Обмін працівниками між підприємствами (підприємцями) на підставі договорів про співробітництво є неприпустимим і може свідчити про обхід вимог трудового законодавства

6 березня 2025 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 260/4202/24 задовольнив касаційну скаргу відповідача, який доводив порушення позивачкою трудового законодавства.

Фізична особа-підприємець звернулася до суду з позовом до міжрегіонального управління державної служби з питань праці, в якому просила скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення. Доводила, що не здійснювала фактичний допуск особи до роботи, яка є самостійним суб’єктом господарювання та зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, виходячи з того, що позивачка під час перевірки та прийняття оскарженого рішення не надала доказів на спростування встановлених відповідачем обставин щодо використання позивачкою праці особи без укладення трудового договору.

Читайте також: При незаконному призупиненні дії трудового договору роботодавець зобов’язаний виплатити працівнику середній заробіток за час вимушеного прогулу, як і при звільненні

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що факт проведення розрахункових операцій особою та продажу товару у магазині під час фактичної перевірки позивачки не може бути самостійною підставою на підтвердження трудового характеру правовідносин між особою та позивачкою, а є наслідком реалізації договору про співробітництво двох фізичних осіб-підприємців.

Розглянувши касаційну скаргу відповідача, Верховний Суд вказав, що чинне законодавство України не передбачає можливості передачі трудових ресурсів між суб’єктами господарювання на підставі договору про співпрацю (партнерство).

Відповідно до ст. 24 КЗпП України трудові відносини між працівником та роботодавцем виникають лише за умови укладення трудового договору, який оформлюється, як правило, у письмовій формі.

Згідно зі ст. 21 КЗпП України трудовий договір є основною правовою формою оформлення трудових відносин між працівником і роботодавцем. За цим договором працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену трудовим договором, дотримуючись правил внутрішнього трудового розпорядку, а роботодавець – виплачувати заробітну плату і забезпечувати належні умови праці.

Читайте також: Припинення трудового договору у зв’язку із закінченням строку його дії не потребує попередження роботодавця про звільнення чи заяви працівника

Залучення працівників одного підприємства до виконання роботи на іншому підприємстві можливе лише за умови офіційного переведення працівника відповідно до ст. 32 КЗпП України або оформлення роботи за сумісництвом згідно зі ст. 102-1 КЗпП України.

У випадку, якщо працівник фактично виконує трудові функції на користь іншого роботодавця, але без укладення трудового договору, це може свідчити про наявність прихованих трудових відносин, що є порушенням трудового законодавства і, відповідно до ст. 265 КЗпП України, є підставою для застосування до такого суб’єкта відповідальності у вигляді штрафу.

Верховний Суд у постанові від 09 червня 2022 р. у справі № 2340/2901/18 вказав, що КЗпП України не передбачає можливості обміну трудовими ресурсами в рамках договору про співпрацю (партнерство). Натомість прийняття працівника здійснюється шляхом укладення трудового договору згідно зі ст. 21, 24 КЗпП України; переведення працівника на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією – відповідно до ст. 32 КЗпП України.

Отже, у цій справі наявність договору про співпрацю (партнерство) не є достатньою правовою підставою для залучення працівників однієї сторони до виконання роботи на користь іншої сторони без належного оформлення трудових відносин відповідно до положень КЗпП України. Встановлений під час фактичної перевірки і підтверджений відповідним актом факт здійснення розрахункових операцій особою та продаж нею товару, що належить позивачці без укладення трудового договору достеменно свідчить про обхід законодавчих вимог щодо оформлення трудових відносин і суперечить нормам трудового законодавства.

Тому Верховний Суд постанову апеляційного адміністративного суду скасував, рішення окружного адміністративного суду залишив у силі.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Поділитися

Твітнути