Судова практика
Недотримання уповноваженими працівниками банку внутрішніх вимог щодо оформлення вкладу не свідчить про недотримання письмової форми договору банківського вкладу
2 червня 2025 р. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 306/44/22 задовольнив касаційну скаргу позивача, який посилався на протиправну поведінку працівників банку.
Вкладник звернувся з позовом до банку про стягнення коштів за договором банківського вкладу та неустойки, оскільки банк у вчиненні таких дій відмовив, бо доказів внесення (зарахування) коштів на депозитний вклад не було, відповідні рахунки в банку не відкривалися, договір банківського вкладу у банку на обслуговуванні відсутній.
Позивач наголошував, що передавав кошти особисто начальнику відділення в його службовому кабінеті, в робочий час, там же підписав договір, що був засвідчений печаткою банку. На підтвердження отримання банком коштів начальник видав позивачу розписку.
Читайте також: Незарахування чи неналежне зарахування банком отриманих від вкладників коштів не впливає на дійсність договору банківського вкладу
Рішенням районного суду позов задоволено частково з тих мотивів, що між сторонами виникли правовідносини щодо банківського вкладу (депозиту), у яких банк порушив зобов’язання, тому отримані у власність банком і не повернені вкладнику кошти та нараховані проценти належить стягнути на користь позивача.
Постановою апеляційного суду рішення районного суду скасовано, у задоволенні позову відмовлено. Суд послався на постанову Верховного Суду від 26 червня 2023 р. у справі № 306/1119/21 про стягнення коштів за договором банківського вкладу та штрафної санкції за обставин, аналогічних тим, які встановлені у справі, що розглядалася, – касаційний суд погодився з тим, що позивач не довів належними доказами укладення договору банківського вкладу та внесення грошової суми на його вкладний (депозитний) рахунок, враховуючи, що письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею відповідного документа або ощадного сертифіката.
Розглянувши касаційну скаргу позивача, Верховний Суд вказав, що договір банківського вкладу є реальним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).
Читайте також: Будь-який цивільний чи господарський договір може мати електронну форму, в тому числі спрощену
У ч. 1 ст. 1059 ЦК України розмежовано власне письмову форму (тобто коли вчиняється сторонами письмовий договір, який підтверджує внесення коштів вкладником) та замінники письмової форми договору банківського вкладу (зокрема, ощадна книжка, сертифікат чи інший документ, коли письмовий договір не вчинявся сторонами). Письмова форма договору банківського вкладу внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми банку.
Оскільки саме банк визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати договори банківського вкладу, оформляти касові документи, а також визначає систему контролю за виконанням касових операцій, недотримання уповноваженими працівниками банку вимог законодавства у сфері банківської діяльності та внутрішніх вимог банку щодо залучення останнім вкладу (депозиту) (зокрема, й через видання документів на підтвердження внесення коштів, які не відповідають певним вимогам законодавства та/чи умовам договору банківського вкладу) не може свідчити про недотримання сторонами письмової форми цього договору.
Відсутність банківських рахунків, і як наслідок, необлікування на них грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу, слід кваліфікувати як невиконання банком своїх обов’язків за договором банківського вкладу.
З урахуванням викладеного, Верховний Суд відступив від висновків щодо застосування ст.ст. 1058, 1059, 1064, 1065 ЦК України, викладених у постановах Верховного Суду від 26 червня 2023 р. у справі № 306/1119/21 та від 22 грудня 2023 р. у справі № 308/9488/21, постанову апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення за договором банківського вкладу суми вкладу та нарахованих відсотків, і розподілу судових витрат скасував, рішення районного суду в цій частині залишив у силі.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 18 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
