Законодавство
Військовий прощальний ритуал для осіб, які судом оголошені померлими
Набрав чинності Закон України від 14 травня 2026 р. № 4875-IX, який визначає процедуру проведення військового прощального ритуалу, повноваження посадових осіб Збройних Сил України, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних органів щодо організації та проведення військового прощального ритуалу.
Згідно з новим додатком Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України рішення про проведення або про відмову від проведення військового прощального ритуалу приймається родичами чи іншими близькими особами, які зобов’язалися спорудити кенотаф особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, з числа осіб, які судом оголошені померлими.
У разі відсутності родичів чи інших близьких осіб рішення про проведення військового прощального ритуалу приймає начальник гарнізону, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або керівник місцевої державної адміністрації за місцем розміщення кенотафу особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, з числа осіб, які судом оголошені померлими.
Організація проведення військового прощального ритуалу покладається на начальника гарнізону за місцем розміщення кенотафу, а в разі розміщення кенотафу в населеному пункті, що не входить до гарнізону, – на відповідних керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Читайте також: Загибель вітчима не є підставою для звільнення пасинка з військової служби
До повноважень посадової особи, відповідальної за організацію військового прощального ритуалу, належить:
– забезпечення участі почту;
– організація проведення військового прощального ритуалу;
– визначення за погодженням із родичами чи іншими близькими особами часу та місця проведення військового прощального ритуалу, а в разі проведення на території Національного військового меморіального кладовища, – також за погодженням із його керівництвом;
– повідомлення представників місцевої державної адміністрації та органів місцевого самоврядування про час і місце проведення військового прощального ритуалу.
На підставі рішення начальника гарнізону командир (начальник) військової частини призначає особовий склад почту. У разі проведення військового прощального ритуалу в населеному пункті, що не входить до гарнізону, особовий склад почту призначається командиром (начальником) військової частини за зверненням керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
До складу почту для проведення військового прощального ритуалу входять:
– керівник почту;
– сурмач і барабанщик (військовий оркестр);
– прощальна команда (шість військовослужбовців);
– салютна команда (три військовослужбовці);
– прапороносна група з Державним Прапором України з жалобною стрічкою.
Форма одягу особового складу почту визначається посадовою особою, відповідальною за організацію військового прощального ритуалу.
На місці розміщення кенотафу почет, крім прощальної команди, шикується фронтом до кенотафу на відстані 5 – 20 метрів від нього (додаток до Порядку проведення військового прощального ритуалу).
Читайте також: Факт перебування особи на утриманні військовослужбовця, який загинув, може встановлюватися в порядку окремого провадження
Прощальна команда проносить складений Державний Прапор України у тиші до місця розміщення кенотафу та за наказом керівника почту розгортає його над місцем розміщення кенотафу.
Після завершення розгортання Державного Прапора України над місцем розміщення кенотафу за командою керівника почту салютна команда салютує трьома залпами холостими патронами. З першим залпом салюту сурмач та барабанщик виконують сигнал № 2 для віддання військових почестей «Шана» (додаток 4 до Порядку проведення військового поховального ритуалу).
Після завершення виконання сурмачем та барабанщиком сигналу № 2 для віддання військових почестей «Шана» прощальна команда складає Державний Прапор України (додаток 5 до Порядку проведення військового поховального ритуалу). Військовослужбовець зі складу прощальної команди, який останнім отримав складений Державний Прапор України, передає його керівнику почту. Керівник почту приймає Державний Прапор України.
Керівник почту підходить до родича чи іншої близької особи та вручає Державний Прапор України із словами: «Від імені Президента України – Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України прошу прийняти цей прапор як символ держави, якій вірно і до кінця служив Ваш чоловік (дружина/син/донька/брат/сестра/батько/мати/рідний)».
Після цього керівник почту повертається на попереднє місце та, звертаючи погляд на кенотаф перед собою, повільно прикладає руку до головного убору.
Керівник почту дає команду прощальній команді стати у стрій поряд із салютною командою.
Прапороносна група з Державним Прапором України, прощальна команда, сурмач, барабанщик та салютна команда на чолі з керівником почту залишають місце проведення військового прощального ритуалу.
За потреби священнослужитель проводить релігійний обряд.
Також зверніть увагу на Правові позиції Верховного Суду щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з війною, та збірник Воєнний стан. Всі нормативні матеріали, алгоритми дій, роз’яснення, корисні ресурси.
