В Україні
Борці з прозорістю: хто з парламентарів голосував за обмеження відкритих даних
201 народний депутат 9 скликання із шести фракцій та депутатських груп: “Слуга Народу”, “Платформа за життя та мир”, “ДОВІРА”, “Відновлення України”, “За майбутнє” та позафракційні підтримали два законопроекти, що обмежують доступ до відкритих даних. Детальний аналіз голосування, потенційних загроз для громадянського суспільства та зв’язків нардепів із корпоративними групами — у новому дослідженні YouControl.
З моменту повномасштабного вторгнення доступ до понад 400 важливих публічних наборів даних був обмежений. Спільно з проактивною громадськістю, представниками медіа та бізнесу, суспільству вдалося домогтися відкриття Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, фінансової звітності підприємств від Держстату, Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, часткового відкриття Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, перед сферою постійно з’являються нові виклики.
Аналітики та юристи YouControl дослідили останні болючі обмеження щодо відкритих даних, які посилюють корупцію та загрожують існуванню демократичного суспільства як такого.
Що стоїть за новими обмеженнями відкритих даних
Проект Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей надання відомостей публічних електронних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, та деяких інших публічних електронних реєстрів №11533 від 29.08.2024.
Статус: ухвалено Верховною Радою та підписано Президентом.
231 парламентар проголосував “за”.
Які ризики Закону. Тимчасове або постійне обмеження доступу до джерел публічної інформації у формі відкритих даних призведе до істотного зниження рівня громадського контролю за діяльністю органів влади, суб’єктів господарювання з державною часткою та осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Це позбавить громадян можливості здійснювати перевірку належності майна, корпоративних прав, нерухомості чи транспортних засобів, що прямо впливатиме на реалізацію права на доступ до інформації. Підприємці втратять можливість оперативної перевірки своїх контрагентів, кінцевих бенефіціарних власників, пов’язаних осіб та наявності судових проваджень чи санкцій. Відсутність вільного доступу до публічних джерел унеможливить ефективне виявлення пов’язаних осіб і схем ухилення від оподаткування, ускладнить розслідування правопорушень у сфері економіки та корупції, а також моніторинг перетину інтересів під час публічних закупівель.
Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу №13420 від 25.06.2025.
Статус: ухвалено Верховною Радою та підписано Президентом.
260 парламентарів проголосували “за”.
Які ризики Закону. Бізнес-середовище втратить передбачуваність і рівні конкурентні умови. Обмеження публічного доступу до інформації про суб’єктів господарювання, які беруть участь у договорах у сфері публічних закупівель, унеможливлює незалежну перевірку доброчесності партнерів та прозорість витрачання бюджетних коштів. Це створює передумови для недобросовісної конкуренції, підвищує ризик корупційних практик та зменшує довіру інвесторів. Правоохоронні органи не зможуть своєчасно перевіряти кінцевих бенефіціарних власників, структуру власності або історію участі таких суб’єктів у публічних закупівлях. Це підвищує ризики конфлікту інтересів і неефективного використання бюджетних коштів.
Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання розголошенню окремих відомостей у текстах судових рішень №7033-д від 13.01.2023.
Статус: проголосований у першому читанні.
Ризики прийняття законопроекту. Передбачене проектом закону обмеження публікації даних у текстах судових рішень створює ризики для реалізації конституційного принципу гласності правосуддя. Без відкритого доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень громадяни не зможуть відстежувати практику судів, що послаблює довіру до судової системи й обмежує реалізацію права на інформацію щодо здійснення правосуддя. Неможливість перевіряти судову історію потенційних контрагентів суттєво ускладнить процеси комплаєнсу, управління ризиками та юридичної перевірки перед укладенням господарських договорів. Це підвищить ризик залучення до співпраці суб’єктів із непогашеними зобов’язаннями або зловживаннями в минулому, що негативно вплине на інвестиційну привабливість країни.
Законопроекти у сфері захисту персональних даних. В Україні триває процес адаптації законодавства у сфері захисту персональних даних до стандартів ЄС. Однак, внесені до Парламенту законопроекти № 8153 «Про захист персональних даних» та № 6177 «Про Національну комісію з питань захисту персональних даних та доступу до публічної інформації» мають істотні недоліки. Вони передбачають створення спеціально органу з надмірно широкими контрольними повноваженнями, включно із правом втручання у сферу відкритих даних та накладенням штрафів фантастичного розміру: на фізичних осіб – до 20 млн грн, на юридичних осіб – до 150 млн грн, або до 8% загального річного обороту. Це суперечить загальним принципам Загального регламенту Європейського Союзу про захист персональних даних 2016/679, з якого недоречно копіювали ці проекти, оскільки під виглядом «захисту персональних даних» може бути встановлено необґрунтоване обмеження на доступ до інформації, яка є суспільно необхідною.
Ризики прийняття законопроектів. Створення надцентралізованого органу з наглядовими функціями щодо захисту персональних даних може призвести до обмеження доступу до суспільно необхідної інформації, зокрема до відкритих даних про суб’єктів владних повноважень, публічні закупівлі та власність. . Відсутність чіткої межі між захистом персональних даних та обігом публічної інформації може ускладнити доступ до даних, необхідних для розслідування злочинів, моніторингу фінансових потоків і боротьби з корупцією. До прикладу, правоохоронним органам та медіа буде значно складніше розслідувати кейси на кшталт “Міндіча”.📝 13 листопада 2025 року Президент України підписав указ, яким ввів у дію рішення РНБО про санкції проти Тимура Міндіча, який є одним з кінцевих бенефіціарних власників ТОВ “КВАРТАЛ 95”. Аналітики YouControl проаналізували відкриті дані щодо фігурантів справи про корупцію в енергетиці, проти яких введено санкції. Тимур Міндіч — ФОП із видом економічної діяльності: 59.13 “Розповсюдження кіно- та відеофільмів”, пов’язаний із 17 юрособами в Україні.
Фахівці YouControl дослідили, що підписані законопроекти щодо обмеження доступу до відкритих даних (№11533 та №13420) підтримав 201 народний депутат Верховної Ради 9 скликання. А саме: 164 народних обранці зі “Слуги Народу”, по 9 нардепів з “Платформи за життя та мир” та “Відновлення України”. Також 8 позафракційних парламентарів проголосували “за”. Стільки ж голосів в підтримку обох законопроектів віддали народні депутати “Партії “За майбутнє”. І три нардепи з “ДОВІРИ”. Примітно, що в Проекті Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу №13420 від 25.06.2025 зазначено 128 ініціаторів. Серед них 125 співавторів законопроекту — представники фракції “Слуга Народу” (100 з них проголосували за обидва законопроекти №11533 та №13420), один представник з “Партії “За майбутнє” — Богдан Торохтій та двоє позафракційних ініціаторів цього законопроекту: голова Верховної Ради Руслан Стефанчук та його перший заступник Олександр Корнієнко.
Нардепи та зв’язки з корпоративними групами
YouControl з’ясував, що серед парламентарів, які проголосували за обидва законопроекти, є такі, що входять/мають відношення або пов’язані з 37 корпоративними групами в аналітичній системі. Серед народних обранців, що підтримали законопроекти №11533 та №13420 є член депутатської фракції “Слуга Народу” Артем Ковальов, який у 2018 році значився серед учасників ТОВ “ТРК “СТУДІЯ 1+1”, що має відношення до корпоративної групи “Приват”. За інформацією “Детектор медіа”, після походу в політику частка пана Ковальова перейшла до фінансової компанії. Представниця фракції “Слуга Народу” Ольга Руденко — колишня менеджерка з маркетингових комунікацій, спеціалістка зі зв’язків з громадськістю ТОВ “Квартал 95”, що входить до корпоративної групи “Квартал 95”.
Ірина Борзова із фракції “Слуга Народу” є пов’язаною особою з “Групою родини Баруля”. За інформацією видання “Радіо Свобода”, Ірина Борзова є дочкою продюсера гумористичного шоу “Ліга сміху” Наума Барулі, який має громадянство російської федерації. Член депутатської фракції “Слуга Народу” Олександр Сова є ключовою особою “Групи родини Сова”. До цієї корпоративної групи входять ТОВ “СОВА ДЖЕВЕЛРІ ХАУС” та ТОВ “ЮВЕЛІРНИЙ ДІМ “СОВА”, що сукупно за 2024 рік заробили 19,4 млн грн. Представниця фракції “Слуга Народу” Ганна Лічман раніше була начальницею управління з корпоративних комунікацій у торговельній корпорації “АТБ”.
Член депутатської групи “Платформа за життя та мир” Віталій Борт є ключовою особою “Групи родини Борт”. Пан Борт два роки поспіль був найзаможнішим в депутатській групі “Платформа за життя та мир”. За інформацією zaxid.net, землю за 8,601 млн грн в Городку викупило ТзОВ Логістична компанія “Захід ресурс”, співвласницею якої є Ольга Борт, дружина народного депутата Віталія Борта. Колега Віталія Борта по фракції — Юлій Іоффе є пов’язаною особою з “Групою Юрія Бойка”. За інформацією “ЧЕСНО”, Юлій Іоффе – давній соратник співголови ОПЗЖ Юрія Бойка.
Член депутатської групи “ДОВІРА” — Микола Кучер є пов’язаною особою з корпоративною групою “Миронівський хлібопродукт (МХП)”. За інформацією NV, пан Кучер має дочку Ларису Білозір, яка є дружиною Андрія Білозіра (сина співачки й екс-нардепа Оксани Білозір) і депутатом Ради. Його дочка та водночас колега з депутатської групи Лариса Білозір також є пов’язаною особою з вищезгаданою групою “МХП” та має відношення до “Групи родини Білозір”.
Член депутатської групи “Відновлення України” — Валерій Гнатенко є ключовою особою “Групи родини Гнатенко”. За інформацією видання “Апостроф”, дружина депутата задекларувала понад 5 млн гривень доходу, але водночас отримувала допомогу для переселенців.
Член депутатської групи “За майбутнє” Ігор Молоток є ключовою особою “Групи Ігоря Молотка та Андрія Комара”. За інформацією видання “Слово і Діло”, НАБУ провело обшук у серпні 2025 року у будинку Молотка та його родичів у справі про можливе незаконне збагачення та недостовірному декларуванні. Його колега з депутатської групи Юрій Шаповалов є пов’язаною особою з “Групою родини Мовчан”. Пані Ірина Мовчан є ключовою особою “Групи родини Мовчан”. За інформацією “ЧЕСНО”, Ірина Мовчан — сестра Юрія Шаповалова, а Олексій Мовчан є його племінником та нардепом від “Слуги Народу”. За інформацією видання informator.ua, Шаповалов, використовуючи свої корупційні зв’язки, у тому числі з міським головою Кременчука Малецьким (який є кумом Марченка), допомагав підприємствам з групи «VM-Groupe», що належать Марченку, вигравати тендери на постачання нафтопродуктів.
