Судовий збір за встановлення контролю за виконанням рішення в адміністративній справі визнано неконституційним

Велика палата Конституційного Суду України ухвалила Рішення № 2-р/2026 за конституційним поданням Верховного Суду, яким визнала неконституційними частину другу статті 3, підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в тім, що вони уможливлюють справляння судового збору «за подання апеляційної скарги і касаційної скарги на ухвали суду», постановлені в порядку ст. 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд обґрунтував свою правову позицію тим, що виконання судового рішення є невід’ємною стадією правосуддя, а тому покладення на особу додаткового фінансового тягаря у вигляді судового збору за вчинення процесуальних дій, спрямованих на реалізацію такого рішення, не узгоджується з приписами Конституції України, зокрема її ст. 8, 55, 129-1.

Читайте також: Витрати сторони на відрядження для участі в судовому засіданні (проїзд, проживання, добові) є судовими витратами і підлягають відшкодуванню

Оспорювані приписи Закону у взаємозв’язку з іншими нормами процесуального законодавства можуть створювати ситуацію, за якої право на звернення до суду або на виконання судового рішення фактично залежить від майнового стану особи, що, на переконання Верховного Суду, суперечить принципам верховенства права, рівності перед законом і судом та доступу до правосуддя.

У Рішенні вказано, що оспорюваними приписами Закону встановлено необґрунтоване втручання у право особи на доступ до суду. Обов’язок сплати судового збору «за подання апеляційної скарги і касаційної скарги на ухвали суду», постановлені в порядку ст. 382, 383 Кодексу, не можна вважати справедливим елементом механізму контролю за виконанням судового рішення, що є невіддільним складником права на доступ до суду, оскільки особа, яка сплатила судовий збір за подання до суду позовної заяви та домоглася ухвалення на свою користь обов’язкового судового рішення, повинна додатково (повторно) сплатити судовий збір за здійснення судового контролю за виконанням судового рішення.

Читайте також: Особа, звільнена від сплати судового збору в усіх судових інстанціях, звільняється від його сплати і при поданні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню

Держава не може покладати на особу додатковий фінансовий тягар за свій обов’язок щодо забезпечення виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частина друга статті 3, підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення цього Рішення.

Також зверніть увагу на Правові позиції Верховного Суду щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з війною, та збірник Воєнний стан. Всі нормативні матеріали, алгоритми дій, роз’яснення, корисні ресурси.

Поділитися

Твітнути