В Україні
Легалізація короткоствольної нарізної зброї: «за» чи «проти»
І чи допоможе легалізація подібної зброї запобігати трагедіям, подібним до вбивчої небезпеці у столичній Деміївці? Ми констатуємо чимало думок як «ЗА», так і «ПРОТИ» чи щось на кшталт «Треба подумати». Дана ситуація стала полем активності прибічників свободи цивільного обігу зброї. Але необхідно поділитися деякими фактами і думками.
По-перше, абсолютно незрозумілою є позиція міністра МВС, якій став прибічником доступу до зброї. Назвати його думку професійною ні як не можна. До речи, за його каденції було ліквідовано єдиний професійний кримінологічний центр, що знаходився під крилом МВС, якій функціонував більше 30 років. Тому керівництво цього відомства стало діяти наосліп в питаннях, на кшталт доступу до зброї, впровадження тестування на поліграфові, адекватного реагування та профілактики злочинності тощо. Кримінологічні технології мають бути на озброєнні в органах поліції та мабуть, у всього силового блоку правоохоронців. Замість того, щоб розвивати ці технології, впроваджувати в суспільство кримінологічну культуру, відчувається певний популізм, що є наслідком невисокої кримінологічної культури.
По-друге, ніяк не можна заїмствувати зарубіжний досвід вирішення питання доступу до зброї. В кожній державі ці питання вирішуються по різному. Тим більше досвід США тут ні як не може бути прикладом, адже у світі, США є чи не на першому місці за кількістю критичного використання зброї. Тут є значний тіньовий обіг зброї. І, як відомо, за статистикою ФБР, озброєні громадяни зупиняють терориста (або, точніше, «шутера») лише у 6% випадках протидії нападникам. В нас такої статистики не має.
На прикладі двох поліцейських, які спасали себе від шутера, напрошуються певні висновки. Службова підготовка поліцейських щодо охорони правопорядку вказує на те, чи є загалом готовність діяти професійно, та чи взагалі поліція здатна робити це належним чином. Можливо така службова поведінка є зразком типової професійної поведінки озброєної людини у випадку зіткнення з агресором. Натренована людина навряд чи буде вступати у перестрілку з шутером. На жаль питання доступу до короткостволу в нас не вивчалося ніколи. Тому наслідки легалізації такої зброї складно передбачити, бо велике значення матиме те, як на таку новацію відреагують українці. Адже це питання не вивчали ані противники цієї ідеї, ані її прихильники. A priorі є припущення, яке вкорінено у ментальність більшості націй: чим більше зброї на руках, тим більше жертв (в тому числі самогубств та втрати життя з необережності).
Треба зазначити, що легалізація цієї зброї вимагає докорінного переосмислення певних норм кримінального закону, оновлення практики «перевищення меж необхідної оборони». Ба більше, ті, хто пресікає агресора, стріляє в нього через загрозу власному життю, будуть потім під кримінальним провадженням. Легалізація зброї має поширення не лише щодо самооборони від цивільних соціопатів, грабіжників або окупантів. Вона переверне весь формат взаємовідносин із поліцією, перевірками людей та авто. Зрозуміло, що поліцейські будуть змушені діяти за жорстким протоколом дій.
А щодо сьогоденної ситуації, стало відомо: генерал поліції Євгеній Жуков подав у відставку з посади начальника Департаменту патрульної поліції після скандалу з діями патрульних під час стрілянини в Києві. Це гідна професійна поведінка. «Вони погано зорієнтувалися та залишили у небезпеці поранених цивільних людей. Дуже ганебний випадок. Службове розслідування буде проведено і всі керівники будуть відповідати за такі вчинки», — зазначив він. Про неефективність і зловживання в системі надання дозволів на зброю не варто навіть говорити. Так, «Демеєвський вчинок» вказав на ознаки неефективності правоохоронної системи. Внаслідок теракту загинули семеро людей, ще 14 людей отримали поранення. Демеєвського стрільця ліквідовано. Про те популістичних подій ми побачили чимало. Хоча має тріумфувати професійне розуміння і адекватна практика реагування на криміногенні ситуації в державі.
Підготував Віктор Ковальський
Джерело: Юридичний вісник України
