Судова практика
Касаційний суд може самостійно перевірити процесуальні документи, які стосуються наявності у слідчого чи прокурора повноважень на здійснення процесуальних дій
7 квітня 2025 р. Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 349/508/16-к залишила без задоволення касаційні скарги сторони захисту, яка ставила під сумнів законність проведення слідчих дій.
Вироком Вищого антикорупційного суду визнано винуватими обвинуваченого за ч. 3 ст. 368 КК та обвинувачену за ч. 5 ст. 27 – ч. 3 ст. 368 КК.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду вирок місцевого суду змінено, пом’якшено призначене обвинуваченим покарання, виключено з мотивувальної частини вироку висновки щодо недопустимості протоколів за результатами проведених НСРД та додатків до них.
У касаційній скарзі сторона захисту зазначала, що до обвинувального акту не були долучені постанови прокурора про визначення групи прокурорів. Натомість сторона обвинувачення надала касаційному суду копії відповідних постанов про визначення групи прокурорів.
Об’єднана палата вказала, що стадія касаційного перегляду судових рішень має свої особливості, які характеризуються насамперед межами касаційного розгляду кримінального провадження, які окреслені у ч. 1 ст. 433 КПК, згідно з якою суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Оскільки суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, то він не має права досліджувати докази. Проте засудження особи за пред’явленим обвинуваченням вимагає від касаційного суду ретельної перевірки тверджень про повноважність того чи іншого суб’єкта на проведення досудового розслідування.
Процесуальні документи, які підтверджують наявність повноважень у певної особи не є доказами у провадженні, тому Об’єднана палата вирішила, що суд касаційної інстанції може перевірити наявність повноважень у слідчого, прокурора на проведення ними тих чи інших процесуальних дій у цьому провадженні на підставі наданих прокурором документів.
Читайте також: Про здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді: судова практика
Необхідно відрізняти дослідження доказів у кримінальному провадженні від перевірки й оцінки доводів учасників щодо процесуальних повноважень прокурора чи слідчого. Долучення і оцінка процесуальних документів, які підтверджують повноваження прокурора або слідчого у кримінальному провадженні, не є дослідженням доказів, а тому може здійснюватися й судом касаційної інстанції, який здійснює касаційний перегляд обвинувачення, визнаного доведеним судами попередніх інстанцій.
Наявність у прокурора чи слідчого відповідних повноважень у кримінальному провадженні не залежить від того, суд якої інстанції перевірить відповідні процесуальні документи. Адже оцінка наявності чи відсутності повноважень судом є ретроспективною, оскільки певні повноваження мали бути у прокурора на певному етапі руху кримінального провадження.
Якщо стороною обвинувачення відповідні процесуальні підстави долучено на стадії касаційного розгляду і сторона захисту має можливість ознайомитися із відповідними процесуальними рішеннями, висловити свої міркування щодо них, то суд касаційної інстанції має повноваження оцінити обґрунтованість доводів сторони захисту про здійснення досудового розслідування неуповноваженими особами, про недопустимість доказів на цій підставі.
Об’єднана палата у постанові від 14 лютого 2022 р. у справі № 477/426/17 висловлювалася з цього приводу і вказала, що відповідні процесуальні документи, які стосуються підтвердження наявності повноважень у слідчих або прокурорів можуть бути надані суду апеляційної чи касаційної інстанції в межах перевірки доводів, викладених в апеляційній чи касаційній скаргах.
Отже, Об’єднана палата відступила від висновку, викладеного в постанові Третьої судової палати ККС ВС від 26 січня 2024 р. у справі № 466/9158/14-к, та сформулювала висновок про те, що з метою належного касаційного перегляду судових рішень судів попередніх інстанцій, які визнали доведеним пред’явлене особі обвинувачення, надані під час касаційного розгляду кримінального провадження документи на підтвердження повноважень прокурора чи слідчого оцінюються судом касаційної інстанції, оскільки вони за своєю суттю не є доказами у відповідному кримінальному провадженні, а лише підтверджують наявність або відсутність повноважень у вказаних вище суб’єктів на вчинення певних процесуальних дій.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 17 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
