Події
Юридичні клініки на новому етапі навчання
Розпочато Березневу школу для кураторів та кураторок юридичних клінік «Ефективна юридична клініка в умовах війни: програма розвитку та управління». Школа об’єднала 20 учасників та учасниць з різних університетів, готових працювати над посиленням спроможності своїх юридичних клінік та шукати можливості для їх розвитку.
І серйозність цих намірів була помітна з перших хвилин навчання: навіть традиційна секція знайомства подекуди перетворювалася на обговорення нагальних проблем юридичних клінік та пошук відповідей на ключові питання: яка ключова функція юридичної клініки, як її розвивати, як долати системні виклики й ті, що постають перед юридичними клініками внаслідок війни.
Читайте також: Аналіз проєкту «Стратегії розвитку НАПРНУ»
Дискусія, яку модерувала членкиня Правління АЮКУ Юлія Матвєєва, показала, що більшість учасників/ць сходяться у розумінні юридичної клініки як місця, де студенти-правники отримують перший досвід роботи з реальними кейсами і клієнтами, формують професійні навички, відповідальність і здатність працювати з реальними викликами. Саме тому так часто цього дня звучали ідеї «інтернатури», «практичного хабу», якими можуть бути (а в окремих випадках — вже є) юридичні клініки. Водночас з поля зору не випадала й соціальна функція, адже юридична клініка — це й інструмент надання правової допомоги тим, хто її потребує.
Один з ключових інсайтів дня: ефективність юридичної клініки починається з розуміння своєї ролі. Без цього складно вибудувати команду, налагодити повноцінну роботу з клієнтами та розвивати юридичну клініку. За словами багатьох кураторів/ок, значення юридичних клінік часто недооцінюють на рівні університетів, а звідси — обмежена підтримка та нестача ресурсів, що ускладнює їх розвиток як повноцінного освітньо-практичного середовища.
Ще одне питання, яке підіймали впродовж першого дня навчання, стосувалося мотивації студентів. І тут досить чітко прозвучала позиція, з якою погодилася більшість: мотивацію складно «впровадити» як інструмент. Вона не виникає через формальні вимоги чи оцінювання, натомість з’являється там, де сама клініка є живою, а куратор/ка «горить» своєю справою.
Впродовж першого дня школи обговорювали й питання спеціалізації юридичних клінік. Учасники й учасниці школи дискутували про те, чи є вона звуженням фокусу юридичної клініки чи, навпаки, способом поглибити компетенції майбутніх правників. Представниці спеціалізованих клінік ділилися своїм досвідом і підходами до роботи, зокрема тим, як спеціалізація дає можливість системно накопичувати експертизу в окремих темах і працювати зі складнішими кейсами. Це також створює умови для перенаправлення справ між клініками — туди, де з ними можуть працювати більш фахово.
Читайте також: Проблеми адвокатури вимагають реформ
На завершення навчального дня учасники й учасниці працювали в командах над тим, які напрями та інструменти діяльності доречні для юридичної клініки на різних етапах її функціонування — від новоствореної до тієї, що вже має досвід і шукає нові напрями розвитку, і співвідносили це зі своїм досвідом та практиками інших клінік.
Попереду — ще два дні роботи. Але вже зараз зрозуміло: ця школа допоможе переосмислити те, як і для чого працює юридична клініка сьогодні.
Школа проводиться в межах Програми «Інфраструктура прав людини для України» (2025–2027), яка фінансується урядом Швеції через Шведське агентство з питань міжнародної співпраці та розвитку (Sida), та реалізується Інститутом прав людини та гуманітарного права імені Рауля Валленберга за участі Асоціації юридичних клінік України як виконавчого партнера.
Підготовлено за матеріалами АЮКУ
Джерело: Юридичний вісник України
