Судова практика
Зупинення судового провадження щодо обвинуваченого (зокрема військовослужбовця) не застосовується до провадження щодо засудженого в суді касаційної інстанції

19 листопада 2024 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 396/109/23 не знайшов підстав для зупинення касаційного провадження.
Вироком районного суду військовослужбовця засуджено за ст. 121 ч. 1; ст. 263 ч. 1 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Ухвалою апеляційного суду змінено вирок районного суду в частині призначеного покарання – на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки. Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України на нього покладено такі обов`язки: протягом іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання. У решті вирок залишено без змін.
У касаційній скарзі прокурор просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, не погодившись із висновками апеляційного суду щодо можливості виправлення та перевиховання засудженого при звільненні його від відбування покарання з випробуванням. Також стверджував, що на момент подачі касаційної скарги засуджений до виконання своїх службових обов`язків з несення військової служби не повернувся, що, на думку прокурора, свідчить про відсутність у засудженого щирого каяття та введення суду апеляційної інстанції в оману щодо дійсних намірів зміни ціннісних орієнтирів.
В запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник зазначав про безпідставність її доводів, а також долучив документи на підтвердження того, що засуджений на час судового розгляду проходив військову службу та не міг з’явитися в судове засідання касаційного суду, у зв’язку із чим просив зупинити касаційне провадження на підставі ст. 335 КПК України.
Верховний Суд вказав, що правила ст. 335 КПК України, на які посилався захисник, для зупинення касаційного провадження, стосуються зупинення судового провадження стосовно особи у статусі обвинуваченого при судовому розгляді кримінального провадження в судах першої та апеляційної інстанцій.
За змістом ч.ч. 2 та 3 ст. 43 КПК України засудженим у кримінальному провадженні є обвинувачений, обвинувальний вирок щодо якого набрав законної сили. Засуджений має права обвинуваченого, передбачені ст. 42 КПК України, в обсязі, необхідному для його захисту на відповідній стадії судового провадження.
Вирок суду першої інстанції щодо військового, з урахуванням ухвали апеляційного суду, набрав законної сили і він на даний час перебуває у статусі засудженого.
З урахуванням вищенаведеного колегія суддів дійшла висновку, що обставини, на які посилається захисник, не можуть бути підставою для зупинення провадження щодо військового в суді касаційної інстанції в порядку ст. 335 КПК України.
Водночас Верховний Суд ухвалу апеляційного суду залишив без зміни, а касаційну скаргу прокурора – без задоволення.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.