Законопроєкти яким не судилося втілитися у життя

Відбулися нові законодавчі пропозиції щодо Уряду, Бюро економічної безпеки України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Так, у грудні 2025 року у ВРУ були зареєстровані законопроєкти, які стосуються Кабінету Міністрів України, Бюро економічної безпеки України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг:

«Про внесення змін до Закону України «Про Кабінет Міністрів України» щодо оприлюднення додаткових матеріалів до актів Кабінету Міністрів України» (реєстр. № 14308 від 16.12.2025 р.). Він передбачає обов’язок Уряду попередньо оприлюднювати на своєму офіційному вебсайті проєкти його актів із додатковими матеріалами до такого акту. Ця норма має замінити норму про те, що попередньому оприлюдненню, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, підлягають проєкти Уряду, що мають важливе суспільне значення та визначають права і обов’язки громадян України. А також пропонується додавати до оприлюдненого акта Кабінету Міністрів України пояснювальну записку з додатками до неї. Ініціатором законопроєкту є член депутатської групи «Відновлення України» О. М. Юрченко;

Читайте також: Кримінально-правова реакція держави в контексті розвитку штучного інтелекту

«Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій здійснення повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (реєстр. № 14282 від 08.12.2025 р.). Ним, зокрема, пропонуються зміни до Закону України «Про державну службу», відповідно до яких цей Закон не повинен поширюватися на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Ініціаторами законопроєкту є народні депутати України від політичних партій «Слуга народу» та «Голос» А. В. Жупанин, М. М. Хлапук, А. В. Костюх, О. В. Семінський, А. О. Радіна, І. Р. Совсун, В. В. Цабаль, Р. П. Грищук, Р. А. Підласа, Я. І. Железняк, О. В. Мовчан;

«Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення інституційної спроможності у сфері зовнішньоекономічної діяльності та забезпечення захисту національного товаровиробника» (реєстр. № 14270-1 від 17.12.2025 р.). Ним, зокрема, пропонуються зміни до законів України «Про Бюро економічної безпеки України», «Про центральні органи виконавчої влади» «Про Кабінет Міністрів України». Зміни передбачають наділення Бюро економічної безпеки України спеціальним статусом. Ініціатором законопроєкту є позафракційна народна депутатка України Л. А. Буймістер.

Експертна оцінка. Експерти ЦППР не підтримують такі законодавчі зміни з наступних міркувань. Оприлюднення додаткових матеріалів до всіх проєктів актів Кабінету Міністрів України та до прийнятих актів, є недоцільним. Така інформація буде необхідною не всім, а лише тим, кого стосується цей акт або хто має зацікавленість (напр., професійну) проаналізувати весь процес його розробки та його зміст. При цьому для таких випадків зацікавлені особи можуть використати механізм звернення до Уряду із запитом про отримання публічної інформації. До того ж висвітлення такої інформації перевантажуватиме Секретаріат КМУ додатковою та не завжди потрібною роботою, відволікаючи від основних обов’язків. Тому, на нашу думку, варто залишити чинну норму Закону.

Виведення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з-під сфери дії Закону України «Про державну службу» матиме наслідком збільшення кількості виключень з цього Закону, які загрожують єдності та цілісності системи державної служби України. Наразі Національна комісія належить до системи центральних органів виконавчої влади, а її співробітники реалізують повноваження із практичного виконання завдань і функцій держави. Така законодавча ініціатива є продовженням хибного прецеденту, в основі якого є, зокрема, виключення з-під дії Закону України «Про державну службу» в лютому 2024 року Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (Законом України № 3585-IX від 22.02.2024 р.).

Читайте також: Рівність усіх перед законом: міф чи реальність?

Щодо БЕБ, то його подвійна видова належність (і бюро, і ЦОВВ зі спеціальним статусом) створюватиме складнощі у визначенні особливостей його правового статусу та вноситиме додатковий дисбаланс у чистоту видової класифікації інших ЦОВВ (адже такий випадок, на жаль, не перший).

До того ж збільшення кількості ЦОВВ зі спеціальним статусом не є доцільним. Фактично це органи-винятки із загального підходу до побудови системи органів виконавчої влади України. Вони мають особливості призначення та звільнення їх керівників, особливості своєї діяльності. Їх кількість має бути мінімальною, а підстави для надання такого статусу — вагомими та аргументованими. До того ж наше законодавство не містить чітких критеріїв та підстав утворення таких органів, чим не варто зловживати на практиці.

Тому, на нашу думку, розглянуті законопроєкти мають бути переглянуті та доопрацьовані.

Підготовлено за матеріалами ЦППР

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути