Особа, до якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, має право виступати у судових дебатах та з останнім словом в обсязі, який визначається характером її психічної розладу

24 листопада 2025 р. Верховний Суд Другою судовою палатою Касаційного кримінального суду у справі № 334/3871/23 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який посилався на істотне порушення вимог ст. 365 КПК України через ненадання особі останнього слова після судових дебатів.

Ухвалою районного суду, залишеною без змін апеляційним судом, задоволено клопотання прокурора про застосування до особи примусових заходів медичного характеру за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України, у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку фігуранта у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.

У касаційній скарзі захисник зазначав, що місцевий суд усупереч приписам ст. 365 КПК України після стадії судових дебатів, не надавши особі останнього слова, видалився до нарадчої кімнати, а таке порушення є істотним і зумовлює скасування оспорюваних рішень.

Читайте також: Висновку комісії лікарів-психіатрів про ознаки психічного розладу у пацієнта недостатньою для його примусової госпіталізації до психіатричного закладу

Верховний Суд вказав, що за змістом ст. 365 КПК України останнє слово є персоніфікованим етапом судового провадження і полягає в особистому зверненні обвинуваченого до суду.

Згідно з положенням ст. 3 КПК України особа, стосовно якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру, та його законний представник є сторонами кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 506 КПК України особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, користується правами підозрюваного та обвинуваченого в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи, та здійснює їх через законного представника та захисника.

Читайте також: Сам лише факт тяжкого психічного розладу спадкодавця не свідчить про його безпорадний стан, що є умовою для усунення від права на спадкування за законом

Згідно зі звукозаписом судового засідання суддею, після проведення судових дебатів, де з промовами виступили прокурор, захисник та законний представник, з урахуванням психічного стану особи (за висновком судово-психіатричного експерта страждає хронічним психічним захворюванням у формі шизофренії) на завершення судового розгляду у доступній для нього формі запропоновано звернутися до суду, якщо у того є таке бажання. На що він коротко вигукнув лише репліку: «Я боровся з мировим фашизмом!». При цьому про жодні обставини, які би могли вплинути на висновки суду і перешкодити постановленню законної ухвали, сторона захисту не повідомила.

Таким чином, не можна стверджувати, що під час судового розгляду відбулося порушення гарантованих прав особи. Крім того, судом без будь-яких обмежень у часі надавалась можливість висловити свою позицію у дебатах як його захиснику, так і представнику.

Стосовно не оголошення судом особі, щодо якої розглядалось клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, назви стадії судового розгляду, то на думку палати, це не є порушенням вимог ст. 365 КПК України, оскільки висловлена головуючим у доступній формі пропозиція такій особі звернутися до суду після виступів захисника та законного представника забезпечила реалізацію прав такої особи, передбачених ст. 506 КПК України з урахуванням характеру розладу психічної діяльності.

Читайте також: Призначення опікуна недієздатній особі здійснюється судом з урахуванням його здатності виконувати опікунські обов’язки та відповідності такого призначення інтересам підопічного

Права особи, щодо якої були застосовані примусові заходи медичного характеру, порушені не були, своїми правами, передбаченими ст. 42 КПК України він користувався без будь яких обмежень, реалізуючи їх через свого представника та захисника. З урахуванням характеру розладу психічної діяльності фігуранта, який вочевидь не розуміє повною мірою всіх стадій судового розгляду, судом надано можливість висловитись останньому після закінчення судових дебатів. Крім того, під час судового засідання у суді касаційної інстанції палата переконалась у тому, що фігурант не розуміє стадій перебігу судового розгляду і на запитання Суду останній відповідав однією завченою фразою.

Таким чином, при перевірці матеріалів провадження не було встановлено істотних порушень судами вимог кримінального процесуального закону, а також підстав для відступу від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 10 лютого 2022 р. у справі № 530/1562/20.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 20 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Поділитися

Твітнути