Думка експерта
Визначення розміру психічної (моральної) шкоди в судово-психологічній експертизі
ЗАКІНЧЕННЯ. Початок у №13.
Спеціальне психологічне дослідження
Згідно з правом експерта досліджувати на основі спеціальних знань у необхідних умовах психологічне дослідження проводилося з використанням загальновідомої в європейській науковій практиці психологічної методики дослідження на апараті «НЕКСУС – 10» («NEXUS – 10» MarkII виробництва Королівства Нідерланди). Для проведення експертизи з’явилася постраждала Б., яка має повних 43 роки, знижене на момент обстеження життєве функціонування, депресивний настрій, що його відзначила сама досліджувана, і самопочуття, знижений артеріальний тиск 98/65, пульс 68 за станом на 10 год. 15 хв.
Результати проведеного психологічного дослідження, основою якого є об’єктивні психофізіологічні показники, зафіксовані апаратом «НЕКСУС – 10» («NEXUS – 10» MarkII)
Отже, що маємо? Аби не переобтяжувати наших читачів цифрами, зазначимо, що з доного дослідження видно результати 3х відтворених експертним дослідженням психічних станів, послідовно позначених на зображенні сірим кольором:
1. Звичний психічний стан спокою досліджуваної Б. в положенні лежачи без виконання інтелектуальних і емоційно-вольових дій
2. Звичний психічний стан виконання інтелектуальних й емоційно-вольових дій з читання вголос самостійного обраних досліджуваною Б. за власним уподобанням текстів.
1. Як свідчать отримані результати, показники варіабельності Тета і Альфаритму, відповідно 1706,72 і 570,25, що вказує на надмірну внутрішню напруженість, нездатність до розслаблення, переходу в проміжний стан між бадьорістю і сном, який уповільнюється в діапазоні Альфаритму мозкових хвиль від 8 до 13 і Тетаритму від 4 до 8 Гц в той час, як середнє значення виявлених показників перевищує ці норми.
Одержані дані об’єктивно підтверджують суб’єктивно заявлене знижене на момент обстеження життєве функціонування, депресивний настрій, що його відзначила досліджувана Б., і самопочуття, що також знайшло підтвердження тонометрією артеріального тиску 98/65 при ЧСС 68 за станом на 10 год. 15 хвилин.
2. У цьому випадку зіставлення даних дослідження об’єктивно свідчить про надмірну внутрішню напруженість, нездатність до розслаблення, що виснажливо впливає на функціонування організму досліджуваної Б. протягом тривалого періоду, пов’язаного зі стражданням (моральною шкодою) в умовах ситуації, що досліджується у справі. Значення одержаних результатів варіабельності статистичних показників за обома дослідженнями становить собою базовий показник життєвого функціонування у звичних психічних станах досліджуваної Б., не пов’язаних із ситуацією, що досліджується у справі, який за каналами обстеження має такі середні величини:
- Тетаритм (Theta amplitude) 1706.72+ 14001.75=15708.47:2=7854.24;
- Альфаритм (Alpha amplitude) 570.25+ 4092.02=4662.27:2=2331.13;
- Сенсомоторний ритм (SMR amplitude) 163.81+ 1564.90 = 1728.71:2=864.36;
- Переважна мозкова частота (Median Freq.) 5.93+ 9.85=15.78:2=7.89;
- Співвідношення між повільно-хвильовою і швидко-хвильовою активністю мозку (Theta/ Beta Power) – маркер здатності до концентрації уваги 6.31+46.33=52.64:2=26.32; Alpha1/Theta1 ratio 0,53+ 0,15 =0,68:2=0,34.
3. Свідченням валідності одержаних даних є виявлене збільшення варіабельності статистичних показників маркеру здатності до концентрації уваги в процесі читання вголос порівняно зі станом мовчазного спокою в 7.34 рази, переважної мозкової частоти в 1.7 рази, сенсомоторного ритму в 9.6 разів, Альфаритму в 7.2 рази, Тетаритму в 8.2 рази. В цілому одержані дані відображають звичне психічне функціонування в межах повсякденних психічних станів виконання інтелектуальних і емоційно-вольових дій та необхідного для відпочинку психічного стану спокою досліджуваної Б. Загальний коефіцієнт варіабельності психічного функціонування Б. як сума показників дослідження за всіма 6 каналами при цьому становить 1847.38 статистичних одиниць.
Додержаний таким чином загальний коефіцієнт дає змогу провести зіставлення з відповідними узагальненими даними психічного стану відтворення досліджуваною Б. подій, пов’язаних із ситуацією, що досліджується у справі.
Відтворення подій, пов’язаних із ситуацією психічної (моральної) шкоди
Узагальнення отриманих об’єктивних даних про психічний стан відтворення досліджуваною Б. подій, пов’язаних із ситуацією, що досліджується у справі, дозволило визначити загальний коефіцієнт варіабельності психічного функціонування як суму показників дослідження за усіма 6 каналами, який становить за наведеною таблицею 749367.62 статистичних одиниць, що перевищує звичне психічне функціонування в межах повсякденних психічних станів виконання інтелектуальних і емоційно-вольових дій і необхідного для відпочинку психічного стану спокою досліджуваної Б. у 405.64 разів. У процесі відтворення досліджуваною Б. подій, пов’язаних із ситуацією, що досліджується у справі, встановлено вплив дій відповідача, наслідком яких стали душевні страждання, яких потерпіла Б. зазнала у зв’язку з його поведінкою щодо неї самої.
Нервовий(психічний) струс. Внаслідок дій відповідача, остання зазнала душевних страждань, викликаних важким психологічним станом фрустрації (недосягнення очікуваного), обернено пропорційний попередньому психологічному стану довіри до відповідачки. Фрустрація або розчарування в своїй подрузі, а тепер відповідачці, розпочало розвиватися в потерпілої Б. і виражалося в болісних сумнівах і переживаннях, що знаходили своє підтвердження в діях відповідачки, які були неочікувані для потерпілої Б., чим завдали їй гострих душевних страждань.
Шкода здоров’ю
Наслідком дій відповідача стало заподіяння шкоди здоров’ю потерпілій Б., яка зумовила надмірну внутрішню напруженість, нездатність до розслаблення, що виснажливо впливає на функціонування організму протягом тривалого періоду, пов’язаного зі стражданням (моральною шкодою), що досліджується у справі. Об’єктивно зафіксоване перевищення звичного психічного функціонування в межах повсякденних психічних станів виконання інтелектуальних і емоційно-вольових дій і необхідного для відпочинку психічного стану спокою досліджуваної Б. у 405.64 разів об’єктивно підтверджують суб’єктивно заявлене знижене на момент обстеження життєве функціонування, депресивний настрій, що його відзначила досліджувана, і самопочуття, що також знайшло підтвердження тонометрією артеріального тиску 98/65.
Пролонгований стресовий вплив. Таким чином, душевні страждання, яких потерпіла Б. зазнала у зв’язку з поведінкою відповідача щодо неї самої, мають пролонгований у часі психотравматичний вплив, що неперервно розвивається в руслі типової Парфенівської реакції або ситуації невизначеності, яка найбільше вражає нервову систему.
Пролонгований по теперішній час інтенсивний стресовий вплив ситуації, створеної відповідачем, на потерпілу Б., має такі основні причини її душевних страждань: а) постійне усвідомлення потерпілою Б. відчуття психологічної втрати, ускладнене усвідомленням підступного обману власних очікувань і сподівань. б) психо-травмувальна поведінка відповідачки, яка завдала морального приниження потерпілій, яке полягає у визнанні відповідачкою цим способом вищості і єдиної вартісної значущості грошей потерпілої Б. над Б. як людиною, яка, позбавлена грошей, втратила для відповідачки будь-який інтересального еквіваленту її компенсації за завдані страждання (моральну шкоду), тобто відповіді на питання про те, який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані їй страждання (моральну шкоду) слід взяти до уваги факт, відображений у проведеному дослідженні, що первинне значення для особи Б. має психологічний чинник страждань, пов’язаний з її вимушеним безробіттям, втратами взаємин, які вона оцінює і переживає більше, ніж втрату грошей.
У цьому індивідуальному випадку на підставі проведеного дослідження вважаємо за наш обов’язок відзначити, що психічний стан досліджуваної Б. у контексті подій, пов’язаних із ситуацією, що досліджується у справі, не набув би характеру надзвичайно психологічно виражених душевних страждань із перевищенням звичного психічного функціонування в межах повсякденних психічних станів виконання інтелектуальних та емоційно-вольових дій і необхідного для відпочинку психічного стану спокою у 405.64 разів, якби товариські (дружні) зобов’язання відповідача не були порушені повністю, а виконувались у мінімально можливих обсягах протягом усього періоду.
Формула розрахунку
Визначення розміру спричиненої особі Б. моральної шкоди і матеріального еквіваленту її компенсації за завдані страждання (моральну шкоду) передбачає проведення розрахунку, в якому базовою сумою є мінімальна частка єдиного соціального внеску на випадок безробіття – соціального становища, в якому фактично зазнавала тривалих душевних страждань потерпіла.
За період душевних страждань, заподіяних потерпілій Б. протягом 2017 року, тобто протягом 4 місяців (січня, лютого, березня і квітня), ця сума обрахується в днях, а перевищення звичного психічного функціонування внаслідок заподіяних душевних страждань (моральної шкоди), об’єктивно встановлене дослідженням у розмірі психологічного показника цього перевищення в 405,64 рази, передбачає розрахунок розміру грошової компенсації за завдані їй страждання(моральну шкоду) на підставі зазначеного психологічного показника: Р = С х П = 179.08 х405,64 = 72 642.0, де Р – розмір грошової компенсації за завдані страждання (моральну шкоду); С – соціальний показник, тобто грошовий еквівалент соціального становища (статусу), прийнятний для даного соціального середовища в певній місцевості і (територіальній громаді, районі, області), де проживає постраждалий(ла), за весь період переживання моральної шкоди з дня заподіяння до дня проведення судово-психологічної експертизи; П – психологічний показник змін звичного психічного функціонування внаслідок заподіяних душевних страждань (моральної шкоди), об’єктивно встановлений дослідженням на підставі психологічного обстеження постраждалої особи.
Зміст формули з визначення розміру психічної (моральної) шкоди може включати розмір середньої заробітної плати в певній місцевості (територіальній громаді, районі, області), де проживає постраждалий(ла), період переживання моральної шкоди з дня заподіяння до дня проведення судово-психологічної експертизи, тобто психологічного дослідження, що включає обстеження: наприклад, протягом місяця, кількох місяців, року, двох і більше років), сумарний психологічний показник зниженого життєвого функціонування: наскільки знизився життєвий тонус, оскільки моральна (психічна) шкода завдає відчуття хронічного (періодичного) страждання.
Поставлене на розгляд експерта питання, яке підлягає розв’язанню, про те, який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання (моральну шкоду), на основі проведеного дослідження та розрахунку індивідуального матеріального еквіваленту компенсації моральної шкоди потерпілій Б. визначена в розмірі 72 642 (сімдесят дві тисячі шістсот сорок дві гривні) грн. 01 коп.
Висновки спеціального психологічного дослідження
1. Наявність встановлених у ході проведеного дослідження психо-травматичних факторів, які включають нервовий (психічний) струс, шкоду здоров’ю, пролонгований стресовий вплив, порушення життєвих планів в соціальній, інтимній та побутовій сферах, зафіксоване перевищення звичного психічного функціонування в межах повсякденних психічних станів виконання інтелектуальних й емоційно-вольових дій і необхідного для відпочинку психічного стану спокою при відтворенні подій, пов’язаних із ситуацією неповернення боргу, що досліджується у справі, в 405.64 раза об’єктивно підтверджують знижене життєве функціонування, депресивний настрій і погіршене самопочуття, душевні страждання дослідженої особи, що дає змогу зробити висновок про заподіяння потерпілій Б. психічної (моральної) шкоди.
2. На основі проведеного дослідження та розрахунку індивідуального матеріального еквіваленту компенсації моральної шкоди грошова компенсація за завдані страждання(моральну шкоду) потерпілій Б. встановлена в розмірі 72 642 (сімдесят дві тисячі шістсот сорок дві гривні) грн 01 коп. 3. Зазначена в п. 2 цих «висновків» сума включає компенсацію за завдані потерпілій Б. моральні страждання і вартість корекційно-оздоровчих заходів, необхідних для її повернення до оптимуму життєвого функціонування.
Загальний висновок
Точне загальне визначення розміру заподіяної моральної, а отже, психічної шкоди, запропоноване нами шляхом застосування розробленої нами формули, обов’язково містить, і за будь-яких умов повинно містити, психологічний показник змін звичного психічного функціонування внаслідок заподіяних душевних страждань (моральної шкоди), об’єктивно встановлений дослідженням на підставі психологічного обстеження постраждалої особи. Визначення розміру моральної, а отже, психічної шкоди потребує співвіднесення з наведеним нами соціальним показником, тобто грошовим еквівалентом соціального становища (статусу), прийнятного для даного соціального середовища в певній місцевості (територіальній громаді, районі, області), де проживає постраждалий(ла), за весь період переживання моральної шкоди з дня її заподіяння до дня проведення судово-психологічної експертизи.
Цим самим формула визначення розміру моральної, тобто психічної шкоди має такий загальний вигляд: Р = П х С, де Р – грошовий розмір заподіяної моральної(психічної) шкоди; П – психологічний показник змін звичного психічного функціонування; С – соціальний показник як грошовий еквівалент соціального становища (статусу).
Проведення в кожному індивідуальному випадку психологічного дослідження, що ґрунтується на об’єктивних психофізіологічних даних та їх психологічному обґрунтуванні, становить собою зміст судово-психологічної експертизи і цим самим виключає мисленні побудови на основі припущень або співвіднесень з іншими явищами, фактами, іншими судовими справами, хоча б і схожими своєю подібністю до того, що розглядається судом, але такими, які не мають жодного відношення до конкретної справи. Різниця у визначенні різними судами розмірів заподіяної моральної (психічної) шкоди за результатами розгляду зовнішньо подібних випадків або різниця визначення одним і тим же судом розмірів заподіяної моральної шкоди у різних випадках, навіть подібних за зовнішніми ознаками ситуацій, які мали місце, не повинна й не може бути свідченням необ’єктивності суду або судової помилки, оскільки, як свідчить наведений нами приклад спеціального психологічного дослідження, індивідуальні відмінності психічних страждань різних людей можуть об’єктивно відрізнятися в десятки, сотні і більше разів. Такий підхід дозволить суду точно оцінити значення індивідуального психологічного чинника в його об’єктивному значенні для кожної конкретної людини у співвіднесенні з соціально обумовленими обставинами й ухвалити справедливе рішення.
Сергій БОЛТІВЕЦЬ, психолог-експерт вищого кваліфікаційного класу
Центру психофiзiологiчної експертизи при
ДП «Головний навчально-методичний центр Держпрацi України»,
професор, доктор психологічних наук
Роман СВИСТОВИЧ, керівник Адвокатського об’єднання «Європейський адвокат»,
кандидат юридичних наук
Джерело: Юридичний вісник України
