Думка експерта
ВАКС – суд чи імітація?


Адвокат ЮК «Амбер» Семен Ханін
Хотів би зауважити, що імітація правосуддя гірше, ніж його відсутність. (На моє переконання). Давайте одного разу на прямоту. От розберемо одну з ухвал слідчого судді ВАКС про продовження строку дії обов’язків, покладених на підозрюваного. Наважусь дати свої коментарі до висновків неупередженого слідчого судді, але буду вдячний за думки юридичної спільноти. Для скорочення, слідчий суддя буде – СС, а я, так і буду – Я.
СС:
«Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття «обґрунтованої підозри», слідчий суддя, враховуючи ст. 8, 9 КПК, керується усталеною практикою ЄСПЛ, згідно з якою обґрунтованість підозри – це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 175; рішення у справі Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Водночас факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі Murrаy v. the United Kingdom, 14310/88, 28.10.1994, п. 55)».
Я:
Ну це ж відверто брехня. Я особисто, як і сотні юристів, вже неодноразово звертали увагу на вказані рішення ЄСПЛ. От приймаючи такі ухвали, перед ЄСПЛ потім не соромно? Мабуть риторичне запитання…
В першу чергу, вказані рішення стосуються порушення пп. с) п. 1 ст. 5 Конвенції, а саме «законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення». Тобто поняття «обґрунтованої підозри» розуміється у контексті саме обґрунтованості для затримання особи, а не в розумінні національного законодавства, де взагалі скасування повідомлення про підозру передбачено через один/два місяця після повідомлення особи про підозру.
Далі. Ну давайте подивимось рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 175:
«Суд повторює, що термін “обґрунтована підозра” означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення (див. рішення у справі Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (Murray v. the United Kingdom) від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, N 300-A). Однак, вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (див. рішення у справі Чеботарі проти Молдови (Cebotari v. Moldova), N 35615/06, п.48, від 13 листопада 2007 року)».
Тобто суд робить висновки щодо тримання під вартою, а не щодо продовження обов’язків, та зазначає про обґрунтовані підстави, а не тільки про «об’єктивного спостерігача», та інше.
А що, от дійсно СС не розуміють, що вони спотворюють практику ЄСПЛ?
Фактично СС з ВАКС стверджують, що в разі відсутності 100% алібі, «особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення». І це дуже прикро…
СС:
«Дослідивши зазначені документи, слідчий суддя доходить до висновку, що прокурором було надано достатньо доказів на підтвердження того, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення Особа1 кримінального правопорушення… Відповідно слідчий суддя відхиляє доводи захисту щодо необґрунтованості підозри внаслідок її не підтвердження зібраними доказами. Окрім того, слід зазначити, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов’язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньою для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри».
Я:
Тримайте мене семеро юристів. Тобто СС не вправі оцінювати докази на предмет їх належності, допустимості та достовірності (хоча ст. 94 КПК України каже протилежне). І усі докази сторони обвинувачення апріорі вважає належними, допустимими та достовірними, а докази та аргументи сторони захисту такими, на які на цій стадії не потрібно звертати увагу. За таких обставин кожна підозра є обґрунтованою, навіть при наявності 100% алібі… З глузду з’їхати. Тобто людина на час подій була мертва, але підозра у розумінні СС з ВАКС обґрунтована з огляду на рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України». Між іншим, у цьому рішенні ЄСПЛ було зазначено про порушення саме державою Конвенції. Це, між іншим… Фактично на сьогодні СС перетворили на фарс з’ясування обґрунтованості підозри на досудовому розслідуванні. І це зрозуміло не відповідає завданням кримінального провадження. Але фактична безкарність надає СС відчуття якогось свавілля.
СС:
Так, ризик переховування обумовлюється можливістю притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності та пов’язаними із цим можливими негативними для підозрюваного наслідками і суворістю передбаченого покарання….
Я:
Тобто СС презюмують наявність ризику переховування у кожного підозрюваного, особливо у тяжкому (особливо тяжкому) злочині. Навіщо законодавець покладав обов’язок доведення ризиків на сторону обвинувачення взагалі незрозуміло. Воно ж є!!!
З чого почати? Теоретично не тільки підозрюваний, а взагалі кожна людина може (гіпотетично) вкрасти, вбити, переховуватись, та інше. Давайте презюмуємо частину ризиків для кожного громадянина України. А про презумпцію невинуватості СС ніколи не чули? Вони її скасували, мабуть. Справа у тім, що ризики притаманні особі. І усі ми різні, навіть і ті, хто повідомлений про підозру. І сторона обвинувачення повинна доводити наявні ризики саме для згаданої особи, а не перелічувати їх. А СС повинні слухати, а не перетворювати суд на суцільний фарс. Хоча я начебто вже казав про це.
СС:
…накладення арешту на відповідне нерухоме майно не спростовує того факту, що рівень фінансового забезпечення підозрюваного дозволяє підозрюваному переховуватись від органу досудового розслідування.
Я:
Ну звісно. Саме арештоване майно йому допомагає. А вже комусь вдалося використати арештоване майно для цілей переховування? Ну здивуйте мене….
СС:
…слідчий суддя враховує, що завершення досудового розслідування та надання стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні може підвищувати ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду…
Я: А може зменшувати ризик, так як підозрюваний побачив відсутність жодної доказової бази? Так чому СС враховує саме можливість збільшення ризиків, а не зменшення?
СС:
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні…
Я:
Порядок допиту свідків встановлений у КПК України законодавцем презюмує ризик впливу на свідків підозрюваною особою… Ну, у стилі СС з ВАКС… Я, між іншим, частіше зустрічав випадки тиску правоохоронцями на свідків, а не підозрюваними. І як норма законодавства взагалі може бути розтлумачена як ризик особи?
СС:
На переконання слідчого судді є обґрунтованими доводи прокурора щодо існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки характер злочину, в якому підозрюється Особа1, а саме його спосіб вчинення – протягом тривалого часу, що може вказувати на стійкість сформованих злочинних намірів щодо вчинення інших кримінальних правопорушень.
Я:
Якщо хтось запитає про презумпцію невинуватості, то це її явна ілюстрація. «Характер злочину, у якому підозрюється…». І це мова йде про людину, до якої Закон вимагає ставитися як до невинної? Це ж лише підозра? Це ж лише «переконання стороннього спостерігача»?
І таке листування можна було б продовжувати безкінечно. Чи є в цьому смисл? Фактично ВАКС нівелює як правову допомогу захисників, так і права людини. І я переконаний, що цей допис нічого не змінить. Але мовчки спостерігати за цим сили вже більше немає!
З повагою,
Адвокат ЮК «Амбер»
Семен Ханін