МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

29.05.2013 № 352

Про затвердження Тимчасової інструкції про порядок організації і проведення перевірок та оцінювання набуття оперативних (бойових) спроможностей у Збройних Силах України

З урахуванням положень Концепції оперативних (бойових) спроможностей військ (сил) Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 30 жовтня 2012 року № 714ДСК, та з метою впровадження порядку перевірок та оцінювання готовності військових частин (підрозділів) Збройних Сил України до виконання завдань за призначенням, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити та ввести в дію з 01 червня 2013 року Тимчасову інструкцію про порядок організації і проведення перевірок та оцінювання набуття оперативних (бойових) спроможностей у Збройних Силах України, що додається.

2. Начальнику Генерального штабу – Головнокомандувачу Збройних Сил України спільно з Головним інспектором Міністерства оборони України:

– провести протягом 2013 року практичну апробацію нового порядку перевірок та оцінювання;

– організувати перевірку військових частин (підрозділів), тактичних груп, визначених для набуття оперативних (бойових) спроможностей у 2013 навчальному році;

– до 25 грудня 2013 року за результатами практичної апробації відпрацювати наказ Міністерства оборони України щодо порядку перевірок та оцінювання у Збройних Силах України.

3. Начальнику Національного університету оборони України імені Івана Черняховського у взаємодії із зацікавленими структурними підрозділами Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, органами військового управління підготувати та у двомісячний строк подати пропозиції щодо підготовки спеціалістів з перевірок (оцінювання) набуття оперативних (бойових) спроможностей у Збройних Силах України при вищих військових навчальних закладах.

4. Наказ розіслати згідно з розрахунком розсилки.

Міністр оборони України

П. В. Лебедєв

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства оборони України
від 29.05.2013 № 352

ТИМЧАСОВА ІНСТРУКЦІЯ
про порядок організації і проведення перевірок та оцінювання набуття
оперативних (бойових) спроможностей у Збройних Силах України

1. Загальні положення

1.1. Ця Тимчасова інструкція визначає загальний порядок організації і проведення перевірок та оцінювання набуття оперативних (бойових) спроможностей у Збройних Силах України.

1.2. Основні терміни, що вживаються у цій Тимчасовій інструкції, мають таке значення:

об’єкт перевірки – орган військового управління, військова частина (підрозділ, тактична група), корабель (катер), військовий навчальний заклад, установа та організація Збройних Сил України;

спроможність – властивість, що дозволяє здійснювати певні дії для досягнення конкретної мети з урахуванням визначених ресурсів;

оперативні (бойові) спроможності – сукупність властивостей, які визначають здатність органу військового управління, військової частини (підрозділу, корабля) виконати поставлені завдання відповідно до визначених стандартів;

індивідуальна спроможність військовослужбовця – рівень його теоретичних знань та практичних умінь, психологічні та фізичні якості, які необхідно мати для виконання функціональних обов’язків за займаною посадою;

військова організаційна структура – органи військового управління, військові частини (установи, організації), підрозділи, військові комісаріати Збройних Сил України;

військовий стандарт – військовий нормативний документ, що встановлює для загального й багаторазового застосування правила, загальні принципи або характеристики, які стосуються військової діяльності чи її результатів;

стандарт підготовки – нормативний документ (уніфікований процес), який визначає послідовність досягнення органами військового управління, військовими частинами (підрозділами, кораблями) оперативних (бойових) спроможностей до виконання конкретних завдань та критерії їх оцінки;

критерій – ознака, на підставі якої приймається рішення щодо готовності військової частини до виконання завдань за призначенням за значенням одного або декількох показників;

сертифікація – процедура, за допомогою якої призначений у встановленому порядку орган військового управління документально засвідчує відповідність військової частини (підрозділу) вимогам військових стандартів;

навчально-бойові завдання – перелік завдань, які визначаються органу військового управління, військовій частині (підрозділу) для відпрацювання під час заходів підготовки з метою набуття необхідних оперативних (бойових) спроможностей для виконання завдань, передбачених оперативними (бойовими) планами;

злагодженість підрозділу – погодженість дій військовослужбовців під час виконання завдань у складі підрозділу відповідно до вимог стандартів підготовки;

критично важливий елемент – визначена складова частина стандарту підготовки, невиконання якої призведе до зриву виконання стандарту в цілому.

1.3. Перевірки проводяться з метою визначення рівня готовності військової частини (підрозділу), тактичної групи (ротної, батальйонної, бригадної), корабля (катера) до реалізації набутих оперативних (бойових) спроможностей.

1.4. Мета перевірки та оцінювання досягається виконанням таких завдань:

– оцінювання оперативних (бойових) спроможностей об’єкта перевірки відповідно до стандартів підготовки;

– оцінювання бойової та мобілізаційної готовності об’єктів перевірки;

– здійснення контролю впровадження у військах (силах) стандартів підготовки;

– надання Міністру оборони України, начальнику Генерального штабу – Головнокомандувачу Збройних Сил України інформації щодо реального стану військ (сил), їх готовності до виконання завдань за призначенням та пропозицій для прийняття відповідних рішень.

1.5. Основними принципами проведення перевірок є:

– цілеспрямованість, яка передбачає визначення мети перевірки, форм та методів її проведення, результатів, що очікуються;

– компетентність осіб, призначених для проведення перевірок, яка досягається шляхом їх ретельної підготовки та сертифікації;

– об’єктивність результатів, що полягає у використанні єдиного (стандартного) порядку проведення перевірок та критеріїв для визначення оцінки об’єктам перевірки.

1.6. Видами перевірок у Збройних Силах України є планові та позапланові перевірки (додаток 1).

1.7. Видами планових перевірок є:

– самооцінка, оцінка 1 рівня та оцінка 2 рівня – для перевірки і оцінювання оперативних (бойових) спроможностей управлінь військових частин, підрозділів (рот, батальйонів, їм рівних), тактичних груп (ротних, батальйонних, бригадних) зі складу Сил постійної готовності (Об’єднаних сил швидкого реагування) за показником “підготовка” (в обсязі колективної підготовки);

– оцінка бойової готовності – для перевірки бойової готовності військово-організаційних структур зі складу Сил постійної готовності (Об’єднаних сил швидкого реагування) за показниками “персонал”, “озброєння та військова техніка”, “запаси” і “підготовка” (в обсязі колективної підготовки);

– оцінка мобілізаційної готовності – для перевірки мобілізаційної готовності військово-організаційних структур зі складу Сил резерву (Основних сил оборони), а також військових навчальних закладів, військових частин і установ забезпечення життєдіяльності Збройних Сил України, які мають мобілізаційне завдання, та військових комісаріатів за показниками “персонал”, “озброєння та військова техніка”, “запаси” і “підготовка” (в обсязі індивідуальної підготовки) та “ресурс” (для військових комісаріатів);

– оцінка готовності до виконання функціональних завдань – для перевірки рівня готовності військових навчальних закладів за показниками “персонал” та “підготовка” (в обсязі індивідуальної підготовки) та військових частин і установ забезпечення життєдіяльності Збройних Сил України за показниками “персонал”, “озброєння та військова техніка”, “запаси” і “підготовка” (в обсязі індивідуальної підготовки).

1.8. Самооцінка проводиться безпосередніми командирами підрозділів (кораблів, катерів) з метою визначення рівня навченості підрозділу під час інтенсивного періоду. Вона здійснюється шляхом проведення тактичного (тактико-спеціального, комплексного) навчання, комплексного (тактико- стройового) заняття тривалістю до 3 діб.

При цьому їх проведення повинне забезпечити виконання стандартів підготовки, які є необхідними для набуття спроможностей та визначалися підрозділу для відпрацювання протягом інтенсивного періоду підготовки.

У ході самооцінки командир оцінює дії підрозділів відповідно до стандартів підготовки.

За результатами самооцінки командир доповідає про готовність підрозділу за підпорядкованістю.

1.9. Оцінка 1 рівня проводиться командиром військової частини або командирами армійських корпусів (командувачами оперативних командувань) та їм рівних, керівниками структурних підрозділів Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України, які мають підпорядковані військові організаційні структури, з метою оцінювання набутих об’єктом перевірки оперативних (бойових) спроможностей наприкінці інтенсивного періоду підготовки.

Вона здійснюється шляхом проведення комплексного навчання тривалістю 3 – 5 діб.

Проведення навчання повинне забезпечити виконання визначених старшим начальником стандартів підготовки з переліку, що надавалися підрозділу для відпрацювання під час інтенсивного періоду.

Під час оцінки 1 рівня старший начальник оцінює дії тактичної групи (ротної, батальйонної, бригадної), корабля (катера) відповідно до стандартів підготовки.

За результатами оцінки 1 рівня об’єкт перевірки оцінюється як “спроможний до виконання завдань за призначенням” та заноситься до бази даних оперативних (бойових) спроможностей Збройних Сил України. У разі якщо під час оцінки виявлені окремі обмеження у спроможностях підрозділу, старший начальник забезпечує їх усунення та визначає час проведення повторної оцінки 1 рівня.

1.10. Оцінка 2 рівня проводиться Генеральним штабом Збройних Сил України або Головною інспекцією Міністерства оборони України, командувачами видів Збройних Сил України з метою перевірки набутих тактичними групами оперативних (бойових) спроможностей. Вона здійснюється у підтримуючий період шляхом проведення комплексного навчання тривалістю до 10 робочих днів (з урахуванням часу на пересування (перевезення) різними видами транспорту).

Проведення навчання повинне забезпечити виконання всіх відібраних для перевірки стандартів підготовки з переліку, що визначалися тактичній групі для відпрацювання під час інтенсивного періоду.

Під час оцінки 2 рівня старший начальник (перевіряючий) оцінює дії тактичної групи (ротної, батальйонної, бригадної) відповідно до стандартів підготовки.

У разі якщо об’єкт перевірки за результатами оцінки 2 рівня оцінено як “неспроможний до виконання завдань за призначенням”, рішенням старшого начальника призначається службове розслідування, за результатами якого, у тому числі, визначаються шляхи (напрями) проведення подальшої підготовки.

1.11. Оцінка бойової готовності проводиться Генеральним штабом Збройних Сил України, Головною інспекцією Міністерства оборони України, командувачами видів Збройних Сил України (оперативних командувань), керівниками структурних підрозділів Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України, командирами військових частин, які мають підпорядковані військові організаційні структури, з метою визначення рівня бойової готовності до реалізації набутих спроможностей органів військового управління, військових частин (підрозділів) зі складу Сил постійної готовності (Об’єднаних сил швидкого реагування).

Вона планується і проводиться не частіше одного разу у два роки у кожній військовій організаційній структурі. Перевірка за показником “підготовка” у військових частинах зі складу Сил постійної готовності (Об’єднаних сил швидкого реагування), визначених наказом Генерального штабу Збройних Сил України для набуття оперативних (бойових) спроможностей, здійснюється шляхом:

– проведення оцінки 2 рівня – Генеральним штабом Збройних Сил України, Головною інспекцією Міністерства оборони України, командувачами видів Збройних Сил України;

– проведення оцінки 1 рівня – командирами армійських корпусів (оперативних командувань) та їм рівних, керівниками структурних підрозділів Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України, які мають підпорядковані військові організаційні структури, командирами військових частин.

В інших військових частинах оцінювання за показником “підготовка” здійснюється шляхом оцінки рівня індивідуальної підготовки військовослужбовців.

1.12. Оцінка мобілізаційної готовності здійснюється Генеральним штабом Збройних Сил України, Головною інспекцією Міністерства оборони України, командувачами видів Збройних Сил України (оперативних командувань), керівниками структурних підрозділів Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України, які мають підпорядковані військові організаційні структури, командирами військових частин з метою визначення рівня мобілізаційної готовності військових комісаріатів, військово-організаційної структури зі складу Сил резерву (Основних сил оборони), а також військових навчальних закладів, військових частин і установ забезпечення життєдіяльності Збройних Сил України, які мають мобілізаційне завдання. Вона планується і проводиться не частіше одного разу у два роки в кожній з зазначених військових організаційних структур.

1.13. Оцінка готовності до виконання функціональних завдань проводиться Генеральним штабом Збройних Сил України, Головною інспекцією Міністерства оборони України, командувачами видів Збройних Сил України (оперативних командувань), керівниками структурних підрозділів Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України, які мають підпорядковані військові організаційні структури, командиром військової частини з метою визначення рівня готовності до виконання функціональних завдань військових навчальних закладів, військових частин та установ забезпечення життєдіяльності Збройних Сил України. Вона планується і проводиться не частіше одного разу у два роки в кожній з зазначених військових організаційних структур.

1.14. Перевірка індивідуальної підготовки військовослужбовців під час проведення самооцінки, оцінки 1 та 2 рівнів не здійснюється.

Індивідуальна підготовка військовослужбовців перевіряється:

– у військових частинах в базовий та підтримуючий періоди (для визначених категорій військовослужбовців): командиром взводу – щомісячно, командиром роти – один раз у квартал, командиром батальйону – один раз у півроку;

– в органах військового управління безпосередніми начальниками – один раз у квартал, старшим начальником – один раз на рік, як правило, перед щорічним оцінюванням.

Під час перевірки оцінюються індивідуальні спроможності військовослужбовця, які визначені йому для набуття відповідно до займаної посади.

Рівень індивідуальної підготовки військовослужбовців може перевірятися окремим питанням під час проведення планових (позапланових) перевірок. При цьому проводиться вибіркова перевірка одного з підрозділів об’єкта перевірки. Якщо результати перевірки відрізняються не більше ніж на 20% від результатів щорічного оцінювання військовослужбовців, перевірка решти підрозділів не проводиться і загальна оцінка виставляється за результатами оцінювання безпосередніми командирами (начальниками) об’єкта перевірки. В іншому випадку рівень індивідуальної підготовки військовослужбовців перевіряється в повному обсязі.

1.15. Позапланові перевірки проводяться у разі необхідності за рішенням Міністра оборони України, начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України або командувача виду Збройних Сил України (оперативного командування). Вони проводяться за всіма (окремими) показниками оцінки бойової і мобілізаційної готовності або за визначеними питаннями життєдіяльності військ (сил).

1.16. Позапланові перевірки проводяться Генеральним штабом Збройних Сил України, Головною інспекцією Міністерства оборони України, командувачами видів Збройних Сил України (оперативних командувань), керівниками структурних підрозділів Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України, які мають підпорядковані військові організаційні структури, з метою перевірки бойової та мобілізаційної готовності, надання допомоги, контролю готовності підрозділів до інтенсивного періоду навчання, визначення стану усунення недоліків, моніторингу впровадження стандартів підготовки.

Перевірка за показником “підготовка” в ході оцінки бойової та мобілізаційної готовності військової частини (підрозділу) здійснюється шляхом проведення відповідної оцінки.

Підрозділи, які знаходяться в базовому періоді, перевіряються шляхом проведення перевірки:

– індивідуальної підготовки офіцерського складу;

– якості організації індивідуальної підготовки військовослужбовців (перевірки декількох завершених модулів підготовки рядового та сержантського складу).

Тривалість позапланової перевірки залежить від мети і кількості питань, що підлягають перевірці, та може становити до 7 діб.

2. Підготовка перевірок

2.1. Підготовка перевірок включає: планування перевірки, організаторську роботу, підготовку осіб, призначених до складу груп перевірки, та підготовку об’єктів навчальної матеріально-технічної бази.

2.2. Планування перевірок здійснюється в загальній системі планування підготовки Збройних Сил України на новий навчальний рік. При цьому планується:

– у Генеральному штабі Збройних Сил України, у підпорядкованих йому органах військового управління – проведення оцінок 2 рівня, оцінок бойової, мобілізаційної готовності та готовності до виконання функціональних завдань;

– у командуваннях видів Збройних Сил України (оперативних командуваннях), структурних підрозділах Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України, які мають підпорядковані військові організаційні структури, – проведення оцінок 1 рівня, оцінок бойової та мобілізаційної готовності та готовності до виконання функціональних завдань;

– у військовій частині – проведення самооцінок та оцінок 1 рівня, оцінок бойової та мобілізаційної готовності та готовності до виконання функціональних завдань.

Питання, пов’язані з плануванням перевірок, відображаються у планах підготовки Генерального штабу Збройних Сил України, командувань видів Збройних Сил України (оперативних командувань), структурних підрозділів Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України, які мають підпорядковані військові організаційні структури, військових частин.

2.3. Роботу з організації ресурсного забезпечення проведення планових перевірок має здійснювати той орган військового управління, який передбачає їх проведення. Під час проведення циклу короткострокового оборонного та бюджетного планування заходи перевірок та ресурсна потреба на їх проведення враховуються у відповідних планувальних документах.

Порядок ресурсного забезпечення проведення позапланових перевірок визначається у відповідних наказах Міністерства оборони України або Генерального штабу Збройних Сил України (дорученнях Міністра оборони України або начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України) про їх проведення.

Під час визначення орієнтовної потреби у ресурсному забезпеченні на проведення перевірок враховуються витрати, пов’язані з:

– підготовкою командно-штабних (тактичних) навчань (витрати на підготовку району проведення навчання, виготовлення мішеней і макетів, ремонт полігонного обладнання);

– висуванням військ (сил) у райони проведення навчань і поверненням до пунктів постійної дислокації (витрати на перевезення залізничним, повітряним, морським транспортом або закупівлю пально-мастильних матеріалів для пересування своїм ходом);

– проведенням тактичних навчань (витрати на закупівлю пально- мастильних матеріалів, на боєприпаси, імітаційні засоби, на відшкодування коштів на відрядження (польових) тощо);

– призовом мобілізаційних ресурсів на перевірочні збори (добові, середньомісячна заробітна плата, транспортні витрати на перевезення до військових частин та у зворотному напрямку тощо);

– поставкою мобілізаційних ресурсів за обліковими документами (транспортні витрати на перевезення військово-облікових документів до військових частин та у зворотному напрямку тощо).

2.4. Організаторська робота під час підготовки перевірки полягає у призначенні (створенні) групи перевірки, відпрацюванні планувальних та організаційних документів для проведення перевірки та організації всебічного забезпечення її проведення.

Група перевірки призначається (створюється) для проведення оцінок 1 і 2 рівнів, оцінок з бойової та мобілізаційної готовності, оцінки готовності до виконання функціональних завдань з числа підготовлених (у перспективі – сертифікованих) спеціалістів.

У подальшому підготовку спеціалістів із перевірок (оцінювання) підрозділів передбачається проводити для кожного виду Збройних Сил України (роду військ, спеціальних військ) на курсах підготовки при вищих військових навчальних закладах. По закінченні курсів військовослужбовцям будуть надаватися свідоцтва на право проведення перевірок (оцінювання) та їх дані вносяться до відповідної бази даних підготовлених спеціалістів видів Збройних Сил України.

2.5. Для проведення перевірки відпрацьовуються такі документи:

• розпорядження щодо організації та проведення перевірки (оцінювання);

• план проведення перевірки;

• директивні документи на виконання навчально-бойових завдань.

У наказі (дорученні) щодо організації та проведення перевірки (оцінювання) визначається об’єкт перевірки, мета, завдання, строк її проведення, керівник та склад групи перевірки, порядок підготовки та забезпечення роботи групи перевірки, строки надання результатів перевірки.

У плані проведення перевірки визначається: мета перевірки, об’єкт перевірки, місце її проведення (пункт постійної дислокації, полігони Збройних Сил України), елементи перевірки (персонал, озброєння та військова техніка, запаси, підготовка), перелік оперативних (бойових) спроможностей та стандартів підготовки, які підлягають перевірці, загальний порядок проведення перевірки.

Вихідними даними для відпрацювання переліку оперативних (бойових) спроможностей, що підлягають перевірці, є план підготовки об’єкта перевірки та каталоги оперативних (бойових) спроможностей видів Збройних Сил України.

Перелік документів, які відпрацьовуються для проведення командно- штабних (тактичних) навчань, визначається вимогами настанови з оперативної (бойової) підготовки.

2.6. Підготовка посадових осіб, призначених до складу груп перевірки (далі – перевіряючі), розпочинається не пізніше ніж за місяць до початку перевірки. Керівник перевірки здійснює розподіл призначених фахівців за підгрупами. Для підвищення об’єктивності оцінки доцільно за одним підрозділом закріпляти декількох перевіряючих.

Члени груп перевірки самостійно вивчають вимоги керівних документів з питань підготовки військ (сил), проведення перевірок та оцінювання, плани підготовки об’єктів перевірки, перелік оперативних (бойових) спроможностей, яких об’єкт перевірки повинен набути за визначеними стандартами підготовки. Якщо оцінку планується проводити у формі двосторонніх навчань, то під час підготовки детально вивчаються підрозділи обох об’єктів перевірки.

За необхідності, з особовим складом групи перевірки може проводитись інструкторсько-методичне заняття з питань підготовки та проведення перевірки конкретного об’єкта.

2.7. Під час підготовки до перевірки перевіряючий повинен:

– вивчити умови та вимоги щодо виконання стандартів підготовки, за якими проводиться оцінювання;

– скласти особистий план перевірки підрозділу, який базується на списку ввідних, відповідно до плану проведення навчань.

Під час проведення перевірки перевіряючий повинен дотримуватися таких правил:

– за жодних обставин не втручатися в хід навчання та не впливати на рішення, які приймаються командиром (начальником), особовим складом підрозділу, що перевіряється (за винятком, коли дії особового складу грубо порушують правила безпеки, що може призвести до тяжких наслідків);

– не піддавати критиці за виявлені недоліки, а надавати конкретні пропозиції щодо їх усунення;

– завжди знаходити вагомі докази своїх висновків та вказувати їх у звітних документах, залишаючись неупередженим та об’єктивним під час оцінювання дій підрозділу;

– своєчасно прибувати на місце перевірки підрозділу та мати резерв часу;

– здійснювати опитування особового складу підрозділу у підходящий для цього час, не відволікати їх від виконання поставленої задачі;

– уміти розрізняти “систематичні” або індивідуальні помилки чи невірні дії в цілому. У разі виявлення “систематичної” помилки забезпечити її детальне вивчення та вироблення рекомендацій щодо усунення;

– негайно обговорювати всі проблемні питання, що виникають під час проведення перевірки, зі старшим групи перевірки;

– не визначати військовій організаційній структурі завдання, які суперечать вимогам нормативно-правових документів щодо порядку і способів їх виконання.

Перевіряючому забороняється:

– проводити тренування (заняття) з особовим складом підрозділу (військової частини), що підлягає перевірці;

– складати тестові завдання та ставити запитання, які не відносяться до переліку завдань за призначенням підрозділу, що перевіряється;

– примушувати підрозділ, що перевіряється, до відхилення від дій згідно з прийнятим рішенням та відволікати особовий склад від виконання поставленого завдання;

– надавати будь-яку інформацію підрозділу, що перевіряється, з метою допомоги йому у виконанні поставленого завдання.

2.8. Підготовка об’єктів навчальної матеріально-технічної бази (тактичних полів, директрис, військових стрільбищ тощо) здійснюється відповідно до плану проведення перевірки. Керівник перевірки визначає завдання щодо ресурсного забезпечення та контролює виконання заходів підготовки об’єктів навчальної матеріально-технічної бази. Безпосередню підготовку об’єктів здійснюють начальники полігонів.

3. Проведення перевірок та оцінювання

3.1. Загальний порядок проведення перевірок та оцінювання включає:

– огляд підрозділу в повному бойовому спорядженні, у тому числі на озброєнні та військовій техніці;

– перевірку набуття оперативних (бойових) спроможностей визначених підрозділів (управлінь) військової частини;

– перевірку індивідуальної підготовки в підрозділах, не визначених для набуття оперативних (бойових) спроможностей;

– відпрацювання звітних документів.

Порядок приведення об’єкта перевірки в бойову готовність визначається відповідними наказами та директивами Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України з питань бойової готовності.

Порядок та методика проведення тактичного (тактико-спеціального, комплексного) навчання, комплексного (тактико-стройового) заняття визначається відповідними настановами.

3.2. Порядок визначення набуття підрозділом визначених оперативних (бойових) спроможностей наводиться в додатку 2 до цієї Тимчасової інструкції.

За результатами проведення самооцінки, оцінок 1 та 2 рівнів об’єкт перевірки оцінюється як:

“спроможний” – якщо всі перевірені стандарти підготовки виконані, при цьому позитивно оцінені (виконані) не менше 80% загальної кількості елементів стандартів, що перевірялися, з них 100% критично важливих елементів стандартів *;

“частково спроможний” – якщо 50% перевірених стандартів підготовки виконані, при цьому оцінені позитивно 100% критично важливих елементів стандарту підготовки;

“неспроможний” – якщо не виконано вимоги на “частково спроможний”.

3.3. Військова частина, у складі якої є підрозділ (управління військової частини), визначений для набуття бойових спроможностей, оцінюється:

“відмінно” – якщо підрозділ (управління військової частини), який визначено для набуття бойових спроможностей, оцінено як “спроможний” та 90% решти підрозділів, що перевірялися, за рівнем індивідуальної підготовки оцінено позитивно (“відмінно”, “добре”, “задовільно”);

“добре” – якщо підрозділ (управління військової частини), який визначено для набуття бойових спроможностей, оцінено як “спроможний” та 80% решти підрозділів, що перевірялися, за рівнем індивідуальної підготовки оцінено позитивно;

“задовільно” – якщо підрозділ (управління військової частини), який визначено для набуття бойових спроможностей, оцінено як “частково спроможний” та 70% решти підрозділів, що перевірялися, за рівнем індивідуальної підготовки оцінено позитивно;

“незадовільно” – якщо не виконано вимоги на “задовільно”.

Військова частина, у складі якої відсутній підрозділ, який визначено для набуття бойових спроможностей, оцінюється:

“відмінно” – якщо управління військової частини та 90% решти підрозділів, що перевірялися, за рівнем індивідуальної підготовки оцінено позитивно;

“добре” – якщо управління військової частини та 80% решти підрозділів, що перевірялися, за рівнем індивідуальної підготовки оцінено позитивно;

“задовільно” – якщо управління військової частини та 70% решти підрозділів, що перевірялися, за рівнем індивідуальної підготовки оцінено позитивно;

“незадовільно” – якщо не виконано вимоги на “задовільно”.

3.4. Оцінка набуття військовослужбовцем визначених індивідуальних спроможностей визначається шляхом перевірки рівня знань у формі незалежного тестування (заліків, іспитів) та практичних умінь під час проведення навчань (тренувань), заходів приведення у готовність до виконання завдань за призначенням та виконання військовослужбовцем функціональних обов’язків за посадою, а також спеціальних обов’язків. На перевірку виносяться питання, які військовослужбовець повинен знати та вміти практично виконувати відповідно до займаної посади.

Військовослужбовець оцінюється за чотирибальною системою (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”).

Критерії оцінки військовослужбовців визначаються керівними документами з питань підготовки військ (сил) (настановами, курсами, програмами), а з мовної підготовки – стандартизованими мовленнєвими рівнями (СМР).

Оцінка рівня теоретичних знань військовослужбовців за предметами навчання визначається як:

“відмінно” – якщо не менше 90% перевірених питань оцінено позитивно, при цьому не менше 50% загальної кількості питань оцінено “відмінно”, а інші – не нижче ніж “добре”;

“добре” – якщо не менше 80% перевірених питань оцінено позитивно, при цьому не менше 50% загальної кількості питань оцінено не нижче “добре”, а інші – не нижче ніж “задовільно”;

“задовільно” – якщо не менше 70% перевірених питань оцінено позитивно;

“незадовільно” – якщо військовослужбовець не виконав вимоги на оцінку “задовільно”.

Оцінка рівня практичних умінь військовослужбовця визначається як:

“виконав” – якщо військовослужбовець виконав визначені завдання в повному обсязі, у встановлені строки відповідно до вимог стандартів підготовки;

“не виконав” – якщо мали місце перевищення строків виконання завдання або порушення вимог стандартів підготовки, які призвели до зриву виконання завдання.

Загальна оцінка індивідуальної підготовки військовослужбовця визначається як:

за рівень теоретичних знань:

“відмінно” – якщо не менше 90% перевірених предметів оцінено позитивно, при цьому не менше 50% загальної кількості перевірених предметів навчання, у тому числі всі основні, оцінено на “відмінно”, а решта – не нижче ніж “добре”;

“добре” – якщо не менше 80% перевірених предметів оцінено позитивно, при цьому не менше 50% загальної кількості перевірених предметів навчання, у тому числі всі основні, оцінено не нижче ніж “добре”, а решта – не нижче ніж “задовільно”;

“задовільно” – якщо не менше 70% перевірених предметів, у тому числі всі основні предмети, оцінено позитивно;

“незадовільно” – якщо військовослужбовець не виконав вимоги на оцінку “задовільно”;

за рівень практичних умінь:

“відмінно” – якщо не менше 90% практичних завдань оцінено як “виконав”;

“добре” – якщо не менше 80% практичних завдань оцінено як “виконав”;

“задовільно” – якщо не менше 70% практичних завдань оцінено як “виконав”;

“незадовільно” – якщо військовослужбовець не виконав вимоги на оцінку “задовільно”.

Під час визначення рівня набуття військовослужбовцем необхідних індивідуальних спроможностей пріоритетною є оцінка за практичне виконання ним функціональних обов’язків за займаною посадою.

Військовослужбовець оцінюється як:

“спроможний” виконувати функціональні обов’язки – якщо оцінка за рівень теоретичних знань позитивна (“відмінно”, “добре”, “задовільно”), а практичних умінь – не нижче “добре”;

“частково спроможний” виконувати функціональні обов’язки – якщо оцінка за рівень теоретичних знань та практичних умінь – не нижче ніж “задовільно”;

“неспроможний” виконувати функціональні обов’язки – якщо не виконана умова на “частково спроможний”.

3.5. Управління або підрозділ військової частини, якому не визначені для набуття оперативні (бойові) спроможності, за рівнем індивідуальної підготовки військовослужбовців оцінюється:

“відмінно” – якщо 90% військовослужбовців за рівнем індивідуальної підготовки оцінено позитивно, при цьому не менше 50% загальної кількості перевірених військовослужбовців оцінені як “спроможний” виконувати функціональні обов’язки, а решта як “частково спроможний”;

“добре” – якщо 80% військовослужбовців за рівнем індивідуальної підготовки оцінено позитивно, при цьому не менше 50% загальної кількості перевірених військовослужбовців оцінені як “спроможний” виконувати функціональні обов’язки, а решта як “частково спроможний”;

“задовільно” – якщо не менше 70% військовослужбовців за рівнем індивідуальної підготовки оцінено не нижче ніж “частково спроможний” виконувати функціональні обов’язки;

“незадовільно” – якщо не виконано вимоги на “задовільно”.

3.6. Загальний порядок проведення оцінки бойової, мобілізаційної готовності та оцінки готовності до виконання функціональних завдань визначається спільним наказом Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, з урахуванням вимог цієї Тимчасової інструкції.

3.7. Відповідальність за безпечне виконання бойових (навчально- бойових) завдань, польотів, походів, стрільб тощо під час проведення перевірок покладається на командирів (начальників) об’єктів перевірки. Особи, що здійснюють перевірку, мають право і зобов’язані припинити її проведення в разі створення (виникнення) передумов для заподіяння шкоди здоров’ю людей або навколишньому середовищу, порушення вимог правил безпеки керівництвом або особовим складом об’єкта перевірки. Про це вони негайно доповідають старшому групи перевірки та інформують безпосереднього командира (начальника) об’єкта перевірки.

Керівник групи перевірки повинен прийняти рішення щодо доцільності продовження перевірки та доповісти про це старшому начальнику.

3.8. Гриф секретності (обмеження доступу) матеріалів перевірки визначається на підставі вимог нормативно-правових актів.

3.9. За результатами перевірок відпрацьовуються такі звітні документи:

– звіт за результатами проведення самооцінки;

– Акт проведення оцінки 1 рівня (оцінки 2 рівня), підрозділу (тактичної групи) (додаток 3);

– Акт проведення оцінки бойової (мобілізаційної) готовності, оцінки готовності до виконання функціональних завдань військової організаційної структури;

– доповідь за результатами проведення позапланової перевірки військової організаційної структури.

Звіт за результатами проведення самооцінки відпрацьовується в одному примірнику протягом однієї доби після закінчення її проведення та надається командиром підрозділу (тактичної групи) за підпорядкованістю. До звіту включаються дані про результати проведення навчання і виконання стандартів підготовки, а також доповідь про набуття визначених бойових спроможностей та готовність підрозділу (тактичної групи) до проведення оцінки 1 рівня (оцінки 2 рівня).

Акт проведення оцінки 1 рівня (оцінки 2 рівня), підрозділу (тактичної групи), Акт проведення оцінки бойової (мобілізаційної готовності), оцінки готовності до виконання функціональних завдань військової організаційної структури відпрацьовуються в тижневий строк у двох примірниках, підписуються старшим групи перевірки та командиром (начальником) об’єкта перевірки. Перший примірник залишається в органі військового управління, який здійснював перевірку, другий – надсилається до об’єкта перевірки. В акті відображаються питання, які перевірялися, та висновки щодо спроможності об’єкта виконувати визначені завдання.

Доповідь за результатами проведення позапланової перевірки військової організаційної структури відпрацьовується в одному примірнику в тижневий строк після завершення перевірки. У доповіді, як правило, відображаються питання, які підлягали перевірці, виявлені недоліки, проблемні питання, які потребують рішення старшого начальника, оцінка та пропозиції.

У разі неготовності об’єкта перевірки до виконання завдань за призначенням указуються основні причини, які до цього призвели, пропонуються першочергові заходи щодо виправлення існуючого стану та забезпечення набуття необхідних спроможностей, строки повторної перевірки.

За результатами перевірок та оцінювання керівник групи перевірки:

– інформує командування військової частини (до складу якої входить об’єкт перевірки) про попередні результати роботи. При цьому у військовій частині залишаються другі примірники матеріалів оцінювання та робиться відповідний запис у Книзі обліку роботи у військовій частині старших командирів (начальників);

– письмово доповідає службовій особі, за рішенням якої проводилися перевірка та оцінювання.

3.10. Узагальнені результати перевірок і вказівки щодо усунення виявлених недоліків, що мають загальний характер для Збройних Сил України, за рішенням службової особи, яка приймала рішення про їх проведення, доводяться до органів військового управління, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України в частині, що їх стосується.

Начальник Головного оперативного управління – заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України генерал-майор

О. В. Шутов

Додаток 1
до Тимчасової інструкції про порядок
організації і проведення оцінювання та
перевірок набуття оперативних (бойових)
спроможностей у Збройних Силах України
(пункт 1.6)

СИСТЕМА
перевірок (оцінювання) у Збройних Силах України

Примітки: 1. У військових частинах, які не визначені для набуття оперативних (бойових) спроможностей, оцінювання за показником “підготовка” здійснюється шляхом оцінки рівня індивідуальної підготовки військовослужбовців.

2. ВНЗ – військові навчальні заклади;

ГІМО – Головна інспекція Міністерства оборони України;

ГШ ЗС України – Генеральний штаб Збройних Сил України;

в/ч – військова частина;

МО України – Міністерство оборони України;

ОВТ – озброєння та військова техніка;

ОК – оперативне командування.

Додаток 2
до Тимчасової інструкції про порядок
організації і проведення оцінювання та
перевірок набуття оперативних (бойових)
спроможностей у Збройних Силах України
(пункт 3.2)

ПОРЯДОК
визначення набуття підрозділом визначених оперативних (бойових)
спроможностей (варіант)

Примітка. ЕС – елемент стандарту підготовки;

ЕС *- критично-важливий елемент стандарту підготовки.

Додаток 3
до Тимчасової інструкції про порядок
організації і проведення оцінювання та
перевірок набуття оперативних (бойових)
спроможностей у Збройних Силах України
(пункт 3.2)

АКТ
проведення оцінки 1 рівня (оцінки 2 рівня), підрозділу (тактичної групи)

ЗАТВЕРДЖУЮ*
Командир військової частини А0000
___________________________________
«_____» __________ 20 __ року

АКТ
проведення оцінки 1 рівня підрозділу (тактичної групи) окремої
механізованої бригади ___ армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України

Відповідно до __________________________________________________________________________________ та з метою

(документ, на підставі якого було проведено перевірку та оцінку)

____________________________________________________ групою перевірки у складі: керівника групи перевірки

(мета перевірки та оцінки)

________________________ та членів групи перевірки: ________________________ було проведено оцінку 1 рівня

__________________________________ окремої механізованої бригади _________ армійського

(найменування підрозділу, тактичної групи)

корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України на полігоні в період з “___” по “___” 20__ року.

У ході роботи:

1. Перевірено спроможність ______________________________________ вести шляхом

(найменування підрозділу, тактичної групи)

_____________________________________________ перевірки

(найменування визначеної для набуття бойової спроможності)

виконання навчально-бойового ________________________________________

(найменування навчально-бойового завдання)

завдання за стандартами підготовки:

стандарт __________________ ;

(найменування стандарту)

стандарт __________________ ;

(найменування стандарту)

стандарт __________________ ;

(найменування стандарту)

2. Визначено результати перевірки виконання навчально-бойового завдання:

стандарт __________________ – виконано (не виконано);

(найменування стандарту)

стандарт __________________ – виконано (не виконано);

(найменування стандарту)

стандарт __________________ – виконано (не виконано);

(найменування стандарту)

навчально-бойового завдання _____________________________ – виконано (не виконано);

(найменування навчально-бойового завдання)

Висновок: __________________________________ спроможний (не спроможний)

(найменування підрозділу, тактичної групи)

вести ________________________________________________. Обмежень у бойових

(найменування визначеної для набуття бойової спроможності)

спроможностях не виявлено (якщо виявлено, то наводиться їх перелік та пропозиції щодо усунення).

Голова комісії ______________________________________________ (військове звання, підпис, ініціали та прізвище)

Члени комісії _______________________________________________ (військове звання, підпис, ініціали та прізвище)

«____» ________________ 20 __ року

(дата складання акта)

З актом ознайомився

Командир ______________________________________________________ (найменування підрозділу, тактичної групи)

__________________________________________________________________ (військове звання, підпис, ініціали та прізвище)

«____» ________________ 20 __ року

(дата ознайомлення з актом)

* Акт затверджується:

оцінки 1 рівня – командиром військової частини або командиром армійського корпусу (командувачем оперативного командування) та їм рівних, керівником структурного підрозділу Міністерства оборони України або Генерального штабу Збройних Сил України, у підпорядкуванні якого є військові організаційні структури;

оцінки 2 рівня – начальником Генерального штабу – Головнокомандувачем Збройних Сил України, Головним інспектором Міністерства оборони України, командувачем виду Збройних Сил України.