Законодавство
Новий закон «Про захист прав споживачів»
В умовах повномасштабної військової агресії електронна комерція (e-commerce) набула важливого значення; суб’єкти комерції створюють критично важливу інфраструктуру, що підтримує внутрішнє споживання, наповнення бюджету та забезпечує логістику. Стійкість сектору забезпечується його гнучкістю та здатністю адаптуватися до мінливих умов.
Аналіз демонструє суттєве стимулювання мобільної комерції (mcommerce) — адаптація платформ до мобільних пристроїв та створення зручних додатків, а також інтенсивний розвиток соціальної комерції (S-commerce), де соціальні мережі (Facebook, Instagram, TikTok) використовуються як ключові канали продажів. Рух бізнес-процесів у мобільний та соціальний простір є наслідком внутрішнього переміщення населення та потреби у дистанційних покупках, зумовленої руйнуванням або недоступністю традиційної фізичної інфраструктури. Економічна стабільність e-commerce є фундаментальним елементом корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). Економічний кластер є першим і основним як вважають експерти: компанія має залишатися прибутковою, щоб мати ресурси для продовження діяльності. Слід зазначити, що у 2022 році лише 15% українських торгівельних бізнесів зафіксували прибуток; більший відсоток продовжував працювати, що само по собі, що є життєво важливим внеском у підтримку економіки країни та суспільства.
Читайте також: КВЕДи замінять на NACE: що чекає на бізнес у 2027 році та як підготуватися?
Окрім економічної стійкості, e-commerce компанії активно залучені до філантропічних заходів, підтримуючи збройні сили та соціальні проекти, що є проявом філантропічного кластера КСВ. Зростання частки мобільної та соціальної комерції, хоча й забезпечує оперативну стійкість, одночасно підвищує ризики для споживачів. Відсутність фізичного контакту з продавцем та швидкість транзакцій у соціальних мережах ускладнюють верифікацію суб’єктів господарювання, що створює сприятливе середовище для кібершахрайства.
Ця залежність від цифрової довіри стає вразливою до зламаних облікових записів та шахрайських схем. Електронна комерція в умовах суспільного хаосу та патріотичних настроїв стала мішенню для різних шахрайських схем. Підвищена залежність від цифрових каналів, особливо мобільних та соціальних платформ, посилює вразливість споживачів. Про це зазначається у матеріалах Міжнародної науково-практичної конференції «Право та економіка Укра їни — шляхи розвитку», що відбулася наприкінці 2025 р. Тут відмічалося, що шахраї зламують сторінки користувачів у соціальних мережах (наприклад, Facebook) та від імені власників звертаються до їхніх контактів із проханням про фінансову допомогу, найчастіше на купівлю амуніції для військових. Аферисти зникають одразу після отримання передплати.
Особливо загрозливим є випадок, коли шахраї продають браковані або неякісні бронежилети чи інше військове спорядження, яке не здатне захистити бійців від куль. Споживачам (волонтерам, військовим) необхідно користуватися послугами лише перевірених продавців. Шахрайство в умовах війни набуло нового, не лише фінансового, але й прямого фізичного виміру, є не тільки порушенням прав споживачів, але й актом, який безпосередньо загрожує життю людей. Ця обставина є критичною, оскільки, згідно з діючим мораторієм, перевірки можуть здійснюватися у разі наявності «загрози інтересам та здоров’ю людей».
Обмеження функцій державного нагляду призвело до виникнення «регуляторної прогалини». З одного боку, мораторій підтримує чесних підприємців, але з іншого, він створює сприятливі умови для недобросовісних учасників, що сприяє зростанню шахрайства та нечесної комерційної практики. Випадків продажу дефектної військової амуніції є яскравим прикладом того, коли діючий виняток із мораторію має бути використаний негайно, оскільки це питання безпосередньо стосується загрози життю людей. Хоча воєнний стан загальновизнано як форс-мажорну обставину, сам цей факт не є достатньою підставою для автоматичного звільнення суб’єкта господарювання від відповідальності за порушення зобов’язань. Ключовий принцип, підтримуваний судовою системою, полягає у необхідності доведення причинно-наслідкового зв’язку. Суб’єкти господарювання повинні довести, що обставини непереборної сили, такі як воєнний стан або інші надзвичайні події, об’єктивно унеможливили виконання їхніх конкретних договірних зобов’язань.
Верховний Суд (ВС) послідовно підтримує високий стандарт доказування форс-мажору, що відображено у дайджестах судової практики, які демонструють підходи до вирішення питань, пов’язаних із застосуванням форс-мажорних обставин. Ці правові висновки, сформовані Великою Палатою та касаційними судами (КАС, КГС, КЦС), забезпечують належний захист кредиторів та споживачів, запобігаючи масовому безпідставному невиконанню зобов’язань на підставі лише загального посилання на війну. Наприклад, у контексті валютних операцій, необхідно довести, що саме обставини війни унеможливили розрахунки, а не інші фактори.
Читайте також: Реформа ринку праці: нові правила гри для роботодавців, нові зони відповідальності для юристів
Цей принцип є універсальним: якщо продавець електронної комерції порушив терміни доставки, він повинен надати докази, що його конкретний логістичний канал був фізично заблокований чи знищений, а не просто посилатися на факт бойових дій у країні. Така позиція суду змушує ecommerce компанії інвестувати у резервні логістичні ланцюги та належне документування обставин, а не покладатися на загальне правове звільнення. Для мінімізації ризиків та забезпечення правової стійкості, комерційним суб’єктам вкрай важливо деталізувати положення про форс-мажор у своїх договорах. Необхідно чітко визначити конкретні події (війна, стихія), порядок повідомлення та документування, оскільки використання загальних фраз може бути відхилене судом.
5 липня 2023 року був підписаний Новий Закон України «Про захист прав споживачів» № 3153-IX. Його головною метою є гармонізація національного законодавства про захист прав споживачів із європейськими стандартами, зокрема Директивами № 2011/83/ЄС та № 2019/771/ЄС. Цей крок є виконанням зобов’язань України за Угодою про асоціацію з ЄС. Ключовим моментом є те, що більшість положень Закону набудуть чинності лише через рік після його оприлюднення, але не раніше дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні. Прив’язка дати набрання чинності до кінця війни створює ризик «регуляторного шоку для бізнесу», якщо компанії відкладуть адаптацію комплаєнс-систем. Великим гравцям необхідно вже зараз адаптуватись до вимог внутрішні політики, оскільки перехідний період може бути недостатнім для імплементації складних європейських вимог.
Новий Закон вперше чітко закріплює вимоги, застосовані до ключових суб’єктів електронної комерції, які раніше функціонували у регуляторній «сірій зоні»: маркетплейсів, класифайдів та прайс-агрегаторів. Встановлено обов’язки щодо надання споживачу обов’язкової інформації про продукцію, що має значно підвищити прозорість онлайн торгівлі. Крім того, Закон детально врегульовує поняття нечесної комерційної практики (НКП) та оновлює перелік санкцій. Він запроваджує відповідальність, зокрема, за включення в договори умов, що обмежують права споживачів, а також за порушення законодавства про захист життя, здоров’я та майна споживачів. Посилення прав споживачів при придбанні товару з недоліком є вагомою зміною. Закон прямо зобов’язує, що гарантійний ремонт чи заміна товару мають здійснюватися без будь-яких суттєвих незручностей для споживача, з урахуванням природи товару. При цьому споживач звільняється від будь — яких сплат, пов’язаних із проведенням такого ремонту чи заміни. Це зобов’язання вимагає від e-commerce операторів інвестувати у ефективну логістику та сервісне обслуговування.
Закон передбачає створення Єдиного державного вебпорталу для споживачів у сфері електронної комерції, який отримав назву «Портал е-покупець». Ця платформа, яка має бути запущена протягом трьох років з дати оприлюднення Закону, виконуватиме функції: спрощення взаємодії та скарг: споживачі зможуть подавати скарги щодо порушених прав під час електронного правочину та відстежувати перебіг їх розгляду; верифікація продавців: певні суб’єкти електронної комерції будуть зобов’язані пройти реєстраційні процедури для набуття статусу «перевірених продавців», що гарантуватиме актуальність інформації про них та підвищуватиме рівень довіри.
В умовах воєнного часу, коли судова система перевантажена, механізми альтернативного вирішення спорів (ADR) є необхідним інструментом для швидкого та ефективного вирішення масових комерційних конфліктів. ADR дозволяє уникнути тривалих та ресурсомістких судових процедур. Для спорів у сфері електронної комерції особливо цінною є медіація, оскільки вона дозволяє компаніям зберегти ділову репутацію та лояльність клієнтів.
Читайте також: Заборона дискримінації в практиці ЄСПЛ та національному судочинстві
Медіація — це добровільний та конфіденційний процес, у якому нейтральна третя особа (медіатор) допомагає сторонам досягти взаємоприйнятного рішення. Ключові принципи медіації включають незалежність та неупередженість медіатора, а також створення можливості для учасників конфлікту бути почутими, що є важливим для врегулювання суперечок, які можуть ускладнюватися емоційним чи культурним чинниками. Успіх майбутньої системи захисту прав споживачів залежить від синергії між регуляторною ясністю (Новий Закон), цифровою інфраструктурою (Портал е-покупець) та ефективним вирішенням спорів. Створення «Порталу е-покупець» надає ідеальну інфраструктуру для інтеграції механізмів Online Dispute Resolution (ODR).
Ця платформа зможе централізовано реєструвати скарги і, при відповідній нормативній базі, скеровувати їх на обов’язкову або заохочувальну медіацію до передачі до суду. Інтеграція медіації у державний Портал дозволить не тільки відповідати європейським вимогам щодо захисту прав споживачів, але й ефективно справлятися з обсягом спорів, накопичених за час воєнних дій. Висновки.
Електронна комерція в Україні продемонструвала високий рівень стійкості, ставши опорою економіки в умовах війни, що супроводжувалося міграцією торгівлі у мобільні та соціальні канали. Однак ця трансформація загострила виклики у сфері захисту прав споживачів: обмеження державного контролю через мораторій створило простір для зростання шахрайства, у тому числі критично небезпечного (продаж неякісної амуніції). Українська правова система підтримує договірну дисципліну через суворі стандарти доведення форс-мажору, що вимагає від бізнесу прозорості та здатності довести об’єктивну неможливість виконання зобов’язань.
Майбутній правовий ландшафт буде сформований Новим Законом № 3153-IX, який гармонізує українські норми з ЄС, запроваджуючи підвищену відповідальність для маркетплейсів та створюючи цифрову інфраструктуру («Портал е-покупець»). Для забезпечення високого рівня захисту прав споживачів та стійкості e-commerce в період відновлення, необхідна проактивна адаптація бізнесу до європейських стандартів, а також інституціоналізація механізмів альтернативного вирішення спорів (ADR) та їх інтеграція у державну цифрову інфраструктуру, що дозволить ефективно впоратися з наслідками воєнних викликів.
За матеріалами Єрофєєнко Лариса
(Міжнародна науково-практичної конференції
«Право та економіка України — шляхи розвитку» 2025 р.)
Джерело: Юридичний вісник України
