Судова практика
Паспорт прив’язки тимчасової споруди не можна ототожнювати з документами дозвільного характеру, зокрема щодо продовження строку його дії під час воєнного стану
10 березня 2025 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 460/9136/23 вирішив питання, чи належить паспорт прив’язки тимчасової споруди до документів дозвільного характеру.
Фізична особа-підприємець звернулась до суду з позовом до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету міської ради про визнання протиправною відмови у продовженні дії паспорту прив’язки стаціонарної тимчасової споруди (торговий павільйон), оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 р. № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, позов задовольнив, виходячи з того, що паспорт прив’язки в розумінні Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» № 2806-IV є документом дозвільного характеру, строк дії якого на дату набрання чинності постановою № 314 не закінчився.
У касаційній скарзі відповідач зазначав, що паспорт прив’язки ТС не є дозвільним документом в розумінні положень законів України № 2806-IV та «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» № 3392-VI, а отже на спірні правовідносини не поширюється дія постанови № 314.
Верховний Суд вказав, що вичерпний перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності визначений у додатку до Закону № 3392-VI, у якому відсутній паспорт прив’язки ТС.
Читайте також: Не може бути підставою для припинення чи заборони діяльності підприємства лише факт шкідливого впливу такої діяльності на довкілля
Натомість, визначення поняття паспорт прив’язки ТС наведено у п. 1.4 Порядку від 21 жовтня 2011 р. № 244, та визначає під собою комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС та благоустрій прилеглої території на топографо-геодезичній основі М 1:500, інженерне забезпечення, зовнішній архітектурний вигляд ТС та напрям підприємницької діяльності.
Отже, паспорт прив’язки ТС – це комплект документів, які в сукупності дають підстави для розміщення ТС, водночас такі документи не можна ототожнювати із документами дозвільного характеру в розумінні положень Законів № 2806-IV, № 3392-VI та відповідно постанови Кабінету Міністрів України № 314, яка у період воєнного стану передбачає особливості щодо продовження строку дії діючих документів дозвільного характеру.
Суди попередніх інстанцій внаслідок неправильного тлумачення норм права прирівняли паспорт прив’язки ТС до документу дозвільного характеру, що вживається Урядом у контексті пп. 5 п. 1 постанови № 314 та відповідно дійшли помилкового висновку, що на момент звернення позивача із заявою від 5 січня 2023 р., паспорт прив’язки ТС був чинним.
Відповідно, оскільки строк дії паспорту прив’язки ТС станом на момент звернення позивача закінчився, відповідач у листі цілком обґрунтовано вказав про необхідність оформлення нового паспорту прив’язки шляхом подання повного пакету документів, визначеного Порядком № 244.
Тому Верховний Суд рішення окружного адміністративного суду та постанову апеляційного адміністративного суду скасував і ухвалив нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
