МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

11.01.2013 № 19

Про затвердження Інструкції про порядок категорування ракетно-артилерійського озброєння

З метою забезпечення належного порядку категорування ракетно- артилерійського озброєння у Збройних Силах України, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про порядок категорування ракетно- артилерійського озброєння, що додається.

Надати позначення ІНС 01.213/215.001-2012 (01).

2. Наказ розіслати до окремої військової частини.

Міністр оборони України

П. В. Лебедєв

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства оборони України
від 11.01.2013 № 19

ІНСТРУКЦІЯ
про порядок категорування ракетно-артилерійського озброєння

1. Загальні положення

1.1. Під ракетно-артилерійським озброєнням (далі – РАО) у цій Інструкції визначено озброєння, ракети, боєприпаси та військово-технічне майно за номенклатурою Центрального ракетно-артилерійського управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України (далі – центральна служба забезпечення).

До озброєння відносяться:

– наземне обладнання ракетних, зенітних ракетних і протитанкових ракетних комплексів;

– артилерійське озброєння;

– озброєння, яке встановлено на танках, БМП, БТР та іншій військовій техніці;

– стрілецьке озброєння та засоби ближнього бою;

– радіотехнічні засоби та радіоелектронна техніка;

– рухомі розвідувальні, спостережні пункти та фотолабораторії;

– артилерійські прилади;

– рухомі засоби технічного обслуговування та ремонту;

– комплексні та уніфіковані тренажери.

До ракет відносяться: ракети, ракетні частини, а також бойові, головні частини у звичайному спорядженні та комплектуючі елементи.

До боєприпасів відносяться реактивні снаряди, артилерійські, танкові та гранатометні постріли, ручні і реактивні гранати, патрони до стрілецької зброї, сигнальні, освітлювальні, димові, імітаційні та інші піротехнічні засоби та їх комплектуючі елементи.

До військово-технічного майна відносяться запасні частини, інструмент і приладдя, експлуатаційні матеріали для підтримування технічної готовності озброєння, обладнання та пристрої для технічного обслуговування і ремонту озброєння, у тому числі намети, барокамери, кондиціонери, в’ючне спорядження, спеціальна укупорка тощо, тренажери, розрізні агрегати, макети, експлуатаційна, ремонтна та інша документація.

1.2. Строк служби РАО до переходу в граничний стан становить: для артилерії, мінометів, стрілецької зброї, оптичних приладів – 40 років; електронно-оптичних та квантових приладів, топоприв’язників, стабілізаторів, приладів (пунктів) управління і наведення, наземного обладнання ракетних комплексів тактичного призначення, протитанкових ракетних комплексів та радіолокаційних станцій – 25-30 років, наземного обладнання зенітно-ракетних комплексів – 20 років, а для озброєння і майна, що не увійшло до перелічених груп, – 40 років.

1.3. РАО в залежності від технічного стану, технічного ресурсу (строку служби), гарантійного строку служби та (або) гарантійного наробітку поділяється на категорії за видами озброєння, наведені у відповідних розділах цієї Інструкції.

1.4. Категорування проводиться:

– під час приймання РАО військовими частинами, установами, арсеналами, базами (центрами) і складами;

– після закінчення строку служби, гарантійного строку служби або вироблення технічного ресурсу зразків РАО;

– у разі передчасного виходу РАО з ладу, у тому числі після аварій, стихійного лиха, бойових ушкоджень;

– під час проведення технічного обслуговування № 2 або контрольних оглядів РАО поточного забезпечення і тривалого зберігання;

– за результатами лабораторних та полігонних випробувань;

– під час проведення середнього або капітального ремонту.

1.5. Відповідність установленої категорії РАО його реальному технічному стану перевіряється особами, що здійснюють інспектування, командирами військових частин, заступниками командирів частин з озброєння, начальниками зберігання, начальниками служб ракетно-артилерійського озброєння військових частин під час оглядів і перевірок технічного стану РАО.

1.6. Під час категорування РАО необхідно керуватися встановленими гарантійними строками служби, гарантійним наробітком, зазначеними у формулярах, технічними ресурсами (строками служби), переліком несправностей і пошкоджень, що визначають технічний стан, а також нормами категорування стволів, наведеними у додатках 1-5 до цієї Інструкції.

1.7. РАО, що підлягає відновленню шляхом проведення поточного ремонту в ремонтних підрозділах військових частин, у нижчу категорію не переводиться.

1.8. Відсутність або несправність запасних частин, інструменту, приладдя, а також комплектуючих виробів (прицілів, багнет-ножів, панорам, футлярів, ранців, чохлів тощо) не є підставою для переводу озброєння в нижчу категорію, а лише характеризує стан його комплектності.

1.9. Озброєння 1-ї і 2-ї категорії, ракети і боєприпаси 1-ї категорії, на яких проводяться модернізація або конструктивні доробки, у нижчу категорію не переводяться. У разі заміни на озброєнні 1-ї категорії в ході експлуатації (поточного ремонту) окремих комплектуючих виробів і агрегатів (двигунів, насосів, блоків тощо) на вироби і агрегати 1-ї або 2-ї категорії для озброєння і 1-ї категорії для ракет і боєприпасів категорія РАО не змінюється.

Порушення зовнішніх протикорозійних покриттів (оксидного, фосфатного тощо) під час зберігання та експлуатації РАО також не є підставою для його переведення в нижчу категорію.

1.10. Право переведення озброєння в нижчу категорію залежно від його технічного стану або строку зберігання надається:

у 2-у категорію – командирам військових частин, начальникам установ і військових навчальних закладів, начальникам складів, баз (центрів) та командирам ремонтних частин армійських корпусів та центрального підпорядкування;

у 3-ю категорію – начальникам служб ракетно-артилерійського озброєння виду (оперативного командування) Збройних Сил України – на озброєння, що знаходиться в експлуатації в підпорядкованих військових частинах;

у 4-у категорію – начальнику центральної служби забезпечення за затвердженою номенклатурою;

у 5-у категорію – посадовим особам, визначеним наказами Міністра оборони України про порядок списання з обліку матеріальних засобів у Збройних Силах України.

Право переведення ракет і боєприпасів у нижчу категорію залежно від їх технічного стану або строку зберігання надається:

у 2-у категорію – начальникам служб РАО видів (оперативного командування) Збройних Сил України, начальникам арсеналів, баз, установ та навчальних закладів центрального підпорядкування;

у 3-ю категорію – начальнику центральної служби забезпечення за затвердженою номенклатурою.

Контейнери (тара) переводяться:

у 2-у категорію – начальниками служб РАО видів (оперативного командування), начальниками арсеналів, баз, установ та навчальних закладів центрального підпорядкування;

у 3-ю категорію – начальником центральної служби забезпечення за затвердженою номенклатурою.

Посадові особи, яким надано право переведення озброєння в 5-у категорію, ракет і боєприпасів у 3-ю категорію, діють у межах прав, наданих керівними документами із списання матеріальних засобів.

1.11. Переведення озброєння в 5-у категорію, ракет і боєприпасів у 3-ю категорію здійснюється:

– після досягнення граничного стану, зазначеного в нормативно- технічній документації, граничного або гранично-нормативного строку експлуатації;

– у разі коли відновлення технічно неможливе або економічно недоцільне.

1.12. Стрілецьке озброєння та засоби ближнього бою, переведені в 5-у категорію, ракети та боєприпаси у 3-ю категорію, підлягають здачі на арсенали, бази центрального підпорядкування.

Дозволяється озброєння 5-ї категорії та озброєння інших категорій, яке виведене зі штатів військових частин, ракети та боєприпаси 3-ї категорії переробляти в навчальне (музейне), з проведенням необхідного ремонту або доробок. Підставою для переробки РАО в навчальне (музейне) є розпорядження начальника центральної служби забезпечення.

1.13. Озброєння, на якому проведено середній або капітальний ремонт, переводиться у 2-у категорію. Акт технічного стану затверджується начальником (командиром) ремонтного органу (підрозділу) після проведення ремонту та перевірки озброєння комісією на відповідність його технічним умовам на ремонт.

Ракети із закінченими гарантійними строками служби (строками технічної придатності) після встановлення (продовження) строків технічної придатності цих ракет переводяться з 2-ї категорії в 1-у на підставі розпорядження начальника центральної служби забезпечення.

1.14. У разі виявлення несправностей у період гарантійного строку служби озброєння, що з’явилися внаслідок неякісного виготовлення зразка, військові частини зобов’язані складати і направляти рекламаційні акти заводам-виробникам, при цьому категорія РАО не змінюється.

1.15. Після відпрацювання технічних ресурсів експлуатації (строків служби) РАО при задовільному технічному стані в нижчу категорію не переводиться, строк його експлуатації продовжується на підставі актів технічного стану Ф12 (Ф13), установлених Тимчасовим керівництвом з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 24 грудня 2010 року № 690, строком на один рік.

РАО, що потребує ремонту, але не відпрацювало встановлений технічний ресурс (строк служби), переводиться в нижчу категорію на підставі акта технічного стану. У разі передчасного виходу РАО в ремонт проводиться розслідування. Матеріали розслідування додаються до акта технічного стану виробу.

Категорія РАО, для якого технічні ресурси (строки служби) не встановлені, та яке знято з озброєння і зберігається на арсеналах, базах, визначається за їх фактичним технічним станом згідно з критеріями, зазначеними у додатках 1-5 до цієї Інструкції.

2. Категорування ракетно-артилерійського озброєння, змонтованого (встановленого) на шасі автомобільної або бронетанкової техніки

2.1. Категорування спеціальної частини РАО здійснюється згідно з цією Інструкцією, категорування базового шасі автомобільної техніки – відповідно до Положення про порядок забезпечення Збройних Сил України автомобільною технікою та майном у мирний час, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22 червня 2007 року № 366 (зі змінами), та Керівництва по визначенню норм напрацювання (строків служби) до ремонту та списання автомобільної техніки Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 16 березня 1994 року № 70.

Визначення технічного стану базового шасі бронетанкової техніки проводиться відповідно до Інструкції про порядок категорування бронетанкового озброєння, техніки та майна, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10 березня 2011 року № 137.

У залежності від технічного стану, технічного ресурсу (строку служби), гарантійного строку служби або гарантійного наробітку озброєння поділяється на п’ять категорій.

2.2. Категорування ракетно-артилерійського озброєння, змонтованого на шасі автомобільної техніки

Ракетно-артилерійське озброєння, змонтоване на шасі автомобільної техніки в залежності від технічного стану, а також після відпрацювання технічних ресурсів (строків служби) і характеру необхідного ремонту поділяється на такі категорії:

1-а категорія – нове, справне та придатне до використання за призначенням, спеціальна частина 1-ї категорії, базове шасі 1-ї категорії;

2-а категорія – технічно справне і придатне до використання за призначенням, було в експлуатації, а також пройшло середній або капітальний ремонт. Спеціальна частина 1-ї або 2-ї категорії, базове шасі 2-ї категорії; спеціальна частина 2-ї категорії, базове шасі 1-ї категорії;

3-я категорія – спеціальна частина і (або) базове шасі, які за технічним станом потребують проведення середнього ремонту;

4-а категорія – спеціальна частина і (або) базове шасі, які за технічним станом потребують проведення капітального ремонту;

5-а категорія – спеціальна частина і (або) базове шасі, непридатні до використання за призначенням, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне.

2.3. Категорування ракетно-артилерійського озброєння, змонтованого (встановленого) на шасі бронетанкової техніки

Ракетно-артилерійське озброєння, змонтоване на шасі бронетанкової техніки в залежності від технічного стану, а також після відпрацювання технічних ресурсів (строків служби) і характеру необхідного ремонту поділяється на такі категорії:

1-а категорія – нове, справне та придатне до використання за призначенням. Спеціальна частина 1-ї категорії, базове шасі, яке не виробило гарантійний строк служби;

2-а категорія – технічно справне і придатне до використання за призначенням, яке знаходиться в експлуатації, а також пройшло середній або капітальний ремонт. Спеціальна частина 1-ї або 2-ї категорії, базове шасі, яке не відпрацювало технічний ресурс до середнього ремонту, а також шасі або спеціальна частина, які пройшли середній або капітальний ремонт;

3-я категорія – спеціальна частина і (або) базове шасі, які за технічним станом потребують проведення середнього ремонту;

4-а категорія – спеціальна частина і (або) базове шасі, які за технічним станом потребують проведення капітального ремонту;

5-а категорія – спеціальна частина і (або) базове шасі, не придатні до використання за призначенням, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне.

3. Категорування спеціальної частини наземного обладнання ракетних комплексів тактичного призначення, протитанкових ракетних комплексів

3.1. До спеціальної частини наземного обладнання ракетних комплексів тактичного призначення, протитанкових ракетних комплексів відносяться пускові установки (стартові агрегати), бойові машини, пункти та комплекси автоматизованого управління, контрольно-випробувальні пересувні станції, контрольно-перевірочна апаратура, машини випробування, транспортно-заряджаючі машини, транспортні машини і ґрунтові візки, автокрани, компресорні станції, підігрівачі повітря, машини запасних частин, інструменту та приладдя (далі – ЗІП), навчально-тренувальні засоби ракетних комплексів та комплексів протитанкових ракетних комплексів (далі – ПТРК).

3.2. Наземне обладнання (спеціальна частина) залежно від технічного стану, а також після відпрацювання технічних ресурсів (строків служби) і характеру необхідного ремонту поділяється на такі категорії:

1-а категорія – нове, справне та придатне до використання за призначенням і яке не відпрацювало гарантійний строк служби;

2-а категорія – справне та придатне до використання за призначенням, яке знаходиться в експлуатації, а також пройшло середній або капітальний ремонт;

3-я категорія – яке за своїм технічним станом потребує середнього ремонту;

4-а категорія – яке за технічним станом потребує капітального ремонту;

5-а категорія – непридатне до використання за призначенням, відновлення якого технічно неможливе або економічно недоцільне.

3.3. Несправності і пошкодження, відповідно до яких здійснюється категорування спеціальної частини наземного обладнання ракетних комплексів тактичного призначення, протитанкових ракетних комплексів за технічним станом, зазначені у додатку 1 до цієї Інструкції.

4. Категорування спеціальної частини наземного обладнання зенітних ракетних комплексів військ ППО малої дальності і близької дії та радіотехнічних засобів

4.1. До спеціальної частини наземного обладнання зенітних ракетних комплексів та радіотехнічних засобів відносяться самохідно-вогневі установки, зенітні та зенітні самохідні установки, бойові машини, пункти та комплекси автоматизованого управління, контрольно-випробувальні пересувні станції, контрольно-перевірочна апаратура, машини випробувань, навчально-тренувальні засоби зенітних ракетних комплексів, транспортно- заряджаючі машини, радіолокаційні станції, станції наведення ракет, топоприв’язники, станції метеорологічного та вітрового зондування атмосфери, електронно-обчислювальні машини спеціального призначення.

4.2. Наземне обладнання та радіотехнічні засоби (спеціальна частина) залежно від технічного стану, а також після відпрацювання технічного ресурсу поділяються на такі категорії:

1-а категорія – нове, справне та придатне до використання за призначенням, яке не відпрацювало гарантійний строк служби;

2-а категорія – справне та придатне до використання за призначенням, яке знаходиться в експлуатації, а також пройшло середній або капітальний ремонт;

3-я категорія – яке за своїм технічним станом потребує середнього ремонту;

4-а категорія – яке за технічним станом потребує капітального ремонту;

5-а категорія – непридатне до використання за призначенням, відновлення якого технічно неможливе або економічно недоцільне.

1.3. Несправності і пошкодження, відповідно до яких здійснюється категорування спеціальної частини наземного обладнання зенітних ракетних комплексів та радіотехнічних засобів за технічним станом, наведені у додатку 1 до цієї Інструкції.

5. Категорування артилерійського озброєння

5.1. До артилерійського озброєння відносяться: артилерійські системи причіпної артилерії, зенітної артилерії; артилерійські системи танків і бойових машин; спеціальні частини самохідної артилерії, самохідних артилерійських установок, бойових машин, пускових установок і транспортно-заряджаючих машин реактивних систем залпового вогню; міномети.

5.2. Артилерійські системи і реактивні системи залпового вогню (далі – РСЗВ) у залежності від технічного стану, характеру необхідного ремонту, а також відпрацювання гарантійного строку служби і технічного ресурсу поділяються на такі категорії:

5.3. категорія – нові, справні та придатні до використання за призначенням, які не відпрацювали гарантійний строк служби;

5.4. категорія – справні та придатні до використання за призначенням, які знаходяться в експлуатації, а також пройшли середній та капітальний ремонт;

5.5. категорія – які за своїм технічним станом потребують середнього ремонту;

5.6. категорія – які за своїм технічним станом потребують капітального ремонту;

5-а категорія – непридатні до використання за призначенням, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне.

5.7. Категорування стволів артилерійських систем

5.7.1. Основним критерієм для категорування і вибракування ствола є технічний стан ствола, який характеризується подовженням зарядної камори чи ступенем зносу каналу ствола.

5.7.2. Норми категорування стволів артилерійських систем по подовженню зарядної камори і зносу каналу ствола зазначені у додатках 2 і 3 до цієї Інструкції.

5.7.3. Стволи артилерійських систем залежно від фактичної величини падіння початкової швидкості снаряда, подовження зарядної камори або зносу каналу ствола, витрати ресурсу (живучості) (додаток 3) поділяються на такі категорії:

1-а категорія – нові, а також які знаходяться та були в експлуатації з витраченням ресурсу (живучості) стволів до 25%, подовження зарядної камори або знос каналу ствола яких не перевищує величину, встановлену для переводу у 2-у категорію;

2-а категорія – які знаходяться та були в експлуатації, придатні для бойових стрільб з витратою ресурсу (живучості) стволів від 25 до 80%, подовження зарядної камори або знос каналу ствола яких не перевищує величину, встановлену для переводу у 3-ю категорію;

3-я категорія – які знаходяться та були в експлуатації, придатні для бойових стрільб із витратою ресурсу (живучості) стволів від 80 до 100%, подовження зарядної камори або знос каналу ствола яких не перевищує величину, встановлену для переводу в 5-у категорію;

4-а категорія – не встановлюється;

5-а категорія – бракувальна.

5.7.4. За наявності сколів полів нарізів у стволах 1-ї категорії ці стволи переводяться у 2-у категорію незалежно від величини падіння початкової швидкості і від подовження зарядної камори або від діаметрального зносу каналу ствола. Незначні поздовжні риски і подряпини, осипання і дрібні вм’ятини, які можуть утворюватися після стрільби бронебійними підкаліберними снарядами, не є ознакою для переводу ствола з однієї категорії в іншу.

Під час стрільби зі стволів 3-ї категорії (знос стволів, близький до граничного, що категоруються як за подовженням зарядної камори, так і за діаметральним зносом) можливі випадки неправильного функціонування снарядів та інших елементів пострілу (зрив і зрізування провідних (обтюрувальних) пасків, відбитки від полів нарізів на циліндричній частині снарядів, неправильний політ і руйнування снарядів, значні недольоти снарядів, передчасне спрацьовування детонатора і снаряду на траєкторії, відмова дії підривника біля цілі тощо).

5.7.5. До показників, що є підставою для переводу ствола у 5-у (бракувальну) категорію, відносяться:

– зменшення початкової швидкості снаряда для польових гармат до 5%, для танкових і протитанкових гармат – до 3,5% (зменшення початкової швидкості до величини, при якій артилерійська система не здатна вирішувати поставлені перед нею завдання, унаслідок зменшення дальності стрільби більше норми або бронебійної дії);

– незведення підривника під час стрільби на найменшому заряді, у результаті чого відбуваються відмови в дії снаряда. Ствол бракується в тому випадку, якщо під час стрільби на найменшому заряді, при якому допустима стрільба з нової гармати, буде регулярно понад 30% відмов під час застосування основного підривника;

– значне погіршення кучності бою, що характеризується збільшенням розсіювання снарядів під час стрільби (збільшення утворювання Вб х Вв (Вб х Вд) у порівнянні з табличним (початковим) значенням для польових систем у вісім разів, а для танкових і протитанкових гармат – у два рази);

– погіршення функціонування снарядів (зрив і зрізування провідних (обтюрувальних) пасків, неправильний політ снарядів, що призводить до великих недольотів; неправильна дія снарядів біля цілі, передчасне спрацьовування підривника, поява відмов чи траєкторних розривів снарядів унаслідок неправильної роботи підривника, збільшення розкидання, спрацьовування тимчасових підривників). За наявності хоча б одного з цих показників ствол переводиться у 5-ту категорію незалежно від величини подовження зарядної камори або зносу каналу ствола.

5.7.6. Переведення у 5-у категорію стволів 125-мм танкових гармат типу Д-81 слід проводити за досягненням граничного значення одного з критеріїв:

– якщо діаметральний знос каналу ствола від казенного зрізу труби на 850 і (або) 1000, 1100, 1200 мм досягне 3,3 мм;

– якщо загальний настріл ствола становитиме 1000 пострілів каліберними снарядами або 1000 приведених пострілів.

Один постріл підкалиберним снарядом 3БМ26, 3БМ29, 3БМ32 враховується як сім приведених пострілів каліберними снарядами. Один постріл підкаліберним снарядом ЗБМ15 (ЗБМ22) враховується як п’ять приведених пострілів, що відповідає п’яти пострілам каліберними снарядами (у формулярах облік настрілу стволів гармат ведеться у приведених пострілах).

5.7.7. Крім граничного подовження зарядної камори або діаметрального зносу каналу, ствол переводиться у 5-ту категорію за наявності однієї з таких несправностей:

• тріщини на стволі;

• здуття;

• забоїни, вм’ятини і раковини в каморі, що перешкоджають досиланню гільзи і піддону (пострілу) під час заряджання та екстракції гільзи (піддона) після пострілу, якщо неможливо їх усунути силами ремонтних органів;

• зриви і сколи полів нарізів, вм’ятини і вибоїни внутрішньої поверхні каналу ствола, величини яких перевищують допустимі межі, встановлені нормативно-технічною документацією на зразки озброєння.

5.7.8. Визначення падіння початкової швидкості снаряду проводиться за допомогою штатної польової балістичної станції (АБС) при чергових стрільбах, величина падіння початкової швидкості повинна бути внесена у формуляр гармати.

5.7.9. Подовження зарядної камори і знос каналу ствола визначаються приладами ПЗК та ПКІ.

5.7.10. Для вкладних стволів встановлюються такі категорії:

1-а категорія – нові, а також які знаходяться та були в експлуатації, справні та придатні до використання за призначенням і не виробили гарантійний строк служби;

2-а категорія – справні та придатні до використання за призначенням, які знаходяться в експлуатації, а також що пройшли середній або капітальний ремонт;

3-я категорія – які за своїм технічним станом потребують середнього ремонту;

4-а категорія – які за своїм технічним станом потребують капітального ремонту;

5-а категорія – непридатні до використання за призначенням, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне.

5.7.11. До 5-ї категорії відносяться стволи, що мають знос каналу ствола вище допустимих норм, які визначаються:

для 23-мм вкладних стволів калібром К-2 – розміром 23,105 мм; входження калібру в канал ствола з дульної частини далі контрольної риски не допускається;

для 20-мм вкладних стволів калібром К-2 – розміром 20,16 мм, входження калібру в канал ствола з дульної частини не допускається;

для 14,5 мм вкладних стволів калібром К-2 – розміром 14,7 мм; входження калібру в канал ствола з казенної частини допускається на довжину не більше 178 мм з урахуванням довжини патронника.

5.7.12. При входженні калібру на величину, більшу ніж зазначено вище, перевірити кучність бою ствола стрільбою. Якщо при двох послідовних стрільбах отримано незадовільні результати, стволи переводяться у 5-ту категорію.

5.8. Категорування мінометів калібру 82-120 мм

5.8.1. У залежності від технічного стану та напрацювання міномети поділяються на такі категорії:

1-а категорія – нові, а також які знаходяться та були в експлуатації, справні та придатні до використання за призначенням, не відпрацювали гарантійний строк служби, у яких горизонтальна хиткість ствола при установці прицілу 7-30 не перевищує 0-10; канали стволів не піддавалися розшліфуванню, не мають раковин від розпалу, зношення їх не перевищує величин, зазначених у додатку 5 до цієї Інструкції;

2-а категорія – справні і придатні до використання за призначенням, які знаходяться та були в експлуатації, а також пройшли середній або капітальний ремонт, у яких горизонтальна хиткість при установці прицілу 7-30 знаходиться в межах 0-10 – 0-18, канали стволів розшліфовані або мають раковини від розпалу, знос яких не перевищує величин, зазначених у додатку 5 до цієї Інструкції;

3-я категорія – за технічним станом потребують середнього ремонту, у яких горизонтальна хиткість ствола при установці прицілу 7-30 більше 0-18;

4-а категорія – за технічним станом потребують капітального ремонту, канал ствола вимагає правки і розшліфування;

5-а категорія – непридатні до використання за призначенням, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне.

5.8.2. Міномет переводиться у 5-у категорію, якщо він одночасно має дві основні складальні одиниці 5-ї категорії: ствол і двоногу-лафет, ствол і опорну плиту або двоногу-лафет і опорну плиту.

5.8.3. Стволи мінометів відносяться до 5-ї категорії, якщо вони досягли граничного діаметру каналу ствола, мають вм’ятини у 82-мм мінометі більше 1 мм, у 120-мм – більше 2,5 мм, тріщини, здуття, випини висотою більше 1 мм, розриви, вигини, що перешкоджають проходженню калібру, або суцільне ураження каналу ствола раковинами.

5.8.4. Міномети 1-ї і 2-ї категорії, у яких колісні ходи потребують середнього ремонту, вважаються некомплектними до відповідної категорії (1-ї або 2-ї).

5.9. Категорування зенітних установок

Зенітні установки, у залежності від технічного стану та напрацювання, поділяються на такі категорії:

1-а категорія – нові, а також які знаходяться та були в експлуатації, справні та придатні до використання за призначенням, не відпрацювали гарантійний строк служби та укомплектовані стволами 1-ї категорії;

2-а категорія – справні та придатні до використання за призначенням, які знаходяться та були в експлуатації, пройшли середній або капітальний ремонт і укомплектовані стволами не нижче 2-ї категорії, а також пройшли середній або капітальний ремонт;

3-я категорія – за технічним станом потребують середнього ремонту, укомплектовані стволами 2-ї або 3-ї категорії;

4-а категорія – за технічним станом потребують капітального ремонту з заміною чи виготовленням деталей в умовах стаціонарних ремонтних органів;

5-а категорія – непридатні до використання за призначенням, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне.

5.10. Категорування гранатометів

5.10.1. У залежності від технічного стану та напрацювання гранатомети поділяються на такі категорії:

1-а категорія – нові, а також які знаходяться та були в експлуатації, справні та придатні до використання за призначенням і не відпрацювали гарантійний строк служби, у яких канали стволів не розшліфовувалися, не мають слідів корозії або раковин і лущень хрому, знос їх не перевищує величини, зазначені у додатку 5 до цієї Інструкції; укомплектовані справними станками;

2-а категорія – які знаходяться та були в експлуатації, придатні до використання за призначенням, пройшли середній або капітальний ремонт, у яких канали стволів розшліфовані або мають раковини від розпалу, знос яких не перевищує величини, зазначені у додатку 5 до цієї Інструкції;

3-я категорія – які за своїм технічним станом потребують середнього ремонту,

4-а категорія – які за технічним станом потребують капітального ремонту з заміною або виготовленням деталей в умовах стаціонарних ремонтних органів;

5-а категорія – непридатні до використання за призначенням, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне.

5.10.2. Гранатомети відносяться до 5-ї категорії, якщо вони мають діаметр каналу ствола, що досяг граничних розмірів (додаток 5), зовнішні вм’ятини, які переходять в опуклості в каналі ствола, тріщини, роздуття, що переходять у зовнішні розриви, вигини, що перешкоджають проходженню калібру) або суцільне ураження раковинами; досягли граничного настрілу (живучості), зазначеної у додатку 4 до цієї Інструкції.

5.10.3. Автоматичні гранатомети категоруються, як станкові кулемети.

6. Категорування стрілецького озброєння

6.1. До стрілецького озброєння належить індивідуальна, групова і холодна зброя (пістолети, револьвери, автомати, карабіни, гвинтівки, ручні, станкові та крупнокаліберні кулемети, спортивна та цільова стрілецька зброя, багнет-ножі, кортики, шаблі тощо).

6.2. Категорування пістолетів, револьверів, автоматів, карабінів, гвинтівок, ручних, станкових та крупнокаліберних кулеметів; спортивної та цільової стрілецької зброї

6.2.1. У залежності від якісного та технічного стану стрілецька зброя поділяється на такі категорії:

1-а категорія – нова, а також яка знаходиться та була в експлуатації, справна та придатна до використання за призначенням, не відпрацювала гарантійний строк служби, у якої канал ствола і патронник не мають слідів корозії та раковин і лущення хрому; поля нарізів з дульної частини зношені на довжині не більше одного калібру; задовольняє вимогам нормального бою. У каналах стволів 12,7-мм і 14,5-мм кулеметів допускається часткове лущення і відколи хрому на початку нарізів і на окремих ділянках каналу ствола;

2-а категорія – яка знаходиться та була в експлуатації, придатна до використання за призначенням, пройшла середній або капітальний ремонт, у якої канал ствола і патронник можуть мати ураження у вигляді висипки, слідів іржі, раковин, сколів і лущення хрому, а поля нарізів із дульної частини зношені на довжині більше одного калібру. Допускається роздуття каналу ствола без опуклості на зовнішній поверхні, крім пістолетів, або розсвердлення дульної частини ствола, яке задовольняє вимогам нормального бою;

3-я категорія – яка за технічним станом потребує середнього ремонту;

4-а категорія – яка за технічним станом потребує капітального ремонту з заміною або виготовленням деталей в умовах стаціонарних ремонтних органів;

5-а категорія – непридатна до використання за призначенням, відновлення якої технічно неможливе або економічно недоцільне.

6.2.2. Категорування стрілецької зброї, що знаходиться на озброєнні підрозділів Почесної варти, здійснюється без урахування витрати технічного ресурсу (строку служби), для неї встановлюються такі категорії:

1-а категорія – нова, а також яка знаходиться та була в експлуатації, придатна до використання за призначенням; у якої металеві частини не мають слідів корозії та раковин і лущення хрому;

2-а категорія – яка знаходиться в експлуатації, придатна до використання за призначенням, пройшла середній або капітальний ремонт, у якої металеві частини не мають слідів корозії та раковин і лущення хрому;

3-я категорія – яка має знос або зрив різьбових з’єднань, відновлення яких проводиться наплавкою з подальшою механічною обробкою або виготовленням деталі з категорійними (підгоночними) розмірами; знос деталей, що потребують заміни на запасні частини з ремонтними розмірами; вигини ствола, прицільних приладів, клинкового штика; злам фіксатора ударно-спускового механізму, прапорця запобіжника, прицільної планки; тріщини, відколи на дерев’яних частинах, що усуваються шляхом їх заміни. Металеві частини можуть мати незначні ураження у вигляді висипки, слідів іржі, лущення хрому;

4-а категорія – металеві частини якої мають значні ураження у вигляді висипки, слідів іржі, сколів і лущення хрому і потребують відновлення в умовах стаціонарних ремонтних органів;

5-а категорія – непридатна до використання за призначенням, відновлення якої технічно неможливе або економічно недоцільне.

6.2.3. Основними частинами зброї, технічний стан яких визначає перевод у 5-ту категорію, слід вважати:

• ствол зі ствольною коробкою – для гвинтівок і карабінів (з незмінними стволами);

• ствольну коробку – для автоматів і кулеметів;

• ствольну і затворну коробки – для пістолетів-кулеметів;

• рамку і (або) затвор – для пістолетів і револьверів.

6.2.4. Несправності та пошкодження, що визначають технічний стан, відповідно до яких здійснюється категорування стрілецької зброї, наведені у додатку 1 (розділ 4) до цієї Інструкції, ресурс (живучість) стволів стрілецької зброї наведений у додатку 4 до цієї Інструкції.

6.3. Категорування багнет-ножів, кортиків, шабель

У залежності від технічного стану холодна зброя поділяється на такі категорії:

1-а категорія – нова, а також яка знаходиться та була в експлуатації, придатна до використання за призначенням, при цьому допускається ураження клинків у вигляді висипу і окремих сколів хрому;

2-а категорія – знаходиться в експлуатації, справна та придатна до використання за призначенням, але має ураження клинків слідами іржі та лущення хрому, зазубрини глибиною не більше 0,5 мм, пройшла середній ремонт. Довжина штиків (лез) повинна бути не менше:

• багнета гвинтівки зразка 1891-1930 років – 355 мм;

• багнета карабіна зразка 1944 року – 365 мм;

• голчастого багнета карабіна СКС – 295 мм;

• багнета автомата АК – 300 мм;

• багнет-ножів 6Х3 і 6Х4 – 137 мм;

3-я категорія – яка вимагає середнього ремонту для усунення таких пошкоджень і несправностей:

• перехромування леза;

• переточування леза для виведення неприпустимих зазубрин;

• заміна щічок у багнет-ножа 6Х3;

4-а категорія – не встановлюється;

5-а категорія – непридатна до використання за призначенням, відновлення якої технічно неможливе або економічно недоцільне, а також багнети, що мають довжину менше допустимої.

7. Категорування артилерійських приладів

7.1. До артилерійських приладів відносяться: біноклі, стереотруби, бусолі, перископи, далекоміри, теодоліти, прилади нічного бачення, звукометричні і балістичні станції, прилади прицілювання, прилади підготовки вихідних даних для стрільби, прилади управління вогнем, стабілізатори танкового озброєння, електронно-оптичні та лазерні прилади всіх видів, найпростіші артилерійські прилади.

7.2. У залежності від технічного стану артилерійські прилади поділяються на такі категорії:

категорія – нові, а також які знаходяться та були в експлуатації, придатні до використання за призначенням, не відпрацювали гарантійний строк служби;

2-а категорія – справні та придатні до використання за призначенням, які знаходяться та були в експлуатації, а також пройшли середній або капітальний ремонт.

Допускається мати незначні дефекти і несправності, які не впливають на використання приладів за основним призначенням:

для артилерійських приладів:

– подряпини, сколи на сітках, зовнішніх поверхнях об’єктива, захисного скла, окуляра, якщо вони не заважають спостереженню і не ускладнюють експлуатацію приладів;

– мертвий хід кутомірних механізмів, несуміщення нульового штриха, нахил сітки, нахил зображення, паралакс зображення щодо сітки, якщо їх значення не перевищують величини, зазначені в технічній документації приладів;

– інші дефекти і незначні несправності, якщо їх величини відповідають вимогам експлуатаційної документації приладів;

для електронно-оптичних приладів:

– окремі точки на екрані електронно-оптичного перетворювача, якщо вони не носять характеру скупчень;

– старіння гумових деталей, якщо вони не втратили своїх експлуатаційних якостей;

– часткове порушення лакофарбового покриття приладів;

– деяке зниження роздільної здатності приладів, якщо це не знижує дальність спостереження, а також інші дефекти, якщо вони не виходять за межі вимог, викладених у технічній документації приладів;

для квантових приладів:

– зниження енергії випромінювання, а також розходження пучка випромінювання, якщо вони не нижче мінімально допустимих значень, викладених у посібниках з ремонту приладу;

– подряпини і сколи на зовнішніх поверхнях захисних стекол і лінзах окуляра, якщо вони не заважають вимірюванню і спостереженню;

– подряпини на алюмінієвих і посріблених поверхнях оптичних деталей, якщо прилади дозволяють проводити спостереження та вимірювання;

– потертість просвітлюючої плівки, нанесеної на оптичні деталі;

– мертві ходи кутомірних механізмів приладів, якщо їх значення не перевищують параметри, викладені в технічній документації приладів;

– наскрізні тріщини гумових деталей, якщо вони не втратили своїх експлуатаційних якостей;

– часткове порушення лакофарбового покриття приладів;

3-я категорія – які за своїм технічним станом потребують середнього ремонту;

4-а категорія – які за своїм технічним станом потребують капітального ремонту;

5-а категорія – які технічно несправні, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне.

7.3. Критерії, відповідно до яких здійснюється категорування за технічним станом, наведені у додатку 1 (розділ 6) до цієї Інструкції.

7.4. Найпростіші артилерійські прилади залежно від технічного стану (лінійки, целулоїдні вироби, компаси, хордокутоміри тощо) поділяються на такі категорії:

1-а категорія – справні та придатні до використання за призначенням;

2-а категорія – справні та придатні до використання за призначенням, які знаходяться та були в експлуатації;

3-я категорія – не встановлюється;

4-а категорія – не встановлюється;

5-а категорія – непридатні до використання за призначенням.

8. Категорування обладнання для ремонту і експлуатації ракетно- артилерійського озброєння

8.1. До устаткування для ремонту і експлуатації РАО відносяться рухомі артилерійські ремонтні майстерні, ракетно-артилерійські майстерні, контрольно-перевірочні машини, спеціальні рухомі засоби технічного обслуговування, ремонту та перевірки РАО, контрольно-перевірочна апаратура (за винятком вказаної в розділах 3 і 4), спеціальні верстати, електростанції і агрегати електроживлення.

8.2. У залежності від технічного стану і відпрацювання технічних ресурсів обладнання для ремонту і експлуатації РАО поділяється на такі категорії:

1-а категорія – нове, справне та придатне до використання за призначенням, яке не виробило гарантійний строк служби;

2-а категорія – працездатне та придатне до використання за призначенням, яке знаходиться та було в експлуатації, а також пройшло середній або капітальний ремонт;

3-я категорія – яке за своїм технічним станом потребує середнього ремонту;

4-а категорія – яке за своїм технічним станом потребує капітального ремонту;

5-а категорія – непридатне до використання за призначенням, відновлення якого технічно неможливе або економічно недоцільне.

8.3. Складові частини ремонтних майстерень (пересувні електростанції, зварювальні агрегати, причепи тощо) 3-ї і 4-ї категорій підлягають ремонту, а 5-ї категорії замінюються справними.

8.4. Кузови майстерень (спеціальних автомобілів) і причепів залежно від технічного стану та характеру необхідного ремонту поділяються на такі категорії:

1-а категорія – нові, справні та придатні для роботи, які не відпрацювали гарантійний строк служби;

2-а категорія – які пройшли середній або капітальний ремонт, справні і придатні для роботи;

3-я категорія – які потребують середнього ремонту;

4-а категорія – які потребують капітального ремонту;

5-а категорія – непридатні для роботи, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне, які підлягають списанню.

8.5. Несправності і пошкодження, що визначають технічний стан, відповідно до яких здійснюється категорування обладнання для ремонту і експлуатації озброєння та його складових частин, наведені у додатку 1 (розділ 5) до цієї Інструкції.

9. Категорування допоміжного артилерійського обладнання, навчальної зброї та майна

9.1. До допоміжного артилерійського обладнання, навчальної зброї і майна відносяться: рухомі і стаціонарні тренувальні засоби, уніфіковані тренажери та імітатори (за винятком зазначених у розділах 3 і 4), навчальна зброя і майно; спорядження, брезентові та тканинні вироби, артилерійська амуніція і дерев’яна тара (упаковка).

9.2. Категорування рухомих і стаціонарних тренувальних засобів, уніфікованих тренажерів, імітаторів, навчальної зброї і майна

У залежності від технічного стану рухомі й стаціонарні тренувальні засоби, уніфіковані тренажери й імітатори, навчальна зброя і майно поділяються на такі категорії:

1-а категорія – нові, справні та придатні для навчальних цілей, які знаходяться на тривалому зберіганні або під час використання за призначенням не відпрацювали гарантійний строк служби;

2-а категорія – справні та придатні для навчальних цілей, які знаходяться на тривалому зберіганні або під час використання за призначенням не відпрацювали гарантійний строк служби, а також пройшли середній ремонт;

3-я категорія – які за своїм технічним станом потребують середнього ремонту; характеризуються зносом чи пошкодженням частин обладнання або озброєння, які перешкоджають його експлуатації, для відновлення яких необхідно провести ремонт пошкоджених блоків, вузлів чи виготовлення нових деталей, які потребують складної механічної та термічної обробки, а також складних зварювальних та ковальських робіт, настроювання та юстирування;

4-а категорія – не встановлюється;

5-а категорія – непридатні для навчальних цілей, відновлення яких неможливе або економічно недоцільне.

9.3. Категорування спорядження, брезентових та тканинних виробів, артилерійської амуніції

У залежності від технічного стану спорядження, брезентові та тканинні вироби поділяються на такі категорії:

1-а категорія – нові, справні та придатні для використання за прямим призначенням, які не відпрацювали гарантійний строк служби;

2-а категорія – справні та придатні до використання за прямим призначенням, які знаходяться та були в експлуатації, а також пройшли середній ремонт;

3-я категорія – які потребують середнього ремонту для усунення таких пошкоджень і несправностей:

знос або пошкодження брезентових або тканинних виробів до 30% його загальної площі;

знос, пошкодження або природне руйнування неметалевих деталей, спорядження, що перешкоджають використанню за прямим призначенням;

4-а категорія – не встановлюється;

5-а категорія – непридатне для використання за призначенням, відновлення якого технічно неможливе або економічно недоцільне.

9.4. Категорування дерев’яної тари (укупорки)

У залежності від технічного стану тара (укупорка), виготовлена з дощок з відкидними кришками на петлях, з торцевими і боковими стінками, зібраними в шип на клею, щитами дна кришки і стінок, зібраними в шпунт і гребінь, дном і кришкою, з’єднаними планками; комбінована тара, упаковка для стрілецько-мінометного озброєння, укладальні ящики приладів, ЗІП та іншого майна поділяється на такі категорії:

1-а категорія – нова, що була у використанні, відповідає вимогам технічної документації, придатна для зберігання і транспортування озброєння і майна;

2-а категорія – яка була у використанні, яка пройшла середній або капітальний ремонт, що задовольняє вимогам технічної документації;

3-я категорія – яка потребує середнього ремонту, який полягає в перебиранні хоча б однієї стінки, дна або кришки тари або закупорювання, необхідної для заміни двох і більше основних дощок;

4-а категорія – яка потребує капітального ремонту, який полягає в перебиранні або заміні декількох стінок, дна або кришки, вкладишів, вклейці вставок, металевої арматури, ущільнень тощо;

5-а категорія – непридатна, у якої зламані або відсутні одночасно дві основні частини (стінки коробки, дно, кришка) і більше.

9.5. Категорування артилерійських коліс із пневматичними шинами

9.5.1. У цьому підрозділі розглядається категорування артилерійських коліс з пневматичними шинами і шинами з каркасом змінної жорсткості.

9.5.2. У залежності від технічного стану і давності виготовлення пневматичні шини поділяються на такі категорії:

1-а категорія – нові, а також ті, які знаходяться і були в експлуатації з давністю виготовлення до 3 років, мають пробіг до 3000 км;

2-а категорія – справні, які пройшли ремонт, що знаходяться і були в експлуатації, з давністю виготовлення від 3 до 5 років, а також мають пробіг від 3000 до 15000 км;

3-я категорія – справні, які знаходяться і були в експлуатації, з давністю виготовлення більше 5 років, а також мають пробіг більше 15000 км;

4-а категорія – які потребують ремонту (відновлення);

5-а категорія – непридатні до використання, строк зберігання яких більше 10 років, а також відновлення яких неможливе або економічно недоцільне, які підлягають списанню.

9.5.3. Пневматичні шини з каркасом змінної жорсткості категоруються згідно з пунктом 9.5.2.

До 4-ї категорії відносяться шини, які мають механічні пошкодження у вигляді відколів куточків малюнка протектора, знос малюнка протектора, окремі проколи (типу кульових пробоїн), подряпини і порізи на боковинах, що не досягають корду.

У разі отримання проколів (кульових пробоїн) та продовження транспортування озброєння без тиску в пневмошинах із каркасом змінної жорсткості по дорогах на відстань, більшу ніж зазначено в нормативно- технічній документації, шини з каркасом змінної жорсткості ремонту не підлягають (унаслідок руйнування корду), переводяться встановленим порядком у 5-у категорію і списуються з обліку.

10. Категорування лужних акумуляторів (батарей)

10.1. Лужні акумулятори (батареї) поділяються на такі категорії:

1-а категорія – нові, які не були в експлуатації і зберігаються з моменту виготовлення до 5 років (включно);

2-а категорія – нові, які не були в експлуатації і зберігаються з моменту виготовлення понад 5 років або були в експлуатації, придатні і мають ємність вище 75% номінальної;

3-я категорія – акумулятори (батареї), що мають ємність від 40 до 75% номінальної, а також потребують відновлення або ремонту;

4-а категорія – не встановлюється;

5-а категорія – акумулятори, що мають ємність після відновлення менше 40% номінальної, обрив ламельних стрічок, осипання активної маси і замикання між електродами всередині акумулятора, непридатні до експлуатації.

10.2. Акумулятори 5-ї категорії списуються у брак і відправляються встановленим порядком на склади та бази центральної служби забезпечення без електроліту, як брухт для подальшої відправки на підприємства промисловості для переробки.

11. Категорування запасних частин, інструменту і приладдя

У залежності від технічного стану запасні частини, інструмент і приладдя, а також одиночні, групові та ремонтні комплекти ЗІП поділяються на такі категорії:

1-а категорія – нові, справні та придатні для використання за прямим призначенням;

2-а категорія – які були в експлуатації, а також отримані під час розбирання в ході утилізації (списання) озброєння, які пройшли ремонт, справні та придатні до використання за прямим призначенням;

3-я категорія – які мають несправності, відновлення яких можливе засобами ремонтних підрозділів оперативного рівня, а також ЗІП, які досягли встановлених граничних строків зберігання, при цьому приймається рішення про допуск їх в експлуатацію;

4-а категорія – які мають несправності, відновлення яких можливе тільки в ремонтних органах центральної служби забезпечення;

5-а категорія – непридатні, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне.

12. Категорування ракет

12.1. Ракети у залежності від технічного стану, характеру необхідного ремонту, а також відпрацьованих гарантійних або призначених строків служби (зберігання), або технічного ресурсу поділяються на такі категорії:

1-а категорія – справні ракети, які мають невичерпані гарантійні або призначені строки служби (зберігання), мають невичерпані ресурсні показники, не мають дефектів або з дефектами, які згідно з інструкцією з експлуатації не заважають бойовому застосуванню;

2-а категорія – ракети, які вимагають ремонту, заміни окремих елементів, усунення дефектів, що з’явилися в процесі службової експлуатації, розсортування силами арсеналів, а також ракети із закінченими гарантійними, невстановленими або закінченими строками служби (зберігання), з вичерпаним ресурсом хоча б за одним показником;

3-я категорія – несправні ракети, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне, які перебували під впливом вибухів, пожеж, катастроф, унаслідок чого визначені небезпечними у використанні.

12.2. Для визначення категорії ракет наказом командира військової частини призначається комісія, яка перевіряє технічний стан ракет. Результати перевірки технічного стану ракет оформляються актом технічного стану.

12.3. Начальникам арсеналів за вказівкою начальника центральної служби забезпечення дозволяється здійснювати заміну несправних блоків та вузлів ракет 2-ї категорії на справні блоки і вузли, які входять до складу ракет 2-ї та 3-ї категорій з метою їх відновлення або для поповнення групових та ремонтних комплектів ЗІП.

Для проведення даних робіт розробляються технологічні процеси з проведення перекомплектації виробів. По закінченні робіт у формулярах ракет робляться відповідні відмітки та складається акт відновлення, який затверджується начальником центральної служби забезпечення.

Забороняється встановлення на ракети 2-ї категорії, з метою їх відновлення, блоків, вузлів та агрегатів, рік виготовлення яких раніший за рік виготовлення ракети.

Після затвердження актів щодо переводу ракет у 3-ю категорію начальникам арсеналів за вказівкою начальника центральної служби забезпечення надається право на проведення робіт із переробки бойових ракет в учбові або габаритно-вагові макети (розбирання їх на елементи).

12.4. Категорування контейнерів (тари)

Контейнери в залежності від технічного стану поділяються на такі категорії:

1-а категорія – контейнери (тара), придатні для довгострокового зберігання ракет у мирний та воєнний час, що не мають дефектів або з дефектами, які не заважають зберіганню ракет;

2-а категорія – контейнери (тара), непридатні для довгострокового зберігання ракет у мирний та воєнний час, з дефектами, усунення яких у військових умовах неможливе. Дані контейнери (тара) відправляються на ремонтні підприємства, арсенали;

3-я категорія – контейнери (тара), непридатні для довгострокового зберігання ракет у мирний та воєнний час, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне; що перебували під впливом вибухів, пожеж, катастроф та потребують знищення або утилізації.

12.5. Категорування ЗІП до ракет

ЗІП до ракет в залежності від технічного стану поділяються на такі категорії:

1-а категорія – групові та ремонтні комплекти ЗІП ракет з невичерпаним гарантійним строком служби (строком технічної придатності), які придатні для використання під час ремонту несправних ракет (блоків) в мирний та воєнний час та тривалого зберігання, не мають дефектів або з дефектами, що не потребують ремонту i не заважають використанню за призначенням;

2-а категорія – групові та ремонтні комплекти ЗІП, зі складу яких для проведення ремонту ракет на 100% використані основні елементи (радіоелектронні блоки, вузли, що мають дефекти, усунення яких у військових умовах неможливе). Дані комплекти ЗІП за розпорядженням начальника центральної служби забезпечення відправляються на ремонтні підприємства, арсенали для їх відновлення або заміни;

3-я категорії – елементи групового та ремонтного комплектів ЗІП ракет, непридатні для використання під час ремонту несправних ракет (блоків) в мирний та воєнний час, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне; які перебували під впливом вибухів, пожеж, катастроф.

12.6. Категорування учбових ракет

Учбові ракети в залежності від технічного стану поділяються на такі категорії:

1-а категорія – учбові ракети, придатні для використання в учбових цілях, що не мають дефектів або з дефектами, які не заважають використанню їх за призначенням;

2-а категорія – учбові ракети, непридатні для використання в учбових цілях з дефектами, усунення яких у військових умовах неможливе. Дані ракети відправляються на ремонтні підприємства, арсенали;

3-я категорія – учбові ракети, непридатні для використання в учбових цілях, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне та які потребують утилізації.

13. Категорування боєприпасів

Боєприпаси у залежності від гарантійного строку служби, технічного ресурсу, характеру необхідного ремонту поділяються на такі категорії:

категорія – боєприпаси і їх комплектуючі елементи, придатні для бойового застосування і тривалого зберігання (у тому числі ті, що мають обмеження на бойове застосування), не мають дефектів або з дефектами, що не перешкоджають бойовому застосуванню;

категорія – боєприпаси, що вимагають цехового ремонту (на арсеналах, базах і складах), заміни окремих елементів, усунення дефектів, що з’явилися в процесі експлуатації, розсортування;

категорія – боєприпаси, непридатні для бойового застосування, що підлягають ремонту (переробці, переспорядженню, реставрації) на заводах промисловості, заборонені за результатами лабораторних та полігонних випробувань, а також небезпечні для бойового застосування, що знаходилися під впливом вибухів, пожеж, а також авто-, авіа- і залізничних катастроф.

Визначення категорій боєприпасів проводиться відповідно до критеріїв, зазначених у додатках 6, 7 до цієї Інструкції.

Начальник Озброєння Збройних Сил України генерал-майор

С. С. Котляр

Начальник Центрального ракетно-артилерійського управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України генерал-майор

Є. М. Замотаєв

Виконавець
Тел. 293-52
підполковник __________________________ А. А. Россохач
24 січня 2012 року

Додаток 1
до Інструкції про порядок категорування
ракетно-артилерійського озброєння
(пункти 1.6, 1.15, 3.3, 4.3, 6.2.4, 7.3, 8.5)

ПЕРЕЛІК
несправностей і пошкоджень, що визначають технічний стан під час переведення
озброєння у 3-ю і 4-у категорії

Додаток 2
до Інструкції про порядок категорування
ракетно-артилерійського озброєння
(пункти 1.6, 1.15, 5.3.2)

НОРМИ КАТЕГОРУВАННЯ
стволів артилерійських гармат за подовженням зарядної камори

Примітка: Даними, наведеними у графі “Довжина камори”, необхідно користуватися тільки в тому разі, якщо у формулярах гармати нема вказівок щодо довжини зарядної камори для нового ствола, виміряного приладом ПЗК.

Додаток 3
до Інструкції про порядок категорування
ракетно-артилерійського озброєння
(пункти 1.6, 1.15, 5.3.2, 5.3.3)

НОРМИ КАТЕГОРУВАННЯ
стволів артилерійських гармат за зносом каналу ствола

Примітка. Стволи переводяться з однієї категорії в іншу, якщо хоч в одному із вказаних перерізів каналу ствола буде досягнута величина діаметрального зносу, наведеного для нього у цій таблиці.

Додаток 4
до Інструкції про порядок категорування
ракетно-артилерійського озброєння
(пункти 1.6, 1.15, 5.6.2, 6.2.4)

РЕСУРС (ЖИВУЧІСТЬ)
стволів артилерійських і зенітних артилерійських систем, мінометів,
стрілецької зброї і гранатометів

Примітки:

1. Дані щодо ресурсу, отримані під час стрільби боєкомплектами різних типів снарядів.

2. Для 122-мм гаубиці Д-30 і Д-30А та 122-мм самохідної гаубиці 2С1 в чисельнику наведена орієнтовна живучість ствола для снарядів з мідним ведучим пояском, у знаменнику – орієнтовна живучість ствола для снарядів із металокерамічним ведучим пояском. Для 122-мм гаубиць Д-30, Д-30А і 2С1 три постріли на зменшеному заряді обліковуються як один постріл на повному заряді. Стрільба снарядами ОФ-56, ОФ-462 і ОФ-24 з мідним ведучим пояском, виготовленими до 1987 року, допускається тільки зі стволів 1-ї категорії.

Додаток 5
до Інструкції про порядок категорування
ракетно-артилерійського озброєння
(пункти 1.6, 1.15, 5.4.1, 5.6.1, 5.6.2)

НОРМИ КАТЕГОРУВАННЯ
стволів мінометів і гранатометів за зносом каналу ствола

Додаток 6
до Інструкції про порядок категорування
ракетно-артилерійського озброєння
(пункти 12, 13)

КРИТЕРІЇ КАТЕГОРІЙ
боєприпасів та ракет

Додаток 7
до Інструкції про порядок категорування
ракетно-артилерійського озброєння
(пункти 12, 13)

ДОПУСТИМІ НАСКРІЗНІ ТРІЩИНИ І РОЗРИВИ
на дульці пострілів унітарного і роздільно-гільзового заряджання, що
починаються від зрізу гільзи (або знаходяться на межі зрізу гільзи, що
стикається з запоясковою циліндричною частиною снаряду пострілів
унітарного заряджання)

Примітка. Поперечні тріщини, які починаються від зрізу гільзи або знаходяться в межах зрізу гільзи, стикаються із запоясковою циліндричною частиною снаряду, пострілу унітарного заряджання, а також тріщини на місці обтиску не допускаються.

ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА
до наказу Міністерства оборони України
від 11.01.2013 р. № 19
“Про затвердження Інструкції про порядок категорування
ракетно-артилерійського озброєння”

1. Обґрунтування необхідності видання

Видання наказу обумовлене необхідністю приведення у відповідність із чинним законодавством України порядку встановлення категорійності ракетно-артилерійського озброєння (далі – РАО).

2. Цілі і завдання видання

Інструкція про порядок категорування ракетно-артилерійського озброєння (далі – Інструкція) визначає перелік матеріальних засобів служби ракетно-артилерійського озброєння та встановлює порядок категорування озброєння, ракет, боєприпасів та військово-технічнного майна за номенклатурою Центрального ракетно-артилерійського управління Збройних Сил України Озброєння Збройних Сил України в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України.

3. Загальна характеристика і основні положення

Наказ визначає категорії зразків РАО залежно від терміну їх зберігання, технічного стану та запасу ресурсу; перелік посадових осіб, яким надано право на переведення РАО в нижчу категорію; порядок категорування; умови, за яких РАО переводиться в нижчу категорію.

4. Стан нормативно-правової бази в цій сфері правового регулювання

Нормативно-правовою базою в цій сфері правового регулювання є:

– постанова Кабінету Міністрів України від 03.05.2000 № 748 “Про затвердження Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах України” (зі змінами);

– постанова Кабінету Міністрів України від 08.04.2000 № 1225 “Про затвердження Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах України” (зі змінами);

– наказ Міністра оборони України від 24.12.2010 № 690 “Про затвердження Тимчасового керівництва з обліку військового майна у Збройних Силах України”;

– наказ Міністра оборони від 21.06.1994 № 165 “Про порядок списання з обліку матеріальних та грошових засобів у Збройних Силах України” (зі змінами);

– наказ Міністра оборони України від 21.06.2007 № 323 “Про затвердження Інструкції про порядок передачі та ведення обліку надлишкового та списаного військового майна у Збройних Силах України”;

– наказ командира військової частини А0120 від 10.06.2003 № 37 “Про введення в дію Інструкції по категоруванню ракет та ЗІП”;

– Інструкція по категоруванню боєприпасів і ПТКР, затверджена начальником озброєння Збройних Сил України 10.03.1993;

– наказ командира військової частини 64176 від 13.09.1985 № 052;

– наказ Головнокомандувача військами протиповітряної оборони від 25.04.1984 № 0030.

5. Фінансово-економічне обґрунтування видання

Впровадження наказу додаткових фінансових витрат не потребує.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків видання

Видання наказу сприятиме впорядкуванню встановлення категорійності ракетно-артилерійського озброєння у військових частинах, військових навчальних закладах і установах Збройних Сил України та Міністерства оборони України.

Начальник Озброєння Збройних Сил України генерал-майор

С. С. Котляр