Досягнення та проблемні питання реформування державної служби

У перші дні листопада в Дніпрі відбувся круглий стіл «Державна служба в Україні: шляхи реформування», організований Центром політико-правових реформ у співпраці з Громадською мережею публічного права та адміністрації UPLAN.

Як відомо, з 2016 року в Україні офіційно стартувала реформа державної служби. Під час круглого столу науковці та громадські діячі обговорили, що зроблено за цей час, які є досягнення, що є проблемним та потребує вдосконалення. «Ідея реформи полягає в тому, щоб кожне міністерство стало аналітичним центром, який за власною ініціативою розробляє політику. В цих міністерствах мають з’явитися структурні підрозділи — директорати, які займаються аналізом політики і генерують пропозиції нагору у формі проектів концепцій, проектів стратегій тощо», — зазначив голова правління ЦППР Ігор Коліушко.

Зараз доопрацьовується постанова про структуру апарату міністерства, яка чітко регламентує, що таке директорат, що таке департамент, який виконує власне функції з реалізації політики в міністерстві, і що таке секретаріат. «Загалом, що стосується самої держслужби, то Закон «Про державну службу» більш-менш реалізується. Я би сказав, це найефективніша частина цієї реформи, оскільки загалом досить добре та ефективно працює Національне агентство державної служби. Звичайно, багато чого з імплементаційних процедур по ходу доопрацьовується й переробляється», — відзначив Ігор Коліушко.

Він звернув увагу на процедуру конкурсів, які відбуваються згідно постанови КМУ. Зараз у робочому порядку працюють над третьою редакцією цього документу, бо постійно щось змінюється, виникають нові проблеми. Так, у цьому році вперше відбувається кампанія оцінювання дерслужбовців. Експерти зійшлися на тому, що наразі велика проблема — відсутність фахових людей на багато посад.

Як зазначали учасники дискусії, державна політика має бути в усіх сферах, хтось її має виробляти. «Наша проблема в Україні — те, що за 27 років не створені аналітичні служби в органах влади. А як можна виробляти політику без аналітики? Наразі облдержадміністрації та райдержадміністрації самі формують таку політику, самі її виконують і самі контролюють. Після реформи місцеве самоврядування має виконувати, а місцеві державні адміністрації повинні контролювати», — переконаний доктор державного управління, професор, завідувач кафедри права та європейської інтеграції ДРІДУ НАДУ при Президентові України Леонід Прокопенко.

Обговорюючи питання проведення кадрових конкурсів, експерти наводили чимало прикладів, зазначаючи, що є позитивні зрушення, коли людина отримувала реальний шанс просування кар’єрою держслужбовця завдяки проведенню конкурсу. Водночас були й такі ситуації, коли учасникам конкурсу штучно створювали перешкоди, аби посаду зайняла вигідна організаторам людина. «Закон, який ми виконуємо, — він доволі інтелектуально, теоретично і в більшості питань організаційно відповідає вимогам сьогоднішнього часу. На мій погляд, відбулися певні недопрацювання в процесі його імплементації. Входження цього закону в безпосередню практику, начебто, і супроводжувалося національними агентствами, але іноді спрацьовує «стара система», коли беруть «своїх», а прикривають це новим законом», — зазначив ще один учасник дискусії, доктор історичних наук, професор кафедри державного управління та місцевого самоврядування ДРІДУ НАДУ при Президентові України, експерт мережі UPLAN Євгеній Бородін.

Інше питання – щодо того, хто є державним службовцем? Експерти зазначили, що завдяки закону вдалося вивести з державної служби багато посад, які мало дотичні до виконання функцій держвлади. Питання загалом унормували, але залишаються певні «анклави», за працівниками яких досі збережено статус державного службовця.

У 2016 році уряд розробив і затвердив Стратегію реформування державного управління до 2020 року. «Якщо аналізувати її виконання, все, що стосується державної служби, у нас непогано йде, а що стосується створення аналітичної функції, — тупцює на місці. Зараз бачимо, що директорати чомусь не запрацювали. Начебто і людей набрали, а результатів «нуль»», — впевнена голова правління ГО «Дніпровський центр соціальних досліджень», регіональний координатор мережі UPLAN Анна Колохіна.

На думку ще однієї учасниці дискусії, доктора державного управління, професора кафедри публічного управління і митного адміністрування Університету митної справи та фінансів Ольги Борисенко, є стратегія держави, в рамках якої мають бути галузеві стратегії міністерств, служб, сфер тощо. Наразі всі ці стратегії існують автономно одна від одної. «У стратегічному управлінні є такий компонент, як метод збалансованості показників та зацікавлених сторін. Тут не треба, аби державна служба виривалася вперед, бо всі решта будуть тягнути назад. Тут треба визначитися, до якого рівня всі ми маємо підтягнутися і сформувати базу — правову, економічну, фінансову, соціальну, інформаційну, технологічну для того, щоб усі піднялися разом і створили те поле, на якому можна далі будувати нові, вищі рівні. А все це треба контролювати. Держслужба, як сполучна ланка між усіма, має бути показником того, чи так ми рухаємося, чи десь недопрацьовуємо», — зазначила Ольга Борисенко.

Загалом дискусія вийшла плідною, а висловлені на ній думки і позиції є слушними та корисними для подальшого реформування держслужби в Україні.

Підготував Максим Іллюк,

ЮВУ

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути