Судова практика
Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні?
Світлана Приймак,
юристка
Це рішення Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду ВС, безумовно, є кроком вперед у визначенні правового статусу таких правопорушень, але питання щодо майбутніх змін до Кримінального кодексу та їх зворотної дії залишається відкритим.
Суть проблеми
Дев’ятого серпня цього року набрав чинності резонансний Закон № 3886-IX, який викликав багато запитань та дискусій у юридичній спільноті. Зокрема, народні депутати передбачали, що цей закон декриміналізує дрібні крадіжки, тобто крадіжки на суму до 2-х неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМ), що в 2024 році становить 3028 грн. Проте фактично зміни стосувалися не Кримінального кодексу (КК), а Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Це залишило відкритим питання щодо застосування нового закону до вже засуджених осіб та на тих, хто очікує на вирок.
Читайте також: Деталі автомобілів, які крадуть найчастіше: як захистити себе?
Проблема зворотної дії закону. Відсутність змін у Кримінальному кодексі викликала сумніви щодо зворотної дії нового закону. Верховний Суд зіткнувся з розбіжностями в судовій практиці: в справі № 278/1566/21, яка дійшла до Об’єднаної палати Касаційного кримінального суду. Судді висловили думку, що Закон № 3886-IX не може застосовуватися зворотно до кримінальних правопорушень, вчинених до його набрання чинності. Колегія суддів ВС, посилаючись на позицію Конституційного суду України, зазначила, що зміни до КУпАП не мають автоматичної зворотної дії в часі, оскільки вони не впливають на кримінальні положення безпосередньо.
Ця позиція суду відрізнялася від раніше висловленої у справі № 567/507/23, де ВС вказав на можливість застосування зворотної дії закону відповідно до статті 58 Конституції України. Ця розбіжність у підходах виявилася ключовою у вирішенні долі багатьох справ, пов’язаних з дрібними крадіжками.
Прецедентний вирок і його значення. Справа, розглянута 7 жовтня 2024 року, стосувалася чоловіка, якого засудили за декілька епізодів крадіжок, скоєних у 2021 та 2022 роках. Вартість викрадених речей не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, але діяння кваліфікувалися як кримінальні правопорушення через проникнення до приміщень (що є кваліфікуючою ознакою згідно зі статтею 185 КК).
Об’єднана палата ККС ВС вирішила, що зміни, внесені до ст. 51 КУпАП, мають зворотну дію на підставі статті 5 Кримінального кодексу, оскільки новий закон фактично скасовує кримінальну відповідальність за діяння, якщо вартість викраденого майна не перевищує 2 НМ. Таким чином, особи, які вчинили дрібні крадіжки до набрання чинності Законом № 3886-IX, але чия шкода не перевищувала 2 НМ, не підлягають кримінальній відповідальності за статтею 185 КК.
Висновки та подальші перспективи. Це рішення стало важливим прецедентом, що відображає складність юридичних інтерпретацій, коли законодавство змінюється. Верховний Суд підтвердив, що Закон № 3886-IX фактично змінює підхід до кримінальної відповідальності за дрібні крадіжки, і ця зміна є суттєвою для практики судочинства в Україні. Однак остаточне закріплення цієї позиції вимагає подальших роз’яснень і вдосконалень у законодавстві, оскільки залишається ризик неоднакового тлумачення норм на практиці. Питання про те, чи дійсно декриміналізовані дрібні крадіжки, ще може ставати предметом нових судових розглядів та правових дискусій.
То чи декриміналізовані дрібні крадіжки? Загалом, законодавче врегулювання дрібних крадіжок залишається складним і багатогранним питанням. Хоча зміни до КУпАП значно пом’якшують відповідальність за незначні правопорушення, на практиці це не завжди відображається в кримінальній площині. Рішення Об’єднаної палати ККС ВС, безумовно, є кроком вперед у визначенні правового статусу таких правопорушень, але питання щодо майбутніх змін до КК та їх зворотної дії залишається відкритим.
Джерело: Юридичний вісник України
