Connect with us

В Україні

Українське правосуддя: звіримо орієнтири

Опубліковано

⚡ AI SUMMARY
Коаліція експертів представила Тіньовий звіт з 500+ рекомендаціями щодо правосуддя для євроінтеграції України. Уряд відзначив позитивні зрушення, зокрема роботу антикорупційних органів та судової системи, наголошуючи на важливості щоденної рутинної роботи. Водночас, експерти вказують на незавершені реформи та тиск на судові інституції, що загрожує незалежності правосуддя.

Коаліція експертів проаналізувала поступ України з питань правосуддя на шляху до ЄС і надала владі аж 500 рекомендацій.

У жовтні, як відомо, відбулася презентація ключових висновків з Тіньового звіту щодо розділів 23 «Правосуддя та фундаментальні права» та 24 «Юстиція, свобода та безпека» Звіту Європейської Комісії щодо прогресу України у сфері євроінтеграції. Підготувала його коаліція громадських організацій з оцінкою прогресу України на шляху до Європейському Союзі, запропонувавши владі понад 500 рекомендацій ‒ від законодавчих змін до інституційних рішень. Як на це відреагували в КМУ?

Наведемо позицію віцепрем’єр-міністр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Тараса Качки (включався до розмови онлайн, бо перебував у Брюсселі з Президентом Володимиром Зеленським) подякував експертам за Тіньовий звіт, всі рекомендації, побажання та оцінки. «Зрештою, оцінки достатньо позитивні. Питання полягає в тому, що вам більше впадає в око: те, що інституції працюють добре, чи те, що йде після слова «але». Мені важливо, що цього року дуже багато дало результатів і НАЗК, і НАБУ, і ВККСУ, і ВРП, які працюють на щодення. І часом така щоденна робота є важливішою, аніж якісь звершення. Думаю, далі на нас чекає більш рутинна робота, менше сенсацій, більше практичних результатів», ‒ сказав Качка.

Читайте також: «Довіра до суду народжується у зрозумілих рішеннях» — суддя Марина БарсукОновлення судової системи. Чому участь міжнародних експертів у ключових відборах важлива?

А заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра, в свою чергу, зазначила, що підготовка такого звіту незалежними експертами свідчить «про взаємоспівпрацю, взаємопідтримку влади і громадянського суспільства. А ще ‒ про зрілість: як нашого громадянського суспільства, його небайдужість до державних процесів, так і про зрілість влади, яка готова чути, готова до конструктивного діалогу», ‒ сказала посадовиця ОПУ.

Реагуючи на ремарку модератора, що цей звіт все-таки демонструє, що із швидкістю нашого руху в бік ЄС є певні проблеми, Мудра зазначила, що Тіньовий звіт розпочинається з питання: «Де затверджена стратегія, де загальний стратегічний документ бачення розвитку системи правосуддя, конституційного судочинства?». «Я неодноразово вже говорила, що стратегія розроблена, й була готовою в 2024 році, ще до попередніх рекомендацій Європейської Комісії, потім ‒ адаптована з урахуванням цих рекомендацій. І формалізація рішення Президента щодо цієї стратегії абсолютно не гальмує її виконання», ‒ сказала заступниця керівника ОПУ.

За словами І. Мудрої, протягом року те, що було в повноваженнях Президента, не гальмувалося. Зокрема, відбувалися призначення суддів ‒ за поданнями Вищої ради правосуддя після рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії. Питання заповнення вакансій в судах точно не гармувалося з боку президента. «Торік ми видали близько 500 з лишком указів про призначення суддів, цього року ‒ близько 50. Наразі в Офісі перебуває декілька подань ВРП, які очікують на укази Президента», ‒ уточнила І. Мудра.

А очільниця Представництва ЄС в Україні Катаріна Матернова зізналася, що коли вона вперше приїхала в Україну два роки тому, «я тоді казала своїм друзям і колегам, що процес вступу до ЄС ‒ це не спринт. Це ‒ марафон… 20 років тому я працювала в Словаччині під час її вступу в ЄС, і процес переговорів був нудним. я б навіть процитувала Радослава Сікорського, який казав, що це – принизливо для країни, коли клерки середньої ланки з Брюсселя приїдуть і скажуть: «Це має бути так або так». Тож я повністю розумію розчарування, що ми повинні бути далі, ніж ми є зараз. Ми знаємо, що в середині 27-ми (членів ЄС) є блокування, яке нам потрібно подолати, але це ‒ не блокування самих реформ. Я знаю, що це не відповідь, але ЄС працює над пошуком консенсусу», ‒ зазначила єврочиновниця.

Читайте також: Марина Барсук, суддя ПАГС, про незалежне правосуддя

За словами Катаріни Матернової, «є певний проблемний процес і зараз ми маємо дещо незручне становище, коли кластер має бути відкритим, бо ви ‒ готові, та ми ще не досягли мети. Але ми її досягнемо», ‒ резюмувала вона. Як уточнили в ЛЗІ, Тіньовий звіт (Shadow Report) ‒ це комплексний погляд на перебіг реформ в країні, що надає експертна громадськість на запит європейських партнерів. Він створюється, аби контролювати виконання державними органами рекомендацій ЄС і громадськості, покращувати публічну політику через конкретні рекомендації та інформувати суспільство про реальний стан і прогрес змін.

Розділи 23 «Правосуддя та фундаментальні права» і 24 «Юстиція, свобода та безпека» входять до переговорного кластера «Основи процесу вступу». Виконання зобов’язань у цьому кластері має вирішальну роль у переговорах про вступ України до Європейського Союзу ‒ цей кластер відкривається першим і закривається останнім.

Тіньовий звіт детально описує стан справ у таких сферах, як верховенство права (суди, прокуратура, адвокатура, юридична освіта), боротьба з корупцією та організованою злочинністю, реформи органів правопорядку, захист основоположних прав і свобод людини, візова політика, міграція тощо.

За висновком експертів, попри складність ситуації, Україна все ж демонструє певний прогрес за розділами 23 та 24 кластеру «Основи». Зокрема, в 2025 році було затверджено Дорожню карту з питань верховенства права, що є однією з ключових умов для відкриття перемовин між ЄС та Україною за першим кластером. Водночас ключові реформи залишаються незавершеними. Так, експерти відзначають повторювані випадки втручання в діяльність судів і судових інституцій, зокрема йдеться про тиск правоохоронних органів на Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККСУ). Це загроза незалежності правосуддя. Помітним є й політичний вплив, включно з тривалими затримками або відмовами в призначенні суддів Конституційного Суду України (не так давно Верховна Рада України не змогла призначити 2-х суддів КСУ за своєю квотою), членів Вищої ради правосуддя.

Джерело: Юридичний вісник України

Продовжити читання →

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Digital-партнер


© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2025
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.