Попри санкції: 328 компаній у 2024 році заробили 240 млрд грн

Станом на 1 вересня 2025 року під санкції РНБО потрапили 2 242  українські компанії, що не перебувають в стані припинення, — як напряму, так і через пов’язаних осіб. Аналіз даних ЄДР та Держреєстру санкцій, проведений R&D-центром YouControl, показав нерівномірну динаміку виручки. У 2022 році 410 компаній, що перебували під санкціями, задекларували сукупну виручку понад 239 млрд грн. Уже в 2023-му кількість таких підприємств скоротилася до 359, а їхні доходи знизилися до 225 млрд грн. А за перший квартал 2025 року 171 підсанкційна компанія заробила 65 млрд грн.

Детальніше про галузі, де зосереджено найбільше підприємств, пов’язаних із санкціями, а також про динаміку виручки юридичних осіб, що перебували під дією українських санкцій протягом останніх чотирьох років, — у новому дослідженні YouControl.

Ключові висновки:

• Станом на 1 вересня 2025 року під санкції РНБО — як безпосередньо, так і через пов’язаних осіб — потрапили 2 242 українські компанії, що не перебувають в стані припинення. А також 200 українських компаній, що перебувають у стані припинення, щодо 15 підприємств відкрито справи про банкрутство, 40 компаній уже припинили діяльність, 2 юридичні особи мають статус “скасовано”, а щодо 15 — неможливо визначити статус.
• Найбільше компаній опинилися під прямими санкціями у 2021 році (204 компанії) та у 2024-му (77 компаній).
• Більшість, а саме 2 199 юросіб, потрапили до вибірки через присутність у структурі власності чи органах управління фізичних або юридичних осіб, до яких застосовуються персональні санкції.
• Серед регіонів найбільша концентрація юридичних осіб із пов’язаними санкціями спостерігається у Києві, Криму, Донецькій і Луганській областях.
• Підприємства, до співвласників яких застосували санкції та які потрапили під дію обмежувальних заходів, працюють у торгівлі, наданні інших послуг (переважно громадські організації), інформаційно-телекомунікаційній галузі та операціях з нерухомим майном.
• У половині компаній, що під непрямими санкціями, зменшилася виручка, тоді як у 25% — збільшилася.

Санкції в цифрах: як змінилася кількість підсанкційних компаній за останні 4 роки

За останні 4 роки під пряму дію українських обмежувальних заходів потрапили 315 компаній з вибірки. Із них майже 65% (204) потрапили під санкції у 2021 році. Ще 77 компаній внесені до санкційного переліку РНБО у 2024-му. У всі інші роки застосування прямих санкцій до українських юросіб було незначним: у 2022 — 18, 2023 — 11 та за 8 місяців 2025 року — 5 компаній відповідно.

Аналітики YouControl перевіряють та додають до системи не лише прямі санкції, накладені на компанію, а й зв’язки українських компаній із підсанкційними юридичними та фізичними особами. З урахуванням такого підходу до обробки санкційних переліків, одна компанія може містити кілька записів: прямі санкції з різних країн, а також опосередковані санкції через учасників, акціонерів та посадових осіб.

Основна кількість проаналізованих підприємств, а саме 2 199, потрапила до вибірки через присутність в структурі власності чи в органах управління фізичних або юридичних осіб, до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції). У 2021 році під персональні санкції потрапили фізичні та юридичні особи, пов’язані з 862 компаніями, а у 2023-му — з 559. В інші роки цей показник був нижчим: у 2022 році — 342 компанії, співвласники/посадові особи яких були внесені до санкційного переліку, у 2024-му — 183, а за вісім місяців 2025 року — 253.

Де найбільше компаній із санкціями: регіони та галузі економіки

Найбільше компаній, що мають прямі та пов’язані з ними санкції, зареєстровані у Києві (722), на тимчасово окупованій території Криму (496), Донецькій (299) та Луганській (185) областях. Також значна кількість зареєстровані на Дніпропетровщині (119), Запорізькій (107) та Одеській (100) областях.

Майже 18% (449) від проаналізованих компаній працюють у сфері торгівлі. Ще близько 14% (351) задіяні в наданні інших видів послуг, переважна більшість з яких є громадські організації. В інформаційно-телекомунікаційній галузі задіяні 209 юросіб, а операціями з нерухомим майном займаються 207 підприємств.

Професійною, науковою та технічною діяльністю займаються ще 175 суб’єктів господарювання, а в переробній промисловості задіяні 166. Також значна кількість працюють у будівництві (153), у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування (133) та транспортній галузі (108).

Санкції та виручка: як змінювалися доходи компаній у 2021–2024 роках

Лише 10% (525) проаналізованих компаній з пов’язаними санкціями, оприлюднили фінансову звітність за 2024 рік. При цьому виручку більше нуля отримало 328 з них, що складає 240 млрд грн.

У 2023 році відзвітувалося 561 підприємство. Нульову виручку показали 202 з них. А інші 359 компаній сукупно заробили близько 225 млрд грн.

У 2022 році фінансову звітність подали 594 компанії. З них 410 — отримали виручку більше нуля, а загальна сума виручки склала понад 239 млрд грн.

Аналіз фінансових результатів діяльності компаній після накладення на них прямих персональних обмежувальних заходів в період 2021-2023 рр. виявив суттєве зменшення виручки на наступні роки або відсутність подачі фінзвітності у більшості підсанкційних компаній за наступні періоди, що ймовірно може вказувати на відсутність будь-якої діяльності компанії.

Водночас завершення терміну дії санкцій ймовірно сприяє покращенню фінансового стану компанії. До прикладу, ТОВ “ІНТЕРІМП” потрапила під санкції в квітні 2021 року терміном на 3 роки (до 03.04.2024 року). Виручка підприємства у період 2021-2023 рр. становила менш ніж 1 тис. грн. Тоді як дані фінзвітності компанії за 2024 рік свідчать про отриману виручку у розмірі 95,5 млн грн.

Близько половини компаній, пов’язаних із особами, які потрапили під санкції РНБО у 2021–2023 роках, зменшили виручку порівняно з періодом до накладення обмежень. Натомість у 25% таких компаній виручка не лише не зменшилась, а і продовжувала збільшуватись. До прикладу, у 2023 році відносно одного з бенефіціарів ПАТ “КРЮКІВСЬКИЙ ВАГОНОБУДІВНИЙ ЗАВОД” Станіслава Гамзалова були введені санкції. Але при цьому розмір виручки даної компанії у 2024 році в порівнянні із 2023 роком збільшився на 81%. На відміну від компаній, проти яких запроваджено персональні обмежувальні заходи, у підприємствах із підсанкційними пов’язаними особами значно рідше трапляються випадки неподачі фінансової звітності.

Компанії під санкціями та пов’язаність з корпоративними групами

717 з 2 514 проаналізованих компаній з пов’язаними санкціями мають зв’язок зі 134 корпоративними групами в системі YouControl. При цьому одна компанія може відноситися до кількох груп одночасно, так і у складі однієї групи присутній ряд компаній з досліджуваної вибірки.

Найбільшу кількість з проаналізованих компаній у своєму складі мають такі корпоративні групи як:

• “Груп ДФ” (100 компаній), ключова особа якої Дмитро Фірташ потрапив під дію обмежувальних заходів у в червні 2021 року, а потім знову внесений в санкційний перелік через 3 роки;
• “Смарт-Холдинг” (62), щодо ключової особи якої — екснародного депутата України Вадима Новинського застосовані персональні обмежувальні заходи в грудні 2022 року. До складу групи також відноситься компанія ТОВ “ТК БСРЗ “МЕТАЛІСТ”, бенефіціаром якого виступає Ашот Малхасян. За інформацією видання “УНІАН”, Ашот Малхасян є рідним братом пана Новинського. Щодо Малхасяна у серпні 2025 року також були застосовані санкції РНБО.

В YouControl відслідковувати присутність фізичних і юридичних осіб в санкційних списках можна автоматично. Варто лише зайти на картку компанії або ввести ПІБ особи в модулі “Перевірка фізосіб” і система підсвітить ці дані як фактор обачності. Крім того, можна відслідковувати актуальний статус по контрагенту, підключивши автоматизований моніторинг до юридичної чи фізичної особи.

• “Приват” (53), ключові особи якої Геннадій Боголюбов та Ігор Коломойський потрапили під дію персональних санкцій в лютому 2025 року.

Проте наявність пов’язаних санкцій щодо компанії зі складу корпоративної групи не завжди може означати, що компанія та/або всі учасники/кінцеві бенефіціарні власники знаходяться під дією обмежувальних заходів. Є випадки, коли юридична особа має кількох співвласників і один із них є підсанкційною особою, а інші — ні. Або обмежувальні заходи накладені на посадову особу, а співвласники не включені до санкційного переліку. Наприклад, Указом Президента №275/2023 від 12.05.2023 року були накладені санкції на трьох акціонерів ПАТ “ЗАПОРІЖСТАЛЬ” — ТОВ “МІДЛАНД КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ”, ПІІ ТОВ “КИЇВ СЕКЮРІТІЗ ГРУП” та британську GLOBAL STEEL INVESTMENTS LIMITED. Однак бенефіціаром компанії є ключова особа корпоративної групи “СКМ” Рінат Ахметов, що не підпадає під дію персональних санкцій.

Ще низка фірм з корпоративної групи “ТІС” мають пов’язані санкції через те, що їхнім співвласником, окрім ключових осіб групи, є підсанкційна особа — Олексій Федоричев. Він є ключовою особою корпоративної групи “Федкомінвест” і потрапив під санкції в жовтні 2022 року.

Повна версія дослідження на сайті YouControl

Поділитися

Твітнути