового інституту, головним засобом досягнення необхідного рівня якості підготовки військових фахівців із вищою освітою. До проведення наукової роботи, окрім наукових та науково-педагогічних працівників, залучаються також слухачі, курсанти (студенти) та ад’юнкти.
5.12.2. Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність у Військовому інституті організовується й проводиться відповідно до законодавства України. Керівництво науковою, науково-технічною та інноваційною діяльністю здійснює начальник Військового інституту через заступника з наукової роботи.
5.12.3. Науково-організаційне забезпечення наукової, науково- технічної та інноваційної діяльності Військового інституту покладене на науково-організаційне відділення.
5.12.4. Головними завданнями наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності є:
– планування наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності;
– організація та контроль щодо виконання науково-дослідних робіт;
– складання звітів про наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність;
– організація підготовки наукових і науково-педагогічних працівників вищої кваліфікації;
– проведення наукових конференцій, семінарів тощо;
– організація та контроль роботи воєнно-наукового товариства слухачів, курсантів (студентів).
– участь у проведенні фундаментальних, пошукових і прикладних досліджень у пріоритетних напрямах науково-технічного прогресу, теорії та практики будівництва й застосування Збройних Сил України, підвищення їх боєздатності, створення нових зразків озброєння та військової техніки, інноваційного лінгвістичного наукового, навчально- методичного середовища для формування мовної компетенції в пріоритетних напрямках розвитку Збройних Сил України зокрема в сфері кібербезпеки;
– дослідження у сфері лінгвокраїнознавства та лінгвокультурології у сфері лінгвістичного забезпечення військ (сил);
– аналіз, створення та стандартизація відповідників для нових термінів і понять, довідкових, реферативних, тематичних глосаріїв, словників та інформаційно-аналітичних матеріалів із питань новітнього озброєння, доктрин іноземних армій тощо;
– дослідження актуальних проблем правового регулювання у воєнній сфері та дослідження в сфері міжнародного-гуманітарного права (права війни);
– дослідження актуальних проблем і перспектив розвитку військової освіти;
– підготовка наукових І науково-педагогічних працівників вищої кваліфікації та їхнє атестування;
– узагальнення досягнень зарубіжних країн у галузі будівництва та розвитку військових структур, способів ведення бойових дій;
– організація інформаційно-рекламної та видавничої діяльності щодо пропаганди досягнень вчених Військового інституту шляхом видання монографій, збірників наукових праць, підручників та інших наукових і науково-методичних матеріалів;
– створення сучасної науково-експериментальної й навчально- лабораторної бази та її ефективне використання.
5.12.5. Формами наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності у Військовому інституті є:
– виконання науково-дослідних робіт;
– участь у виконанні дослідно-конструкторських робіт;
– експериментальна перевірка теоретичних висновків і положень, проведення експериментальних досліджень у лабораторних умовах, на полігонах і у військах (силах), узагальнення результатів наукових досліджень і вироблення рекомендацій для їхнього втілення в практику військ (сил);
– розробка військово-теоретичних праць, монографій, дисертацій, довідників, енциклопедій, енциклопедичних словників, наукових статей, наукових повідомлень, підручників, навчальних посібників, збірників тощо, програмного забезпечення, а також участь у розробці статутних (нормативних) документів за планами відповідних органів військового управління;
– наукова експертиза науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, замовлень Міністерства оборони України на створення науково- технічної продукції;
– термінотворча та нормотворча робота (уніфікація, гармонізація існуючих термінів, упорядкування глосаріїв і списків термінів, створення стандартизованої бази лексикографічних даних, укладання багатомовних словників різних типів);
– науково-дослідницька діяльність за напрямками проблем формування перекладацької компетенції та психолінгвістичних проблем перекладу, проведення прикладних перекладознавчих досліджень, референтська діяльність;
– дослідження проблем військового та міжнародного гуманітарного права;
– дослідження проблем автоматичної обробки іншомовних текстів (створення та ведення комп’ютерних словників і здійснення машинного перекладу, розробка комп’ютерних лексикографічних систем);
– здійснення підготовки наукових та науково-педагогічних працівників вищої кваліфікації;
– організація роботи воєнно-наукового товариства курсантів (слухачів, студентів);
– аналіз, узагальнення та розповсюдження передового досвіду наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності та його втілення в оперативну і бойову підготовку військ і освітній процес Військового інституту;
– підготовка та проведення наукових конференцій, семінарів, нарад;
– проведення наукових досліджень під час проведення заходів оперативної, бойової та мобілізаційної підготовки військ (сил), штабів і управлінь, відпрацювання практичних рекомендацій щодо їхнього вдосконалення з урахуванням досвіду проведення АТО та ООС;
– підготовка рецензій на наукові праці;
– патентно-ліцензійна, винахідницька і раціоналізаторська робота тощо.
5.12.6. Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність Військового інституту будується за принципом інтеграції науки й освіти, що реалізується шляхом:
– безпосередньої участі науково-педагогічних працівників, докторантів, ад’юнктів, курсантів (слухачів, студентів) у науковій роботі кафедр та науково-дослідних (наукових) підрозділів;
– участі наукових співробітників науково-дослідних (наукових) підрозділів Військового інституту в освітньому процесі та в підготовці наукових і науково-педагогічних працівників;
– розроблення та впровадження науковими колективами в освітній процес нових інформаційних технологій і технічних засобів навчання, створених у результаті наукових досліджень;
– створення навчально-науково-виробничих комплексів, центрів та інших структур спільно з іншими навчальними закладами та науково- дослідними організаціями;
– цільового використання науково-експериментальної й випробувальної бази науково-дослідних (наукових) підрозділів в освітньому процесі, а також навчально-лабораторної та полігонної бази, навчальних зразків озброєння й військової техніки в науковій роботі для проведення експериментальних досліджень;
– використання наукового потенціалу Військового інституту для підготовки наукових працівників науково-дослідних підрозділів.
5.12.7. Воєнно-наукова робота курсантів (слухачів, студентів) здійснюється в тісному зв’язку з освітнім процесом як його невід’ємне продовження. Вона поділяється на науково-дослідну роботу, що входить до освітнього процесу, і на роботу, яка виконується поза навчальним часом.
Науково-дослідна робота курсантів (слухачів, студентів), що входить до освітнього процесу, передбачає:
– виконання планових завдань, лабораторних робіт, курсових, кваліфікаційних і магістерських робіт з елементами наукових досліджень;
– виконання конкретних нетипових завдань науково-дослідного характеру в період військового стажування й практики;
– вивчення теоретичних основ, методики, постановки, організації та виконання наукового експерименту, обробки результатів наукових досліджень.
Науково-дослідна робота курсантів (слухачів, студентів), яка виконується поза навчальним часом, організовується за такими формами:
– робота курсантів (слухачів, студентів) у наукових гуртках воєнно-наукового товариства;
– вивчення стандартів, основ патентознавства, порядку користування джерелами науково-технічної інформації;
– участь курсантів (слухачів, студентів) у виконанні науково-дослідних робіт, що проводяться на кафедрах і в наукових підрозділах, у тому числі участь у роботі юридичних клінік;
– винахідницька й раціоналізаторська робота;
– участь у конкурсах кафедри, факультету, Військового інституту, міжвузівських конкурсах (форумах) наукових робіт Міністерства оборони України, всеукраїнських конкурсах студентських наукових робіт, всеукраїнських студентських олімпіадах зі спеціальностей і навчальних дисциплін;
– робота в конструкторських, проектних та інших бюро;
– лекторська робота з розповсюдження знань у галузі військової науки й техніки.
5.12.8. За результатами досліджень розробляються й подаються заключні, проміжні звіти або робочі матеріали за окремі етапи роботи. Наукові висновки та пропозиції, що містяться в звітах і робочих матеріалах, розглядаються на засіданнях кафедр (наукових центрів), а з найбільш важливих і комплексних тем – ще й на засіданнях Вченої ради Військового інституту.
5.12.9. Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність Військового інституту за договорами, укладеними зі сторонніми організаціями, може містити в собі:
– виконання робіт щодо створення науково-технічної продукції;
– проведення теоретичних і експериментальних робіт, спрямованих на прискорення науково-технічного прогресу, створення науково-технічної продукції подвійного призначення, конверсію озброєння, військової техніки та технології, поліпшення екологічної обстановки в регіонах тощо;
– заходи щодо сприяння підвищенню якості підготовки фахівців;
– розробку іншої продукції в інтересах розвитку науково- експериментальної, навчальної та матеріально-технічної бази.
5.13. Підготовка та підвищення кваліфікації керівного складу та наукових і науково-педагогічних працівників Військового інституту
5.13.1. Підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників кафедри планує й організовує начальник (завідувач) кафедри. Для кожного призначеного на кафедру науково-педагогічного працівника, який починає проводити навчальну, методичну, наукову (науково-технічну) та організаційну роботу, розробляється план його професійного становлення. Для безпосереднього керівництва й надання допомоги такому науково-педагогічному працівнику із числа досвідчених наукових, науково- педагогічних працівників (професорів, доцентів, старших викладачів, тощо) призначається керівник.
5.13.2. Навчання науково-педагогічних, наукових працівників- військовослужбовців на курсах підвищення кваліфікації або проходження ними стажування у військах (силах) повинно чергуватися з періодичністю один раз на 5 років. Підвищення кваліфікації досвідчених науково- педагогічних, наукових працівників може здійснюватися безпосередньо у Військовому інституті за індивідуальними планами.
5.14. Організація підготовки громадян на посади військових фахівців для проходження військової служби за контрактом
5.14.1. Військовослужбовці рядового, сержантського та старшинського складу, строкової військової служби на конкурсній основі зараховуються на навчання до Військового інституту на посади курсантів, починаючи з першого курсу.
5.14.2. Офіцери можуть зараховуватися на навчання до Військового інституту на посади слухачів згідно з штатом (штатним розписом) Військового інституту.
5.14.3. З метою встановлення належних правових відносин між сторонами в процесі військової служби (навчання), після закінчення першого курсу навчання (та в разі виповнення 18 років), ці студенти в індивідуальному порядку укладають контракти з Міністерством оборони України про проходження ними підготовки на посади осіб офіцерського складу для подальшого проходження військової служби за контрактом. Від Міністерства оборони контракт підписує начальник Військового інституту.
5.14.4. Призначення цих громадян на посаду курсанта здійснюється наказом начальника Військового інституту.
5.15. Військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу
5.15.1. Метою проведення військової підготовки є забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань необхідною кількістю військовонавчених громадян для виконання військового обов’язку в запасі, проходження військової служби за контрактом або за призовом осіб офіцерського складу, проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань, а також забезпечення реалізації права громадян на рівні можливості у виборі професії шляхом здобуття додаткових знань, умінь і навичок, необхідних для належного виконання військового обов’язку в запасі у мирний час, обов’язків військової служби у воєнний час та для майбутньої професійної діяльності.
5.15.2. Військову підготовку на добровільних засадах проходять громадяни України, які мають або здобувають ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, придатні до військової служби за станом здоров’я та морально-діловими якостями.
5.15.3. Для проведення військової підготовки у Військовому інституті між Міністерством оборони України (в особі директора Департаменту військової освіти та науки Міністерства оборони України) та Університетом (в особі ректора) укладається договір про військову підготовку громадян з визначенням умов її фінансування.
У разі підготовки Військовим інститутом фахівців за програмою підготовки офіцерів запасу за кошти фізичних осіб, оплата за навчання здійснюється шляхом сплати коштів фізичними особами на окремі рахунки Університету і Військового інституту відповідно до договору укладеного між Університетом та Військовим інститутом.
5.15.4. Порядок проведення конкурсного відбору громадян для військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу визначається наказом ректора Університету з урахуванням вимог Інструкції про організацію військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу, затвердженої спільним наказом Міністерства оборони України і Міністерства освіти і науки України від 14.12.2015 № 719/1289, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1678/28123.
5.15.5. Зарахування громадян на навчання за програмою підготовки офіцерів запасу здійснюється наказом ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка за результатами конкурсного відбору та медичного огляду військово-лікарськими комісіями.
Громадяни, які проходять військову підготовку, відраховуються наказом ректора Університету за поданням начальника Військового інституту за умов, визначених у Порядку проведення військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2012 року № 48 (зі змінами), та в інших випадках, передбачених законами.
5.15.6. Військова підготовка.здійснюється у формі навчальних занять, самостійної роботи, практичної підготовки, навчального збору, контрольних заходів.
Основними видами навчальних занять у Військовому інституті, є лекції, семінарські, лабораторні, практичні, групові, індивідуальні заняття та консультації, групові вправи, самостійні заняття під керівництвом науково-педагогічного працівника, тактичні (тактико-спеціальні) заняття, тактичні (тактико-спеціальні) навчання тощо.
5.15.7. Військова підготовка громадян планується та проводиться протягом одного навчального дня на тиждень (методом проведення ’’військового дня”) строком до двох років навчання.
Планування та проведення військової підготовки у Військовому інституті для здобувачів вищої освіти може здійснюватися від двох до шести тижнів поточного семестру (навчального року), як правило, протягом двох років навчання, що передбачається відповідним договором про організацію такої підготовки та умови її фінансування.
Заняття з військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу у Військовому інституті складаються з обов’язкових аудиторних занять під керівництвом викладача та самостійної роботи. Для громадян, які вже мають ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, планування та проведення військової підготовки може здійснюватись у строк, передбачений відповідним контрактом про військову підготовку громадянина, що укладається між громадянином, який зарахований для проходження військової підготовки, та ректором Університету.
Заняття, як правило, плануються та проводяться у навчальному корпусі Військового інституту або інших структурних підрозділах Університету.
5.15.8. Обов’язковою практичною складовою військової підготовки є первинна військово-професійна підготовка та підготовка з тактичної медицини.
Комплексні практичні заняття з вивчення курсу первинної військово- професійної підготовки та тактичної медицини (далі – комплексні практичні заняття) проводяться після опанування у військовому навчальному підрозділі чи вищому військовому навчальному закладі теоретичної складової первинної військово-професійної підготовки та тактичної медицини.
5.15.9. Проведення навчального збору є завершальним етапом військової підготовки.
На навчальному зборі вдосконалюються командирські та методичні навички громадян, отримані ними під час засвоєння програми військової підготовки у Військовому інституті, виконуються вправи зі стрільб, водіння військової (бойової) техніки та вирішуються інші практичні завдання.
Навчальний збір організовується після закінчення навчання у Військовому інституті у поточному році.
Під час навчального збору на громадян поширюються права та обов’язки, встановлені актами законодавства для військовозобов’язаних, призваних на збори (згідно з законодавством).
Дозвіл на перенесення з поважних причин навчального збору на наступний рік надається згідно вимог Порядку проведення військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2012 року № 48.
5.15.10. Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль.
Поточний контроль здійснюється під час проведення всіх видів навчальних занять. Основне завдання поточного контролю – визначення рівня засвоєння громадянином навчального матеріалу з окремих змістових модулів військової підготовки. Поточний контроль проводиться шляхом усного опитування, письмової експрес-контрольної роботи, тест-контролю тощо.
Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки якості засвоєння програмного матеріалу за етапами підготовки та рівня підготовленості особи до виконання обов’язків за посадами відповідної військово-облікової спеціальності. Підсумковий контроль включає семестровий контроль та випускний екзамен.
Військовий інститут може використовувати модульну та інші форми підсумкового контролю після закінчення логічно завершеної частини лекційних та практичних занять з певного розділу програми військової підготовки і враховувати їх результати під час виставлення підсумкової оцінки.
Планування, організацію та контроль освітнього процесу за програмою підготовки офіцерів запасу здійснює навчальний відділ Військового інституту.
5.15.11. Громадянам України, які здобули вищу освіту за освітньо- кваліфікаційним рівнем не нижче бакалавра, пройшли повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу та склали встановлені іспити, Військовий інститут готує атестаційні матеріали для подальшого присвоєння їм відповідного первинного військового звання офіцера запасу.
5.15.12. Громадяни, які не атестовані до офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу і не пройшли строкову службу, можуть бути призвані на строкову військову службу з урахуванням фаху, який вони отримали у Військовому інституті, або за спорідненими військово-обліковими спеціальностями. Якщо громадянин проходив військову підготовку за кошти фізичних осіб, то раніше сплачені кошти за надання освітніх послуг, пов’язаних з цією підготовкою, йому не повертаються.
6. МАЙНО ТА ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ
6.1. Матеріально-технічна база Військового інституту
6.1.1. Матеріально-технічну базу Військового інституту складає комплекс навчальних, матеріальних і технічних засобів, земельних ділянок, будівель, споруд, майнових комплексів, обладнання, іншого майна, що призначені для забезпечення підготовки тих, хто навчається, з установлених військово-облікових спеціальностей відповідно до освітніх (освітньо-професійних, освітньо-наукових) програм, навчальних планів, сучасних технологій та методик навчання, табелів до штатів (штатних розписів), а також для виконання наукових досліджень і підготовки науково-педагогічних, педагогічних та наукових працівників.
6.1.2. Основними елементами матеріально-технічної (навчально- матеріальної) бази Військового інституту є:
– навчально-лабораторна база (лабораторне устаткування та обладнання, вимірювальна, телекомунікаційна та електронно- обчислювальна техніка, технічні засоби навчання і контролю, наочне приладдя тощо);
– база для виконання наукових досліджень: науково-дослідні лабораторії, обчислювальні центри (лабораторії, зали) тощо;
– навчально-виробничі майстерні, лабораторії;
– аудиторії, лекційні зали, спеціалізовані класи, кабінети, бібліотеки, зали для курсового та дипломного проектування, викладацькі кімнати, лабораторії, навчально-картографічний комплекс, стрілецький тир, стройовий плац, читальна зала, інші навчальні та навчально-допоміжні приміщення;
– польова навчальна база Університету;
– спортивні комплекси і споруди, навчальні містечка, а також інші об’єкти з загальновійськової підготовки;
– інші матеріальні та технічні засоби, будівлі та споруди, обладнання, транспортні засоби та інше майно, яке використовується для забезпечення освітнього процесу та підготовки військових фахівців;
– озброєння та військова техніка;
– поліграфічна база;
– підручники та навчальні посібники, наукова та довідкова література, статути, настанови, порадники, технічні описи, курси стрільб та водіння, інші нормативні документи і навчально-методичні матеріали.
6.1.3. Для планування розвитку та вдосконалення матеріально- технічної бази у Військовому інституті розробляються:
– на короткострокову перспективу (два навчальних роки) – план розвитку та вдосконалення матеріально-технічної бази Військового інституту, який пролонгується в кінці кожного навчального року. План розробляється з урахуванням пропозицій щодо покращення матеріально- технічної бази Військового інституту, зазначених екзаменаційною комісією, яка здійснювала атестацію випускників у поточному році;
– на середньострокову перспективу (п’ять років) – перспективний план розвитку та вдосконалення матеріально-технічної бази Військового інституту.
Плани погоджуються з керівниками відповідних органів та служб, що здійснюють постачання озброєння, військової техніки, інших матеріально- технічних засобів, та затверджуються директором Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міноборони.
6.1.4. Майно Військового інституту (крім озброєння, військової техніки та іншого, що було одержане з фондів Міністерства оборони України) є. власністю Університету. Передача майна, що є власністю Університету (Міністерства оборони України) і закріплене за Військовим інститутом, здійснюється за наказами та розпорядженнями Ректора Університету (відповідних органів Міноборони) в порядку, установленому законодавством України.
6.1.5. Для створення необхідних умов проведення військової та військово-спеціальної підготовки з курсантами (студентами) та слухачами, забезпечення житлово-побутових умов Університет надає Військовому інституту приміщення в навчальному корпусі № 8 (вул. Ломоносова, 81) та необхідну для проживання курсантів (слухачів, студентів) кількість ліжко- місць в гуртожитку № 3 (вул. Ломоносова, 41).
6.1.6. Приміщення, що надаються Військовому інституту для проведення військової підготовки студентів за програмою підготовки офіцерів запасу, обладнуються за тематикою розділів програм підготовки за відповідними військово-обліковими спеціальностями.
6.1.7. Забезпечення експлуатаційно-технічного обслуговування виділених Військовому інституту приміщень, обладнання, комунікацій та мереж, оплату комунально-побутових послуг, проведення капітального і поточного ремонтів наданих у користування споруд здійснюється за рахунок Університету.
6.1.8. Міноборони та Університет забезпечують надані приміщення меблями, обладнанням, рухомим майном.
6.1.9. Курсанти, які мешкають у гуртожитку, забезпечуються за рахунок Міністерства оборони України постільною білизною, фінансуванням на оплату за проживання курсантів (слухачів) Військового інституту.
6.1.10. Для відпрацювання з тими, хто навчається, тактично-вогневих задач, передбачених програмою військової підготовки (навчальними планами), і проведення індивідуальної підготовки з офіцерським складом Військового інституту, підвищення кваліфікації (перепідготовки) мобілізованих із запасу, військової підготовки мобілізованих із запасу (військовослужбовців військової служби за контрактом) з вищою освітою для отримання офіцерських звань, практичної підготовки за військово- обліковими спеціальностями Військовий інститут може використовувати при необхідності польову навчальну базу військових частин і військових навчальних закладів Збройних Сил України.
6.1.11. Міноборони забезпечує Військовий інститут озброєнням та військовою технікою, боєприпасами, електронно-обчислювальною технікою, обладнанням, у тому числі поліграфічним, технічними засобами навчання, транспортними засобами, навчально-тренувальними засобами, приладами, апаратурою, інструментом, запасними частинами до військової техніки, макетами, стендами, ремонтними комплектами, а також військовими статутами, порадниками, кіно-, відеофільмами, посібниками, інструкціями, топографічними картами, спеціальною літературою, пальним та мастильними матеріалами, спеціальними рідинами та іншими матеріалами відповідно до штатів (штатних розписів), табелів та норм постачання, а також згідно з нормативними документами Міноборони та Генерального штабу Збройних Сил України за заявками начальника Військового інституту через відповідні постачальні органи.
6.1.12. Порядок забезпечення Військового інституту матеріальними засобами, а також порядок монтажу (демонтажу), налагодження (регулювання) озброєння і військової техніки, проведення поточного, середнього та капітального ремонту військової техніки, озброєння та транспортних засобів встановлюється Міноборони.
6.1.13. Забезпечення Військового інституту керівними документами Міноборони, іншими службовими документами та навчальними кінофільмами покладається на Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України.
6.1.14. З метою забезпечення режиму секретності ректором Університету за поданням начальника Військового інституту можуть визначатися зони території Військового інституту з обмеженим доступом.
6.2. Фінансування Військового інституту
6.2.1. Фінансування Військового інституту здійснюється за рахунок:
– коштів державного бюджету, виділених Міноборони, МОН, Університету;
– коштів, одержаних за виконання науково-дослідних і дослідно- конструкторських робіт за договорами з підприємствами, організаціями та іншими замовниками;
– коштів, одержаних від господарської діяльності, надання освітніх послуг, – у тому числі за військову підготовку громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу;
– інших надходжень із незаборонених законодавством джерел.
6.2.2. З метою забезпечення функціонування Військового інституту Міноборони, Університет та інші військові формування здійснюють:
– фінансування видатків на утримання військовослужбовців та працівників, призначених на штатні посади та на посади штатного розпису Військового інституту, в тому числі продовольством, речовим майном, військово-проїзними документами, санаторно-курортним лікуванням, тощо;
– виділення коштів на відрядження військовослужбовців та працівників, що пов’язані з навчальним процесом та заходами, що проводяться Міноборони, Університетом та іншими військовими формуваннями.
6.2.3. З метою забезпечення функціонування Військового інституту Університет здійснює:
– капітальне будівництво, експлуатацію та ремонт будівель і споруд навчального закладу, у яких розміщений Військовий інститут, із необхідною чисельністю посад для осіб, які забезпечують експлуатацію зазначених споруд, за умови, що ці фонди знаходяться на балансі Університету;
– виділення Військовому інституту коштів на відрядження штатних працівників Університету, які пов’язані з навчальним процесом студентів, фізичною підготовкою і спортом, навчальними та культурно-освітніми заходами, на оплату за користування службовими телефонами та послугами за ведення таємного і службового діловодства та листування;
– охорону озброєння, військової техніки та майна, що передані Міноборони та іншими військовими формуваннями Університету для підготовки осіб офіцерського складу, а також секретної частини та бібліотеки Військового інституту;
– оплату праці науково-педагогічних, педагогічних та інших штатних працівників Університету, з експлуатацією матеріально-технічної бази Університету, що виділяються для такої підготовки;
– витрати на утримання, розвиток і вдосконалення матеріально- технічної бази, придбання видаткових матеріалів та інші навчальні потреби відповідно до затверджених кошторисів.
– виділення коштів на відрядження військовослужбовців (працівників та осіб, які навчаються), що пов’язані з навчальним процесом та заходами, які проводяться МОН, Університетом;
– витрати на створення та утримання спільних підрозділів, в тому числі виплату заробітної плати, матеріального забезпечення тощо.
6.2.4. Виплата грошового забезпечення та заробітної плати військовослужбовцям та працівникам, які проходять службу та працюють у спільно створених підрозділах, здійснюється роботодавцем.
6.2.5. Військовий інститут має свої реєстраційні рахунки в Державній казначейській службі України, самостійно веде фінансове господарство, бухгалтерський облік, складає фінансову та статистичну звітність, подає відомості на вимогу органів, яким законодавством України надане право контролю за відповідними напрямами діяльності Військового інституту.
6.2.6. Асигнування з державного бюджету за загальним та спеціальним фондами використовуються відповідно до законодавства України в межах, визначених і затверджених у кошторисі.
6.2.7. Оплата праці всіх категорій працюючих організовується відповідно до вимог законодавства України, наказів ректора Університету, Міністра оборони України.
6.2.8. Ректор Університету може встановлювати премії, якими відзначати викладачів, науковців, студентів, аспірантів (ад’юнктів) слухачів та докторантів Університету або зарубіжних навчальних закладів, в тому числі курсантів, слухачів, ад’юнктів, науково-педагогічних, наукових працівників із числа військовослужбовців та працівників Збройних Сил України Військового інституту.
6.2.9. Збитки, завдані Військовому інституту внаслідок порушення його майнових прав громадянами, юридичними особами й державними органами, відшкодовуються згідно з законодавством України.
6.2.10. Фінансово-господарські відносини Військового інституту з іншими установами, організаціями, підприємствами та громадянами в усіх сферах діяльності здійснюються на підставі укладених договорів, контрактів, угод, письмових зобов’язань відповідно до законодавства України.
6.2.11. Контроль за провадженням фінансово-господарської діяльності здійснюється згідно з законодавством України.”
6. Розділ 7 викласти в такій редакції:
«7. ІНШІ ПИТАННЯ ЩОДО ФУНКЦІОНУВАННЯ ВІЙСЬКОВОГО ІНСТИТУТУ
6.1. Загальні збори трудового колективу
6.1.1. Трудовий колектив Військового інституту – це об’єднання всіх працівників (співробітників), які обіймають посади, передбачені штатом або штатним розписом Військового інституту, та здійснюють трудову діяльність на основі трудового договору (контракту, угоди), укладеного між працівниками (співробітниками) і Військовим інститутом. Трудовий колектив Військового інституту є складовою частиною трудового колективу Університету.
6.1.2. Вищим колегіальним органом громадського самоврядування Військового інституту є Загальні збори трудового колективу Військового інституту (далі – Загальні збори), включаючи виборних представників з числа курсантів (студентів).
6.1.3. Працівники адміністративно-господарської частини Університету, які забезпечують діяльність Військового інституту, можуть брати участь в Загальних зборах трудового колективу Військового інституту з правом дорадчого голосу.
6.1.4. Загальні збори:
– ухвалюють річний звіт про діяльність Військового інституту;
– вносять пропозиції до Вченої ради Військового інституту щодо кандидатури на посаду начальника Військового інституту;
– обирають виборних представників до Вченої ради Військового інституту;
– обирають делегатів на конференцію трудового колективу Університету (із числа науково-педагогічних (наукових) працівників (співробітників) Військового інституту у чисельності визначеній Статутом Університету);
– обирають кандидатури до Вченої ради Університету (представники від Військового інституту у чисельності визначеній Статутом Університету);
– розглядають, ухвалюють або відхиляють колективний договір Військового інституту, який укладається між роботодавцем (начальником Військового інституту) та працівниками в порядку визначеному законодавством України та Галузевою угодою між Міноборони та Центральним комітетом Всеукраїнської профспілки працівників Збройних Сил України;
– обирають комісію з трудових спорів;
– затверджують правила внутрішнього трудового розпорядку;
– можуть порушувати клопотання про невідповідність будь-якої посадової особи Військового інституту займаній посаді;
– вирішують інші питання відповідно до законодавства.
6.1.5. Участь членів трудового колективу Військового інституту в професійних спілках здійснюється ними добровільно в порядку та на умовах, що визначаються відповідними статутними документами професійних спілок та законодавством України.
6.1.6. Командуванню Військового інституту забороняється втручання у статутну діяльність професійних спілок.
6.1.7. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік спільним рішенням профспілкового бюро та начальника Військового інституту.
Загальні збори можуть бути скликані за рішенням профспілкового бюро без погодження з начальником Військового інституту, якщо останній протягом п’яти робочих днів не надав згоди на їх скликання або не повідомив про неможливість їх скликання із зазначенням причин та одночасною пропозицію можливої дати скликання.
6.1.8. Головою Загальних зборів є уповноважений представник трудового колективу (голова профспілкового бюро) Військового інституту, який обирається на зборах профспілкової організації. У випадку тимчасової відсутності голови, Загальні збори проводить один з його заступників. Секретар обирається з числа трудового колективу. Строк повноважень секретаря Загальних зборів — три роки. У випадку тимчасової відсутності секретаря, Загальними зборами обирається інший секретар для проведення їх поточного засідання.
6.1.9. Загальні збори вважаються правомірними, якщо на них присутні не менш як дві третини загальної кількості працівників. Рішення Загальних зборів приймаються відкритим голосуванням простою більшістю голосів присутніх. Прийняті рішення доводяться до відома всього трудового колективу.
6.1.10. Рішення Загальних зборів, прийняті відповідно до їх повноважень і законодавства, є обов’язковими для всіх членів трудового колективу, командування Військового інституту.
6.1.11. Контроль за виконанням рішень Загальних зборів здійснюється профспілковим бюро Військового інституту, а також командуванням Військового інституту у відповідності до його повноважень.
6.1.12. З метою здійснення постійного контролю за виконанням умов Колективного договору, інших рішень, прийнятих Загальними зборами, командування Військового інституту може утворювати спільні робочі комісії за участю представників трудового колективу та представників командування.
6.2. Організація ветеранів Військового інституту
6.2.1. Враховуючи роль захисників Вітчизни в забезпеченні оборони України, захисті суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності її кордонів, з метою підвищення рівня правового і соціального захисту ветеранів війни і праці, поліпшення військово-патріотичного виховання молоді, які своєю самовідданою багаторічною працею зробили вагомий внесок у розбудову Військового інституту та Університету, виховання майбутніх поколінь, незмінно заслуговуючи при цьому на увагу, пошану, соціально-психологічну підтримку та допомогу у Військовому інституті створюється Організація ветеранів Військового інституту (далі – Організація ветеранів), яка є органом громадського самоврядування.
6.2.2. Організація ветеранів включає в себе: Спілку учасників бойових дій, воїнів-інтернаціоналістів і миротворців, Спілку ветеранів військової служби, Спілку ветеранів праці, Спілку учасників АТО та ООС.
6.2.3. Вищим органом самоврядування Організації ветеранів є Загальні збори. Загальні збори Організації ветеранів обирають зі свого складу Раду ветеранів, яка визначає основні завдання та напрями роботи.
6.2.4. Права та обов’язки ветеранів Військового інституту визначаються Положенням про Організацію ветеранів, яке затверджується начальником Військового інституту.
6.2.5. Командування Військового інституту сприяє діяльності Організації ветеранів, забезпечує виконання заходів, передбачених Указом Президента України від 21.02.2002 № 15 7/2002 “Про додаткові заходи щодо посилення турботи про захисників Вітчизни, їх правового і соціального захисту, поліпшення військово-патріотичного виховання молоді”.
6.3. Рада сержантів Військового інституту
6.3.1. Рада сержантів є виборним, постійно діючим громадським органом сержантського складу для підтримання традицій Військового інституту, підняття рівня відповідальності, захисту честі та гідності сержантів, створення атмосфери відвертості й взаємної довіри, військового товариства в колективах, нетерпимості до негативних проявів та порушень військової дисципліни.
6.3.2. Рада сержантів здійснює свою діяльність відповідно до вимог Конституції України, законодавства України, статутів Збройних Сил України, нормативно-правових актів Міноборони.”
7. Розділ 8 викласти в такій редакції:
“8. МІЖНАРОДНІ ЗВ’ЯЗКИ
7.1. Військовий інститут має право здійснювати міжнародні зв’язки в порядку, встановленому законодавством України та іншими нормативно- правовими документами.
7.2. Головними напрямами міжнародного співробітництва Військового інституту є:
– підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації військовослужбовців іноземних країн;
– перепідготовка, стажування керівного складу, науково-педагогічних і наукових працівників, курсантів (слухачів, студентів) у зарубіжних країнах;
– проведення спільних наукових досліджень, науково-методичних конференцій, семінарів тощо;
– взаємне відвідування ВВНЗ (ВНЗ) іноземних держав з метою ознайомлення зі змістом та методиками навчання науково і науково- педагогічними працівниками та особами, які навчаються.
7.3. Підготовка фахівців для зарубіжних країн у Військовому інституті здійснюється за міждержавними угодами та угодами Міноборони, Університету з іншими країнами, відповідно до навчальних планів і програм, розроблених та узгоджених Міноборони, Університетом, з міністерствами оборони, університетами інших держав.
7.4. Навчання проводиться мовою, яка обумовлена угодами Міністерства оборони України з міністерствами оборони інших держав.
7.5. Конкретний порядок організації навчання іноземних слухачів і курсантів та інших видів міжнародної діяльності Військового інституту визначається окремими положеннями (угодами), які розробляються відповідно до законодавства України.”
8. Розділ 9 вилучити.
Ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка |
Л. Губерський |
Директор Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України генерал-майор |
М. Садовський |