Судова практика
Майно не може бути витребуване від добросовісного набувача, якщо воно було реалізоване на електронних торгах у порядку виконання судового рішення
1 жовтня 2025 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 552/23430/23 залишив без задоволення касаційну скаргу позивачки, яка вважала торги недійсними.
Подружжя звернулося до суду з позовом до приватного виконавця, ДП «СЕТАМ», набувача про визнання недійсними електронних торгів з продажу майна, витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позивачі – власниками квартири, яку було продано на прилюдних торгах на підставі рішення суду, яким задоволено позов банку та стягнуто з них заборгованість солідарно.
У позові вони зазначали, що приватним виконавцем не здійснено пошук іншого майна позивачів, у той час як у них є інше рухоме та нерухоме майно. Крім того, кредитні зобов’язання були забезпечені іпотекою, предметом якої є земельна ділянка, а вартість квартири визначена у п’ять разів менше, ніж середня ринкова вартість квартири такої площі. Суб’єкт оціночної діяльності не досліджував квартиру, що суперечить чинному законодавству. До того ж на відчужену квартиру було накладено арешти ухвалами судів у кримінальних справах при розгляді клопотань слідчого, що однак не завадило приватному виконавцю продати квартиру на прилюдних торгах.
Рішенням районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, у задоволенні позовних вимог відмовлено з тих мотивів, що вимоги про визнання недійсними електронних торгів є неналежним способом захисту.
Відповідач є добросовісним набувачем спірної квартири попри те, що на цю квартиру був накладений арешт в межах кримінальних проваджень, про який він не знав, оскільки відповідні відомості були відсутні у державних реєстрах.
Крім того, відповідач придбав квартиру на електронних торгах в порядку виконання судового рішення, а тому вказана квартира не може бути у нього витребувана.
У касаційній скарзі позивачка посилалася на неправильне встановлення судами попередніх інстанцій обставин недобросовісності набувача і як наслідок неправильного застосування положень ст.ст. 387, 388 ЦК України.
Верховний Суд вказав, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 р. у справі № 367/2022/15-ц зроблено висновок про те, що ч. 2 ст. 388 ЦК України захищає права добросовісного набувача, який придбав майно, примусово реалізоване у порядку, встановленому для примусового виконання судових рішень. Тобто на підставі ч. 2 ст. 388 ЦК України майно не можна витребувати від добросовісного набувача тоді, коли воно було примусово реалізоване у порядку, встановленому для примусового виконання судових рішень.
Колегія суддів погодилася з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідач є добросовісним набувачем частини квартири, яка належала на праві власності позивачці, протилежного позивачкою не доведено.
Посилання на те, що відповідач знав про накладений арешт на квартиру були предметом оцінки судами попередніх інстанцій, які правильно зазначили, що такі відомості не було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Зазначене підтверджується інформаційною довідкою з реєстрів.
Отже, доказів недобросовісності набуття відповідачем спірної частини квартири на прилюдних торгах матеріали справи не містять.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 19 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.







