Судова практика
Банк може відмовитися від ділових відносин з клієнтом у разі встановлення неприйнятно високого ризику, що ґрунтується на виявленні підозрілої фінансової діяльності
8 жовтня 2025 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 759/1627/25 залишив без задоволення касаційну скаргу позивачки, якій банк закрив рахунок.
Банк посилався на абз. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (Закон № 361-ІХ).
Особа звернулася до суду з позовом до банку про захист прав споживачів, оскільки банк не надав доказів, які б свідчили про вчинення нею підозрілої фінансової (фінансових) операції, не вказав на ненадання нею інформації для перевірки здійснення фінансових операцій.
Читайте також: Відмова банків у відкритті рахунків малолітнім: відповідь НБУ
Рішенням районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, в задоволенні позову відмовлено з тих мотивів, що характер операцій по рахунку позивачки не відповідав джерелам надходження коштів, заявлених нею при встановленні ділових відносин з банком. Банком було здійснено оцінку документів клієнта відповідно до Положення НБУ від 19 травня 2020 р. № 65, згідно з технологічної карти банку та за програмою ідентифікації, тобто правомірно встановлено ризик-статус позивачки.
У касаційній скарзі позивачка зазначала, що самі по собі посилання на наявність підозри є зловживанням банком власними правами, адже в односторонньому порядку, без врахування фактичних обставин, без отримання від неї пояснень банком виключно на підставі припущень зроблено безпідставні висновки про її недобросовісність.
Верховний Суд вказав, що п. 61 положення № 65 передбачено, що банк установлює неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у випадках, визначених ч. 6 ст. 7 Закону № 361-ІХ, в інших випадках, визначених банком самостійно у внутрішніх документах банку з питань протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також щодо: клієнтів (осіб), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій ВК/ФТ, інших злочинів; клієнтів (осіб), щодо яких у банку є підстави вважати, що вони є компаніями- оболонками.
Частиною 1 ст. 15 Закону № 361-ІХ визначено, що суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції за певних обставин.
Судами встановлено, що за результатами проведеного банком аналізу фінансових операцій, інформації про клієнта – фізичну особу (позивачки), банк виявив, що проведені у період з 02 вересня 2024 р. по 09 грудня 2024 р. операції є сумнівними, зокрема: на її рахунок надходили платежі переважно як зарахування від різних фізичних осіб без ідентифікації платників через платіжні системи та сервіси, які в подальшому переважно переховувано через платіжні системи на інші картки використано як розрахунки через онлайн-сервіси, знято готівкою тощо, наявне перевищення фактичних надходжень над доходом/максимальною сумою планових операцій, заявлених клієнтом, виявлена невідповідність джерел походження коштів. За результатами вказаних обставин складено обґрунтований висновок щодо сформованої підозри від 12 грудня 2024 р.
Позивачка стверджувала, що більшість коштів, які надійшли на її рахунок, перераховували її родичі та близькі знайомі, проте на підтвердження доводів щодо родинних зв’язків з такими особами достовірних доказів надано не було.
Судами також були враховані доводи позивачки про те, що у спірний період загальна сума зарахувань на її картку склала 113 тис. грн та не перевищувала заявленого нею обсягу в розмірі 144 тис. грн на рік, встановлено, що спірний обсяг зарахувань мав місце протягом 3 місяців (вересень-грудень), а тому банк мав достатні підстави вважати, що у подальшому підозрілі транзакції продовжать здійснюватися і заявлений обсяг зарахувань буде перевищений.
Читайте також: Хвиля віддалених фінансових шахрайств. Чому клієнти банків залишаються з боргами? Чи наживаються лише злочинці?
Отже, за висновком ВС, позивачка не довела того, що дії банку в процесі встановлення їй НВР та припинення з нею ділових відносин не відповідають вимогам чинного законодавства з питань фінансового моніторингу, протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, зокрема не доведено порушень Закону № 361-ІХ та внутрішніх нормативних документів банку.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 19 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
