Події
IP-cуд в Україні: остання сторінка чи новий розділ?
Чому вкрай важливо запустити роботу Вищого суду з питань інтелектуальної власності (IP-суд) щопошвидше?
Якою є роль цього суду у правовій системі України? Що перешкоджає початку процесуальної діяльності установи та чи потрібно сьогодні змінювати концепцію функціонування IP-суду? Ці та інші питання були у фокусі дискусії під час круглого столу «IP-cуд в Україні: остання сторінка чи новий розділ?», в якому взяли участь секретар судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ігор Бенедисюк і суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Євген Петров.
Читайте також: Поновлено перебіг строків охорони прав інтелектуальної власності та процедур набуття таких прав
Дискусія зібрала провідних експертів, суддів, представників органів державної влади та професійної спільноти для обговорення перспектив запуску роботи IP-cуду в Україні. Говорячи про доцільність його функціонування в нашій країні, Ігор Бенедисюк підтримав думку учасників круглого столу щодо важливості завершення процесу запуску роботи вказаного спеціалізованого суду. У цьому контексті він акцентував, що початок роботи такого суду сприятиме підвищенню якості судових рішень у справах щодо інтелектуальної власності. Суддя нагадав історію розвитку спеціалізації з інтелектуальної власності в судовій системі України з 2001 року, коли вперше на державному рівні виникла ідея створення такого профільного суду, а 2003 року створили спеціалізовану палату у Вищому господарському суді України. Як було наголошено, створення IP-суду стало важливою частиною архітектури судової реформи, під яку розробили процесуальні кодекси та створили профільну палату в КГС ВС. На думку І. Бенедисюка, невирішеність питання із запуском роботи суду з 2016 року є неприпустимою, особливо з огляду на те, що конкурс до суду уже був розпочатий.
Секретар профільної палати КГС ВС також звернув увагу на проблему розгляду патентних спорів, які містять інформацію з обмеженим доступом, зазначивши, що в таких випадках необхідна перевірка наявності відповідних допусків у суддів. Ігор Бенедисюк запропонував зосередитися на тому, що потрібно зробити для створення та ефективного функціонування IP-суду. «Чи багато нам треба зробити для того, щоб такий суд запрацював? На мою думку, менше, аніж треба буде зробити, якщо ми вирішимо, що такий суд не потрібен», – зазначив суддя.
У свою чергу його колега з КУС ВС Євген Петров зосередився на проблематиці розгляду справ з інтелектуальної власності в судах загальної юрисдикції. За його словами, такі справи становлять незначну частку від загальної кількості цивільних справ, але при цьому строки їх розгляду часто порушуються. Спікер пояснив це тим, що судді рідко стикаються з такими справами й не мають достатньої спеціалізації. На відміну від господарської юрисдикції, де існує спеціалізація суддів, у цивільній юрисдикції така спеціалізація відсутня, що негативно впливає на якість та оперативність розгляду справ з інтелектуальної власності. Відтак перед суддями постають складні питання щодо спільної власності на торговельну марку, спадкування прав інтелектуальної власності, поділу майна, коли частиною такого майна є об’єкти інтелектуальної власності.
«Я підтримую думку щодо запуску роботи спеціалізованого IP-суду, оскільки фізичну особу, яка приходить до суду загальної юрисдикції для захисту своїх майнових прав на авторське право, а таких справ найбільше, не повинен цікавити рівень знань з цього питання судді. Її цікавить кваліфікований захист порушених прав. І, звісно, важливо, щоб захист таких прав відбувся в строки, встановлені законом», – наголосив суддя.
Підготував Максим Бондар,
спеціально для ЮВУ
Джерело: Юридичний вісник України
