В проєкті Трудового кодексу людина не працівник, а робочий ресурс

Про що власне йдеться. Про + 60 годин понаднормових робіт. Про призупинення трудового договору у разі страйку. Зарплату нижча за мінімальну. Про ініціативи, які інакше ніж рабськими не назвеш.

Щодо звільнення. У проєкті ТКУ з’являються нові, не передбачені чинним КЗпП підстави для звільнення працівника (ст. 97 проєкту). Так, звільнення може бути у разі порушення працівником вимог локальних нормативних актів роботодавця з безпеки та охорони здоров’я працівників на роботі; за «розголошення державної, комерційної чи іншої захищеної законом інформації»; за вчинення аморального проступку працівником, який виконує виховні та навчальні функції, в тому числі у разі, якщо такі дії не пов’язані безпосередньо з роботою. При цьому вину працівника буде встановлювати сам роботодавець в односторонньому порядку.

Читайте також: Перебування працівника під вартою в день написання заяви про звільнення за власним бажанням не свідчить про відсутність волевиявлення чи застосування психологічного тиску

Чинний КЗпП містить 24 підстави (ст. 40 — 14 підстав, ст. 41 — 10), але розробникам чомусь цього недостатньо. Також у разі відмови працівника від зміни роботодавцем в односторонньому порядку умов праці, переведення чи переміщення — трудовий договір розривається роботодавцем з повідомленням за 60 днів (ст. 94 Проєкту ТК).

Проєкт ТКУ не містить передбаченої чинним КЗпП (ст. 40) заборони звільнення працівника у період перебування на лікарняному або у відпустці. Проте проєкт ТКУ містить дискримінаційні норми про призупинення трудового договору роботодавцем у випадку участі працівника у законному страйку (п. 7 ч. 2 ст. 84 Проєкту ТКУ).

Щодо зарплат. У проєкті урядового ТКУ скасовано норму, згідно з якою мінімальна заробітна плата не може бути нижче від розміру фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Це пряма гарантія статті 43 Конституції України в частині забезпечення можливості кожної особи заробляти собі на життя своєю працею.

Щодо пенсій. Проєкт ТКУ не містить норм, що регулюють правовідносини працівника і роботодавця щодо забезпечення прав працівника на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та пенсійне забезпечення (ст. 253-256 чинного КЗпП).

Читайте також: Підставою для звільнення за результатами випробування може бути тільки невідповідність працівника посаді, на яку він прийнятий

Щодо режиму роботи. Роботодавцю надається право на власний розсуд встановлювати та змінювати час та порядок виконання роботи працівником. Ст. 121 Проєкту ТК встановлює, що правила внутрішнього трудового розпорядку (ПВТР) будуть встановлюватися одноосібно роботодавцем. Що докорінно змінює порядок що існує, згідно з яким ПВТР затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил (ст. 142 КЗпП). Режим робочого часу пропонується встановлювати колективною угодою та/або договором, актом роботодавця (правилами внутрішнього трудового розпорядку) та/або індивідуальним трудовим договором. Звісно ж, роботодавець нічим не обмежений у виборі найбільш вигідного для нього варіанту.

Щодо збільшення понаднормового часу робіт. Тривалість понаднормового робочого часу збільшено до 180 годин протягом календарного року. У колективній угоді (договорі) може бути передбачена інша тривалість понаднормового робочого часу — до 250 годин протягом календарного року (ст. 120 Проєкту ТКУ). Тоді як чинним КЗпП передбачена максимальна кількість — 120 наднормових годин.

Всі зазначені вище аспекти — лише верхівка урядового проєкту Трудового кодексу з покращення життя українського працівника. Як то кажуть, не переключайте — далі буде.

Підготовлено за інформацією Михайла Волинця,
Конфедерація вільних профспілок України (CFTUU) (КВПУ).

Джерело: Юридичний вісник України

Поділитися

Твітнути