Юридична практика
Верховний Суд про використання податкової інформації: правомірно, але не завжди доказово
Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД РРО) – це інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (зокрема, електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.
Простіше кажучи, у цій системі зберігаються копії всіх фіскальних чеків, виданих суб’єктами господарювання України, а Порядок функціонування системи затверджено наказом Мінфіну України від 05.08.2020 № 477.
Отже, за даними СОД РРО можна (серед іншого) виявити недоліки в оформленні фіскальних чеків, такі, наприклад, як відсутність окремих реквізитів. Тож не дивно, що податківці намагаються активно використовувати дані, наявні у цій, а також в інших електронних системах, для притягнення платників податків до відповідальності. Узагальнено дані подібних систем (баз даних) називають податковою інформацією (на відміну від даних, які містять первинні та інші документи бухгалтерського та податкового обліку).
Суперечки між платниками податків та податковими органами щодо використання останніми податкової інформації під час перевірок нерідко вирішуються у залі суду. А надто тоді, коли йдеться про перевірки фактичні. Адже головною ознакою фактичної перевірки, її відмінністю від перевірок інших видів є те, що перевіряється дотримання вимог законодавства «тут і тепер», тобто, в конкретний момент та в конкретному місці. Використання податкової інформації за попередні періоди порушує цей принцип.
Читайте також: Верховний Суд: під час фактичної перевірки використання податкової інформації щодо РРО є правомірним
Втім, виграна справа є найпереконливішим аргументом. Саме таку логіку, вочевидь, використали податківці, повідомляючи, що «ДПС довела у Верховному Суді право на використання податкової інформації із Системи обліку даних РРО під час перевірок». Дійсно, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду у постанові від 07.08.2025 (справа № 280/6835/23) вказав на можливість використання під час фактичних перевірок податкової інформації, яка надходить від платників податків через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема, через СОД РРО.
Проте вже за кілька днів той самий Касаційний адміністративний суд Верховного Суду, розглядаючи іншу справу, зробив дещо інший висновок щодо використання даних СОД РРО. Звісно, пресслужба ДПС не повідомить про постанову від 12.08.2025 (справа № 500/5316/21), але ж платникам податків варто знати й про неї.
Отже, ключові висновки щодо використання даних СОД РРО:
| Позиція КАС ВС у справі № 280/6835/23 | Позиція КАС ВС у справі № 500/5316/21 |
| 1) “…інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека“;
2) ця інформація “може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків“; 3) “використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю… та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки“; 4) податковий орган “мав правову можливість використовувати податкову інформацію яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо перевірки наявності (відсутності) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої“; 5) дані СОД РРО «є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем… “. |
1) відомості “…внесені у базу даних системи обліку даних РРО… за своєю суттю є податковою інформацією, не є належним доказом податкового правопорушення і сама по собі її наявність не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності, а може бути лише використана як підстава для подальшої перевірки певних обставин“;
2) “…обставиною, що має бути досліджена є саме розрахункова операція, а отже безпосереднім доказом, що підтверджує її вчинення, є розрахунковий документ“. |
Звісно, ухвалюючи рішення (у першому випадку на користь податкового органу, у другому – на користь платника податків), суди розглядали усі наявні докази й оцінювали їх в сукупності. З цього погляду між справами (попри їх схожість) є суттєві відмінності, які, як виглядає, вплинули і на позицію щодо СОД РРО.
Спочатку про схожість: в обох випадках податковим органом проводилася фактична перевірка, зокрема, щодо дотримання норм законодавства, які є обов`язковими до виконання при здійсненні роздрібної торгівлі підакцизними товарами, вимог законодавства щодо обігу готівки. В обох випадках були виявлені порушення в оформленні фіскальних чеків: відсутність окремих передбачених законодавством реквізитів.
Читайте також: Як не втратити надміру чи наперед сплачених податків у разі зміни організаційно-правової форми
Проте у першому випадку (справа № 280/6835/23) податковий орган виявив відсутність у фіскальному чеку цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку при продажу алкоголю, а аналіз даних СОД РРО засвідчив системний характер цього порушення. Відсутність цього не лише обов’язкового, а й критично важливого реквізиту функціонально анулює документ, юридично прирівнюючи операцію до такої, що проведена взагалі без розрахункового документа. Отже, документи щодо реалізації алкогольних напоїв за таких обставин не можна визнати розрахунковими, що є підставою для застосування штрафних санкцій.
У другому випадку (справа № 500/5316/21) у чеках були відсутні деякі дані про ПДВ, акцизний податок та код УКТ ЗЕД. Проте суд зауважив, що попри такі недоліки є підстави вважати документи розрахунковими, адже «…якщо звернути увагу на об`єктивну сторону складу правопорушення, а саме дії, які складають суть протиправної поведінки платника податків, то… відповідальність настає за дії, які за своєю суттю та способом спрямовані на приховування належного обліку здійсненої розрахункової операції на повну суму з використанням реєстраторів розрахункових операцій тощо». Отже, як зазначено у постанові КАС ВС, відсутність певного елементу змісту (незначний недолік) у розрахунковому документі не може бути правовою підставою для притягнення платника податків до відповідальності, яка передбачена законодавством за невидачу розрахункового документа.
Отже, суди зважають на те, що різні реквізити мають різне значення.
Читайте також: Адвокат – не торговець. Тому може працювати без платіжного терміналу і РРО
Ще одна відмінність між справами, що розглядаються, – предмет оскарження.
У першому випадку (справа № 280/6835/23) платник податку навіть не намагався оскаржувати сам факт неналежного виконання своїх податкових обов’язків, тобто, не заперечував, що розрахунковий документ оформлено із порушенням. Натомість він наполягав на тому, що контролюючий орган порушив порядок та процедуру проведення фактичної перевірки. Одним з порушень, на думку платника податків, є те, що «висновки перевірки ґрунтуються на даних з інформаційних баз податкового органу, що не є належним доказом».
У другому випадку (справа № 500/5316/21) платник податків не лише вказав на порушення порядку проведення перевірки, але й звернув увагу на невідповідність висновків акту перевірки дійсним обставинам, а також довів, що в матеріалах фактичної перевірки відсутні належні та достовірні докази, які б могли слугувати підставами для застосування відповідних штрафних санкцій.
Отже, як бачимо, позиції судів щодо використання даних СОД РРО безпосередньо пов’язані з оцінкою суттєвості правопорушення. Важливо також зауважити, що в обох постановах не заперечується можливість використання податковим органом даних СОД РРО, проте по-різному оцінюється доказова сила цієї інформації. Крім того, на сайті Судової влади України висновок КАС ВС щодо правомірності використання СОД РРО під час перевірок подано як правову позицію Верховного Суду.
У розглянутих постановах КАС ВС є й інші цікаві деталі, які дають змогу краще зрозуміти підходи судів до оцінки доказів у справах щодо обігу готівки, використання РРО, роздрібної торгівлі підакцизними товарами. Тож запрошуємо до системи Lex, де можна ознайомитися із цими та іншими судовими рішеннями, включно із рішеннями Європейського суду з прав людини, а також із правовими позиціями Верховного Суду та ЄСПЛ.
Ірина Назарбаєва, консультантка з питань
оподаткування й бухгалтерського обліку ActiveLex
