Наявність у наказі про звільнення керівника за п. 1 ст. 41 КЗпП додаткових фактів щодо його роботи, не змінює кваліфікації проступку як одноразового грубого порушення, що стало підставою для звільнення

4 червня 2025 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 757/13201/24-ц залишив без задоволення касаційну скаргу позивача, якого було звільнено за одноразове грубе порушення трудових обов’язків.

Особа звернулася до суду із позовом до роботодавця про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді. 

Роботодавець його звільнив на підставі п. 1 ст. 41 КЗпП України, проте в наказі про звільнення було вказано не одне грубе порушення, а декілька, що на думку позивача суперечить законодавству України для звільнення за цією статтею. 

При цьому його не було ознайомлено із будь-якими документами, які стали підставою для прийняття рішення про його звільнення, у нього не відбиралися пояснення, на підприємстві не створювались комісії, які б проводили аналіз або висновки в його присутності, дисциплінарних стягнень до нього не застосовували.

Рішенням районного суду позов задоволено з тих мотивів, що відповідач виявив проступок позивача 11 січня 2024 р., а тому пропустив місячний строк для застосування дисциплінарного стягнення (ст. 148 КЗпП України). 

Читайте також: Неповідомлення про виявлення мертвих червонокнижних тварин є одноразовим грубим порушенням трудових обов’язків лісничого і підставою для його звільнення

Постановою апеляційного суду рішення районного суду скасовано, у задоволенні позову відмовлено, оскільки підприємство, у якому працював позивач  не є органом, що приймає рішення щодо наявності підстав для звільнення. Воно входить до Національної академії аграрних наук України та аким органом є НААН України. При цьому про грубе порушення законодавства з боку позивача НААН України стало відомо 02 лютого 2024 р. зі службової записки, тому саме з цієї дати необхідно обчислювати період притягнення позивача до відповідальності.

У наказі НААН України чітко визначено одноразове грубе порушення позивачем трудових обов’язків, що стало підставою для звільнення, і які мали певні наслідки. Решта зазначених в наказі відповідних порушень трудових обов’язків є додатковими фактами, що були виявлені в ході службового розслідування та характеризують роботу позивача і його ставлення до своїх трудових обов’язків.

Розглянувши касаційну скаргу позивача, Верховний Суд нагадав, що у п. 27 постанови Верховного Суду України від 06 листопада 1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз’яснено, що на підставі п. 1 ст. 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов’язків трудовий договір може бути розірвано лише з керівником підприємства, установи, організації (філії, представництва, відділення, іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також із службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів контролю за цінами.

Читайте також: Якщо рішенням суду установлено, що працівника звільнено за власним бажанням, а в трудовій книжці вказано, що за прогул, належним способом захисту його прав буде визнання наказу про звільнення за прогул незаконним і його скасування

Колегія суддів погодилася з висновком суду апеляційної інстанції про те, що строки притягнення позивача до відповідальності не сплинули й цей строк не слід обчислювати з 11 січня 2024 р., а саме з часу складення акту службового розслідування на підприємстві, так як підприємство не є органом, що приймає рішення щодо наявності підстав для звільнення, таким органом є НААН України.

Судом вірно встановлено, що про грубе порушення законодавства з боку позивача НААН України стало відомо 02 лютого 2024 р. зі службової записки, яка досліджена судом. Саме з цієї дати необхідно обчислювати період притягнення до відповідальності. Пояснення у позивача було відібрано.

Суд апеляційної інстанції вірно зазначив і колегія суддів з цим погодилася, що в наказі про звільнення позивача чітко визначена причина звільнення, а саме порушення ведення бухгалтерського обліку в частині оприбуткування врожаю сої, тобто за одноразове грубе порушення, яке мало певні наслідки.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 18 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Поділитися

Твітнути