Виявлення корупційних ризиків: митниця під прицілом

Команда Transparency International Ukraine опублікувала результати Індексу сприйняття корупції у 2025 році: Україна отримала 36 балів зі 100 можливих, продемонструвавши зростання на один бал та посівши 104 місце з-поміж 182 країн. Показники більшості країн-сусідок (Молдова, Румунія, Угорщина втратили по 1 балу) та інших кандидатів до ЄС (Грузія та Туреччина втратили по 3 бали) впали, тоді як прогрес продемонстрували лише Україна та Боснія і Герцеговина.

Читайте також: Інформація про можливі правопорушення посадовців у колективному зверненні до державних органів не є поширенням недостовірної інформації про них

Нагадаємо, що Індекс — це результат комплексного дослідження. Він показує не рівень корупції, а її сприйняття представниками бізнесу та експертами. При цьому використовується понад десять джерел інформації та рейтингів. Загальний показник держави залежить від формування нею антикорупційної політики. Так, реалізація державної антикорупційної політики вказує на те, що абсолютно подолати корупцію, у тому числі в правоохоронних органах, неможливо. Можливо лише мінімізувати її вплив на суспільство. Останні події з цього приводу доказують, що ефективність інституцій держави (НАБУ, САП) визначаються саме наявністю певних пріоритетів, належною організацією процесуальних заходів, а також розслідуванням корупційних правопорушень. Така діяльність передбачає комплекс взаємопов’язаних за спрямуванням та метою заходів, що реалізуються у рамках єдиної антикорупційної політики. Мова йде насамперед про залучення громади до протидії корупції; удосконалення законодавства у сфері боротьби з корупцією відповідно до міжнародних стандартів; підвищення правової ментальності щодо нетерпимості до будьяких корупційних проявів.

Впровадження Антикорупційної стратегії на 2026 – 2030 роки мають мінімізувати корупційні ризики у сфері митниці та підвищити її ефективність. Однак проблема полягає в тому, що ухвалення рішень у сфері митної справи надмірно спирається на прямий контакт між бізнесом і посадовцями. Тому важливо, щоб у кожного кроку був цифровий слід. Адже відсутній єдиний цифровий управлінський контур, який створює значний простір для неформального впливу, вибірковості та значної кількості непрозорих операцій.

Макс Нефедов, керівник проєкту BRP, який очолював дослідження з питань митниці розповідає, що існують як мінімум три ключові виклики, з якими зараз зіштовхується митниця, а саме, надмірна залежність від «людського фактора»; дискреція без прозорих правил: багато рішень залишаються на розсуд інспекторів, але не супроводжуються прозорими процедурами або незалежним контролем; відсутність стратегічних орієнтирів і вимірюваних показників: системі бракує зрозумілої траєкторії розвитку, чітких KPI та циклу зворотного зв’язку. Він вносить пропозиції для вирішення цих проблем: об’єднати технічні інструменти, оперативні дані та журнали дій у єдиному цифровому просторі, де кожен крок оформлення може бути відтворений та проаналізований; перевести типові операції в автоматичний режим з повною цифровою фіксацією, мінімізуючи контакти бізнесу та митниці; запровадити постійний аналіз цифрових слідів процесу, щоб створити аналітичну модель управління, у якій рішення ґрунтуються на стандартних даних, а не на індивідуальних підходах. Нагадаємо, другий розділ проєкту Антикорупційної стратегії містить пропозиції щодо 16 сфер, які мають найвищі корупційні ризики. Цей розділ присвячений визначенню ключових проблем і стратегічних результатів у пріоритетних сферах, до яких, зокрема належать: судоустрій і статус суддів; прокуратура, правопорядок і протидія злочинності; адвокатура та правнича допомога; оборона; будівництво; відновлення; енергетика; публічні закупівлі; державне регулювання та контроль у сфері економіки; оподаткування.

Читайте також: Звільнення винного від кримінальної відповідальності через примирення з потерпілим можливе лише тоді, коли завдано шкоди приватним інтересам фізичної особи, а не публічним інтересам

Як відомо, у 2025 році завершився цикл дії Антикорупційної стратегії на 2021 – 2025 роки – основного стратегічного документа у сфері запобігання і протидії корупції в Україні. У зв’язку з цим Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) упродовж 2025 року здійснило комплексну роботу з підготовки такого проєкту, якій має забезпечити спадкоємність, системність та підвищення ефективності антикорупційних реформ у наступному п’ятирічному періоді.

Віктор Ковальський

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути