Судова практика
Звільнення винного від кримінальної відповідальності через примирення з потерпілим можливе лише тоді, коли завдано шкоди приватним інтересам фізичної особи, а не публічним інтересам
11 листопада 2025 р. Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 643/5610/24 скасував судові рішення, якими особу було звільнено від кримінальної відповідальності.
Фігурант звинувачувався в тому, що перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння у громадському місці, маючи умисел на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість та не реагуючи на зауваження людей, які намагались припинити його протиправні дії, спричинив особі легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я й без такого та пошкодив його автомобіль, заподіявши йому збитків у розмірі 39 150,05 грн.
Суд першої інстанції ухвалою, залишеною без змін апеляційним судом, звільнив обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК, на підставі ст. 46 КК у зв`язку з примиренням винного з потерпілим, кримінальне провадження – закрив.
У касаційній скарзі прокурор зазначав, що звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням з потерпілим можливе лише тоді, коли кримінальним правопорушенням завдано шкоди приватним інтересам фізичної особи, а не публічним інтересам. Протиправними діями обвинувачений посягнув на основний безпосередній об’єкт хуліганства – громадський порядок, а обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства.
Верховний Суд вказав, що оскільки безпосереднім об’єктом хуліганства є саме громадський порядок, а спричинена конкретним особам шкода є лише проявом посягання на основний об’єкт, звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим може мати місце лише тоді, коли кримінальне правопорушення завдає шкоди приватним інтересам фізичної особи, а не публічним інтересам.
Читайте також: Хуліганство має місце у випадку, коли дії вчиняються без приводу або через малозначний привід
Звільняючи засудженого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК, поза належною увагою судів першої та апеляційної інстанцій залишилось те, що засуджений обвинувачувався у вчиненні хуліганства, тобто, у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виразилася в нанесенні потерпілому тілесних ушкоджень, пошкодженні майна, тривалому порушенні громадського порядку у присутності інших осіб, які перебували у громадському місці, та звичайний ритм життя яких було порушено.
Отже колегія суддів дійшла вирішила, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про можливість застосування у цьому випадку інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням з потерпілим були передчасними, тому скасувала ухвали на підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК та призначила новий розгляд у суді першої інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 20 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.







