Думка експерта
Правова доктрина розвитку цифрових технологій КНР: Рецепції для української інноваційної політики
Правова модель Китайської Народної Республіки поєднала ринкові стимули з партійно-ідеологічним контролем та оборонним плануванням.
Петро Біленчук,
|
Олександр Кравчук, |
Тетяна Обіход, |
Цифрові технології, як об’єкт правового регулювання у КНР
Китайська Народна Республіка (КНР) посідає особливе місце в процесі розвитку цифрових технологій. За рівнем законодавчої активності у сфері цифрових технологій КНР перевершила всі інші держави. Починаючи з 2022 року КНР послідовно ухвалює галузеві нормативно-правові акти, випереджаючи навіть Євросоюз, чий Акт про штучний інтелект (AI Act) набув чинності лише в серпні 2024 року.При цьому китайська правова модель принципово відрізняється від ліберально-демократичних підходів: вона поєднує ринкові стимули з партійно-ідеологічним контролем, оборонним плануванням.
Для України актуальність дослідження цієї моделі є багатовимірною. По-перше, наша країна перебуває у стані збройного конфлікту з росією, яка стратегічно наближена до КНР й безпосередньо відчуває вплив китайських технологій у сфері безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби та інформаційних операцій. По-друге, Україна, рухаючись курсом євроінтеграції, має адаптувати законодавство до права ЄС і будувати власну систему безпеки у сфері цифрових технологічної. По-третє, хаотичне й несистемне нормативно-правове регулювання у сфері цифрових технологій в Україні створює ризики й загрози, пов’язані як з іноземним технологічним проникненням, так і втратою конкурентоспроможності у постконфліктному відновленні Верховна Рада України. (2022). Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» № 2163-VIII (зі змінами).
Отже, аналіз китайської правової моделі регулювання у сфері цифрових технологій є не академічним завданням, а прикладною необхідністю для формування ефективної інноваційної політики України.
Для того, щоб з’ясувати чи є китайська правова доктрина регулювання цифрових технологій цілісною і свідомо сконструйованою моделлю, що забезпечує конкурентні переваги в умовах глобального технологічного суперництва, — і якщо так, які її елементи становлять загрозу для України, а які можуть бути адаптовані до її правової системи? Дослідження має відповісти на ряд взаємопов’язаних питань, а саме: 1) яким чином ідеологічна доктрина Комуністичної Партії Китаю (КПК) трансформується у юридичні обов’язки у сфері цифрового технологічного розвитку? 2) яку роль відіграє концепція цивільно-військового злиття у формуванні структури цифрової технологічної галузі КНР і які правові наслідки вона має для інших держав? 3) чому Китай обрав послідовну (а не превентивну) модель регулювання сфери цифрових технологій і в чому її переваги та недоліки у порівнянні з підходами ЄС? 4) які конкретні законодавчі регуляторні акти необхідно прийняти Україні для захисту від цифрових технологічних загроз та ефективного використання їх можливостей?
Відповідь на ці питання вимагає аналізу джерел права КНР (законів, стандартів, урядових програм), порівняльного дослідження підходів ЄС і США, а також оцінки наявного стану законодавства України у відповідних сферах. Слід звернути увагу на те, що у статті свідомо не розглядаються питання, пов’язані із застосуванням технологій електронного інтелекту як таких: стаття зосереджена виключно на правовому аспекті розвитку цифрових технологій — правотворчості та механізмі правового регулювання.
Аналіз нормативно-правового регулювання цифрових технологій у КНР
З метою здійснення комплексного порівняльно-правового аналізу нормативно-правового регулювання сфери цифрових технологій у КНР та розроблення науково-обґрунтованих рекомендацій для вдосконалення законодавства України необхідно: з’ясувати ідеологічні і конституційно-правові засади стратегії розвитку цифрових технологій КПК, зокрема доктрину «виробничих сил нового якості«; проаналізувати трифазову модель нормативно-правового регулювання у сфері цифрових технологій в КНР та виявити її відмінності від підходів у ЄС і США; дослідити механізм правового регулювання реалізації концепції цивільно-військового злиття та її вплив на міжнародне право; охарактеризувати галузеве законодавство КНР щодо використання та розвитку електронного інтелекту, квантових технологій, нейроінтерфейсів і водневої енергетики; виявити загрози для безпеки України, пов’язані із реалізацією китайської стратегії розвитку цифрових технологій; сформулювати конкретні пропозиції щодо вдосконалення законодавства та регуляторної політики України із зазначених питань.
Тобто йдеться про міждисциплінарний характер предмета дослідження, якій зумовлює застосування у якості методологічної основи:
1) методу порівняльно-правового аналізу для порівняння нормативно-правових актів і регуляторних моделей різних правових систем — китайської (соціалістичної правової сім’ї), континентальної (ЄС) та загального права (США), що дозволяє здійснити порівняння на трьох рівнях: по-перше, на рівні принципів і доктрин (наприклад, принцип «регулювання через ліцензування» у КНР проти «регулювання через оцінку ризику» в ЄС); по-друге, на рівні механізму правового регулювання (законів, підзаконних нормативно-правових актів, стандартів); по-третє, на рівні правозастосовної практики та механізмів контролю;
2) системного методу для дослідження китайського законодавства у сфері цифрових технологій як цілісної системи із взаємопов’язаними елементами, а не як сукупності розрізнених нормативно-правових актів;
3) функціонального методу для виявлення реальних (а не задекларованих) функцій інститутів та правових норм, справжніх бенефіціарів регулювання та оцінки реальної ефективності правових засобів, зокрема за результатами аналізу «Тимчасових положень про генеративний штучний інтелект» КНР (2023 рік) з’ясовано, що поряд із задекларованою функцією забезпечення безпеки ці норми реалізують функцію ліцензійного контролю доступу на ринок і функцію включення механізму цензури в технічну архітектуру систем.
4) формально-юридичного методу для точного відтворення і тлумачення нормативних положень китайського, європейського та американського законодавства, зокрема цей метод використано при аналізі правил розпізнавання облич (2024 року), де буквальне тлумачення норм дозволяє виявити законодавчо закріплений «принцип подвійного стандарту».
Джерельну базу порівняльно-правового аналізу становлять: (1) первинні нормативні джерела КНР — Конституція (зі змінами 2018 року), закони, підзаконні акти та стандарти у сфері технологій (понад 15 актів); (2) нормативно-правові акти ЄС — Акт про штучний інтелект (2024 року), нормативна база для квантових технологій та ін.; (3) організаційно-розпорядчі документи США — стандарти NIST (Національний інститут стандартів і технологій США) у сфері постквантової криптографії, Закон BIOSECURE Act; (4) доктринальні джерела — наукові публікації у рецензованих виданнях (більшість — за 2018–2026 роки); (5) стратегічні документи КПК — Пропозиції ЦК КПК до 15-ї п’ятирічної програми (2025 рік). Аналіз нормативних документів КНР здійснювався на основі офіційних автентичних текстів із паралельним залученням їх академічних перекладів.
Ідеологічні засади стратегії розвитку цифрових технологій КПК
Стратегія розвитку цифрових технологій Китайської Народної Республіки на сучасному етапі нерозривно пов’язана з ідеологією Комуністичної партії Китаю. Концепція «виробничих сил нового якості», офіційно проголошена Сі Цзіньпіном у 2023 році та включена до доктрини «економічних ідей Сі Цзіньпіна», стала не лише економічною програмою, а правовим і партійним зобов’язанням. Ключовий прийом полягає в застосуванні до розвитку цифрових технологій підходів марксистської теорії виробничих сил. У марксистській традиції виробничі сили — це головна рушійна сила суспільного прогресу. Відповідно розвиток електронного інтелекту, квантових обчислень, біотехнологій та воднево-енергетичних систем проголошується «об’єктивно необхідним» — а отже, партійно та юридично обов’язковим. Відставання від цього вектора є відступом від «законів історії».
Варто зауважити, що подібна конституціоналізація доктрини розвитку цифрових технологій є унікальним явищем у порівняльному правознавстві. Конституції більшості держав містять норми щодо захисту прав людини і базових свобод, але не прямих вимог щодо розвитку конкретних технологій. У китайській правові системі партійна програма перетворюється на конституційний припис.
Механізми правового регулювання у сфері цифрових технологій
Китай свідомо обрав послідовну, а не превентивну модель регулювання. Перший етап — до 2020 року — характеризувався максимальною дерегуляцією: технологічним компаніям надавалася практично необмежена свобода для зростання, що дозволило Alibaba, Tencent, Bytedance та Baidu увійти до числа найбільших технологічних корпорацій світу. Другий етап — до 2025 року — перехід від програмних документів і гайдлайнів до системи законодавства. Третій етап — до 2030 року — досягнення глобального лідерства з розвиненою регуляторною екосистемою.
Читайте також: Кримінально-правова реакція держави в контексті розвитку штучного інтелекту
Ця модель принципово відрізняється від Євросоюзу, де Акт про штучний інтелект (AI Act) розроблявся майже п’ять років і набув чинності лише у серпні 2024 року. Китай за той самий час уже застосовував чинне законодавство для регулювання алгоритмів, дипфейків і генеративного електронного інтелекту. Водночас швидкість прийняття нормативно-правових актів поставила під сумнів їх якість: ряд дослідників звертає увагу на внутрішні суперечності між «Тимчасовими положеннями про генеративний ЕІ» та «Правилами глибокого синтезу», що свідчить про певний брак міжвідомчої координації.
До основних нормативно-правових актів, які регулюють використання цифрових технологій у КНР станом на 2026 рік слід віднести: 1) Положення про рекомендаційні алгоритми (березень 2022 року) це — перший у світі акт, що регулює алгоритмічну персоналізацію контенту, встановлює вимоги прозорості та заборону маніпулятивних практик; 2) Положення про управління технологіями «глибокого синтезу» (січень 2023 року) регулює застосування дипфейків, встановлює обов’язкове маркування синтетичного контенту, відповідальність платформ; 3) Тимчасові положення про генеративний ЕІ (серпень 2023 року) визначає вимоги безпеки, запроваджує ліцензування та обов’язкову «політичну цензуру«; 4) Пробні заходи з етичного огляду науково-технічної діяльності (2023 рік) запроваджують обов’язкову біоетичну і технологічну експертизу досліджень; 5) проєкт Закону про штучний інтелект (2024–2025 роки) — комплексний акт про права на навчальні дані, відповідальність розробників і стандарти безпеки; 6) Перший національний пакет стандартів для гуманоїдної робототехніки врегульовує весь життєвий цикл роботів, участь у його розробленні взяло понад 120 організацій.
Однією з системних особливостей китайського регулювання є свідоме розмежування між правилами для приватних суб’єктів і для державних органів. Правила розпізнавання облич 2024 року забороняють аналіз расової належності, релігійних переконань і стану здоров’я — але лише для недержавних структур. Для органів правопорядку та спецслужб зроблено винятки. Правова система захищає громадян від корпорацій, але не від держави — це принципова позиція, а не прогалина. Цей принцип є одним з найбільш критикованих особливостей китайської регуляторної моделі в міжнародних правових дискусіях.
Найбільш дискримінаційна норма китайського регулювання використання електронного інтелекту — включення механізму цензури в технічну архітектуру систем. Регуляторні вимоги зобов’язують компанії тестувати системи електронного інтелекту таким чином, щоб вони відхиляли переважну більшість запитів спрямованих на «підрив державного ладу». Це не рекомендація — це ліцензійна умова. Суб’єкт господарювання, чия система не відповідає цьому стандарту, не отримає дозволу на діяльність. З порівняльно-правової точки зору, такий механізм є виключним — а ні в Акті про штучний інтелект ЄС, а ні відповідні регуляторні вимоги США не передбачають аналогічного попереднього змістовного контролю.
Реалізація концепції «цивільно-військового злиття» у сфері цифрових технологій в КНР
Концепція цивільно-військового злиття є одним із ключових правових засобів у стратегії розвитку цифрових технологій КНР. Вона була включена до національної стратегії у 2017 році та отримала інституційне підкріплення у вигляді Комісії з розвитку цивільно-військової інтеграції при Центральній військовій раді КНР. Сутність концепції полягає в тому, що розмежування між цивільними і військовими науково-дослідними установами фактично усувається. Університети, які отримали державне фінансування на наукові дослідження у сфері нейроінтерфейсів, квантових обчислень або синтетичної біології, одночасно стають суб’єктами відомчих актів Народно-визвольної армії Китаю. Будь-яка розробка потенційно є розробкою технології подвійного призначення — і законодавство не лише припускає, а прямо передбачає цей зв’язок. У наслідок такого підходу загальні закони про технологічну безпеку, захист даних або права інтелектуальної власності в повному обсязі не поширюються на технології, що можуть бути застосовані у виробництві товарів оборонного призначення. Таким чином у правовій системі сформовано правову прогалину на користь держави і армії. У таблиці наведено використання цифрових технологій подвійного призначення у КНР.
Регулювання використання пріоритетних цифрових технологій:
1. Штучний інтелект та гуманоїдна робототехніка. КНР стала першою державою у світі, яка у 2022–2023 роках ухвалила галузеві нормативно-правові акти для регулювання генеративного ЕІ — раніше ніж ЄС, США та Великобританії. В основу такого регулювання покладено принцип «безпека через ліцензування«: суб’єкт господарювання зобов’язаний провести оцінку безпеки перед публічним введенням в експлуатацію системи. Такий підхід принципово відрізняється від ризик-орієнтованої моделі ЄС, де рівень регулювання залежить від оцінки системи за рівнем ризику Intelligence Act).
У січні 2026 року Міністерство промисловості та інформатизації КНР видало перший у світі національний пакет стандартів для гуманоїдної робототехніки. Стандарти охоплюють вимоги до «мозку та мозочка» електронного інтелекту, процесів навчання моделей та процедур розгортання. Цей акт закладає основи для майбутнього ліцензування бойових роботизованих систем і є прикладом усунення правового вакууму, що існує на міжнародному рівні у сфері автономних систем.
2. Квантові технології. Правове регулювання квантових технологій у КНР вирізняється обмеженим доступом. На відміну від електронного інтелекту чи робототехніки, де існують публічні стандарти і ліцензійні вимоги, проведення квантових досліджень здебільшого регулюється шляхом видання відомчих нормативно-правових актів Народно-визвольної армії Китаю (НВАК) та секретних стандартів Міністерства державної безпеки.
У відкритому доступі знаходиться лише стандарти щодо цивільного застосування квантової криптографії та квантового зв’язку. Так, у 2024 році Національний інститут стандартів і технологій США (NIST) затвердив три перші постквантові криптографічні стандарти — FIPS (Федеральні стандарти обробки інформації). Це свідчить про те, що загроза «Q-Day» — момент, коли квантовий комп’ютер може зламати актуальне шифрування — розглядається провідними державами як реальна і неминуча.
3. Нейроінтерфейси та біотехнології. Міжвідомча програма з розвитку інтерфейсів «мозок-комп’ютер» 2021 року (залучено сім міністерств) є прикладом координації взаємодії у якому науково-технічна діяльність поєднується з оборонним плануванням. На сьогодні Закон КНР про біобезпеку (2021 року) один із найбільш комплексних нормативно-правових актів у світі: він регулює питання використання патогенів, генетичних ресурсів, біологічних агентів та встановлює вимоги до лабораторної безпеки.
Водень та ядерний синтез. Реалізація водневої стратегії здійснюється на основі «Плану розвитку водневої промисловості на 2021–2035 роки» Національної комісії розвитку і реформ Китаю (NDRC) та Національної адміністрації з енергетики Китаю (NEA). Зазначений організаційно-розпорядчий документ встановлює цільові показники та розподіляє компетенцію між центром і регіонами. Реалізація запланованих заходів забезпечуються шляхом використання механізму «зеленого фінансування» — надання субсидій, зелених облігацій та податкових пільг. Об’єкт термоядерного синтезу у Маньяні функціонує в правовому режимі закритого оборонного підприємства.
Міжнародні виклики й загрози екстенсивного розвитку КНР цифрових технологій
Механізм правового регулювання технологічного розвитку КНР є унікальною конструкцією в якій ідеологічне обґрунтування, партійна дисципліна та правотворчість утворюють єдине ціле. Марксистська категорія «виробничих сил» слугує конституційно-правовою основою для пріоритизації розвитку цифрових технологій; концепція цивільно-військового злиття усуває межу між цивільними та оборонними розробками; а трифазова модель регулювання забезпечує конкурентну перевагу перед більш обережними регуляторними системами інших держав.
Китайська система правового регулювання сфери цифрових технологій демонструє внутрішню цілісність і стратегічну послідовність, що відрізняє її від розрізнених реагувань більшості інших держав на виклики цифрової технологічної революції. Концепція цивільно-військового злиття означає, що будь-яка технологічна взаємодія з китайськими суб’єктами господарювання — постачання обладнання, спільні дослідження, використання платформ — потенційно є взаємодією з оборонно-промисловим комплексом КНР. Це вже не теорія: США, ЄС і Велика Британія ввели нормативно-правові обмеження на використання обладнання Huawei, DJI та низки китайських біотехкомпаній. Для України, що перебуває у стані збройного конфлікту, ризики є прямими та невідкладними. Так, для України, що веде активну військову та дипломатичну діяльність, перехід на квантово-стійке шифрування є не технічним питанням, а стратегічною та безпековою необхідністю.
КНР активно використовує міжнародне співробітництво для просування власних технологічних стандартів. У сфері телекомунікацій Huawei та ZTE просувають стандарти 5G і 6G через Міжнародний союз електрозв’язку (ITU), намагаючись заблокувати або маргіналізувати конкуруючі архітектурні рішення США і ЄС. Держава, що встановить стандарти 6G, отримує права на стандартно-обов’язкові патенти — і відповідно, роялті та технологічну залежність інших держав.
Навігаційна система «Бейдоу», яка з 2020 року функціонує в повному обсязі, є прикладом успішної реалізації цієї стратегії: вона вже замінила GPS у десятках країн Азії, Африки та Латинської Америки, формуючи їх технологічну залежність від КНР і, відповідно й геополітичну.
Міжнародне співробітництво у сфері цифрових технологій: напрями удосконалення
Надзвичайно важливими стратегічними кроками є прийняття відповідних безпекових управлінських рішень міжнародними органами та окремими державними спеціальними установами щодо розробки та прийняття міждержавної кібербезпекової правової бази (Конвенції ООН). Див Біленчук П., Кравчук О., Обіход Т. Конституційна модернізація установчої влади українського народу в умовах евроінтеграційних змін.
На сьогодні перед світовим співтовариством гостро, як ніколи раніше, постала невідкладна потреба у об’єднанні зусиль з метою ефективної протидії злочинам міжнародного характеру.
Очевидно, що злочини міжнародного характеру, до яких відносяться діяння, що «посягають на інтереси декількох держав, які вчиняються особами (групами осіб) не у зв’язку з політикою будь-якої держави», а всупереч законодавству і правопорядку своєї держави заради досягнення власних протиправних цілей представляють міжнародну суспільну загрозу і небезпеку.
Напрями удосконалення законодавства України та регуляторної політики у сфері технологій
В умовах воєнного стану та курсу на євроінтеграцію Україна має унікальну можливість та нагальну необхідність розробити законодавство, яке поєднує відкритість і безпеку, сумісність зі стандартами ЄС і захист від інформаційних загроз з боку авторитарних держав. Зволікання реагування на зазначені виклики і загрози є не нейтральним вибором, а стратегічним програшем у глобальному технологічному суперництві.
На основі проведеного аналізу вважаємо за необхідне органам державної влади із залученням громадськості, вчених, правознавців, громадських організацій, суб’єктів господарювання забезпечити:
1) прийняття Закону України про електронний інтелект на основі AI Act ЄС з адаптацією під безпекові потреби воєнного часу. Ключовий елемент — обов’язкова оцінка технологічного ризику для систем, що використовуються в оборонному секторі;
2) законодавче закріплення вимог до квантово-стійкого шифрування в державних комунікаціях з урахуванням стандартів NIST FIPS 203, 204, 205;
3) удосконалити нормативно-правове регулювання експортного контролю за технологій подвійного призначення з урахуванням подвійного використання нейроінтерфейсів, синтетичної біології та квантового обладнання;
4) приєднання до міжнародних технологічних коаліцій — ініціатив Quad (Чотиристоронній діалог з безпеки) щодо 6G-стандартів та механізмів ЄС з квантових технологій;
5) прийняття Стратегії водневої енергетики України сумісною з European Hydrogen Strategy (Європейська стратегія водню) (REPowerEU);
6) утворення Міжвідомчого науково-дослідного центру з питань національної безпеки при РНБО України для проведення досліджень та розроблення проєктів управлінських рішень з питань забезпечення політичної, економічної, соціальної, екологічної, воєнної, науково-технічної, інформаційної та інноваційної безпеки. Зокрема, у попередніх публікаціях нами наголошувалося на необхідності РНБО України здійснити координацію діяльності органів виконавчої влади з усунення загрози національній безпеці України — припинення та упередження вчинення катувань громадян, що ґрунтуються на податкові дискримінації
7) розроблення і прийняття Верховною Радою України Закону України «Про зброю» та Закону України «Про обіг вогнестрільної зброї», що дозволить гарантувати безпеку людини, суспільства, держави, міжнародної спільноти від загроз, ризиків, і небезпек добробуту, соціально-економічному розвитку та праву на мирне життя, зумовлених неконтрольованим обігом зброї, як традиційної оснащеної електронним інтелектом, так і новітніми його видами.
Джерело: Юридичний вісник України
