Законодавство
Чекайте колізій та неврегульованості. Що зміниться зі скасуванням Господарського кодексу України?
Олеся Романенко,
керуючий партнер, керівник практики земельного права
та нерухомості Юридичної компанії «ОЛСТЕН ПАРТНЕРС»
Як відомо, з 1 січня 2026 року буде скасовано ГК України. В пояснювальних записках законодавець обумовлює такий крок застарілістю та вимогами міжнародних партнерів і донорів. А що це означає для бізнесу?
Перехідний період для випровадження змін
Нагадаємо, 9 січня в другому читанні було прийнято Проект Закону про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період № 6013 від 9.09.2021 року. Закон передбачає перехідний період для впровадження змін – трирічний строк, що починається з 1 січня 2026 року. Чому все це так важливо для бізнесу та які зміни нас очікують?
Читайте також: Чим чорт не жартує, коли фіскали сплять, або Як «полегшити» держбюджет за рахунок махінацій із ПДВ?
Як ми вже зазначали, в пояснювальних записках законодавці обумовлювали все застарілістю кодексу, невідповідністю його сучасним реаліям та вимога міжнародних донорів при фінансуванні відновлення України. З цим, звісно, можна погоджуватися чи ні, але скасування кодифікованого нормативного акту потребувало або перенесення його норм в інші кодекси, наприклад Цивільний, або розробку нового нормативно-правового акту. Але, як мовиться, маємо те, що маємо. А в подальшому вже можна очікувати на колізії та неврегульованість у певних правових питаннях, що ускладнить і без того непросте життя бізнесу.
Заборона підприємств та їх реорганізація
Новим законом із законодавства виключаються такі поняття, як підприємства, установи та організації. Відтепер це має єдину назву – юридичні особи. Тож використання, скажімо, такого поняття, як «код ЄДРПОУ» буде некоректним, а компанії правильно мають вказувати ідентифікаційний код юридичної особи. А саме поняття «підприємство», як організаційно-правова форма буде заборонена. Зміни впроваджуватимуться поетапно. Вісім видів підприємств будуть заборонені з 1 червня 2028 року й будуть виключені з числа дозволених до реєстрації. Мова про:
- державні унітарні підприємства (державні комерційні підприємства, державні некомерційні підприємства, казенні підприємства);
- комунальні підприємства (комунальні комерційні підприємства, комунальні некомерційні підприємства);
- спільні комунальні підприємства;
- приватні підприємства;
- дочірні підприємства;
- іноземні підприємства;
- підприємства об’єднання громадян (релігійної організації, професійної спілки);
- підприємства споживчої кооперації.
Усі власники цих підприємств будуть зобов’язані привести свої документи у відповідність до вимог нового закону та перетворити підприємства на товариства з обмеженою відповідальністю. Тут треба додати, що під час реорганізації підприємства та їхні правонаступники звільняються від сплати адміністративного збору за проведення реєстраційних дій у зв’язку з приведенням їхньої діяльності у відповідність до вимог закону. Переоформлення ліцензій, дозволів та інших дозвільних документів так само здійснюється безоплатно.
Документи дозвільного характеру лишаються чинними
Документи дозвільного характеру, дозволи, ліцензії, сертифікати, декларації, погодження, повідомлення й інші публічні послуги, видані (погоджені, надані) підприємству, щодо якого прийнято рішення про його перетворення, є чинними для юридичної особи – правонаступника. Тут варто зазначити про те, що законодавець не врахував, що при реорганізації на правонаступника здійснюється переоформлення торговельних марок, винаходів, авторських прав, нерухомого майна та транспортних засобів. Ці державні процедури оплатні, але щодо цього в проекті закону не вказано про звільнення від оплат за переоформлення. Отже, бізнесу потрібно готуватися до додаткових витрат, як то оплати послуг юристів та офіційні оплати за переоформлення.
Ще однією проблемою може стати, переоформлення будівельних ліцензій, адже з 2020 року такі ліцензії не видаються у зв’язку з відсутністю нормативно-правової бази. Будемо сподіватися, що до того часу уряд затвердить порядок видачі ліцензій і підприємства зможуть спокійно їх переоформити. Так само законодавець обійшов стороною процедуру проведення податкової перевірки при реорганізації, адже цей процес передбачає обов’язковість податкової перевірки. Наразі можна говорити про податкову перевірку діяльності підприємств за останні 7 років, враховуючи збільшення терміну перевірок через мораторії в минулому.
Критерії бізнесу
Законом визначено критерії мікробізнесу, малого та великого бізнесу. Загалом не нове, але чітке та структуроване розділення бізнесу. Суб’єкти господарювання, залежно від кількості працівників та обсягу доходів від будь-якої діяльності за рік, можуть належати до суб’єктів мікропідприємництва, суб’єктів малого підприємництва, суб’єктів середнього підприємництва або суб’єктів великого підприємництва. Суб’єктами мікропідприємництва є фізичні особи-підприємці або юридичні особи з середньою кількістю працівників не більше 10 осіб та обсягом річного доходу не більше 2 мільйонам євро.
Суб’єктами малого підприємництва є фізичні особи-підприємці або юридичні особи з середньою кількістю працівників у понад 50 осіб та обсягом річного доходу не більше 10 мільйонів євро. Суб’єктами великого підприємництва – фізичні особи-підприємці або юридичні особи з середньою кількістю працівників у понад 250 осіб та обсягом річного доходу більше 50 мільйонам євро. Всі інші юридичні особи та фізичні особи – підприємці належать до суб’єктів середнього підприємництва.
Об’єднання підприємств стали господарськими об’єднаннями
Об’єднання підприємств законом замінено на господарські об’єднання, які створюються та діють у формі асоціації, корпорації, консорціуму, концерну, іншого об’єднання юридичних осіб, передбаченого законом. Натомість усі державні та комунальні підприємства, єдиним засновником (учасником) якого є держава або територіальна громада, до 30 червня 2026 року зобов’язані здійснити перетворення на акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю. Оскільки ця процедура (перетворення (реорганізації)) не швидка і займе час не тільки на сам процес перетворення, але й проведення всіх необхідних змін, пов’язаних із цим процесом, тож для бізнесу, який працює з державними або комунальними підприємствами, це може означати паузу в діяльності, затримки з виплатами та виконанням зобов’язань. Так, кредитор державного або комунального підприємства, що припиняється в результаті перетворення, не може вимагати припинення або дострокового виконання зобов’язання, а в разі, якщо виконання зобов’язання такого підприємства не забезпечено, – забезпечення його виконання. Отже, достроково вимагати оплатити кредиторську заборгованість бізнес не зможе.
Про публічні закупівлі
Варто вказати, що реорганізація державних та комунальних підприємств вплине і на процес публічних закупівель, тож ті компанії, які активно працюють через систему публічних закупівель, мають завчасно до цього підготуватися. У зв’язку зі скасуванням Господарського кодексу України, частково були внесені зміни до Цивільного та інших кодексів, часткового зазначено в самому законі. Так, було перенесено статтю про адміністративно-господарські санкції, які застосовуються державою до бізнесу.
Санкції за порушення встановлених правил
За порушення встановлених законодавством правил здійснення підприємницької діяльності уповноважені органи державної влади або органи місцевого самоврядування застосовують до юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців адміністративно-господарські санкції – заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення та ліквідацію його наслідків. У цьому переліку:
- вилучення прибутку (доходу);
- адміністративно-господарський штраф;
- стягнення зборів (обов’язкових платежів);
- застосування антидемпінгових заходів;
- припинення експортно-імпортних операцій;
- зупинення дії ліцензії (патенту);
- анулювання ліцензії (патенту);
- обмеження або зупинення діяльності юридичної особи;
- ліквідація юридичної особи;
- інші адміністративно-господарські санкції, встановлені законом.
Уточнимо, що адміністративно-господарські санкції застосовуються до юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не більш як через один рік з дня його вчинення, крім випадків, визначених законом.
Тут варто звернути увагу на те, що в чинному Господарському кодексі України деталізовані випадки та порядок як здійснюється вилучення прибутку в бізнесу. Наразі це деталізовано і визначено, що прибуток (дохід), одержаний суб’єктом господарювання внаслідок порушення встановлених законодавством правил здійснення господарської діяльності, а також суми прихованого (заниженого) прибутку (доходу) чи суми податку, несплаченого за прихований об’єкт оподаткування, підлягають вилученню в дохід відповідного бюджету. А в новому законі такі деталі відсутні, що означає, що вилучення може бути будь-якого прибутку з незрозумілих причин та підстав. Це, в свою чергу, породжує прогалину та розв’язує руки чиновникам у застосуванні такої санкції. Для бізнесу – це безумовний ризик.
Обов’язки та відповідальність посадових осіб
Якщо говорити про фідуціарні обов’язки посадових осіб та нова відповідальність для них, то внесені зміни до Цивільного кодексу України по-новому регулюють діяльність та відповідальність директора юридичної особи або інших посадових осіб. Так, посадові особи товариства мають обов’язки щодо належного, добросовісного та ефективного управління товариством (фідуціарні обов’язки) та зобов’язані діяти: 1) в інтересах товариства; 2) добросовісно та розумно; 3) у такий спосіб, який, на їхнє добросовісне переконання, сприятиме досягненню мети діяльності товариства; 4) у межах повноважень, наданих їм статутом товариства та законодавством.
За порушення таких обов’язків посадові особи відшкодовують збитки, завдані товариству:
– діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями;
– діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства;
– діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої установчими документами товариства, якщо для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію;
– бездіяльністю посадової особи у випадку, якщо вона була зобов’язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов’язків;
– іншими винними діями посадової особи.
Цей пункт 5, як на мене, є найцікавішим і, водночас, найбезпечнішим, адже законодавець не визначив, що саме мається на увазі під «іншими». Тож для посадових осіб компаній наразі буде посилено відповідальність, а також розширено та деталізовано випадки стягнення збитків на користь бізнесу.
Читайте також: Скасування Господарського кодексу: необхідність чи передчасність?
Із новацій можна ще згадати неможливість скасувати електронні торги, якщо майно придбано добросовісним покупцем. Таке майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було «продано такому набувачу на електронному аукціоні в порядку, визначеному законодавством». Так законодавець закріпив неможливість скасувати результати електронних аукціонів. Наразі виникає дуже багато спорів щодо скасування результатів аукціонів, які ініціюють боржники, у випадку, якщо їхнє майно реалізується через аукціон. Покупці вказаного майна зазнають негативних наслідків через такі спори, адже не можуть користуватися придбаним майном. Це може затягуватися на роки. Відтепер покупець майна боржника через електронні аукціони буде захищений.
Узаконена пеня
Пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення грошового зобов’язання відтепер передбачена в законі. Зазвичай таку відповідальність сторони зазначали в договорі, але якщо поставка товару чи надання послуги здійснювалося тільки по рахунку-фактур та без укладення договору, пеню застосовувати було неможливо. Відтепер такий вид відповідальності можна бути застосовувати і для без договірних відносин. Цікавим видається й те, що замовники та покупці товарів та послуг відтепер можуть відмовитися приймати товар або послугу, якщо вона була придбана без договору.
Слід згадати й статтю 611 ЦК, яку доповнено цікавими змінами, згідно з якими в разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відмова від оплати за зобов’язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони. Що це означає? Найперше ризики для постачальників товарів і послуг за рахунками-фактурами без договорів (поставка будівельних матеріалів, транспортні послуги, послуги оренди будівельної техніки тощо). Адже якщо поставка товарів чи послуг відбувається без договору, який підписаний замовником/покупцем, він може відмовитися приймати товар/послуги без наслідків.
Домінування умов типових договорів
Згадаємо, що неможливість відступати від умов типових договорів, які можна тільки конкретизувати. Таким чином, «сторони не можуть відступати від змісту типових умов договорів (типових договорів), але мають право конкретизувати їх. Сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст. Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, має відповідати такому замовленню».
Регулювання
Діяльність підприємств відтепер регулюються Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». З дня набрання чинності цим законом дія ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» поширюється на дочірні підприємства, іноземні підприємства, підприємства об’єднання громадян, підприємства споживчої кооперації, приватні підприємства у випадках, якщо відповідні правовідносини не врегульовані їхніми статутами та іншими законами. Якщо в перехідний період власник не прийняв рішення про припинення дочірнього підприємства, іноземного підприємства, підприємства об’єднання громадян, підприємства споживчої кооперації, приватного підприємства, до регулювання діяльності таких підприємств після завершення перехідного періоду застосовуються положення Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», що регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, а статути таких підприємств у частині, що суперечать Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», є недійсними.
Замість висновків
Будь-які зміни – завжди неприємно, адже це порушує усталений, звичний порядок життя бізнесу. Насправді у вищеописаних змінах є багато позитивного для бізнесу, що безумовно полегшить його життя. З іншого боку, законодавче примушування бізнесу заходити в процес реорганізації, витрачати на це кошти, призупиняти роботу – своєрідне перешкоджання в діяльності. Але якщо поглянути на український бізнес, то дійсно така організаційно-правова форма, як приватне підприємство, є застарілою, неврегульованою і навіть спірною з багатьох питань.
На мою думку, бізнесу варто на це подивитися як на процес видалення апендициту, спочатку боляче та неприємно, а коли все закінчиться, власники підприємств з полегшенням видихнуть. Ще хотілось би зазначити, що тільки майбутнє покаже, чи був крок у скасуванні Господарського кодексу та неперенесення його положень в окремий кодифікований нормативний акт, таким необхідним. І до яких труднощів та неузгодженостей це призведе, бізнес відчує зовсім скоро.
Джерело: Юридичний вісник України
