Події

Специфіка розгляду справ щодо корупційних злочинів

⚡ LEXINFORM AI | ОГЛЯД СТАТТІ

Заступниця голови ККС ВС Наталія Антонюк наголосила на важливості діалогу між ВС та ВАКС для вирішення проблем у корупційних справах. Обговорювалися питання неявки, зловживання клопотаннями та тривалості виступів. Антонюк підкреслила, що процесуальний закон – живий інструмент, та навела висновки ККС ВС щодо ст. 369-2 КК України (вплив на службову особу) та розмежування ст. 368 і 369-2 КК України. Також звернула увагу на допустимість доказів, отриманих оперативниками через фотографування із месенджерів.

Заступник голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Антонюк відкрила фахову дискусію щодо розмежування корупційних злочинів та специфіки розгляду цієї категорії справ, яка триває в межах підготовки суддів Вищого антикорупційного суду, що проводиться Національною школою суддів України.

У своєму вступному слові Наталія Антонюк наголосила на важливості постійного діалогу між суддями обох судів: Верховного Суду та ВАКС. За її словами, таке обговорення дискусійних правових питань дає можливість вчасно реагувати на проблеми, адже корупційні справи вочевидь мають певну специфіку розгляду.

Читайте також: Перебування працівника під вартою в день написання заяви про звільнення за власним бажанням не свідчить про відсутність волевиявлення чи застосування психологічного тиску

Суддя виокремила ключові проблеми, що ускладнюють роботу судів:

почергова неявка учасників у судове засідання;
заявлення значної кількості об’ємних клопотань, які дублюють одне одного;
кількагодинна або кількаденна тривалість виступів учасників і неможливість суду їх обмежити тощо.

Окрему увагу спікерка звернула на те, що процесуальний закон не може передбачити абсолютно всі випадки, які виникають в ході розгляду. Однак він визначає принципи процесу, які є фундаментом для діяльності суду. Процесуальний закон є живим інструментом у руках суддів.

Читайте також: Під час розгляду спорів з іноземним елементом суди мають першочергово з’ясовувати наявність чи відсутність згоди сторін про вибір права

Доповідачка звернула увагу на висновки ККС ВС у справі № 686/5214/15-к (провадження № 51-3953км18), яка стосується ст. 369-2 КК України. Так, у цій справі Суд констатував, що суб’єктом злочину, передбаченого ст. 369-2 Кодексу, може бути будь-яка особа, яка в уяві того, хто здійснює підкуп, здатна здійснити реальний вплив на службову особу, уповноважену вчинити або утриматися від вчинення дій, за які надається неправомірна вигода. Та обставина, що така особа є службовою особою, в повноваження якої не входить вирішення питання, у якому зацікавлений хабародавець, не виключає можливості для неї бути суб’єктом злочину, передбаченого ст. 369-2 КК України.

Також важливим є висновок про відмежування злочину, передбаченого ст. 368 КК України, від злочину, передбаченого ст. 369-2 КК України, для чого визначальним є з’ясування питання, чи входить вчинення дії (бездіяльності) до повноважень особи, якій передається неправомірна вигода.

Наталія Антонюк також звернула увагу на те, що в одному із проваджень ККС ВС зазначив, що фотографування і збереження зображень з месенджерів на мобільному телефоні не потребують спеціальних знань, тож якщо такі дії вчинені оперативним працівником, немає підстав вважати недопустимими здобуті докази (справа № 285/3755/20 (провадження № 51-611км25).

Наприкінці діалогу суддя відповіла на запитання суддів ВАКС.

Джерело: Юридичний вісник України