Юридична практика

Правоохоронна діяльність в умовах воєнного стану

Анастасія Діденко, радниця LCF, керівниця практики Anti-corruption & Compliance

Воєнний стан обумовлює зміни в роботі правоохоронних органів які суттєво вплинули на практику застосування кримінального законодавства в Україні. Як відомо у 2025 році відбулися зміни у підходах до кримінального переслідування, в також у визначенні пріоритетів проваджень та ролі учасників кримінального процесу. Ми пропонуємо огляд систематизації ключових трендів кримінального права України у 2025 році та аналіз їх практичних наслідків для учасників кримінального процесу.

Провадження, обумовлені воєнним станом

Воєнний стан продовжує суттєво впливати на кримінальну політику держави. Значна частина уваги правоохоронних органів зосереджена на провадженнях, пов’язаних із:

порушенням законів та звичаїв війни;
злочинами проти порядку несення військової служби
злочинами проти основ національної безпеки України.

Окрему категорію становлять провадження, пов’язані з економічними зв’язками з рф, зокрема торгівля з рф, ведення бізнесу на території рф або на тимчасово окупованих територіях України, а також опосередковані комерційні чи корпоративні зв’язки.

Читайте також: Коментар діяння, передбаченого ст. 436-2

Якщо у 2022-2023 роках подібні кримінальні провадження переважно стосувалися бізнесу з прямими російськими бенефіціарами, то у 2025 році навіть незначний або історичний зв’язок з рф може стати формальним приводом для ініціювання кримінального переслідування. Фактична участь особи у протиправній діяльності дедалі частіше підмінюється самим фактом наявності зв’язку у минулому.

У 2025 році спостерігається істотне зростання кількості кримінальних проваджень щодо злочинів проти порядку несення військової служби. За підсумками перших шести місяців 2025 року кількість таких правопорушень суттєво перевищила показники 2024 року в цілому, що свідчить про системне посилення кримінально-правового реагування у цій категорії справ. Трансформація діяльності БЕБ.

Призначення нового керівника Бюро економічної безпеки України у 2025 році супроводжувалося масштабним кадровим оновленням, у межах якого було замінено заступників директора, керівників ключових департаментів та значну частину штатних працівників. Помітну частину новопризначених кадрів становлять фахівці з досвідом роботи в НАБУ, що безпосередньо вплинуло на зміну стилю та методів роботи БЕБ.

Практика Бюро у 2025 році характеризується низкою стійких тенденцій. По-перше, спостерігається зменшення обшуків у бізнесу. По-друге, істотно зросла роль аналітичних продуктів БЕБ, які дедалі частіше використовуються як підстава для реєстрації кримінальних проваджень і прийняття ключових процесуальних рішень. По-третє, активізація роботи із відкритими давно кримінальними провадженнями. Бачимо із практики, що деякі провадження дійсно закриваються, а в інших проводяться слідчі (розшукові дії).

Керівник БЕБ Олександр Цивінський у своїх виступах та інтерв’ю позиціонує Бюро як аналітично-правоохоронний орган, що, можливо, є першим кроки у цьому напрямку, але подивимося чи не змінить свій напрям Бюро у 2026 році.

Розширення міжнародної активності правоохоронних органів

У 2025 році суттєво зросла міжнародна активність українських правоохоронних органів. Якщо раніше міжнародне співробітництво активно використовувалося переважно НАБУ у справах щодо топпосадовців, то тепер екстрадиційні та правові запити масово надсилають СБУ, ДБР та Національна поліція.

Так, статистика міжнародної активності є показовою: у 2023 році було надіслано 146 запитів про міжнародну правову допомогу, тоді як лише за перше півріччя 2025 року — було 255 таких запитів, більшість з яких було виконано.

Читайте також: Права людини поза увагою правоохоронних органів

Окрім кількісного зростання, змінилася і географія співпраці. До традиційного переліку європейських країн додалися країни Близького Сходу, що суттєво розширює можливості правоохоронних органів щодо розшуку осіб і активів.

Штучна зміна підслідності справ

У 2025 році проблема штучної зміни підслідності набула особливої актуальності. Формальне перекваліфікування діянь або додавання епізодів, що змінюють орган досудового розслідування, дедалі частіше використовується не з процесуальної необхідності, а з тактичних міркувань. Як наслідок, додається кваліфікація пособництво країні-агресору і справа автоматично уже розслідується СБУ. Для сторони захисту питання підслідності у таких справах набуває практичного значення з огляду на особливості розслідування відповідними органами.

Управлінські рішення Генерального прокурора та їх вплив на бізнес

Призначення нового Генерального прокурора стало одним із ключових факторів активізації кримінальної політики щодо бізнесу. З перших днів роботи було ініційовано аудит кримінальних проваджень, у яких фігурують суб’єкти господарювання. По кожному такому провадженню прокурорам було поставлено вимогу прийняти одне з трьох рішень: закрити кримінальне провадження; надати письмовий перелік слідчих дій, необхідних для направлення справи до суду; або негайно направити обвинувальний акт до суду. Згідно звіту Офісу Генерального прокурора було виявлено 6471 відкрита справа, які були порушені проти бізнесу, з них 1218 (19%) було закрито, йдеться у звіті Офісу генпрокурора. Найбільше справ було порушено Нацполіцією — 64% (4109), Бюро економічної безпеки (БЕБ) — 27% (1757), Державним бюро розслідувань (ДБР) — 5% (344) та Службою безпеки України (СБУ) — 4% (261).

Водночас факт закриття частини кримінальних проваджень щодо бізнесу можна розглядати як позитивний сигнал з точки зору спроби впорядкування цього масиву справ. Разом із тим загальна кількість відкритих кримінальних проваджень залишається значною, а реєстрація нових справ у цій категорії продовжується. За таких умов подальша практика закриття кримінальних проваджень буде показовою для оцінки змін у підходах до кримінального переслідування бізнесу. Окремої уваги заслуговує питання наслідків закриття кримінальних проваджень для посадових осіб правоохоронних органів, які здійснювали досудове розслідування (проводили обшуки, вилучали техніку, наклади арешту і т.д). Відкритим залишається питання, чи призводить закриття кримінальних проваджень до проведення службових перевірок або прийняття управлінських рішень щодо посадових осіб, які здійснювали досудове розслідування у закритих кримінальних провадженнях. У цьому ж контексті зменшення тиску на бізнес Генеральним прокурором було запроваджено окремі управлінські механізми. Так, було ліквідовано Департамент захисту інвестицій та запущено «СтопТиск». На жаль, цього року не отримали позитивного результату (та будь — якого) від використання вказаного механізму для захисту бізнесу нашого клієнта. Подані скарги щодо нашого клієнта були скеровані до територіального органу прокуратури, який і є процесуальним керівником у кримінальному провадженні. І, на жаль, отримали формальну відписку на нашу скаргу. З огляду на власну обмежену практику застосування, об’єктивно оцінити ефективність цього інструменту наразі складно. Питання, чи стане «СтопТиск» дієвим механізмом захисту бізнесу, фактично відкладене до 2026 року.

Таким чином, у 2025 році в кримінальній практиці спостерігаються окремі позитивні зрушення, зокрема зменшення загальної кількості обшуків у провадженнях щодо бізнесу. Водночас це не означає системного зниження тиску, оскільки саме кримінальне провадження й надалі використовується як інструмент впливу через тривалі розслідування (або інколи дуже швидкі), невизначений процесуальний статус, часта до кваліфікація, виділення кримінальних проваджень із основного провадження тощо.

Крім того, зміна підслідності, активне використання воєнних кваліфікацій та посилення управлінського впливу з боку органів прокуратури істотно впливають на динаміку кримінальних проваджень і зменшують передбачуваність правозастосовної практики. За цих умов формальні процесуальні гарантії не завжди забезпечують реальний баланс між інтересами держави та правами учасників процесу.

Читайте також: Захист інтересів потерпілого як складова справедливого судочинства

З огляду на практику 2025 року, у 2026 році слід очікувати збереження ключових підходів: активного використання воєнних кваліфікацій, зміни підслідності з «тактичних» міркувань, а також подальшого посилення ролі аналітичних матеріалів правоохоронних органів. Міжнародний компонент кримінальних проваджень, залишатиметься важливою складовою розслідувань, у тому числі у справах економічного характеру. За таких умов для бізнесу все більшого значення набуває попередня оцінка кримінально-правових ризиків, зокрема перевірка контрагентів, впровадження комплаєнс-політик та врахування первинних процесуальних дій правоохоронних органів.

Джерело: Юридичний вісник України