Судова практика
Оренда автомобілів з метою їх відчуження свідчить про незаконне заволодіння транспортними засобами шляхом обману та зловживання довірою
3 вересня 2024 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 753/10007/15-к залишив без задоволення касаційну скаргу засудженого, який незаконно заволодівав транспортними засобами.
Вироком районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, фігуранта засуджено за ч. 3, 4 ст. 358 КК; ч. 2, 3 ст. 289 КК.
Суд визнав його винуватим у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, що завдало значної та великої матеріальної шкоди, а також у підробленні офіційного документа, який посвідчується приватним нотаріусом і який надає права, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, та у використанні завідомо підробленого документа.
У касаційній скарзі засуджений зазначав, що автомобілі брав в оренду виключно для створення приватного підприємства з приватних перевезень, що не було спростовано судом.
Верховний Суд вказав, що відповідно до п. 1 примітки ст. 289 КК відповідальність за незаконне заволодіння транспортним засобом настає за вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі.
Суб’єктивна сторона цього злочину виражається в прямому умислі, який встановлюється з урахуванням фактичних обставин провадження.
Таке заволодіння може бути вчинене з будь-яких мотивів та з будь-якою метою, таємно чи відкрито, шляхом обману чи зловживання довірою, із застосуванням насильства чи погроз.
За таких обставин для правильної кваліфікації дій важливим є встановлення законності виникнення права особи на транспортний засіб у момент реалізації його іншій особі.
Тобто, якщо на момент заволодіння транспортним засобом особа не мала ні дійсного, ні уявного права на транспортний засіб і використала обман чи зловживання довірою як спосіб доступу до нього, то такі дії підлягають кваліфікації за ст. 289 КК («незаконне заволодіння транспортним засобом»), у якій при конкуренції норм, передбачених цією статтею та, наприклад, ст. 190 КК («шахрайство»), застосуванню підлягає ст. 289 КК як спеціальна норма кримінального закону, що має перевагу над загальною нормою кримінального закону, яка передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення проти власності.
Читайте також: Пошкодження платіжного терміналу з метою заволодіння грошовими коштами слід кваліфікувати як крадіжку з проникненням у сховище
Як установив суд, системна поведінка фігуранта, який через оголошення в інтернеті знаходив потерпілих, укладав з ними угоди щодо користування належними їм автомобілями, надалі, з метою формування у потерпілих помилкової впевненості в добросовісності його дій, невеликий проміжок часу сплачував оренду, попри заборону передавав транспортні засоби разом з документами на них та ключами іншим особам, безпосередньо вчиняв дії щодо незаконного відчуження переданого йому майна (у тому числі шляхом підписання підроблених довіреностей, або надання таких документів нотаріусам з метою оформлення передоручення, або використовуючи підроблені довіреності під час продажу автомобіля, представляючись представником власника транспортного засобу), а також дії, спрямовані на виявлення та відключення системи GPS з метою неможливості потерпілими через згадану систему виявити їх автомобілі, а після відчуження автомобілів уникав спілкування, зустрічей з потерпілими, на їх вимогу не надавав інформації стосовно реального знаходження транспортних засобів, запевняючи, що не варто турбуватися, він поверне автомобілі, або ж просто зникав та відключав телефон, свідчить про те, що дії останнього були спрямовані на підготовку, вчинення та приховування злочинів та були обумовлені формою реалізації незаконного заволодіння транспортними засобами шляхом обману та зловживання довірою.
Отже, за висновком ВС, вчинені фігурантом суспільно небезпечні діяння обґрунтовано отримали юридично-правову оцінку за ч. 2, 3 ст. 289, ч. 3, 4 ст. 358 КК.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
