Хто краще захистить ваші права: сусід чи адвокат?

Станіслав Куценко, начальник Головного територіального управління юстиції в м. Києві

Коли виникає неприємна ситуація та варто було би чимдуж бігти в поліцію чи шукати адвоката, українці зазвичай ідуть до друга або знайомого для того, аби вирішити проблему, хибно думаючи, що органи влади починають діяти лише після «дзвінка» чи певної протекції.

Тож пошук знайомих, які могли би допомогти в певній ситуації, —найперший спосіб захисту своїх прав нашими співвітчизниками. Про це в Києві наприкінці грудня розповіли на VII Зимовому форумі з кримінального права та процесу. Відповідно до наведених даних, найбільше українців звикло в правових питаннях покладатися на «допомогу друга» — 29% опитаних. Трохи менше з них усе ж звертаються до суду — 26,4%. Скаржитися в поліцію будуть лише 19,7% жителів України, ще по 11,3% — звернуться до ЗМІ або ж до прокуратури.

Якщо ви лише роздумуєте до кого йти та куди скаржитися з приводу порушення ваших прав, ці роз’яснення для вас.

Перш за все потрібна правова консультація: щоб правильно розуміти ситуацію та вміти нею керувати. Як і для отримання дієвої допомоги. Тож варто звернутися до місцевого Бюро безоплатної правової допомоги. Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві знаходиться за адресою вул. Платона Майбороди, 23. Прийти на прийом та прокунсультуватися з працівниками центру можна з понеділка по четвер з 9.00 до 18.00 або у п’ятницю з 9.00 до 16.45. Тут ви отримаєте не лише інформаційну довідку, а й адвоката та надійний захист інтересів у суді.

До Конституційного Суду можна звернутися для того, аби він перевірив певний нормативно-правовий акт на відповідність нормам Конституції чи здійснив офіційне тлумачення закону.

До господарського суду мають право звертатися підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (в тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність. Господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника, а також розглядає справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу виконавчих документів на примусове виконання рішень цих судів. До слова, третейські суди — недержавні незалежні органи, що утворюється за угодою або відповідним рішенням зацікавлених фізичних або юридичних осіб для вирішення спорів.

До адміністративних судів варто звертатися в разі потреби захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин. До прикладу, вирішення спорів фізичних осіб з органами місцевого самоврядування з приводу обчислення, призначення, перерахунку комунальних платежів крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності законодавством України встановлено інший порядок судового провадження.

У порядку цивільного судочинства суд розглядає майже всі цивільні справи щодо спорів, які виникають із цивільних, сімейних, трудових та кооперативних правовідносин. До місцевих загальних судів варто йти, якщо йдеться про кримінальні справи, за винятком справ про найбільш тяжкі злочини, які підсудні апеляційним судам.

Якщо ж усі можливості національних судів вичерпано, то можна звернутися до міжнародних інстанцій, чию юрисдикцію визнає Україна. Однією з них є Європейський суд з прав людини.

Однак перш ніж подавати позов до ЄСПЛ, треба переконатися, що предметом справи є порушення хоча б одного положення Європейської конвенції з прав людини. Потім попрацювати над правильним формулюванням позову: левова частка заяв відсіюється через те, що їх складено неправильно.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини

Це — інститут парламентського контролю за дотриманням прав людини і громадянина. Він приймає і розглядає звернення громадян щодо порушень, які сталися протягом року (інколи – двох) після виявлення правопорушення. Уповноважений починає провадження за справою, роз’яснює заходи, до яких ви можете вдатися, направить вас до органів, до компетенції яких належить розгляд справи, а ще контролюватиме розгляд цього звернення.

Правозахисні організації не залежать від органів влади і в основі їх роботи лежить діалог між державою та правозахисниками. Основне їх завдання – висвітлювати випадки порушення прав людини, щоб привернути увагу держави та отримати відповідну реакцію й вирішення проблеми. Часто правозахисні організації та представники влади вирішують своє протистояння в судовому порядку.

Коли обізнаний, ти — озброєний

Багато українців вважає ЗМІ одним із найдієвіших засобів захисту своїх прав. І в цьому є певний конструктив, адже розголос та залучення громадськості до вирішення проблеми часом теж дає результати.

І, звісно, вам неодмінно стане в нагоді і правопросвітницький проект Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!» , за його допомогою ви зможете самостійно захистити права. Адже, коли обізнаний, ти – озброєний. Хто може звернутися сюди? Відповідь проста — кожен: громадяни, які мають право на аліменти, особливо жінки та діти; аграрії та селяни, громадяни, які мають право на субсидії; власники бізнесу та майна; студенти; всі громадяни, в яких виникає потреба вирішити спір.

До прикладу, щоб захиститися від рейдерів на «гарячу лінію» оперативних антирейдерських штабів, створених Мін’юстом, у 2017 році надійшло 583 дзвінки, оперативні штаби розглянули 465 звернень із загальних питань, порушено 17 кримінальних справ, мобільні групи Мін’юсту здійснили 1 712 виїздів до віддалених районних центрів та селищ.

Тож раджу покладатися на надійні та дієві методи захисту своїх прав, а не на слово сусіда чи телефонний дзвінок кума. Захистити свої права простіше, а ніж ми звикли думати.

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути