Довіра як зброя шахраїв — найбільші інвестиційні афери в Польщі

Польський фінансовий ринок вважається зрілим, сучасним і таким, що знаходиться під суворим наглядом регулятора. Такі установи, як Комісія фінансового нагляду, Варшавська фондова біржа чи Банк гарантування вкладів, формують суспільну довіру. На жаль, у цієї впорядкованої картини є також темна сторона. У цій статті ми не зосереджуємось на банках, які виконують подвійну роль: з одного боку, вони користуються довірою, а з іншого — допустилися численних зловживань, таких як валютні кредити, продаж полісолокат чи страхування з низьким внеском. Тут ми розглянемо ті суб’єкти, які від самого початку мали на меті обдурити інвесторів, розраховуючи на їхню довіру.

Саме на цій довірі — до установ, банків та фондів — паразитують витончені шахраї. Часто це «білі комірці», які створюють професійно виглядаючі інвестиційні структури, посилаються на співпрацю з авторитетними суб’єктами або використовують привабливі гасла про золото чи нерухомість. Усе це для того, щоб посилити відчуття безпеки у потенційного інвестора та зіграти на його емоціях: страху перед інфляцією, потребі в стабільності чи бажанні забезпечити сім’ю.

Найгучніші фінансові шахрайства останніх років у Польщі

1. Amber Gold (2009–2012)

До Amber Gold були й інші афери, але саме ця відкрила нову еру сучасних схем, заснованих на агресивному маркетингу. Компанія обіцяла високі прибутки від інвестицій у золото. Мала відділення в багатьох містах, була власником авіаліній OLT Express, а засновник жив у розкоші та отримував медійну увагу. Попри попередження регуляторів, тисячі людей вірили, що це легальний і безпечний бізнес.

Вони ніби купували золото, яке за договором мала зберігати фірма Amber Gold. Фактично  інвестори купували тільки зобов’язання щодо його зберігання. Коли компанія під тиском держави закрилася, виявилося, що золото, в яке інвестували інвестори, не існує.

Олена Крупець (Alena Krupets), Директор з міжнародних зв’язків, юридична фірма YLS (Your Legal Support), Варшава

2. W Investment (2012–2017)

Фонд інвестував у облігації ризикованих, часто пов’язаних між собою компаній. Клієнтів приваблювали високими прибутками й «професійним обслуговуванням». Насправді все було складною системою перерозподілу коштів без реальних гарантій повернення.

3. Saturn TFI (до 2018)

Інвестиційна компанія діяла легально під наглядом КФН. Депозитарієм був банк, що підвищувало довіру клієнтів. Кошти вкладалися в облігації неплатоспроможних фірм, що призвело до значних втрат інвесторів. Масштаб діяльності та механізми, які на перший погляд були відповідні до законодавства, призвели до того, що велика кількість не підозрювали про загрозу до часу падіння.  Інвесторам здавалося, що вони інвестують в торгові центри, які будуються і перед відкриттям вже мають орендарів серед провідних світових брендів.

4. Finroyal (2009–2012)

Класична фінансова піраміда, яка видавала себе за британську інвестиційну компанію. Пропонувала депозити з гарантованим доходом до 16% річних. Приваблювала людей, розчарованих низькими ставками в банках. Працювала під виглядом легального бізнесу — допоки гроші клієнтів не почали зникати.

5. Кондо-готелі – ілюзія інвестицій у нерухомість (2015–2023)

Модель інвестування полягала (і полягає) у купівлі готельного номера з гарантованим прибутком від оренди. На практиці багато таких об’єктів не було збудовано або виявилися збитковими. Девелопери обіцяли прибутки «як у банку», а інвестори — часто заохочені після презентацій у престижних офісах — вкладали кошти у проєкти без реальних шансів на прибуток.

Як видно з наведених прикладів, злочинці дедалі рідше діють напряму. Натомість вони пропонують складні інвестиційні конструкції, засновані на зазвичай безпечних активах: нерухомості, золоті чи облігаціях. Часто посилаються на співпрацю з авторитетними установами, діють в межах чинного законодавства, організовують зустрічі в розкішних офісах у престижних локаціях. Оточують себе розкішшю, дорогими автомобілями та мовою успіху.

Все це має одну мету — приспати пильність інвестора та створити фальшиве відчуття безпеки. Однак, сьогодні дедалі більше клієнтів починає розуміти, що демонстративна розкіш — це не доказ надійності, а часто перша червона лінія. Бо справді заможні люди не діляться своїм капіталом з незнайомцями — вони його захищають і примножують у тиші, а не в світлі камер.

Мартін Марущак (Marcin Maruszczak), юрист, юридична фірма YLS, Варшава

Оскільки ми представляємо клієнтів у кожній з наведених справ, з нашого досвіду найважливіше — перевірка суб’єкта, обсягу інвестиції та юридичної конструкції. Багато клієнтів, які у повсякденному житті займаються абсолютно іншими справами, хотіли призначити свої кошти на подібні інвестиції. Якщо вони звертаються на початковому етапі, ми пояснюємо, де криються ризики, про які творці схем не говорять, але про які можна дізнатися з документів. Наступний крок — якщо інвестор має хоч найменший сумнів щодо чесності — швидка консультація з юристом і дії.

На жаль, у таких фінансових пірамідах кошти вдається врятувати тому, хто першим про них заявить. Останнє, чого навчає практика: це факт, що не варто розраховувати на державний апарат. Кримінальні чи адміністративні процеси не є ефективними — шахраї добре організовані і роками готуються до захисту.

Автори: Олена Крупець (Alena Krupets), Директор з міжнародних зв’язків, юридична фірма YLS (Your Legal Support), Варшава
Мартін Марущак (Marcin Maruszczak), юрист, юридична фірма YLS, Варшава

Якщо Ви зіткнулися з юридичними труднощами в Польщі, команда YLS готова запропонувати Вам комплексну підтримку та знайти найефективніші рішення.

Зв’яжіться з нами, щоб обговорити Вашу ситуацію та дізнатися, як ми можемо допомогти.

Давайте разом захистимо Ваші права та відстоїмо Ваші інтереси!

• Marcin Maruszczak
  [email protected]
• Alena Krupets
  [email protected]

Поділитися

Твітнути