Судова практика
Суд не може скасувати судові рішення і закрити кримінальне провадження з нереабілітуючих підстав у провадженні, у якому був ухвалений виправдувальний вирок
8 жовтня 2024 р. Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 711/4218/15 відмовив у задоволенні касаційної скарги прокурора, який вважав перегляд виправдувального вироку недопустимим.
Місцевий суд залишив без задоволення заяву заступника Генерального прокурора про перегляд вироку за нововиявленими обставинами. Апеляційний суд залишив ухвалу без змін.
У касаційній скарзі прокурор наполягав, що апеляційний суд, здійснивши розгляд провадження по суті, допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки повинен був закрити кримінальне провадження з урахуванням того, що на момент розгляду апеляційної скарги прокурора минули строки давності, визначені у ч. 1 ст. 49 КК, у тому числі і за найтяжчим злочином, інкримінованим особі (ч. 2 ст. 372 КК), і перегляд виправдувального вироку в силу положень ч. 2 ст. 461 КПК в даному випадку не допускається.
Верховний Суд вказав, що ст. 284 КПК передбачено вичерпний перелік підстав для закриття кримінального провадження. Усі підстави закриття кримінального провадження поділяються на реабілітуючі та нереабілітуючі. Реабілітуючими є ті підстави, що пов’язані з констатацією факту того, що підозрюваний/обвинувачений не вчиняв кримінального правопорушення. На противагу цьому нереабілітуючими є ті, що вирішують питання про вчинення особою кримінального правопорушення.
Однією з таких підстав для закриття кримінального провадження є звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, яка регламентована ст. 49 КК. Закриття кримінального провадження за ст. 49 КК є нереабілітуючою підставою, оскільки може бути застосована лише щодо тієї особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Читайте також: Закриття кримінального провадження без згоди обвинуваченого обмежує його право на захист
У цьому кримінальному провадженні вироком районного суду було визнано особу невинуватою у пред`явленому обвинуваченні та виправдано: за ч. 1 ст. 364 КК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення; за ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 372 КК України за недоведеністю вчинення ним кримінальних правопорушень. Указаний вирок переглядався судами апеляційної та касаційної інстанцій і був залишений без змін.
Отже, стосовно особи ухвалений виправдувальний вирок, який залишений без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій. Тобто були встановлені реабілітуючі обставини.
Відповідно, за будь-яких обставин суд не може скасувати судові рішення і закрити кримінальне провадження з нереабілітуючих підстав у кримінальному провадженні, у якому був ухвалений виправдувальний вирок, тобто встановлені обставини, які реабілітують особу.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
